Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №526/672/25
Суддя: Триголов В. М.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 526/672/25 Номер провадження 22-ц/814/1545/26Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 листопада 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості активної електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, -
В С Т А Н О В И В :
У березні 2025 року АТ «Полтаваобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості за не обліковану електричну енергію внаслідок порушення ПРРЕЕ.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що АТ «Полтаваобленерго» здійснюючи свою діяльність відповідно до ЗУ «Проринок електричноїенергії» та «Правил роздрібного ринку електричної енергії» надає послуги з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Свій обов`язок з постачання електричної енергії позивач виконував своєчасно. 14.10.2024 уповноваженими особами АТ «Полтаваобленерго» під час перевірки зазначеної адреси було виявлено порушення, а саме самовільне підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи розподілу, поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку. Так за фактом порушення у присутності ОСОБА_1 було складено акт №014328, ОСОБА_1 підписала та отримала вказаний акт . Розмір збитків встановлено відповідно до вимог законодавства у розмірі 38175,42 грн. Добровільно вартість електричної енергії відповідачем не відшкодована.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив відшкодувати вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ у розмірі 38175,42 грн., та судові витрати.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 листопада 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості активної електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії – залишено без задоволення.
З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач АТ «Полтаваобленерго» та подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що при проведенні технічної перевірки на об`єкті споживача було виявлено порушення п.8.2.4 , п.8.4.2 ПРРЕЕ, яке полягало у самовільному підключенні електропроводки до електричної мережі оператора системи поза розрахунковими засобами обміну електроенергії з порушенням схеми обміну.
Акт про порушення ПРРЕЕ складено у відповідності до вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт територію споживача – ОСОБА_1 .
Відповідач не з`явився на засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, на підставі вищевказаного акту було виконано розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії , яка склала 3232 кВт*год.
Апелянт зауважує, що сам факт виявлення порушення , визначеного ПРРЕЕ , є самостійною підставою для складання відповідного акту про порушення та нарахування обсягів і вартості не облікованої електричної енергії. При цьому законодавство не покладає обов`язку на оператора системи щодо встановлення способу вчинення такого порушення та особи , яка вчинила вказане правопорушення . Відповідальність за такі порушення покладається на споживача , тобто ОСОБА_1 .
Вважає, що позовні вимоги доведені належними та допустимими доказами, а позов підлягає задоволенню.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вказує, що суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що належність спірної електроустановки відповідачу позивачем не доведена , відтак позов підлягає залишенню без задовлення.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.
З матеріалів справи встановлено , що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 акцептувала умови договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживанням електричної енергії та проведення за неї розрахунків (Лічильник НІК 2102-02.М2В №7262979 за адресою: АДРЕСА_1 ).
14 жовтня 2024 року представники АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»: контролер групи технічного аудиту Гадяцької дільниці Миргородської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» ОСОБА_2 та електромонтер групи експлуатації засобів обліку Гадяцької дільниці Миргородської об`єднаної філії ОСОБА_3 в результаті рейдових заходив в АДРЕСА_1 склали акт про порушення №014328, за яким було виявлено порушення п.8.2.4, підпункт 6 п.8.4.2 ПРРЕ - самовільне підключення електроустановки до електричної мережі оператора системи. Самовільне підключення виконано кабелем 4x10 від опори 2 Л-1 КТП-75 заведено в шафу до рубильника, від нього на трансформатори струму тип ТК-20 0,66КУ з номерами 23472, 22896, 50662, а далі лічильник СА4У-И672М №231743. Пломби ППКО - відсутні. Договір на розподіл електричної енергії по даному об`єкту споживача відсутній. На рубильнику наявна напруга. Виявити порушення при контрольному огляді можливість існувала. Споживачу продемонстровано порушення. До акту додано: схему електроживлення споживача, акт пломбування речового доказу , фото та відеоматеріали проведені на телефон. (а.с 9-15)
Згідно протоколу №364 від 12.12.2024 року комісія Гадяцької дільниці МО АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» розглянула акт про порушення споживачем ПРРЕЕ №014328 від 12.12.2024 та прийняла рішення: провести нарахування за період 34 днів з 10.09.2024 по 14.10.2024 згідно з пунктом № 8.2.4 .
