Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №686/8375/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/8375/26

Провадження № 1-кп/686/1208/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

цивільного позивача ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243000003531 від 27 листопада 2025 року, щодо

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівці Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, працюючого інженером з експлуатації в ПП «Агросервіс», жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за цією ж адресою, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 17 травня 2017 року Старокостянтинівським РВ УДМСУ в Хмельницькій області, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_10 27 листопада 2025 року близько 17 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в лівій смузі руху автодороги Н-03 сполучення «Житомир-Чернівці» зі сторони с. Ярмолинці Хмельницької області в напрямку м. Хмельницького, діючи недбало та необережно, будучи неуважним до дорожньої обстановки, її змінам, не передбачив можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, рухаючись зі швидкістю 70 км/год., в порушення вимог п.п. 2.3. (б), 12.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (далі – ПДР), не вибрав безпечну швидкість щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, не вибрав безпечну дистанцію, не впорався з керуванням та допустив зіткнення передньою лівою частиною керованого ним автомобіля із задньою правою частиною автомобіля «Skoda Karoq», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався попереду нього, внаслідок чого автомобіль «Skoda Karoq», д.н.з. НОМЕР_3 , в некерованому стані виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із лівою передньою частиною автомобіля «Mercedes-Benz ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_10 вимог ПДР пасажир автомобіля «Mercedes-Benz ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесне ушкодження у вигляді перелому тіла (діафіза) лівої стегнової кістки на межі верхньої та середньої третин зі зміщенням уламків, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таке, що потягло тривалий розлад здоров`я (більше 21 доби), а водій автомобіля «Skoda Karoq», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_5 отримав легкі тілесні ушкодження.

Ці наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному зв`язку з допущеними ОСОБА_10 порушеннями вимог п.п. 2.3. (б), 12.2. ПДР, згідно з якими : для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3. (б)); у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги (п. 12.2.).

За порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_10 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.

Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_10 , який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та підтвердив, що дійсно він 27 листопада 2025 року близько 17 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в лівій смузі руху автодороги Н-03 сполучення «Житомир-Чернівці» зі сторони с. Ярмолинці Хмельницької області в напрямку м. Хмельницького зі швидкістю 70 км/год., не вибрав безпечну дистанцію, не впорався з керуванням та допустив зіткнення передньою лівою частиною керованого ним автомобіля із задньою правою частиною автомобіля «Skoda Karoq», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду нього, внаслідок чого цей автомобіль в некерованому стані виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із лівою передньою частиною автомобіля «Mercedes-Benz ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Mercedes-Benz ML 350», ОСОБА_6 отримала середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, а водій автомобіля «Skoda Karoq» ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження.

На ці обставини обвинувачений ОСОБА_10 показав під час проведення з ним слідчого експерименту, що зафіксовано у відповідному протоколі проведення цієї слідчої дії від 12 грудня 2025 року.

Вищевказані обставини дорожньо-транспортної пригоди підтвердили потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Місце інциденту, дорожня обстановка зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемі та фотоілюстраціях до нього від 27.11.2025. Так, зокрема, за даними цього протоколу дорожньо-транспортна пригода сталася в світлу пору доби, на момент події наявні опади відсутні, на не регульованому перехресті автодороги Н-03 сполученням «Житомир - Чернівці» 194 км. + 300 м. проїзна частина в місці дорожньо-транспортної пригоди мокрий асфальтобетон, чистий, в місці зіткнення наявний підйом 6 % в напрямку м. Хмельницького, пряма в плані. Загальна ширина проїзної частини в місці ДТП - 15.1 м., а саме права смуга для руху в напрямку м. Хмельницького становить 3.60 м., ліва смуга для руху 3.60 м., ліва смуга для руху в напрямку с. Ярмолинці 3.60 м., права смуга для руху 3.70 м. На проїзній дозволена швидкість руху не більше 70 км/год. (відповідно до вимог дорожнього знаку 3.29, 33 розділу ПДР України), наявна горизонтальна дорожня розмітка 1.1, 1.3 1.5, ПДР України та дорожні знаки 3.29 (70 км/год) ПДР України.

Згідно з повідомленням Хмельницького обласного центру з гідрометеорології станом на 17 год. 00 хв. 27 листопада 2025 року спостерігались такі погодні умови в районі проїзної частини дороги Н-03 сполученням «Житомир-Чернівці», неподалік с. Скаржниці Хмельницького району Хмельницької області: температура повітря 1.7° тепла, вологість повітря 86%, хмарно, видимість 10 км, зливовий дощ.

За повідомленням служби відновлення у Хмельницькій області на вищевказаній ділянці автомобільній дороги задля підвищення рівня безпеки дорожнього-руху та належного інформування водіїв транспортних засобів встановлено комплекти дорожніх знаків зимової тематики (згідно ДСТУ 4100:2021), а саме 1.13 «Слизька дорога», 3.29 «Обмеження максимальної швидкості (50 км)», 7.12 «Ожеледиця» та 7.2.1 «Зона дії». Дозволена швидкість руху регламентується відповідно до правил дорожнього руху України.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-25/17954-ІТ від 19.12.2025 до моменту первинного контакту (контактування задньої частини кузову ТЗ) швидкість автомобіля «Skoda Karoq», н.з. НОМЕР_5 , зменшувалася від значення 90 км/год до значення 30 км/год в процесі гальмування. До первинного контакту та в момент первинного контакту кут повороту рульового керма вказаного автомобіля складав 15,0 град., що відповідає маневру ліворуч. В момент первинного контакту (контактування задньої частини кузову ТЗ) швидкість автомобіля Skoda складала 20 км/год. Вторинний контакт (контактування передньої частини кузову ТЗ) відбувся через 1,0 с після моменту первинного контакту (контактування задньої частини кузову ТЗ) при швидкості руху автомобіля Skoda 26 км/год. Вихідні параметри (якісні та кількісні), що характеризують роботу систем автомобіля Skoda, дають підстави стверджувати, що його робоча гальмова система та система рульового керування на момент пригоди (зіткнення) перебували у працездатному стані.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/123-25/18199-ІТ від 29.12.2025 на момент огляду робоча гальмова система автомобіля «Mercedes-Benz ML 350», н.з. НОМЕР_4 , виконувала свої конструктивні функції. Ознак, які б свідчили про непрацездатність чи відмову робочої гальмової системи до моменту ДТП застосованими методами дослідження не встановлено.

За даними висновку експерта № СЕ-19/123-25/18200-ІТ від 31.12.2025 на момент огляду робоча гальмова система та рульове керування автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , виконували свої конструктивні функції. Ознак, які б свідчили про непрацездатність чи відмову досліджуваних систем, як на момент огляду, так і до моменту ДТП, застосованими методами дослідження не встановлено.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи обставин і механізму ДТП № СЕ-19/123-26/854-ІТ від 26.01.2026 у дорожній обстановці, що досліджувалась, водій автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_10 повинен був діяти згідно з технічними вимогами дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та п. 12.9 б), 12.3 Правил дорожнього руху. Він мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Skoda Karog», д.н.з. НОМЕР_5 , шляхом дотримання швидкісного режиму на даній ділянці дороги та своєчасного застосування гальмування, тобто шляхом належного виконання технічних вимог дорожнього знаку 3.2 та п. 12.9 б) 12.3 Правил дорожнього руху. У цій же дорожній обстановці водій автомобіля «Skoda Karog», д.н.з. НОМЕР_5 , ОСОБА_5 повинен був діяти згідно з технічними вимогами дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та м. 12.9 6) Правил дорожнього руху.

Згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи обставин і механізму ДТП № СЕ-19/123-26/2616-ІТ від 26.02.2026 у дорожній обстановці, що досліджувалась, водій автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_10 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, він мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Skoda Karog», д.н.з. НОМЕР_5 , шляхом належного виконання технічних вимог п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «Mercedes Benz», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_8 повинен був діяти згідно з технічними вимогами дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та п. 12.9 б), 12.3 Правил дорожнього руху, він не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Skoda Karog», д.н.з. НОМЕР_5 , шляхом виконання технічних вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. У дорожній обстановці, що досліджувалась, в діях водія автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_10 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху, при цьому вказані невідповідності, з технічної точки зору, перебували в причинному зв`язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 61 від 06.02.2026 у потерпілої ОСОБА_11 виявлене тілесне ушкодження у вигляді перелому тіла (діафіза) лівої стегнової кістки на межі верхньої та середньої третин зі зміщенням уламків, яке могло утворитись як від дії тупого твердого предмету, за механізмом: «удар - деформація», так і від зіткнення лівого стегна потерпілої ОСОБА_6 з таким предметом, про що свідчать відповідна локалізація та характерні властивості тілесного ушкодження, за своїм характером воно відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я, з відсутністю небезпеки для життя, згідно з «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України». Характер, властивості та локалізація тілесного ушкодження у потерпілої ОСОБА_11 свідчать про можливість її травмування 27.11.2025 під час дорожньо-транспортної пригоди за вищевказаних обставини.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 58 від 03.02.2026 у потерпілого ОСОБА_5 виявлені легкі тілесні ушкодження у виді садна шкіри, гематоми м`яких тканин черевної стінки, гематоми під капсулу лівої нирки, рани м`яких тканин правої гомілки, які могли утворитись як від дії тупих твердих предметів, серед яких міг бути і пасок безпеки автомобіля, за механізмами: «удар» (гематоми), «удар - тертя» (садно), «удар - розтягнення - розрив» (рана), так і від зіткнення лівої половини тулуба та правої гомілки потерпілого ОСОБА_5 з такими предметами, за тими ж механізмами, що вже були зазначені вище, про що свідчать відповідна локалізація та загальні властивості цих тілесних ушкоджень. Характер, властивості та локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_5 свідчать про можливість його травмування 27.11.2025 під час дорожньо-транспортної пригоди за вищевказаних обставини.

Встановлені судом обставини підтверджуються також: відомостями карт виїзду екстреної медичної допомоги на дорожньо-транспортну пригоду від 27.11.2025 № 330 щодо потерпілої ОСОБА_6 та № 333 відносно потерпілого ОСОБА_5 ; паспортними даними обвинуваченого та потерпілих; даними посвідчень водіїв ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; відомостями свідоцтв про реєстрацію автомобілів «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , «SKODA KAROQ», д.н.з. НОМЕР_5 , та «Mercedes-Benz ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , - учасників ДТП; речовими доказами – вказаними транспортними засобами.

Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 у порушенні вимог правил безпеки дорожнього руху (п.п. 2.3. (б), 12.2. ПДР) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_10 вперше притягається до кримінальної відповідальності, працює, характеризується позитивно, має на утриманні матір, яка є особою з інвалідністю 2 групи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, в стані сп`яніння не перебував, частково відшкодував завдану потерпілій ОСОБА_6 шкоду. Він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину, особу обвинуваченого, позицію прокурора, потерпілих та висновок органу пробації щодо середніх ризиків вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_10 покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

На переконання суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який раніше не судимий, характеризується виключно позитивно, працює, має на утриманні матір, яка є особою з інвалідністю 2 групи, вчинив необережний злочин, частково відшкодував заподіяну потерпілій ОСОБА_6 шкоду, відсутність обставин, які б обтяжували йому покарання, позицію прокурора та висновок органу пробації про можливість виправлення ОСОБА_10 без ізоляції від суспільства, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням та покласти на нього передбачені ст. 76 цього ж Кодексу обов`язки.

На переконання суду таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Позицію представника потерпілої ОСОБА_6 про неможливість виправлення ОСОБА_10 без ізоляції від суспільства та відсутність щирого каяття останнього, суд, з врахування всіх наведених вище обставин справи та відомостей про особу обвинуваченого, розцінює як необґрунтовану.

Поряд з цим суд також враховує, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

У справі «Скопола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.05 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.05 року суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмалов проти Росії» від 16.10.08 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Наведені правові тези суду щодо співмірності, пропорційності та індивідуалізації покарання слід визнавати одними з головних складових права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_10 про стягнення моральної шкоди в розмірі 350 000 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної шкоди.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що у зв`язку з ушкодженням здоров`я та протиправною поведінкою обвинуваченого потерпілій ОСОБА_6 заподіяно моральну шкоду, оскільки вона перенесла фізичний біль, незручності і душевні страждання, що також змінило звичний спосіб життя потерпілої та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. Потерпіла певний час лікувалася, переживала за своє здоров`я, не могла вести повноцінний спосіб життя, відчувала дискомфорт і незручності, через що вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, витрачала власний час в зв`язку із зверненням за медичною допомогою.

На думку суду, з урахуванням ступеню вини обвинуваченого, наслідків, що настали, понесених потерпілою моральних страждань, суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір цього відшкодування слід визначити в сумі 150 000 грн. Суд вважає, що зазначена сума за своїм розміром є адекватною спричиненій шкоді і компенсує понесені моральні втрати.

В силу положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 129 КПК України вищевказаний розмір грошового відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд також враховує факт відшкодування обвинуваченим потерпілій понесених витрат на лікування в сумі 35900 грн., що підтверджується показаннями останніх, квитанцією від 28.11.2025 на суму 10000 грн., розпискою матері потерпілої від 04.12.2025 на суму 19000 грн. та платіжною інструкцією від 15.12.2025 на суму 6900 грн., а також відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої ОСОБА_6 в сумі 46417 грн. 96 коп., що підтверджується квитанціями АТ «КБ ПриватБанк» від 10.07.2026.

Цивільний позов ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_10 та Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі – АТ «СГ «ТАС» (приватне)) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової шкоди.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст.ст. 1187, 1188 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 03.05.2023 автомобіль «Mercedes-Benz ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , отримав механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент скоєння ДТП була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну – двісті п`ятдесят тисяч гривень (поліс № 231570279).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21 травня 2024 року (далі – Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Статтями 26, 28 та 29 Закону передбачено, що у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу та іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону (ст. 26 ч. 1 п.п. 1, 3).

Транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

-матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

-документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

-ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

-документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Страховик разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку із знищенням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати документально підтверджені витрати потерпілої особи на оплату послуг суб`єкта професійної оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, у разі якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону (ст. 28).

Згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону якщо представник страховика не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У разі якщо представник страховика не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, з причини незабезпечення потерпілою особою можливості для проведення такого огляду, зазначене відшкодування не здійснюється.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 93/12-25 від 30 грудня 2025 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Mercedes-Benz ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок його пошкодження у ДТП, що сталася 27 листопада 2025 року, складає 951 190,00 грн., при цьому:

-вартість відновлювального ремонту транспортного засобу – 3 866 273,81 грн.;

-ринкова вартість транспортного засобу станом на день настання ДТП до його пошкодження внаслідок ДТП – 951 190,00 грн.;

-ринкова вартість транспортного засобу після пошкодження внаслідок ДТП – 190 789,06 грн.

З урахуванням наведеного розмір спричиненої внаслідок пошкодження (фактично знищення, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання ДТП до його пошкодження внаслідок ДТП) в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Mercedes-Benz ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , шкоди становить 760 400 грн. 94 коп., а саме різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (951 190,00 грн. – 190 789,06 грн.), враховуючи при цьому відсутність згоди між власником транспортного засобу та страховиком щодо відчуження на користь останнього знищеного транспортного засобу.

