Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №734/3776/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 734/3776/25

Головуючий у першій інстанції – Бузунко О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1198/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Мамонової О.Є., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області у складі судді Бузунко О.А. від 04 березня 2026 року, місце ухвалення рішення - с-ще Козелець, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому просила: - розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15.12.2022 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №208; - стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття; - стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , на її утримання, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, починаючи з дня пред`явлення позовну до досягнення сином - ОСОБА_3 , трирічного віку. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначала, що 15.12.2022 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За доводами позивача, з січня 2025 року шлюбні відносини сторін були припинені, сторони проживають окремо, спільного побуту не ведуть, і з огляду на дані обставини, позивач просила розірвати укладений між сторонами шлюб. За доводами позовної заяви, син сторін спору проживає із ОСОБА_1 , том у позивач просила суд стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення ним повноліття, а також на її утримання - у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, щомісячно, з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною трирічного віку.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.03.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволено частково. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 грудня 2022 року у Козелецькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №208. Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 серпня 2025 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , трьох років. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 серпня 2025 року і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.03.2026 року по справі №734/3776/25, в частині стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 серпня 2025 року і повноліття дитини, та постановити нове судове рішення, яким вказані позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, та стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 серпня 2025 року і до повноліття дитини. В іншій частині рішення суду першої інстанції від 04.03.2026 року, апелянтом не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 вказують, що рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.03.2026 року, в оскаржуваній апелянтом частині, ухвалено судом із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому, суд першої інстанції взагалі не з`ясував всі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи. Апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення суду від 04.03.2026 року, суд першої інстанції не врахував у повній мірі обставини, на які він посилався, а саме:

- відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , займає посаду командира відділення, та має посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 видане Кадровим центром Сухопутних військ Збройних Сил України 09 липня 2025 року. Відповідно до довідки про доходи за вихідним №7383 від 16.12.2025 року, ОСОБА_2 за вересень 2025 року була нарахована заробітна плата у розмірі - 50 940,05 грн., утримано - 764,10 грн., отримано - 50 175,95 грн.; за жовтень 2025 року нарахована заробітна плата - 24 843,28 грн., утримано - 372,65 грн., отримано - 24 470,63 грн.; за листопад 2025 року нарахована заробітна плата - 23 254,59 грн., утримано - 348,82 грн., отримано - 22 905,77 грн.;

- відповідач ОСОБА_2 не має у власності будь-якого нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою номер 5005628656224 від 22 грудня 2025 року за пошуком в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ідентифікаційним номером 2852414215, який належить ОСОБА_2 .

- відповідач ОСОБА_2 проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом із матір`ю ОСОБА_4 , 1958 року народження, та отримуючи зазначену вище заробітну плату, оплачує всі комунальні послуги за обслуговування будинку, у якому проживає разом із хворою матір`ю, яка потребує догляду, що підтверджується актом обстеження від 15 грудня 2025 року, складеним депутатом Остерської міської ради Кізьком Олексієм Петровичем, за підписом сусідів-свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

- відповідач ОСОБА_2 витрачає щомісяця на оплату комунальних послуг грошові кошти, а саме: у жовтні 2025 року за спожитий природній газ - 89,76 грн. та 246,66 грн.; за спожиту електроенергію - 1 205,20 грн., у листопаді 2025 року за спожитий природній газ - 89,76 грн. та 1 034,40 грн.; за спожиту електроенергію - 1 239,84 грн.; у грудні 2025 року за спожитий природній газ - 89,76 грн. та 1 209,44 грн.; за спожиту електроенергію - 1 036,80 грн.; загальна сума витрат, які відповідач поніс за оплату комунальних послуг за період з жовтня по грудень 2025 року становить - 6 241,62 грн.;

- відповідач опікується хворою матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка перебуває на пенсії, є хворою людиною похилого віку та потребує сторонньої допомоги. Доглядаючи за тяжко хворою матір`ю ОСОБА_4 , відповідач постійно купує ліки для своєї матері, що підтверджується відповідними фіскальними чеками про придбання ліків;

- на утриманні відповідача також перебуває дитина від першого шлюбу, який був зареєстрований 23 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , актовий запис №58, а саме, дочка ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області 21 травня 2010 року, в якому вказано батьком - ОСОБА_2 . Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2019 року по справі №734/3126/19 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позов було задоволено частково, і стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 118,00 грн., але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.09.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. За доводами апелянта, за домовленістю між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , він, починаючи з 02.09.2019 року, сплачує щомісяця аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_8 у розмірі 3 000 грн. (з березня 2025 року), а з вересня 2025 року - у розмірі 4 000 грн.;

- відповідач приймає участь у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , забираючи на вихідні дні дитину до себе, займаючись розвитком дитини, купуючи необхідні продукти харчування, речі, одяг, та від допомоги на його утримання не відмовляється, має намір завжди здійснювати перед дитиною свої батьківські обов`язки.

Апелянт зазначає, що він спроможний сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_9 , 2023 року народження, у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку щомісячно, а також у розмірі - 1/8 частки всіх видів заробітку щомісячно, на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку, оскільки інших доходів, окрім заробітної плати, відповідач не має.

За наведених вище обставин, апелянт вважає, що є достатньо підстав для задоволення вимог поданої ним апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За даних обставин, рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.03.2026 року переглядається апеляційним судом у оскаржуваній апелянтом частині, тобто, в частині вирішення судом позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явилися.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хуторненко І.М. підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Задорожня О.І. просила залишити без задоволення подану апеляційну скаргу, та залишити без змін рішення суду першої інстанції від 04.03.2026 року, у оскаржуваній апелянтом частині.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 15 грудня 2022 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 було зареєстровано шлюб у Козелецькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №208. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ” ОСОБА_11 ” (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_5 від 20 квітня 2023 року (а.с.7).

Як встановлено судом, і вказана обставина не оспорюється сторонами спору, малолітня дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає із матір`ю.

Задовольняючи вимоги заявленого ОСОБА_1 позову, в частині стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 26 серпня 2025 року і повноліття дитини, суд першої інстанції врахував матеріальне становище сторін, а також те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як батька, так і матері, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів. При цьому, виходячи із принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, навчанні, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги заявленого ОСОБА_1 позову, у вказаній частині, підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 вказують, що рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.03.2026 року, в оскаржуваній апелянтом частині, ухвалено судом із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому, суд першої інстанції взагалі не з`ясував всі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи. Апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення суду від 04.03.2026 року, суд першої інстанції не врахував у повній мірі обставини, на які посилався відповідач ОСОБА_2 в ході судового розгляду даної справи.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до п.1, п.2 статті 3 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини визначено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Частинами: 2, 3 статті 11 Закону України ”Про охорону дитинства” визначено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У п.54 рішення Європейського Суду з прав людини від 07.12.2006 року №31111/04 у справі ”Хант проти України” суд констатує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі ”Олссон проти Швеції” (№2) від 27.11.1992 року, Серія А, № 250, статті 35-36, п.90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 150, статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із положеннями ч.3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до приписів статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до положень ч.1, ч.5 статті 183 Сімейного кодексу України, яка регламентує визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.63,64), відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , займає посаду командира відділення, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_11 09.07.2025 року. Відповідно до довідки про доходи за вихідним №7383 від 16.12.2025 року, ОСОБА_2 за вересень 2025 року була нарахована заробітна плата у розмірі - 50 940,05 грн., утримано - 764,10 грн., отримано - 50 175,95 грн.; за жовтень 2025 року нарахована заробітна плата - 24 843,28 грн., утримано - 372,65 грн., отримано - 24 470,63 грн.; за листопад 2025 року нарахована заробітна плата у розмірі - 23 254,59 грн., утримано - 348,82 грн., отримано - 22 905,77 грн.

Відповідач ОСОБА_2 не має у власності будь-якого нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою номер 5005628656224 від 22.12.2025 року за пошуком в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ідентифікаційним номером 2852414215, який належить ОСОБА_2 (а.с.67).

Матеріали даної цивільної справи містять в собі акт обстеження від 15.12.2025 року, складений депутатом Остерської міської ради Кізьком О.П., за підписами сусідів-свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідно до якого, ОСОБА_2 проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом із матір`ю ОСОБА_4 , 1958 року народження, яка хворіє та потребує догляду (а.с.76-93).

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.68-75), на утриманні відповідача ОСОБА_2 також перебуває дитина від першого шлюбу, який був зареєстрований 23.11.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , актовий запис №58, а саме, дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області 21.05.2010 року, в якому вказано батьком - ОСОБА_2 . Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 26.09.2019 року по справі №734/3126/19 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позовні вимоги - задоволено частково, та стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 118,00 грн., але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.09.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. За доводами апелянта ОСОБА_2 , за домовленістю між ОСОБА_7 та ним, ОСОБА_2 , починаючи з 02.09.2019 року, сплачує щомісяця аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 3 000 грн. (з березня 2025 року), а з вересня 2025 року - у розмірі 4 000 грн.

Приймаючи до уваги викладене вище та враховуючи, що відповідачем надано належні і допустимі докази на підтвердження свого майнового стану, які свідчать про необхідність визначення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у меншому розмірі, ніж визначено судом першої інстанції, а також враховуючи рівність двох дітей відповідача у праві на утримання з боку батька, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 . За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що виваженим, розумним, справедливим та таким, що узгоджується із приписами чинного Законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, розміром аліментів, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є 1/6 частка від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.08.2025 року і до повноліття дитини.

Даний розмір аліментів, на думку апеляційного суду, узгоджується із нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також є справедливим балансом між захистом прав дитини на утримання, який є пріоритетним, та правами платника та отримувача аліментів.

Доказів існування обставин, які б свідчили про необхідність та можливість стягнення аліментів із відповідача у більшому розмірі, матеріали даної цивільної справи в собі не містять. Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 - необхідно задовольнити, а рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.03.2026 року, в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно змінити, зменшивши розмір визначених судом до стягнення аліментів з 1/4 до 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.08.2025 року і до повноліття дитини.

Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, у неоскаржуваній апелянтом частині, тобто, в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною трирічного віку, рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.03.2026 року апеляційним судом не переглядається.

Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.1, п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 04 березня 2026 року, в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - змінити, зменшивши розмір визначених судом до стягнення аліментів з 1/4 до 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 серпня 2025 року і до повноліття дитини.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 17.08.2026 року.

Головуючий: Судді: