Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №598/1544/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1544/26

провадження № 1-кп/598/187/2026

ВИРОК

іменем України

"18" серпня 2026 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026216090000043 від 24 квітня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

встановив:

23 червня 2026 року приблизно 22 години 00 хвилин між ОСОБА_5 та його рідним братом ОСОБА_6 , які перебували на території колишнього плодового саду, розташованого по вулиці с.Шили Збаразької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_4 , наблизився до останнього та знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи, що внаслідок його умисних дій ОСОБА_4 зазнає фізичного болю та бажаючи настання цього, умисно наніс йому два удари кулаком правої руки в ділянку грудей, від чого ОСОБА_4 впав на землю, і тоді ОСОБА_5 наніс ще один удар правою ногою в ділянку грудей брата ОСОБА_4 , внаслідок чого завдав потерпілому ОСОБА_4 фізичного болю та не спричинив тілесних ушкоджень. Зазначеними діями, які виразились у формі фізичного, ОСОБА_5 грубо порушив норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема, суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загально визначені норми моральності та добропристойності у сфері сімейних прововідносин та заподіяв шкоду здоров`ю, особистим правам та інтересам ОСОБА_4 , наданих йому Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.

Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КК України, яка за ознаками умисного завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю та пояснив, що дійсно він 23 червня 2026 року приблизно 22 години перебував на території колишнього плодового саду, розташованого по вулиці с.Шили Збаразької територіальної громади Тернопільського району, і між ним та його рідним братом ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого він наніс ОСОБА_4 два удари кулаком правої руки в ділянку грудей, а коли ОСОБА_7 впав на землю, то він наніс ще один удар правою ногою в ділянку грудей брата. На даний час він з братом помирилися.

У вчиненому ОСОБА_5 щиро розкаявся, пробачення у потерпілого попросив і просить суворо його не карати.

Обвинувачений ОСОБА_5 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.126 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину, яка пом`якшує покарання як те, що він повністю визнав вину у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачений санкцією ч.1 ст.126 КК України.

При цьому, суд враховує думку потерпілого, який просив обвинуваченого покарати відповідно до закону.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.94, 368-371, 374, 382, 394, 395 КПК України, суд,-

засудив:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн (п`ятсот десять гривень).

На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Даний вирок суду складений, підписаний і проголошений суддею 18 серпня 2026 року.

Суддя ОСОБА_8