Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №683/2476/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2476/26

3/683/638/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Андрощук Є.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від ДПП УПП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №731761 від 17.07.2026 ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 17 липня 2026 року о 12 год. 15 хв. в м.Старокостянтинові по вул.1-го Травня,16 керуючи ТЗ Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював господарську діяльність з надання послуг по перевезенню пасажирів в режимі таксі, без ліцензії на право проведення даного виду господарської діяльності та без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушив п.1 абз.2 ч.8 ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та п.24 ст.7 ЗУ «Про ліцензування», чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явивсь, будучи своєчасно сповіщеним про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив і від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку про відсутність у діянні ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення, з наступних підстав.

Так, ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Так, відповідно до вимог чинного законодавства, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб`єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Пунктом 24 ч.1 ст.7 вказаного Закону передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Натомість ч.1 ст.164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність. Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків та довести їх систематичність і повторність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному Законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення факту керування особи транспортним засобом в стані сп`яніння, вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Разом з тим, наданий до матеріалів адміністративної справи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №731761 від 17.07.2026містить лише виклад обставин адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, яке на думку уповноваженої особи ДПП Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, скоїв ОСОБА_1 .

Також, у матеріалах адміністративної справи на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення надано копію протоколу серія ЕПР 1№721669 від 17.07.2026 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП та відеозапис, зроблений з нагрудного відеореєстратора працівника поліції 17.07.2026.

При перегляді відеозапису вбачається, що працівниками поліції зупинено автомобіль ТЗ Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та з автомобіля вийшов чоловік, який залиши місце події та до закінчення відеозапису - не повернувся до автомобіля.

В подальшому відображено процес складання протоколів про вчинення адмінправопорушень, відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст.126 та ч.1 ст.164 КУпАП. Натомість з відеозапису вбачається, що поліцейським не було встановлено осіб, які на його думку, користувались послугами ОСОБА_1 по перевезенню пасажирів в режимі таксі, також, відсутні пояснення даних осіб і в матеріалах справи.

Таким чином, з аналізу наведених доказів, вбачається, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про систематичність, регулярність та тривалість господарської діяльності ОСОБА_1 без державної реєстрації як суб`єкта господарювання і отримання від такої діяльності прибутку.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З врахуванням викладеного, приходжу до висновку про відсутність достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Керуючись ст.ст.33, п.1 ч.1 ст.247, 276–280, 283–285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С ТА Н О В И В:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діянні події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Є.М. Андрощук