Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №499/624/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/624/26

Провадження № 1-кп/499/69/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162260000112 від 17.02.2026 року за обвинуваченням:

– ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка Іванівського району Одеської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» та наразі проходить військову службу,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та достовірно знаючи про запровадження на території України з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, 16 лютого 2026 року, близько 10 години, перебував поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

У цей час у ОСОБА_4 раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, яке належить потерпілій ОСОБА_5 , яка проживає за вказаною адресою.

У подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може перешкодити їх вчиненню, 16 лютого 2026 року, близько 10 години, скориставшись відсутністю ОСОБА_5 , підійшов до домоволодіння останньої, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де шляхом перелазу через металевий паркан незаконно проник на територію вказаного домоволодіння.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу пройшов до гаражного приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав бензинову пилу марки «Stihl MS 180 С» вартістю 6 636,75 грн та електричну ланцюгову пилу «Grunhelm GES18-35B» вартістю 1 910,25 грн, що належать на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після цього ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 8 547 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, розкаявся, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті. Додатково показав, що перебував у скрутному матеріальному становищі, дійсно прийшов до домоволодіння за адресою, вказаною в обвинувальному акті, перескочив паркан та зайшов до відкритого гаражу, де таємно викрав дві пили, одну з яких потім продав, а іншу залишив у себе.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

При відсутності заперечень учасників, сумнівів в правдивості свідчень ОСОБА_4 , суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України обмежив судовий розгляд допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

У той же час, судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи та у суду немає сумнівів у добровільності його позиції, йому роз`яснено про позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, заслухавши учасників, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, є доведеною та в його діях має місце склад такого кримінального правопорушення.

Відтак, за результатом судового розгляду суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд виходить з такого.

Згідно з ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

За приписами ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, не встановлені.

З огляду на наведене, призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів; особу винного, який раніше не судимий, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» та наразі проходить військову службу, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо; обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, є пропорційним характеру вчинених дій і їх небезпечності, внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність як ними самими так і іншими особами, а також відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Обвинувачений клопотань про звільнення його від оплати процесуальних виплат чи зменшення їх розміру у судовому засіданні не заявляв, тому на підставі ст. 124 КПК України судові витрати на загальну суму 420 грн за проведення судово-товарознавчої експертизи № 412/26 від 12.03.2026 року підлягають стягненню з останнього в дохід держави.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази підлягає вирішенню у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього такі обов`язки, передбачені ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України:

– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

– не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 412/26 від 12.03.2026 року у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 00 коп.

Скасувати арешт, накладений:

– ухвалою слідчого судді Іванівського районного суду Одеської області від 05 березня 2026 року у справі № 499/255/26 (провадження № 1-кс/499/34/26);

– ухвалою слідчого судді Іванівського районного суду Одеської області від 05 березня 2026 року у справі № 499/255/26 (провадження № 1-кс/499/35/26).

Речові докази у справі повернути власникам (законним володільцям):

– бензинову пилу марки Stihl MS 180 С помаранчевого кольору;

– електричну ланцюгову пилу Gгunhelm ges18- 35В зеленого кольору з серійним номером 20160603630.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду з урахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6