Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №495/8730/19 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Розбій

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №495/8730/19

Суддя: Гелла С. В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8730/19

Номер провадження 1-кп/495/22/2026

17 серпня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури – ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровському

кримінальне провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2017 року за №12017160240003883, 05.07.2019 року за №12019160240001541, 03.10.2020 року за №12020160240001505 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Травневе, Березівського району Одеської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

раніше судимого 16.05.2005 року Тернопільським міським судом Тернопільської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.3 ст.187, ст. 353, ст. 357 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 03.04.2013 року по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст.162, ч.1 ст. 345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.1 В кримінальному провадженні №12017160240003883

15.11.2017 приблизно опівночі, обвинувачений ОСОБА_5 будучи знайомим з потерпілою ОСОБА_7 , з якою він познайомився через інтернет сайт знайомств, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , побачивши ноутбук «НР» вартістю 1200 гривень та грошові кошти в сумі 1000 гривень, що належить ОСОБА_7 , у обвинуваченого виник намір на заволодіння ноутбуком та грошовими коштами, які належать потерпілій.

Далі, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадання чужого майна, ОСОБА_5 , розуміючи, що його дії будуть помічені, підійшов до потерпілої ОСОБА_7 , погрожуючи застосуванням фізичного насильства, що є небезпечним для життя і здоров?я потерпілої, умисно почав погрожувати ножем, шляхом прикладання ножа до шиї господарки будинку, від чого остання злякалась та впала на підлогу. Після чого, придушивши волю потерпілої, використовуючи безпомічний стан потерпілої, заволодів майном, а саме:

- ?інтернет модемом вартістю 120 гривень;

-? ?чоловічою барсеткою вартістю 200 гривень;

- військовим квитком на ім?я ОСОБА_8 , який не має матеріальної цінності для потерпілої;

- ? ноутбуком марки «HP» вартістю 1200 гривень;

- ?грошовими коштами в сумі 1000 гривень.

Тим самим, заволодів майном потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 2520 гривень та разом з викраденим майном з місця події зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.187 КК України, що полягає у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, розбій вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

1.2 В кримінальному провадженні №12020160240001505

1.2.1 03.10.2020, приблизно о 07:00 годині, більш точний час встановити не виявилося можливим, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи прямий умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з метою протиправного позбавлення життя ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_5 проник на територію домоволодіння дачної ділянки АДРЕСА_3 , за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_9 , де побачивши на подвір`ї останнього розпочав конфлікт, який після словесної перепалки продовжився у спальній кімнаті вищевказаного будинку, під час якого умисно, усвідомлюючи та оцінюючи свої дії, реалізуючи свій злочинний намір, з метою протиправного позбавлення життя останнього, придушення волі потерпілого та подолання супротиву, наніс потерпілому ОСОБА_9 удар рукою в область щелепи, та після падіння потерпілого на підлогу, наніс ще біля двох ударів кулаками обох рук в область обличчя та тулубу останнього, після чого знаходячись у приміщенні жилого будинку, заздалегідь підготовленим знаряддям для нанесення тілесних ушкоджень — ножем, умисно, з метою протиправного позбавлення життя, здійснив ножем один удар в ліву частину області грудної клітини лежачого на підлозі ОСОБА_9 , усвідомлюючи при цьому що в цій частині тіла розташований життєво важливий орган людини — серце, після чого здійснив ножем один поріз в області голені лівої ноги, чим спричинив останньому проникаючу колото-різану рану лівої половини грудної клітини; закритий перелом нижньої щелепи в області лівого кута; різану рану в області передньо-внутрішньої поверхні нижньої третини правої гомілки.

Колото-різана рана лівої половини грудної клітини, яка спричинена ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 , у відповідності до «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, що полягає у незакінченому замахі на умисне убивство, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині.

1.2.2. 03.10.2020, приблизно о 07:00 годині, більш точний час встановити не вдалось, умисно, усвідомлюючи та оцінюючи свої дії, усвідомлюючи їх протиправність, з метою вирішення конфлікту з потерпілим, не маючи на те відповідного письмового або усного дозволу власника ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_5 проник на територію домоволодіння дачної ділянки АДРЕСА_3 , де побачивши на подвір`ї потерпілого ОСОБА_9 розпочав з останнім конфлікт, після чого слідуючи за потерпілим, проник до приміщення вищевказаного домоволодіння потерпілого ОСОБА_9 , який постійно мешкає за вищевказаною адресою, де продовжив конфлікт у приміщенні будинку, тим самим порушивши недоторканість житла останнього.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.162 КК України, що полягає у незаконному проникнення до житла (порушення недоторканості житла) чи до іншого володіння особи.

1.2.3 25.02.2021 близько 08.00 годин, більш точний час встановити не вдалось, співробітником відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старшим оперуповноваженим ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_10 спільно з оперуповноваженим ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_11 під час виконання своїх службових обов`язків, а саме виконання доручення слідчого про встановлення місцезнаходження розшукуваного підозрюваного ОСОБА_5 , який знаходився в офіційному розшуку за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України у кримінальному провадженні №12020160240001505 від 03.10.2020, проїжджаючи по вул. Салганській, біля домоволодіння №16 в с. Салгани, Білгород-Дністровського району Одеської області, та побачивши проїжджаючого на велосипеді розшукуваного ОСОБА_5 , зупинились.

Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підійшли до ОСОБА_5 , представилися, пред`явивши свої службові посвідчення працівника Національної поліції України та повідомили останнього, що той перебуває на теперішній час у розшуку за вчинення тяжкого злочину.

В цей час, ОСОБА_5 став поводити себе агресивно та зухвало, став відштовхувати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , почав виражатись нецензурною лайкою в бік співробітників поліції та погрожувати ОСОБА_10 фізичною розправою та пошкодженням автомобілю марки «ВАЗ» моделі «2109», з державним реєстраційним номером « НОМЕР_1 », який перебуває у користуванні ОСОБА_10 .

Далі, при посадці підозрюваного ОСОБА_5 до автомобілю, останній відштовхнув ОСОБА_10 та головою вибив бокове заднє скло вказаного автомобілю зліва.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.345 КК України, що полягає у пошкодженні майна щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

ІІ. Формулювання обвинувачення в кримінальному провадженні №12019160240001541, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурорами під час судового розгляду, утім визнане судом не доведеним, наступного змісту

ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що він 15.11.2017 уже вчиняв розбійний напад, та притягувався до кримінальної відповідальності, 05.07.2019, приблизно о 05 годині ранку, більш точний час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, перебуваючи на бетонних сходах, що ведуть до пляжу в районі маяка на околиці с. Курортне Білгород-Дністровського району Одеської області, з корисливих мотивів, маючи намір на заволодіння чужим майном, здійснив напад на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що супроводжувався спричиненням ударів кулаками та ногами по голові та корпусу тулуба ОСОБА_12 , точну кількість ударів в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді множинних саден обличчя, тулуба, кінцівок що утворились внаслідок ударної ударно-ковзної дії тупих твердих предметів, на що вказує характер тілесних ушкоджень. Садна зазвичай викликають незначні, скороминущі наслідки, впродовж не більше як 6-ти днів, у відповідності до п.2.3.5. «ПРАВИЛ судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Далі, ОСОБА_5 , з метою придушити намір ОСОБА_12 до опору, висловив погрозами застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, які виразились в тому, що ОСОБА_5 при вчиненні розбійного нападу погрожував застосувати до потерпілого ножа з метою нанесення тілесних ушкоджень.