Крім того, ОСОБА_8 документально підтверджені витрати на оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності, які згідно з платіжними інструкціями АТ КБ «ПриватБанк» від 17.12.2025 та 08.01.2026 становлять 12 500 грн., а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, які відповідно до акту виконаних робіт та квитанції від 27.11.2025 становлять 6000 грн.

Таким чином, розмір заподіяної ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди становить 778 900 грн. 94 коп. (760 400 грн. 94 коп. + 12 500 грн. + 6000 грн.).

З урахуванням наведеного, вказаних у страховому полісі лімітів відповідальності страховика, в силу зазначених вище норм чинного законодавства України, з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_8 підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 250 000 грн., а з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 підлягає стягненню 528 900 грн. 94 коп. (778 900 грн. 94 коп. – 250 000 грн.).

Суд відхиляє доводи представника цивільного відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) про безпідставність позовних вимог ОСОБА_8 з посиланням на передчасність звернення до суду з цивільним позовом, враховуючи наступне.

Обґрунтовуючи відзив на позовну заяву, представник цивільного відповідача посилається на те, що: необхідною умовою для отримання страхового відшкодування є наявність, зокрема, вироку суду, що набрав законної сили, яким встановлено те, що певна особа є винуватою у вчиненні кримінального правопорушення; за відсутності встановленого факту кримінального правопорушення встановити факт настання страхового випадку та виникнення обов`язку щодо виплати страхового відшкодування немає правових підстав.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року в справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24 кс19), для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному Законом, не є обов`язковим.

Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий у розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

З урахуванням наведеного доводи представника цивільного відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) є безпідставними.

Відповідно до положень ст. 100 КПК України речові докази слід:

-автомобіль «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 30.04.2024 належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , – залишити останньому за належністю;

-автомобіль «SKODA KAROQ», д.н.з. НОМЕР_5 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 від 20.11.2024 належить ТОВ «Трау Нутришин Україна», – залишити вказаному товариству за належністю;

-модуль КСБ автомобіля «SKODA KAROQ», д.н.з. НОМЕР_5 , – повернути ТОВ «Трау Нутришин Україна» за належністю;

-автомобіль «Mercedes-Benz ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 03.05.2023 належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – залишити останньому за належністю.

Накладений на вищевказані транспортні засоби ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року (справа № 686/34937/25) арешт, у якому відпала потреба, в порядку ст. 174 КПК України слід скасувати.

Процесуальні витрати – документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 20502 грн. 20 коп. у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Також відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню процесуальні витрати – документально підтверджені понесені потерпілою ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в розмірі 30 800 грн., які підтверджуються договором про надання правничої допомоги та квитанцією про оплату від 07 травня 2026 року.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався і підстав для його застосування до набрання вироком законної сили, враховуючи положення ч. 4 ст. 176 КПК України, немає.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_10 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнити від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Додаткове покарання у виді позбавлення ОСОБА_10 права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки підлягає реальному виконанню.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 150 000 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень) в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_8 250 000 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень) страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 528 900 грн. 94 коп. (п`ятсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот гривень дев`яносто чотири копійки) в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Речові докази:

-автомобіль «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , – залишити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за належністю, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 30.04.2024;

-автомобіль «SKODA KAROQ», д.н.з. НОМЕР_5 , – залишити ТОВ «Трау Нутришин Україна» за належністю, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 від 20.11.2024;

-модуль КСБ автомобіля «SKODA KAROQ», д.н.з. НОМЕР_5 (квитанція № 960), – повернути ТОВ «Трау Нутришин Україна» за належністю;

-автомобіль «Mercedes-Benz ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , – залишити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за належністю, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 03.05.2023.

Накладений на вищевказані транспортні засоби ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року (справа № 686/34937/25) арешт – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_10 процесуальні витрати: на користь потерпілої ОСОБА_6 в розмірі 30800 грн. (тридцять тисяч вісімсот гривень); на користь держави в сумі 20502 грн. 20 коп. (двадцять тисяч п`ятсот дві гривні двадцять копійок).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: