Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №950/2157/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2157/26

Номер провадження 1-кп/950/234/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2 ,

з участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12026200590000193 від 06.07.2026 року про обвинувачення,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мартинці, Лебединського району, Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, приватного підприємця, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

за ч. 2 ст. 197-1 КК України;

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що в один із днів восени 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з умислом на зайняття землі в охоронній зоні, достовірно розуміючи, що ним не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу у власність чи в користування земельної ділянки в охоронній зоні, не маючи правових підстав для використання землі, в порушення вимог чинного законодавства, умисно, самовільно зайняв частину земельної ділянки площею 4,4245 га, яка перебуває у власності держави, має кадастровий номер 5922989600:05:002:0144, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, площею 0,1000 га, розташовану у смузі відведення автомобільної дороги загального користування територіального значення Т1926 на території Штепівського старостинського округу Лебединської територіальної громади Сумського району Сумської області і за допомогою колісного трактора розорав та засіяв озимою пшеницею, тим самим фактично незаконно використовував її у власних потребах, завдавши, згідно проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства та Постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» шкоди на суму 10 904 грн. 08 коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст. 197-1 КК України, так як він здійснив самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що восени 2025 року він, не маючи правових підстав для використання землі, умисно, самовільно, розорав земельну ділянку площею 0, 1000 га, яка входить до складу ділянки, що має кадастровий номер 5922989600:05:002:0144, загальну площу 4,4245 га, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, яка перебуває у власності держави і розташована у смузі відведення автомобільної дороги територіального значення Т1926 на території Штепівського старостинського округу Лебединської територіальної громади Сумського району Сумської області.

В подальшому розорана земельна ділянка була засіяна сільгоспкультурами.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході дізнання та досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються, що дає можливість визнати винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

При визначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим правопорушення згідно ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Крім того, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його стан здоров`я, матеріальний і сімейний стан та позитивну характеристику з місця проживання.

Приймаючи до уваги наявність декількох обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме – те що обвинувачений повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв його розкриттю, що завдані кримінальним правопорушенням збитки відшкодовані в добровільному порядку і повному обсязі та беручи до уваги особу обвинуваченого, суд вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не передбаченого в санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу, яка передбачає покарання за цей злочин.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, поскільки саме це покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід у справі не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 349, 368, 370-371, 373-376 КПК України;

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання по цьому закону, застосувавши ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Строк покарання засудженого ОСОБА_4 вважати після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід у справі не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_6