Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №750/7989/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7989/26

Провадження № 2/750/3899/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді Косенка О.Д.,

секретаря судових засідань Суконнової В.М.,

за участі Позивача – ОСОБА_1 ,

Відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період її навчання, –

в с т а н о в и в:

у липні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) через канцелярію суду звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання.

В обґрунтування позову зазначив, що його батьки – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 16 лютого 2008 року по 03 серпня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у цьому шлюбі народився позивач - ОСОБА_1 .

З 02.02.2010 на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 2-1531 Відповідач сплачував на корить матері Позивача аліменти на його утримання у розмірі частки заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.02.2010 і до досягнення дитиною повноліття.

На даний час позивач є повнолітнім, навчається на 1 курсі у навчально-наукового інституту інженерії Національного університету «Чернігівська політехніка».

Як зазначає Позивач, він навчається на денній формі навчання та не має змоги працевлаштуватися та потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач матеріальної допомоги на його утримання в добровільному порядку не надає.?

Ухвалою суду від 22.07.2026 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03 серпня 2026 року відповідач подав до суду відзив, де частково визнав позовні вимоги у розмірі 1/6 його щомісячного сукупного доходу, посилаючись, що на його утриманні перебуває неповнолітня донька від іншого шлюбу.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити з підстав наведених в ньому. Крім того зазначив, навчається на бюджетній формі навчання та отримує стипендію; у вільний від навчання час має підзаробіток, з якого отримує половину мінімальної заробітної плати. Разом з тим, як зазначає Позивач така сума коштів не забезпечує його матеріальне становище у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що є пенсіонером, отримує пенсію близько 10 000,00 грн, однак, на його на утриманні перебуває неповнолітня донька від іншого шлюбу, а тому не має можливості сплачувати аліменти у розмірі доходу. Від утримання сина не відмовляється, при цьому просить зменшити заявлений Позивачем розмір аліментів, у зв`язку з вище викладеними обставинами.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам та доводам сторін, суд доходить наступного висновку.

Як вбачається зі матеріалів справи, 03 серпня 2010 року було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , про що складений відповідний актовий запис № 523, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції (а.с.4).

У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився позивач – ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданим 29.07.2008 Відділом РАЦС Чернігівського міського управління юстиції (а.с. 5).

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 від 04.09.2024 про зміну імені Позивач змінив прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с. 6).

На даний час позивач досяг повноліття, проживає з матір`ю – ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 09.07.2026 № 12523 (а.с. 8).

З 01.09.2025 позивач навчається на 1 курсі навчально-наукового інституту інженерії Національного університету «Чернігівська політехніка», за рахунок коштів державного бюджету, що підтверджується довідкою навчального закладу від 18.05.2025 № 71 (а.с. 7).

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вимоги закону, а також те, що позивач ОСОБА_1 продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, з врахуванням матеріального стану відповідача, що на його утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутність у матеріалах справи відомостей, які б унеможливлювали сплату відповідачем аліментів, суд вважає за можливе стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на повнолітнього сина – ОСОБА_1 , в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, на період його навчання у Національному університеті «Чернігівська політехніка», але не більше, як до досягнення ним 23 років.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ч. ч. 2, 6 ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у даній категорії справ, з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 грн 20 коп.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274, 280-283 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період її навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/5 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця на період його навчання у Національному університеті «Чернігівська політехніка», а саме до червня 2029 року, але не більше, як до досягнення ним 23 років, починаючи з 21 липня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Д. Косенко