Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №515/1230/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1230/26

Провадження № 2/515/1913/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

06 липня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Давиденка К.В. звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що 15 квітня 1999 року вона уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований Трапівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, актовий запис зроблено за №4. Від шлюбу вони з відповідачем мають дітей, які вже досягли повноліття. Через різні характери та різне бачення майбутнього подружжя три роки тому припинили спільне проживання, спільне господарство не ведеться. У них повністю протилежні погляди на шлюб та сім`ю, подальше існування цього шлюбу є недоцільним, оскільки він носить формальний характер, взаєморозуміння повністю відсутнє, тому цей шлюб повинен бути розірваний. Зазначаючи, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя з відповідачем як подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, позивачка просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 , залишивши їй після розірвання шлюбу прізвище " ОСОБА_3 ".

Рух справи

06 липня 2026 року у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Дем`янову О.А.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі на призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права, зокрема право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що за відсутності клопотань будь-якої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Роз`яснено, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, позивач - має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, а відповідач має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

Представник позивачки надіслав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити, справу розглядати без його участі та участі позивачки.

У липні 2026 року до суду повернулась поштова кореспонденція, яка направлялась судом ОСОБА_2 (копія ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 липня 2026 року, копія позовної заяви та додатки до неї).

Поштова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду із відміткою поштової служби «адресат відсутній».

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).

Суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

25 квітня 1999 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, який був зареєстрований Трапівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, актовий запис зроблено за №4 та 25 квітня 1999 року видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини з " ОСОБА_5 " змінено на " ОСОБА_3 ". (а.с.7).

Відомостей про наявність у подружжя неповнолітніх дітей матеріали справи не містять.

На теперішній час подружні стосунки між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, клопотання про надання строку на примирення сторонами не заявлено, тому шлюб між ними повинен бути розірваний.

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3,4 ст.56 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 С Кодексу.

Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Висновки за результатами розгляду справи

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, клопотання про надання строку на примирення сторонами не заявлено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому шлюб між подружжям необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити прізвище « ОСОБА_3 » про що вона зазначила у позовній заяві.

Щодо судових витрат

Виходячи із положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд має вирішити питання про стягнення судового збору, який був сплачений позивачкою при подачі позову до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Вимога про стягнення з відповідача судового збору позивачкою не заявлена, тому суд залишає сплачений нею судовий збір за позивачкою.

Керуючись ст. ст. 24, 56,110-115 СК України, керуючись ст.ст. 12,13,82,141,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 25 квітня 1999 року Трапівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, актовий запис №4 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.А.Дем`янова