В подальшому, ОСОБА_5 відкрито заволодів належними ОСОБА_12 грошовими коштами у сумі 200 доларів США та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, а викраденими грошима розпорядився на власний розсуд.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

3.1. в кримінальному провадженні №12017160240003883

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що 15.11.2017 о 18-00 приїхав до м. Білгород-Дністровського Одеської області одягненим у форму охоронця на велосипеді за адресою: по вул. Плавнева у вказаному населеному пункті, де знаходилась охоронна фірма, в якій він працював. ОСОБА_13 також там була, оскільки хотіла влаштуватися працювати диспетчером в охоронну фірму. Разом пили каву біля кафе, а потім після 23-00 годин поїхав до себе до дому на велосипеді оскільки проживав у с.Курортне, а їхати далеко, рано темніло та вже на дворі було прохолодно. Приїхавши до дому почав спілкувався через «Скайп» зі своєю матір?ю, яка проживає в Італії. До квартири, де проживала ОСОБА_7 не заходив. На наступний день до нього додому приїхала поліція та вилучила пістолет Флобер, а також ніж. Ніяких погроз в бік потерпілої не здійснював, ніякого майна у неї не викрадав, а потерпіла вводить суд в оману, бо є жінкою легкої поведінки.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , зазначила, що з обвинуваченим ОСОБА_5 раніше не була знайома, а познайомилась через сайт знайомств, оскільки розлучилась зі своїм хлопцем, в подальшому вони зустрілися з ним на АДРЕСА_1 та після 18-00 пішли пити каву до неї додому в будинок АДРЕСА_2 по вказаній вулиці. Обвинувачений був одягнений у камуфляжну форму, на ремні був ніж та пістолет в кобурі.

В подальшому ОСОБА_5 будучи в житловому приміщенні почав цікавитися з ким вона проживає та що знаходиться в іншій зачиненій кімнаті, на що ОСОБА_7 пояснила, що двокімнатну квартиру винаймає разом з братом її колишнього хлопця, а відтак інша кімната зачинена, бо він зараз проходить службу в ЗСУ.

Незважаючи на заборону з боку потерпілої, ОСОБА_5 забрав у неї 1000 грн., паспорт та інші документи, примусив відкрити іншу кімнату, з якої забрав документи та гроші брата колишнього хлопця, також знайшов ноутбук та модем, які забрав із собою. Потерпіла категорично заперечувала проти вчинення вищевказаних дій, однак ОСОБА_5 дістав ніж та приставив його до горла та сказав мовчати інакше знайде та знище її. В подальшому потерпіла подзвонила ОСОБА_5 , останній повідомив їй де вона може в с.Біленьке знайти своє майно. Приїхавши на таксі за вказаною адресою потерпіла знайшла свій ноутбук, який вже був розбитий. Потерпіла в судовому засіданні впізнала обвинуваченого та вказала на нього як на особу, яка вчинили щодо неї кримінальне правопорушення, матеріальну шкоду їй не відшкодовано, просила застосувати до обвинуваченого максимальне покарання.

З метою оцінки доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено наступні документи та висновки експертів:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017160240003883 від 15.11.2017 року, відповідно до якого в період часу з 01-00 по 02-30 невстановлена особа перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого відкрито заволоділа належними ОСОБА_14 грошовими коштами в сумі 1000 грн.;

- запит в порядку ст.93 КПК України адресований ОСОБА_5 про видачу речей та предметів заборонених законодавством, в ході виконання якого обвинувачений добровільно видав пневматичний пістолет Флобер;

- протоколом огляду предметів від 15.11.2017 року відповідно до якого в приміщенні каб. №203 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області було оглянуто та вилучено ноутбук, на передній частині якогоє логотип «НР» сірого кольору, на задній частині є наліпка з написом «Я играю GoodGame», чохол тканинний чорного кольору, у якому виявлено ноутбук «НРG30» у корпусі сірого кольору, ноутбук має дефекти, а саме панель корпусу має подряпини в районі з`єднання панелі з монітором та панелі клавіатури є тріщини, ноутбук на момент огляду не працював;

- протокол огляду місця події від 15.11.2017 року відповідно до якого об`єктом огляду є ділянка місцевості розміром 5 на 6 метрів у с. Курортне, Білгород-Дністровський район, Одеської області біля санаторію «Приморський». З каналізаційної ями, що розташована на вищевказаній земельній ділянці ОСОБА_5 дістав ніж у чорному чохлі, який він сховав приблизно о 06:00 годині ранку 15.11.2017. Ніж має чорну пластикову рукоятку, чорного кольору лезо, яке має з одного боку хвилясті зубці. На лезо ножа є номерний знак « НОМЕР_2 , 2016032190165480» та напис Columbia;

- протокол огляду предметів від 16.11.2017 відповідно до якого в приміщенні каб. №203 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області було оглянуто та вилучено чорного кольору пістолет Флобер, який в подальшому запакованого до експертного пакету;

- висновок експерта за №1124-Б від 28.11.2017 року відповідно до якого наданий на дослідження револьвер «EKOL Viper 3» № E3VP-17040188, не належить до категорії вогнепальної зброї, є револьвером моделі «EKOL Viper 3» № НОМЕР_3 , калібру 4 мм «Flobert» кінцевого спалаху, промислового виробництва Туреччини, який призначений для стрільби патронами Флобера калібру 4 мм, кінцевого спалаху. На час дослідження, в наданому револьвері «EKOL Viper 3» NoE3 VP-17040188, ознак переробок не виявлено. Вирішити питання «Чи придатні даний пістолет для стрільби, якщо так, то якими набоями» не представляється можливим у зв`язку з відсутністю відповідних патронів в Одеському НДЕКЦ МВС України;

- висновок судово-експертних експертів №153 від 28.11.2017 відповідно до якого комісія експертів-психіатрів дійшла висновку, що ОСОБА_5 на період часу що відносять до вчинення суспільно-небезпечного діяння, у якому він підозрюється, на будь-які хронічний психічний розлад (захворювання), недоумство не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності або іншому хворобливому стані психіки не перебував, тому він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїми психічним станом може приймати участь у судово-слідчому розгляді справи. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

-постанова про визнання і долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 29.11.2017, відповідно до якого вилучений об`єкт револьвер «EKOL Viper 3» № E3VP-17040188 поміщено до експертного пакету та визнано речовим доказом у кримінальному провадженню та залишено на зберігання в спеціальне приміщення Білгород-Дністровського РВП ГУНП Одеської області;

-постанова про визнання і долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 29.11.2017, відповідно до якого ніж в експертному пакеті №4066669 до висновку експерта №1129-Б від 20.12.2017 визнано речовим доказом у кримінальному провадженню та залишено на зберігання в спеціальне приміщення Білгород-Дністровського РВП ГУНП Одеської області;

- висновок експерта за №1129-Б від 20.12.2017 відповідно до якого наданий на дослідження ніж загальною довжиною – 321 мм виготовлений по типу мисливських ножів загального призначення, але у зв?язку з відсутністю технічної забезпеченості (а саме, недостатньою міцністю конструкції клинка) до категорії холодної зброї не відноситься.

3.2. в кримінальному провадженні №12020160240001505

3.2.1. Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що дійсно перебував біля будинку потерпілого, оскільки йому стало відомо про те, що ОСОБА_9 незаконно утримує у себе вдома дівчину Тамару. На територію домоволодіння та в будинок не заходив, не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що є матір?ю потерпілого ОСОБА_9 , який 03.10.2020 зранку подзвонив їй та сказав: «мама мене хочуть зарізати». Вона спочатку в це не повірила та пізніше дзвонила сину, але слухавку ніхто не брав. Коли приїхала до сина в с. Вільне, то побачила, що двері будинку були відчинені, син ОСОБА_9 лежить у крові. Він їй повідомив, що це зробив ОСОБА_5 , на яку ОСОБА_15 вказала в судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_9 їй сказав, що ОСОБА_5 наносив йому ножемтілесні ушкодженняза конфлікт з дівчиною ОСОБА_16 , яку він напередодні тримав вдома. Також її син розповів, що коли ОСОБА_5 наносив йому ножем тілесні ушкодження, казав, що вб`є його тавимагав грошові кошти, також у нього при собі була сокира. Просила суд застосувати максимальне покарання до обвинуваченого.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_17 , яка показала, що напередодні замаху на вбивство ОСОБА_9 , біля його будинку виникла конфліктна ситуація, в ході якої родичі дівчини ОСОБА_16 та інші мешканці села, в тому числі і ОСОБА_5 просили ОСОБА_9 віддати дівчину. При чому, ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_9 розправою за те, що він не відпускав ОСОБА_16 , а на наступний день всі дізналися, що був замах на вбивство ОСОБА_9 . Пізніше, їй та іншим мешканцям погрожував фізичною розправою ОСОБА_5 за те, що вони надають показання поліції щодо нього.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_18 , яка підтвердила, що її донька ОСОБА_16 була у ОСОБА_9 вдома на час події, конфліктна ситуація біля його будинку існувала, оскільки він спочатку не віддавав її доньку, біля будинку бачила ОСОБА_5 .

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_19 , яка підтвердила показання своєї матері ОСОБА_18 , а також повідомила, що напередодні вказаного конфлікту ОСОБА_9 силою посадив її до свого автомобіля та повіз до себе додому. Деталей не пам`ятає оскільки перед цим вживала безалкогольний напій (компот), але в який щось підсипали, оскільки після цього вона нічого не пам`ятає.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_20 , який показав, що напередодні замаху на вбивство ОСОБА_9 , біля будинку останнього була конфліктна ситуація, в ході якої шукали племінницю ОСОБА_21 її також інші мешканці села та зрозуміли, що вона знаходиться у ОСОБА_9 . Біля воріт будинку ОСОБА_9 був і ОСОБА_5 , який намагався вирвати калитку, погрожував ОСОБА_9 та сказав, що розбереться з останнім. Пізніше йому та іншим мешканцям погрожував фізичною розправою ОСОБА_5 за те, що вони надають показання проти нього. Також, йому відомо, що постійно ОСОБА_5 ходить або їздить на велосипеді та завжди у нього при собі є ніж або сокира. Також, від мешканців знає, що ОСОБА_5 ходив по селу з великою собакою та погрожував мешканцям, щоб вони не давали показання проти нього. Але він обвинуваченого не боїться, відтак прийшов до суду щоб розказати те що знає.

З метою оцінки доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено наступні документи та висновки експертів:

-витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12020160240001505 від 03.10.2020 року відповідно до якого 03.10.2020 о 17 годині 00 хвилин, до Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, надійшло телефонне повідомлення від оператора 102 про те, що 03.10.2020, невстановлена особа перебуваючи в приміщенні будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , спричинила тілесні ушкодження, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді проникаючої колото різаної рани лівої частини грудної клітини, різаної рани правої голені;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_9 , 03.10.2020 року приблизно о 8 годині отримав тілесні ушкодження у приміщенні будинку дачної ділянки АДРЕСА_3 , може впізнати чоловіка, якому років 40, представився як ОСОБА_22 ;

-протоколу огляду місця події від 03.10.2020, відповідно до якого у домоволодінні, що розташоване по АДРЕСА_2 , під час огляду виявлено краплі речовини бурого кольору, перед входом в будинок, в прихожій кімнаті №1, слід взуття в кімнаті та плями речовини бурого кольору на ліжку та простирадлі, під час огляду вилучено змиви речовини бурого кольору з вулиці, з підлоги у прихожої, з підлоги приміщення №1 у пакети № 1,2,3, а також наволочку та простирадло у пакети №4 та №5 та слід взуття шляхом фотографування;

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 04.10.2020, відповідно до якого 02.10.2020 останній перебував в будинку АДРЕСА_3 , в якому постійно мешкав. Приблизно о 20-00 до його будинку приїхали батьки ОСОБА_23 , під час розмови виник словесний конфлікт, оскільки вони стверджували, що ОСОБА_9 викрав та тримав у себе їх доньку ОСОБА_16 . Але він пояснив, що вона добровільно приїхала до нього і він нікого не викрадав. Після того, як вийшла ОСОБА_16 та сказала, що вона добровільно прийшла до нього, вони поїхали, а ОСОБА_9 залишився вдома. На другий день приблизно о 07 ранку він перебував у себе на подвір`ї, до нього зайшов ОСОБА_5 та одразу почав на нього кричати, ображати, що нібито він викрав його знайому ОСОБА_16 . На що він пояснив, що дівчина була у нього добровільно всі питання вчора вирішили та ОСОБА_16 поїхала додому. Але ОСОБА_5 його не бажав слухати і відразу почав його бити. ОСОБА_5 відразу наніс удар рукою в обличчя, в область щелепи, а потім ще декілька разів ударив руками по обличчю та тілу. Потім ОСОБА_5 наніс удар ножом в легені і він упав на підлогу. Після нанесення удару ножом ОСОБА_5 пішов, а він подзвонив матері та повідомив, що йому необхідна медична допомога та вже пам`ятає як опинився в лікарі. Впізнати особу яка бажала його вбити та нанесла удар ножем може впізнати;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_9 , зазначив, що впізнав особу, яка 03.10.2020 року завдала йому тілесних ушкоджень та нанесла удари в грудну клітину, вказана особа розміщена на фотознімку за №3;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_24 , зазначив, що впізнав особу, яка 03.10.2020 року перебувала біля будинку ОСОБА_9 та висловлювала погрози останньому про те, що повернеться та помститься за викрадення ОСОБА_16 , вказана особа розміщена на фотознімку за №3;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_20 , зазначив, що впізнав особу, яка 03.10.2020 року перебувала біля будинку ОСОБА_9 та висловлювала погрози останньому про те, що повернеться та помститься за викрадення ОСОБА_16 , вказана особа розміщена на фотознімку за №3;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_25 , зазначив, що впізнав особу, яка 03.10.2020 року перебувала біля будинку ОСОБА_9 та висловлювала погрози останньому про те, що повернеться та помститься за викрадення ОСОБА_16 , вказана особа розміщена на фотознімку за №3;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_17 , зазначив, що впізнав особу, яка 03.10.2020 року перебувала біля будинку ОСОБА_9 та висловлювала погрози останньому про те, що повернеться та помститься за викрадення ОСОБА_16 , вказана особа розміщена на фотознімку за №3;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_25 , зазначив, що впізнав особу, яка 03.10.2020 року перебувала біля будинку ОСОБА_9 та висловлювала погрози останньому про те, що повернеться та помститься за викрадення ОСОБА_16 , вказана особа розміщена на фотознімку за №3;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_26 , зазначив, що впізнав особу, яка 03.10.2020 року перебувала біля будинку ОСОБА_9 та висловлювала погрози останньому про те, що повернеться та помститься за викрадення Тамари, вказана особа розміщена на фотознімку за №3;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_18 , зазначила, що впізнала особу, яка 03.10.2020 року перебувала біля будинку ОСОБА_9 та висловлювала погрози останньому про те, що повернеться та помститься за викрадення Тамари, вказана особа розміщена на фотознімку за №3;

- протокол обшуку від 06.10.2020, відповідно до якого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_5 в ході проведення обшуку виявлено 3 кухонні ножі та один клинковий ніж, які в подальшому було упаковано до паперового конверту;

-постанова про визнання речових доказів по кримінальному провадженні від 05.10.2020, відповідно до якої визнано в якості речових доказів: змиви речовини бурого кольору з вулиці; змиви речовини бурого кольору з килиму прихожої; змиви речовини бурого кольору з підлоги кімнати №1; наволочка; простирадло; сліди папілярних узорів на 4-ох відрізках липкої стрічки; слід низу підошви взуття, зафіксований за допомогою масштабної фотозйомки;

-висновок експерта №234 від 12.10.2020 відповідно до якого у ОСОБА_9 були три тілесні ушкодження - 1. проникаюча колото-різана рана лівої половини грудної клітини; 2. закритий перелом нижньої щелепи в області лівого кута; 3.різана рана в області передньо-внутрішньої поверхні нижньої третини правої гомілки. Проникаюча колото-різана рана лівої половини грудної клітини у Рідника могла виникнути внаслідок травмуючої дії плоского колючо-ріжучого предмета типу ножа. Висновок обгрунтований наявністю лінійної рани незнаних розрізів на поверхні лівої половини грудної клітини, що проникала рановим каналом в ліву плевральну порожнину. Закритий перелом нижньої щелепи в області лівого кута виник внаслідок ударної травмуючої дії тупого твердого предмету , на що вказує характер тілесного ушкодження. Лінійна рана, розмірами 6х0,3 см. в області передньо-внутрішньої поверхні нижньої третини правої гомілки, дном якої була підшкірна фасція та великогомілкова кістка виникла внаслідок травмуючої дії предмету, що мав властивості ріжучого.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_9 виникли незадовго до початку надання медичної допомоги, можливо в строк вказаний в постанові - 03.10.2020 р.

Колото-різана рана, що проникала в ліву плевральну порожнину у відповідності до п.2.1.3 й) «ПРАВИЛ судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.. ) відноситься до категорії ТЯЖКИХ по критерію небезпеки для життя. Закритий перелом нижньої щелепи викликає тривалий розлад здоров?я, більш як 21 день, у відповідності до п. 2.2.2 «ПРАВИЛ...» відноситься до категорії СЕРЕДНЬОЇ тяжкості по критерію тривалості розладу здоров?я. Різана рана в області нижньої третини правої гомілки у ОСОБА_9 , зазвичай викликає розлад здоров?я більш як 6 днів і не більше 21-го дня , у відповідності з п. 2.3.3 «ПРАВИЛ...» ( 1995 р...) відноситься до категорії ЛЕГКИХ, що викликають короткочасний розлад здоров`я.

Згідно наданої медичної документації, тілесні ушкодження ОСОБА_9 заподіяні незадовго до початку надання медичної допомоги, вірогідно 03.10.2020 р., як вказує підекспертний. На початок надання медичної допомоги рани у ОСОБА_9 свіжі, кровоточиві, без ознак загоювання.

-протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 15.10.2020, відповідно до якого він підтвердив показання, що ОСОБА_16 була у нього добровільно та 02.10.2020 її забрали батьки. Прокинувся він о 08 ранку та вийшов на вулицю та побачив, що біля будинку у кущах знаходиться незнайомий чоловік, якого він в подальшому впізнав на фотознімках, коли слідчий пред`являв йому для впізнання як ОСОБА_5 . Даний чоловік зайшов до нього у подвір`я, почав сваритися з ним з причини вчорашнього викрадення дівчину Тамару. На його запитання, ОСОБА_27 представився ОСОБА_22 . Після чого ОСОБА_5 став погрожувати, що розіб`є його автівку. Він вирішив сховатися від ОСОБА_27 у будинку, але останній увірвався в будинок та почав бити ОСОБА_9 кулаками в область обличчя, після чого втратив свідомість у ліжку. Прокинувся о 09 годині у ліжку та виявив, що ліжко все в крові, а у нього різана рана у лівому боку та на нозі. Він зателефонував своєї матері та сказав, що його зарізали, однак вона не повірила та подумала, що він п`яний. Він лежав у ліжку, поки мати не приїхала додому та не виявила його у тяжкому стані;

-висновок експерта №775-Б від 21.10.2020, відповідно до якого надані на дослідження чотири ножі, до категорії холодної зброї не належать є різновидами ножів господарсько-побутового призначення;