Відповідно розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії від 12.12.2024 по акту №014328 від 14.10.2024 визначено обсяг 3232кВт.год та суму 38175,42 грн. розрахунок проводився з 10.09.2024 року по 14.10.2024року, за 34 дні.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є власницею 6/8 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , проте не є власницею земельної ділянки на якій розташована електроопора.
Згідно довідки Гадяцької міської ради земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до земель комунальної власності Гадяцької міської територіальної громади. Не перебуває у приватній власності.
ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції надала пояснення , що її батьками та сім`єю ОСОБА_4 було придбано будинок по АДРЕСА_2 по частині кожному. Згодом кожна сім`я поділила ділянку і збудувала окремі будинки кожен собі. Новий будинок ОСОБА_4 проданий іншим особам, а будинок, який збудували батьки відповідача успадкувала вона на 5/8 частин, 1/8 частину їй подарував брат ОСОБА_5 , 1/8 частина належить їй, а ще 1/8 частина будинку залишається відкритою, оскільки покійний брат ОСОБА_6 не встиг оформи своїх спадкових прав. В свою чергу, батьки відповідача подарували старий будинок, що знаходився за адресою АДРЕСА_2 брату – ОСОБА_7 , і який мав намір на місці старого будинку збудувати новий або провести ремонт старого, для чого у 1983 році, маючи всі погодження, він установив шафу з електролічильником на своїй земельній ділянці, яка була суміжна з земельною ділянко батьків. Через деякий час ОСОБА_8 було переведено на роботу в «Полтаваобленерго», він став проживати у м. Полтаві, де помер, не провівши ніяких робіт, шафа з кабелем залишились без напруги на електроопорі і знаходяться там до цього часу.
Згідно відеозаписів встановлено, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 не має паркану (наявні огородження сусідніх домоволодінь) та має два входи: з АДРЕСА_3 . Неподалік від домоволодіння ОСОБА_1 знаходиться електроопора на якій розташований іржавий металевий ящик, після відкриття якого працівники АТ «Полтаваобленерго» виявили розетку на яку йде напруга, після чого склали акт про порушення. При складанні акту ОСОБА_1 пояснила, що це встановлював її брат ОСОБА_6 , який не доробив документацію і доручив це зробити їй. Також з відеозаписів вбачається, що будинок, в якому мешкає ОСОБА_1 обладнаний окремою системою електропостачання, яка не приєднана до вказаної електроопори.
Оскільки позивач не довів у встановленому порядку факту порушення відповідачем, як учасником роздрібного ринку електричної енергії Правил, що у відповідності до п.п. 14. п. 5.1.1. ПРРЕЕ є підставою для відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, місцевий суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на слідуюче.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії`від 13 квітня 2017 року №2019-VIIIта Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
У пунктах 1.1.1., 1.1.2 глави 1.1 розділу I ПРРЕЕ зазначено, що ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
До споживачів електричної енергії належать фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Об`єкт це електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності чи користуванні (підп. 34 п.1.1.2. ПРРЕЕ).
Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
У п. 1.2.1. ПРРЕЕ зазначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно п. 2.3.1. на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.
Розділом V ПРРЕЕ визначено права, обов`язки та відповідальність учасників роздрібного ринку.
Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5. глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до п.5.5.5.8 споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті(у його приміщенні)розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб(відбитків їх тавр)відповідно до акта пропломбування.
Пунктом 8.2.4 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Пунктом 8.2.5. глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених упункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів(кабелів),наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів,задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Відповідно до п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 визначено, що самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення.
Відповідно до п.п. 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Згідно частин першої, другої статті 77Закону України«Про ринокелектричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2ст.77 ЦПК України).
Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, послався на те, що ОСОБА_1 не здійснювала самовільного підключення , шафа із рубильником та наявною напругою знаходиться на території домоволодіння досить тривалий час, окрім того , зазначено й про невідповідність адреси домоволодіння.
Щодо вказаних обставин , колегя суддів вважає за необхідне зазначити слідуюче.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки(рішення від 17 січня 2013 року у справі «Карабет та інші проти України» (KARABET AND OTHERS v. UKRAINE), заяви № № 38906/07 і 52025/07, пункт 276).
Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин (постанова Верховного Суду від 04 вересня 2020 року у справі № 311/2145/19).
У справі що переглядається , відповідач ОСОБА_1 допустила суперечливу поведінку , оскільки при здійсненні огляду та відео фіксації порушення вона не заперечувала , що порушення виявлене на території домоволодіння , яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , під час складання акту про порушення зазначала , що обізнана про наявне підключення вже тривалий час, їй відомо що необхідна документація для законного використання електроенергії з даної шафи з рубильником отримана не була.
Проте , суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув , натомість обмежився посиланням на те , що земельна ділянка на якій знаходиться опора не належить на праві власності ОСОБА_1 , а підключення було наявне протягом досить тривалого часу та не виявлялося позивачем як самовільне.
Як вказує в апеляційній скарзі позивач, що не спростовано стороною відповідача, і з цим погоджується колегія суддів, особу ОСОБА_1 було належним чином посвідчено шляхом пред`явлення паспорту. Вона зазначена в акті про порушення ПРРЕЕ №014328 від 14.10.2024 як споживач за адресою: АДРЕСА_1 .
Зауважень, пояснень чи заперечень до вказаного акту ОСОБА_1 працівникам оператора системи не висловила та не вносила. Вказала лише , що її брат ОСОБА_7 будучи працівником Полтаваобленерго розпочав процедуру підключення та узаконення відповідного підключення проте не завершив її. Зауважила , що відповідні докази мають міститися у позивача.
Акт про порушення ПРРЕЕ складено у відповідності до вимог п.8.2.5 ПРРЕЕ у присутності споживача - ОСОБА_1 .
Актом про порушення ПРРЕЕ №014328 від 14.10.2024 було зафіксовано порушення, передбачене п. 8.2.4, підпункт 6 п.8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Будь-яких контррозрахунків обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, здійсненої оператором системи на підставі Акта про порушення відповідачем суду надано не було.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 401/2611/17 (провадження № 61-16533св19) зроблено висновок, що «спірним може бути питання незгоди споживача із рішенням енергопостачальника, оформленого протоколом, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі зафіксованого в акті порушення ПКЕЕН, що спонукало особу звернутись із цим позовом до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення комісії, оформлене протоколом по розгляду акта про порушення ПКЕЕН. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, не суперечить встановленому законодавством порядку вирішення спірних питань, що можуть виникнути між побутовим споживачем і енергопостачальником, перелік яких не є вичерпним. Таким чином, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії».
Натомість, будучи належним чином повідомленим про наявність даного спору у суді, ОСОБА_1 в свою чергу не зверталася до суду з позовом (зустрічним позовом) про здійснення перерахунку чи скасування актау на підставі якого здійснено розрахунок , який оформлено протоколом засідання комісії від №364 від 12.12.2024. А відтак, вказаний акт та розрахунок є чинними та, відповідно, належними доказом в цій справі.
Таким чином, позивачем надано належні, допустимі та достатні докази на обґрунтування позовних вимог. Вказаний розрахунок суд апеляційної інстанції оцінює як арифметично правильний та проведений за належними формулами, з урахуванням правильних значень необхідних параметрів.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», який зводиться до обґрунтованості вимог позову у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що на території домоволодіння відповідача шляхом самовільного підключення до мережі було здійснено порушення наведених норм законодавства, чим завдано збитків позивачеві у згаданому розмірі, що підтверджується матеріалами справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в законній силі залишатись не може та відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
За таких обставин, у зв`язку з задоволенням вимог апеляційної скарги, відповідно до положень ст.141, п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір за подачу позову у розмірі 3028 грн., а також стягнути з відповідача сплачений скаржником за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 4 542,00 грн.
Керуючись ст.ст.367,374ч. 1 п. 2, ст.376ч. 1 п. п. 3, 4, ст.382-384 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» задовольнити.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 листопада 2025 року скасувати.
Ухвалити у справі нове судове рішення .
Позов Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості активної електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (р/р НОМЕР_1 ЄДРПОУ 00131819 код банку 339500АТ Таскомбанк м.Київ) вартість активної електроенергії , необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 38 175, 42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» » (р/р НОМЕР_1 ЄДРПОУ 00131819 код банку 339500АТ Таскомбанк м.Київ) судовий збір за подачу позову у розмірі 3028 грн, а також сплачений скаржником за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 4542 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя : В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua