Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №491/893/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/893/26

Провадження № 3/491/245/26

ПОСТАНОВА

іменем України

18 серпня 2026 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 160 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 03 серпня 2016 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; працює в «Укртелеком», згідно витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2026 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 611620 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 160 КУпАП.

Згідно вказаного протоколу 08 липня 2026 року о 10:13 годині ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук продуктів харчування (кавунів) біля будинку № 23 по вул. Незалежності в м. Ананьїв, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.

18 серпня 2026 року на дату, визначену в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 прибула до суду та їй було вручено пам`ятку про її права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП та Конституцією України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, свою вину визнала.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, і додані до нього матеріали, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 160 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так і іншими особами.

Водночас суд зазначає, що з урахуванням загальних засад судочинства, норм суспільної етики та моралі, досягнення мети адміністративного стягнення можливе без застосування стягнення як такого, якщо особа усвідомила невідповідність своєї поведінки нормам закону.

Статтею 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 688/1553/19 зазначив, що специфіка визначення малозначності діяння полягає у встановленні обов`язкової сукупності трьох умов: 1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об`єктивних і суб`єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в кримінальному законі шляхом закріплення конкретного розміру шкоди, яка має бути завдана при вчиненні відповідного злочину, то недосягнення цього рівня шкоди свідчить про відсутність у діях особи кримінальної протиправності, що унеможливлює звернення до частини другої статті 11 КК; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 3) малозначне діяння не повинно бути суб`єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. Якщо існує невідповідність між фактично вчиненим малозначним діянням і умислом, спрямованим на заподіяння істотної шкоди, має наставати кримінальна відповідальність за замах на той злочин, який особа бажала вчинити.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що діяння вчинене ОСОБА_1 , хоча й утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, проте за своїм характером не несе будь-якої суспільної небезпеки, особа яка їх вчинила в повному обсязі усвідомила протиправність своїх дій, а отже можливо вважати що було досягнуто завдання провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 1 КУпАП.

Враховуючи особу громадянки ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, обставини скоєного нею правопорушення, ступінь вини, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 положення статті 22 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності та обмежившись усним зауваженням.

З урахуванням приписів статті 401 КУпАП, в разі закриття провадження у справі, судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 401, 160, 221, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 03 серпня 2016 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 03 серпня 2016 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення на підставі статті 22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Згідно частини першої статті 294 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та згідно частини другої статті 294 КУпАП може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Копію цієї постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами першою та третьою статті 285 КУпАП.

Суддя О.О. Желясков

Постанова суду набрала законної сили «______» _________________ 20_____ року.