- висновок експерта № 1377-Д від 23.10.2020, відповідно до якого вилучені 03.10.2020 при огляді будинку АДРЕСА_2 : слід пальця руки розмірами 13х35мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 38х84мм - придатний для ідентифікації за ним особи; - слід пальця руки розмірами 13х21 мм на відрізку прозорої липкої стрічки 39х77 мм, слід долонної поверхні руки розмірами 37х45мм на відрізку прозорої липкої стрічки 38х110мм та слід поверхні руки розмірами 12х27мм на відрізку прозорої липкої стрічки 38х99мм - непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Слід пальця руки розмірами 13х35мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 38х84мм залишений не пальцем рук особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою;

-висновок експерта № 70-ІМ від 04.11.2020, відповідно до якого на поверхнях представлених на дослідження трьох кухонних ножах та одному клинковому ножі, слідів крові не виявлено. Дати відповідь на запитання №2. «Якщо так, то кому вона належить: людині чи тварині? Якщо тварині, то якому виду?» та запитання №3 «Якщо кров належить людині, то яка її групова приналежність та чи належить вона потерпілому ОСОБА_9 .?» не вбачається можливим у зв?язку із не виявленням крові на наданих об?єктах;

-висновок експерта №68-ІМ від 05.11.2020, відповідно до якого на представлених на дослідження змивах та зрізах нігтьових пластин слідів крові не виявлено. Дати відповідь на запитання №2 «Якщо так, то кому вона належить: людині чи тварині? Якщо тварині, то якому виду?» та №3 «Якщо кров належить людині, то яка її групова приналежність та чи належить вона потерпілому ОСОБА_9 .?» не вбачається можливим у зв?язку із не виявленням крові на наданих об?єктах;

- висновок експерта № 69-ІМ від 16.11.2020, відповідно до якого визначено, що на представлених на дослідження змивах, наволочці та підковдрі виявлено кров. Виявлена кров на наданих на дослідження об?єктах належить людині. Виявлена кров на наданих на дослідження об?єктах може походити від особи (осіб) із групою крові 0(I) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за системою АВО, в тому числі й від потерпілого ОСОБА_9 ;

-копія актового запису про смерть ОСОБА_9 від 15.06.2021 за №785.

3.2.2. Судом досліджено та надано оцінку доказам, які зазначені в п.3.2.1., оскільки вони повністю стосуються події та підтверджуються винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України, що полягає у незаконному проникнення до житла (порушення недоторканості житла) чи до іншого володіння особи.

3.2.3. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повідомив наступне, що перебуваючи під домашнім арештом від суду не переховувався. Коли до нього підійшли працівники поліції, то вони йому не повідомили з якого приводу намагаються затримати, відтак пручався та не мав ніякого наміру сідати з ними у авто. Під час примусового супроводження до авто намагався здійснювати опір, однак їх було двоє внаслідок чого все ж таки їм вдалося його помістити на заднє сидіння. Під час поміщення до авто головою вибив бокове заднє скло вказаного автомобілю зліва.

Допитаний у судовому засідання свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що приймав участь у розшуку обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ухвали суду разом з ОСОБА_28 . Після того як на ОСОБА_5 наділи кайданки та запросили до авто, обвинувачений відштовхнув ОСОБА_28 та своєю головою розбив скло автомобіля. В подальшому було викликано СОГ. ОСОБА_5 знав свідка ОСОБА_11 особисто як працівника поліції, бо останній неодноразово приймав участь у обшуках у домоволодінні обвинуваченого.

Допитаний у судовому засідання свідок ОСОБА_28 повідомив суду, що виконував заходи щодо дотримання обвинуваченим ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, потім останнього було оголошено в розшук. Під час затримання обвинувачений вчиняв опір, відштовхнув свідка ОСОБА_28 та вибив головою скло авто. В подальшому викликали СОГ. ОСОБА_5 знав, що свідок є поліцейським, оскільки неодноразово приймав участь в обшуках, які проходили у домоволодінні обвинуваченого.

З метою оцінки доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено наступні документи:

-протокол огляду місця події від 05.02.2021 відповідно до якого місцем огляду є ділянка місцевості, а саме проїзна частини вул. Салганської, в селі Салгани. Білгород-Дністровського району, Одеської області, під час проведення огляду на ділянці знаходився автомобіль червоного кольору, марки ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1 . При огляді виявлено пошкоджене скло вікна, яке розташоване за лівими пасажирськими дверима, скло в області верхньої частини отвору має слід бурого кольору. Під час огляду вилучено змив речовини бурого кольору.

4. Докази, які були надані стороною обвинувачення, досліджені під час судового провадження в кримінальному провадженні №12019160240001541

Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_5 повідомив наступне, що 05.07.2019 приблизно о 5 годині ранку прибирав бетонний спуск на пляжі, який розташований на околиці с.Куротне Білгород-Дністровського району Одеської області. В подальшому побачив чоловіка, який був у нетверезому стані та в розірваному одязі, стояв біля автомобіля та намагався зібрати розкидані на землі речі. ОСОБА_5 підійшов та запропонував йому допомогти, на що останній погодився та передав йому добровільно грошову винагороду у розмірі 200 доларів США. В подальшому, коли до нього прибули працівники поліції добровільно видав 100 доларів США.

З метою оцінки доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено наступні документи та висновки експертів:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019160240001541 від 05.07.2019 року, відповідно до якого приблизно о 5:00 ранку 05 липня 2015 року невстановлена особа чоловічої статі, перебуваючи біля маяку на околицях села Курортне Білгород-Дністровського району Одеської області здійснила напад поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров`я особи після чого заволоділа належним заявнику грошовими коштами у сумі 200 доларів США;

- протокол огляду місця події від 05.07.2019, відповідно якого у автомобілі «Jeep Compass» сірого кольору, державний реєстраційний номер « НОМЕР_4 » біля важеля коробки передач виявлено ніж з пластиком руків`ям чорного кольору, котрим потерпілому ОСОБА_12 , невстановлена особа чоловічої статі погрожувала на сходах до пляжу в селі Курортне. Вказаний ніж належить потерпілому ОСОБА_12 та він його постійно перевозив у авто. Ніж в ході огляду було вилучено та упаковано до паперового конверту №1. Окрім того в ході огляду автомобіля з сидіння переднього пасажирського крісла на дактилоплівку вилучено мікрочастини та упаковано до паперового конверту № 2. Окрім цього, на передній правій двері за допомогою спеціального порошку виявлено сліди папілярних ліній, які вилучено на 3 відрізки липкої стрічки скотчу та упаковано до паперового конверту№3;

-протокол огляду місця події від 05.07.2019, відповідно до якого з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено на вішалці для сушіння білизни чоловічі брюки з бавовняної тканини чорного кольору та футболка з бавовняної тканини плямистого кольору, які було вилучено та опечатано до паперового пакету Національної поліції України;

- протокол допиту потерпілого від 05.07.2019, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 повідомив, що 04.07.2019 зі своїми друзями приїхав до с. Курортне Білгород-Дністровського району Одеської області на відпочинок. Оселився зі своїми друзями у будинку по АДРЕСА_4 . Далі, приблизно о 20 годині, увечері того ж дня відправився із друзями відпочивати у заклад з кавказькою кухнею під назвою «Попугай». Вказаний заклад розташований на березі, поблизу будинку де оселився потерпілий. Далі, приблизно о 01 годині ночі, 05.07.2019 друзі пішли відпочивати, а потерпілий ще лишився на деякий час у вказаному закладі. Там відпочивав, вживав алкогольні напої. Окрім того, так як вказаний заклад розташований неподалік від берега моря, потерпілий вийшов із закладу один, та вирішив освіжитись у морі. На пів дорозі у потерпілого виникла гостра потреба сходити у туалет, відтак зупинився на вулиці, що розташована перпендикулярно вулиці Чорноморська, точної адреси не пам`ятає, поряд була сітка рабиця. Там до нього підійшов чоловік, котрий був одягнений у чорний камуфльований одяг. Чоловік слов`янської зовнішності, худорлявої статури, темне коротке волосся, на вигляд років 45-50-ти. Чоловік представся як ОСОБА_29 . Вказаний чоловік на перший погляд поводив себе доброзичливо, та побачивши те, що потерпілий босий, сказав йому, що бачив як він посеред ночі купався та лишив свої тапочки на березі моря, та запропонував свою допомогу знайти взуття. На що потерпілий погодився, вказаний чоловік сів у моє авто, на переднє пасажирське сидіння, і він вказав їхати мені на околицю села в район маяка. Далі, приблизно о 05 ранку, вони прибули на узбережжя в районі маяка на околиці села Курортне, де знаходився обрив та бетонні сходи котрі ведуть до пляжу. Чоловік сказав мені, щоб потерпілий спускався по сходах, до моря, так як його тапочки знаходяться на березі. Потерпілий його послухав та пішов попереду, спускався по сходах, пройшов перші три – чотири сходинки, після чого відчув один сильний удар у спину, від якого впав та покотився по бетонних сходах. Далі він підвівся та присів на ґрунтове покриття біля сходів. Далі вказаний чоловік, підійшов до потерпілого, та одразу ж наніс йому один удар кулаком в обличчя в область правої щелепи, та декілька ударів по корпусу тулуба, точну кількість ударів я сказати не можу. Далі, вказаний чоловік пригрозив фізичною розправою та сказав, щоб потерпілий віддав йому свої гроші, так як у нього п`ятеро дітей. Після чого він також наніс потерпілому декілька ударів по обличчю та по корпусу тулуба кулаками та ногами, точну кількість ударів не пам`ятає. Після чого вказаний чоловік дістав з кишені прямокутний чорний предмет, схожий на електрошокер, та пригрозив його застосувати, також він вказав, що скине з обриву потерпілого та його ніхто не знайде. Окрім того він сказав, що візьме до рук ніж, котрий у знаходився у салоні авто, вказаний ніж належить потерпілому, також він сказав що розіб`є авто. Все це тривало приблизно хвилин 10-15. Протягом цього часу вказаний чоловік спричиняв мені удари, та висловлював мені погрози фізичною розправою. Коли вже почув, що він збирається розбити авто, та навіть почав рух у напрямку авто, потерпілий запитав у нього, скільки йому потрібно, щоб він зупинив свої насильницькі дії. На що він сказав віддати йому 200 доларів США. Потерпілий дістав дві купюри номіналом по 100 доларів США та передав йому гроші, а вказаний чоловік пішов у невідомому напрямку. Приблизно о 09 годині ранку зателефонував до поліції та повідомив про вказаний злочин. Чоловіка, котрий здійснив напад та при необхідності зможе упізнати. 05.07.2019 звернувся до КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» за медичною допомогою.

-протокол пред`явлення особи для впізнання від 05.07.2019, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 впізнав особу, котра сидить перед ним 2-й зліва та вчинила відносно нього напад з метою заволодіння його майном, ознаки за якими особа впізнала особу це за зовнішніми рисами обличчя та зачіскою;

- відеозапис процесуальної дії як додаток до протоколу пред`явлення особи до впізнання від 05.07.2019, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 детально розказав, як ОСОБА_5 вчинив відносно нього розбійний напад, як наносив тілесні ушкодження потерпілому, окрім того повідомив, що у ОСОБА_5 п`ятеро дітей і йому потрібні грошові кошти, погрожував, що якщо ОСОБА_12 не буде віддавати грошові кошти, він потерпілого вб`є та скине з обриву;

-висновок експерта № 191 від 16.09.2019р. відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_12 , 1975р.н. приймаючу до уваги відомі обставини справи дані медичну документації, відповідаючи на поставлені запитання експерт приходить до наступних висновків:

а) г) Згідно наданій медичній документації у ОСОБА_12 були тілесні ушкодження — множинні садна обличчя, тулуба, кінцівок, що утворились внаслідок ударної ударно-ковзної дії тупих твердих предметів, на що вказує характер тілесних ушкоджень. Індивідуальні особливості травмуючих предметів на початок проведення судово-медичної експертизи встановити неможливо.

б) Тілесні ушкодження у ОСОБА_12 виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, можливо 05.07.2017 р., як вказано в ухвалі слідчого судді.

в) Садна зазвичай викликають незначні, скороминущі наслідки, впродовж не більше як 6-ти днів, у відповідності до п.2.3.5. «ПРАВИЛ судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

В ході проведення судово-медичної експертизи в ОСОБА_12 виявлений рубець в правій виличній області, який сформувався внаслідок загоювання рани. Морфологічні особливості рубця властиві 1-2 місячної давності загоювання рани. Механізм заподіяння рани встановити неможливо в зв`язку з її загоюванням. Для загоювання рани, зазвичай вимагається більше 6-ти і не більше 21-го дня, згідно з п. 2.3.3., 4.6. «ПРАВИЛ судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.) відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров`я. В наданих матеріалах не виявлено об`єктивних даних, що рани ОСОБА_12 були заподіянні 05.07.2019.

