Рішення від 22 вересня 2025 р. у справі №752/3331/24 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3331/24

Провадження № 2/752/945/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.09.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Мазур Ю.Ю.,

за участю секретаря - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника Мельниченка М.С., звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 07.10.2023 о 19:34 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «KIA Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по мосту Одеському у напрямку шосе Столичне у м. Київ, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , який від отриманого удару скоїв наїзд на транспортний засіб «ВАЗ 21041», державний номерний знак НОМЕР_3 , який зупинився попереду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.01.2024 у справі № 752/21312/23 ОСОБА_2 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Згідно звіту № 38/95.01.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 29.01.2024, завданого власнику КТЗ марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 становить - 504963,83 грн. За проведення та виготовлення вищезазначеного звіту, позивачем сплачено грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. ТДВ «Експерс Страхування» здійснило страхове відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 160000,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 344963,83 грн та понесені ним судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.03.2024 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, до судового розгляду по суті.

У листопаді 2024 представник відповідача надав до суду пояснення по справі, в яких зазначив, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 29.01.2024, що виконано суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності та підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 07.10.2023 о 19 год. 34 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «KIA Sportage», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по мосту Одеському у напрямку шосе Столичне у м. Києві, у порушення вимог п.п. 2.3. (б) 13.1 ПДР України, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , який від отриманого удару скоїв наїзд на транспортний засіб «ВАЗ 21041», номерний знак НОМЕР_3 , який зупинився попереду, що спричинило механічні пошкодження зазначених транспортних засобів.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_1 .

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.01.2024 у справі № 752/21312/23 ОСОБА_2 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб - автомобіль «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ), отримав механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ТДВ «Експрес Страхування» відповідно до договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212127737 щодо забезпечення транспортного засобу «KIA Sportage», номерний знак НОМЕР_1 , з терміном дії полісу 07.12.2022 до 06.12.2023.

Відповідно до листа МТСБУ № 903/1747 від 18.01.2024 повідомлено, що до ЦБД МТСБУ страховиком за вказаним договором ОСЦПВВНТЗ внесено інформацію про страхову суму за шкоду життю та здоров?ю у розмірі 320000 грн, страхову суму за шкоду майну - у розмірі 160000 грн, франшизу у розмірі - 0 грн.

Згідно виписки банківської карти ОСОБА_1 від 07.11.2023 на його рахунок надійшли грошові кошти від ТДВ «Експрес страхування» у розмірі 160000,00 грн.

Згідно висновку експерта № 38/95.01.24 від 29.01.2024 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 07.10.2023, на момент дослідження становить 504963,83 грн, вартість відновлювального ремонту становить - 476066,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно до статті 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається зі змісту п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, «У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.», тобто, особа яка проводить огляд пошкодженого транспортного засобу лише у разі потреби проводить виклик зацікавлених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати ОСОБА_1 решту майнової шкоди, що не покривається страховою виплатою, а саме: 476066,03 грн - 160000,00 грн = 316066,03 грн.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України, встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Частиною 1 ст. 1192 встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Крім того, с. 2 ст. 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, у п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення ст. 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Згідно ст.1194 ЦК України - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між такими діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду) лише у випадку, якщо він доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Натомість обов`язок доказувати відсутність підстав для покладення відповідальності по відшкодуванню шкоди закон покладає на її завдавача.

Відповідно до правового висновку Верховного суду України, викладеного в постанові суду від 20 січня 2016 року по справі №6-2808цс15 право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути обмежено або припинено наявністю у останнього обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоду, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене.

Таким чином, відповідач є відповідальним за шкоду, завдану його протиправними діями. Підстав для звільнення відповідача від відповідальності у даному випадку немає, оскільки вина водія встановлена судовим рішенням (постановою).

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, позивачем надано належні та допустимі докази, що підтверджують оплату експертного дослідження, а саме квитанцію до прибуткового касового ордера № 38/95.01.24 у розмірі 4000,00 грн, тому суд приходить дот висновку, що ця позовна вимога підлягає задоволенню, а саме в розмірі 3762,78 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, ч. 4 ст. 136 ЦПК України, встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським об`єднанням «Мельниченко та партнери» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 285/24 від 05.01.2024.

Так, відповідно до вказаного договору п. 2.3.1. встановлено, оплатити послуги Бюро вартістю 20000,00 грн, які Клієнт зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів, з дня моменту підписання договору.

Відповідно до квитанції № 9P81-758T-74TC-7H95 від 05.01.2024 ОСОБА_1 сплатив 20000,00 грн за договором № 285/24 від 05.01.2024.

Враховуючи вищевикладене, оскільки з врахуванням вимог чинного законодавства, стороною позивача були надані відповідні розрахунки та докази надання адвокатських послуг, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі - 20000,00 грн.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3449,64 грн, що підтверджується квитанцією № F2BD-9M3Q-F13E від 05.02.2024.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3449,64 грн.

Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід постановити додаткове рішення по справі щодо стягнення судових витрат по сплаті судового збору сплаченого заявником за подання позовної заяви .

Керуючись ст.ст. 258-259 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальні збитки, спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 344963 (триста сорок чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 3449 (три тисячі чотириста сорок дев`ять) грн 64 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Мазур