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 05 липня 2019р.. відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_5 було затримано та повідомлено телефонним зв`язком ОСОБА_30 ;

- заява від 05.07.2019 адресована начальнику Білгород-Дністровського в Одеська області полковнику поліції ОСОБА_31 від громадянина ОСОБА_5 про добровільну видачу працівникам поліції грошових коштів у розмірі 100 доларів США, які дав йому невідомий громадянин, з яким раніше він не зустрічався;

-протокол огляду предметів від 05.07.2019, відповідно до якої об`єктом огляду є 100 доларова купюра США, 1996 року випуску. Вказана купюра була добровільно видана обвинуваченим ОСОБА_5 та передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_12 ;

-висновок експерта № 558 від 07.07.2019, відповідно до якого на футболці, брюках вилучених за адресою: АДРЕСА_2 кров не виявлено;

-висновок судово-психіатричних експертів № 73 від 27.08.2019 відповідно до якого за результатами проведеного стаціонарного комплексного судово психолого -психіатричного дослідження експертна комісія експертів-психіатрів дійшла висновку, що ОСОБА_5 на період часу що відносять до вчинення суспільно-небезпечного діяння, у якому він підозрюється, на будь-які хронічний психічний розлад (захворювання), недоумство не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності або іншому хворобливому стані психіки не перебував, тому він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В дійсний час підозрюваний ОСОБА_5 також не страждає на хронічний психічне захворювання, недоумство або інший хворобливий стан психіки тому здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїми психічним станом може приймати участь у судово-слідчому розгляді справи. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

В судовому засіданні обвинуваченим та його захисником було заявлено клопотання про забезпечення права на перехресний допит шляхом допиту потерпілого ОСОБА_12 , оскільки існують суттєві розбіжності між показами останнього та обвинуваченого.

Відповідно до відповіді з ДПС України від 12.05.2026 потерпілий ОСОБА_12 18.08.2022 перетнув кордон в напрямок Польщі та до України більше не повертався.

За клопотанням сторони захисту на потерпілого ОСОБА_12 ухвалою суду від 19.06.2026 було накладено стягнення у вигляді штрафу за невиконання ним свого процесуального обов`язку, а саме за його ухилення від явки до суду.

Прокурор в судових дебатах наголошував на допустимість такого доказу як протокол пред`явлення особи до впізнання особи посилаючись на вимоги ст.615 КПК України.

Дослідивши докази у кримінальному провадженні №12019160240001541 суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як порушення права на перехресний допит.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

При цьому, суд зауважує, що слідчі дії за участі потерпілого ОСОБА_12 проводилися до введення військового стану в Україні, тобто вимоги ч.11 ст.615 КПК України не підлягають застосовуванню до вказаного кримінального провадження.

Окрім того, відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі 750/5745/15-к суд виснував наступне.

39.У контексті викладеного, Суд вважає, що показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду.

40. Однак обмеження засади безпосередності не можуть сягати такого ступеня, щоб позбавити самої її сутності та призводити до порушення фундаментальних гарантій справедливого судового розгляду, наприклад, тих, що передбачені пунктом «d» частини3 статті 6 Конвенції. Тому зазначений висновок, не означає, що такі показання не можуть бути визнані судом недопустимими відповідно до інших правил допустимості доказів. Суд також має визнати такі показання недопустимими, якщо буде встановлено, що під час минулого судового розгляду право особи на ефективний перехресний допит було істотно порушено внаслідок різних обставин: наприклад, коли особа була позбавлена права на правову допомогу або суд не забезпечив стороні можливість повно з`ясувати всі важливі обставини, або виявлені інші обставини, що свідчать про те, що допит особи проведений з порушенням.

41. Крім того, такі показання мають використовуватися обережно, а неможливість піддати відсутню під час судового розгляду особу перехресному допиту має враховуватися судом при оцінці достовірності її показань та їх значення у сукупності з іншими доказами. Також неможливість допиту особи під час нового судового розгляду позначиться на оцінці достовірності її показань в минулому розгляді, якщо при новому розгляді встановлені нові суттєві обставини, які зумовлюють необхідність повторного допиту особи (наприклад, у випадку, передбаченому частиною 13 статті 352 КПК).

42.У цьому зв`язку Суд вважає доречними застосувати підходи, узагальнені ЄСПЛ у справі Al?Khawajaand Tahery v. theUnited Kingdom при аналізі відповідності судового розгляду вимогам частини 1 та пункту «d» частини3 статті 6 Конвенції[2]. Ця справа стосувалася використання показань, наданих поліції під час досудового розслідування свідком, який на час судового розгляду справи помер. ЄСПЛ визнав, що за таких обставин і за умови додержання певних гарантій сторони захисту, використання таких показань не порушує вимоги частини 1 та пункту «d» частини3 статті 6Конвенції.

43.Суд зауважує, що стаття 6 Конвенції не встановлює будь-яких правил допустимості доказів, які є перш за все предметом регулювання національного закону.[3] Тому практика ЄСПЛ, яка визнає прийнятним використання показань, що надавалися поліції, не може бути використана судом для обґрунтування використання позасудових показань, недопустимих відповідно до другого речення частини 4 статті 95 КПК. Але Суд використає підходи, розроблені ЄСПЛ, для аналізу можливості використання показань, наданих під час минулого судового розгляду.

44.У рішенні в справі Alі Khawajaand Tahery v. The United Kingdom ЄСПЛ вважав, що для оцінки допустимості показань відсутнього свідка потрібно виконати трискладовий текст, а саме дослідити:

(i)чи існували поважні причини для неявки свідка та, відповідно, для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказів[4];

(ii)чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого[5];

(iii)чи існували достатні врівноважуючі фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, спричинені стороні захисту в результаті допуску доказу та забезпечити, щоб судовий розгляд у цілому був справедливим[6].

45.Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що в цьому випадку немає сумніву, що суд першої інстанції здійснив усі необхідні та можливі заходи для забезпечення явки в судове засідання свідка ОСОБА_9, однак вони виявилися безуспішними. Також Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що показання цього свідка були хоча й не єдиним, але важливим елементом у сукупності доказів, представлених сторонами під час судового розгляду.

46.Таким чином, питання, яке належить вирішити в цій справі, полягає у тому, чи використання показань цього свідка, які він надавав у судовому засіданні під час минулого розгляду, забезпечувало достатньою мірою права сторони захисту і справедливість судового розгляду в цілому.

47.Суд зазначає, що під час минулого розгляду сторонам була надана необмежена можливість піддати цього свідка перехресному допиту, і матеріали провадження підтверджують, що сторони повною мірою скористалися такою можливістю, зокрема й можливістю дискредитувати ці показання. Суд першої інстанції за результатами допиту цього свідка дійшов висновку, що його показання в певних аспектах суперечать показанням, які той давав під час досудового розслідування. Залишаючи осторонь правильність таких висновків суду, сама їх наявність свідчить про те, що сторони ефективно і результативно використали своє право на перехресний допит. У судах апеляційної та касаційної інстанцій сторона захисту жодним чином не згадувала про будь-які порушення, які стосувалися допиту цього свідка.

48.Також під час нового судового розгляду не було встановлено будь-яких суттєвих обставин, які не були б відомі під час минулого розгляду і які б вимагали повторного допиту цього свідка з огляду на такі обставини. За згодою сторони захисту був досліджений аудіозапис допиту цього свідка, на якому зафіксовані й запитання та відповіді під час перехресного допиту, що давало суду можливість не лише сприймати зміст його показань, але й спостерігати манеру його поведінки під час допиту і робити висновки для оцінки їх достовірності. Сторона захисту під час нового розгляду не була позбавлена можливості при дослідженні аудіозапису та/або інших доказів звертати увагу суду на ті аспекти показань, які є важливими для оцінки їх достовірності.

49.Враховуючи всі ці фактори, Суд вважає, що за обставин цієї справи дослідження показань свідка ОСОБА_9 , які він давав під час минулого розгляду, забезпечувало сторонам достатні процесуальні гарантії, здатні компенсувати неможливість його допиту під час нового судового розгляду, а тому визнання цих показань допустимим доказом не порушувало права обвинувачених на справедливий судовий розгляд.

50.Узагальнюючи наведені вище міркування, суд дійшов таких висновків: суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом при оцінці достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами у справі.

З вказаного можливо зробити висновок, що суд може визнати допустимим доказ, отриманий під час судового розгляду, однак потерпілий ОСОБА_12 ніколи не допитувався у судовому засіданні, тобто його свідчення є позасудовими.

Порушення права на перехресний допит у кримінальному процесі України є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод згідно з пунктом 5 частини 2 статті 87 КПК України.

Головним наслідком такого порушення є визнання показань свідка чи потерпілого недопустимими доказами та скасування незаконних судових рішень у судах вищих інстанцій.

Доводи прокурора про те, що відповідно до ч.11 ст.615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації суд не приймає до уваги та визнає їх недопустимим доказом, оскільки допит потерпілого у формі впізнання, як вже раніше зазначив суд, відбувся до початку воєнного стану, а саме 05.07.2019.

Оскільки потерпілий ОСОБА_12 не був допитаний у судовому засіданні, слідчі дії за його участі відбулися до ведення військового стану, а прокурор не забезпечив стороні захисту права на перехресний допит, отже такі докази отримані під час досудового розслідування за участі потерпілого судом визнано недопустимими.

Інші докази, які були досліджені судом з врахуванням їх оцінки з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку не дають підстави щоб зробити однозначний висновок про причетність обвинуваченого ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч. 2 ст.187 КК України та виправдання його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 66 КК України, обставин, які пом`якшують обвинуваченому ОСОБА_5 покарання судом - не встановлено.

Під час дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 має судимість, оскільки був засуджений 16.05.2005 року Тернопільським міським судом Тернопільської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.3 ст.187, ст. 353, ст. 357 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 03.04.2013 року по відбуттю строку покарання та відповідно до положень ст.89 КК України є особою, що має судимість.

Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 67 КК України - вчинення злочину особою повторно.

5. Мотиви призначення покарання.

Оскільки в ході судового розгляду було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_5 , кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини скоєного нею кримінального правопорушення.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно ч.1 ст.68 КК України при призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця

Відповідно до ч.3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Крім того, з урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про недоцільність виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без відбування покарання у відповідності до ст.75 КК України.

При вирішенні питання про те, який із передбачених ч. 1 ст. 70 КК України принципів необхідно застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 при призначенні покарання за сукупністю злочинів, суд дійшов висновку про застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, обвинувачений ОСОБА_5 перебував в установі попереднього ув`язнення з 05.07.2019 року до 27.11.2019 року та з 25.02.2021 року по даний час.

Отже, за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує йому весь строк перебування в установі попереднього ув`язнення, з розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Згідно з ч. 7 ст. 72 КК України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_5 перебував під домашнім арештом в наступний період: з 27.11.2019 по 07.08.2020 року.

Отже, за правилами ч. 7 ст. 72 КК України, суд зараховує йому весь вказаний строк перебування під цілодобовим домашнім арештом, з розрахунку 3 (три) дні цілодобового домашнього арешту за 1 (один) день позбавлення волі.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

У кримінальному провадженні проводилася:

-судова трасологічна експертиза від 24.07.2019 вартістю 1256,08 грн.;

-біологічна експертиза від 16.11.2020 вартістю 2047,68 грн.;

-біологічна експертиза від 05.11.2020 вартістю 88,14 грн.;

-біологічна експертиза від 04.11.2020 вартістю 204,51 грн.;

-судова експертиза зброї від 21.10.2020 вартістю 1307,60 грн.;

-судова трасологічна експертиза від 23.10.2020 – 980,70 грн.

Всього на загальну суму 5884, 71 гривень.

Процесуальні витрати за проведення цих судових експертиз, відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 в повному обсязі.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст. ст. 100,174,368,370,371,373, 374,376, 381, 382, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст.162, ч.1 ст. 345 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 5 (п`ять) місяців з конфіскацією майна;

- за ч. 1 ст. 162 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 1 ст. 345 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 2 (два) місяці.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч. 2 ст.187 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст.162, ч.1 ст. 345 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 2 (два) місяці з конфіскацією майна.

До вступу вироку в законну силу обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбутого покарання, строк попереднього його ув`язнення з 05.07.2019 року до 27.11.2019 року та з 25.02.2021 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Згідно з ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбутого покарання, строк перебування його під домашнім арештом з 27.11.2019 по 07.08.2020 року з розрахунку 3 (три) дні домашнього арешту за 1 (один) день позбавлення волі.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз перелічених в п.6 вироку, відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 у розмірі 5884, 71 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2017 та застосувати спеціальну конфіскацію на наступне майно:

- ніж у чорному чохлі, було вилучено та поміщено до експертного пакету № 0184100 від 15.11.2017 року;

- пістолет марки «Флобер» з лівої сторони на стволі є напис EKOL VIPER 3, а також на нижній планці біля спускового гачка мається напис серія НОМЕР_3 з права на барабані пістолету є напис E3VP -17040188 на нижній планці біля спускового гачка мається напис CAL 4 mm FLOBERT Made in Turkey, який вилучено та поміщено до пакету № 0004843 від 16.11.2017 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.07.2019 та знищити наступне майно:

- чоловічі брюки з бавовняної тканини чорного кольору та футболку бавовняної тканини плямистого кольору, які вилучено в ході огляду домоволодіння АДРЕСА_2 ;

-футболку зеленого кольору та джинсові брюки синього кольору, які видав потерпілий ОСОБА_12 ;

-ніж, поміщений до паперового конверту №1; мікрочастинку вилучено за допомогою мікроплівки, поміщено в паперовий конверт №2; сліди папілярних візерунків відкопійовані на три відрізки липкої смужки та поміщені в білий паперовий конверт №3, які вилучено в ході огляду автомобілю марки «Jeep Compass» з державними номерами реєстраційним номером НОМЕР_5 , припаркований біля домоволодіння №19-а, вул.Чорноморська в селі Курортне, Білгород-Дністровського району, Одеської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченим, прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua