Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №201/5385/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2147/26 Справа № 201/5385/26 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Гейка В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду м.Дніпра від 27 травня 2026 року, якою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

за участю:

адвоката — ОСОБА_3 ,

адвоката Білаш Н.В. – Осипова С.О.

потерпілого — ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Соборного районного суду м.Дніпра від 27 травня 2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП звільнено ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження по справі закрито.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 квітня 2026 року о 20 год. 34 хв. ОСОБА_2 , в районі електроопори №49 по вул. Близнюківський узвіз у м. Дніпрі, керувала транспортним засобом «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не під час маневрування переконалась, що це буде безпечним, в результаті чого відбулось зіткнення з попутним зліва автомобілем «Ленд Ровер», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Гейко В.І., який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та закрити провадження у справі.

Разом з апеляційною скаргою, адвокат подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просив визнати причини пропуску строку поважними, оскільки ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні при ухваленні постанови, а копію оскаржуваної постанови отримав лише 14.07.2026 року.

В апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції, є безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам.

Вказує, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи. Необхідність експертизи полягала у встановленні технічної можливості уникнення зіткнення та визначенні того, чий маневр став причиною ДТП. При цьому потерпілий не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про призначення автотехнічної експертизи.

Крім того, на думку захисника суд першої інстанції прийшов до висновку, який суперечить фактичним обставинам справи.

Також, захисник вказує, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у допиті свідка, чим порушив право особи на подання доказів.

Позиції учасників судового розгляду.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 та його адвокат Гейко В.І. підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні. Також захисник Гейко В.І. просив викликати та допитати в якості свідка водія ОСОБА_4 .

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її захисник Осипов С.О. категорично заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, оскільки транспортним засобом “Ленд Ровер” керував саме водій ОСОБА_1 . Вказані обставини підтверджуються постановою Соборного районного суду м. Дніпра від 10.06.2026 року.

Мотиви апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов до такого висновку.

За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак, на підставі ст. 22 КУпАП звільнив ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням та закрив провадження по справі. Суд першої інстанції послався у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, наявні в матеріалах провадження, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №633901; схему місця ДТП; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №633901 від 06.04.2026, складеного відносно ОСОБА_2 , 06 квітня 2026 року о 20 год. 34 хв. ОСОБА_2 , в районі електроопори №49 по вул. Близнюківський узвіз у м. Дніпрі, керувала транспортним засобом «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час маневрування не переконалась, що це буде безпечним, в результаті чого відбулось зіткнення з попутним зліва автомобілем «Ленд Ровер», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження.

Зазначено, що свідки не залучались, до протоколу додаються інші матеріали справи, копії матеріалів кримінального провадження.

Вказано, що тимчасово вилучались посвідчення водія, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом видавався. Протокол підписаний працівником поліції, який його складав (а.с.1).

За поясненнями водія ОСОБА_2 зазначила, що того дня, а саме 06 квітня 2026 року о 20 годині 34 хвилин дійсно керувала транспортним засобом «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась по Близнюківському узвізу в напрямку вулиці Мільмана. Позаду неї рухався автомобіль Ленд Ровер, д.н.з. НОМЕР_2 , який почав здійснювати маневр обгону, однак не переконався в безпечності, та здійснив зіткнення з її автомобілем. Обгін здійснював ліворуч її автомобіля. Оскільки по зустрічній смузі рухався інший автомобіль, то автомобіль Ленд Ровер різко почав рухатись праворуч, через що пошкодив її автомобіль.

Як вбачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов до висновку про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 22 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази.

Відповідно до ст.124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 інкримінується порушення ним вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, що і стало причиною ДТП за обставин, викладених у протоколі.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно пункту 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

З досліджених матеріалів справи, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , вбачається, що остання керуючи транспортним засобом «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась по Близнюківському узвізу в напрямку вулиці Мільмана. Позаду неї рухався автомобіль Ленд Ровер, д.н.з. НОМЕР_2 , який почав здійснювати маневр обгону, однак не переконався в безпечності, та здійснив зіткнення з її автомобілем. Обгін здійснював ліворуч її автомобіля. Оскільки по зустрічній смузі рухався інший автомобіль, то автомобіль Ленд Ровер різко почав рухатись праворуч, через що пошкодив її автомобіль.

Враховуючи викладене, з огляду на пояснення водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявними в матеріалах провадження доказами поза розумним сумнівом доведено порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху, що призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди.

Аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме факту порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а докази, які були надані суду, є достатніми для визнання останньої винною у вчиненні інкримінованого правопорушення. Враховуючи тяжкість правопорушення, конкретні обставини вчиненого правопорушення, особистість правопорушниці, ступінь її вини, а також те, що вчинене правопорушення не являє собою великої суспільної небезпеки, оскільки не заподіяло значної шкоди суспільним чи державним інтересам, відповідно до ст. 22 КУпАП, прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. .

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не надав наявним доказам належної оцінки та помилково вказав у тексті постанови, що ОСОБА_1 під час ДТП був водієм автомобіля «Ленд Ровер», тоді як за кермом була інша людина, є безпідставними.

Так, як вбачається з письмових пояснень, ОСОБА_1 зазначив, що він рухався на автомобілі Ленд Ровер у середній полосі по вул. Близнюківський узвіз. Будь-яких спростувань та доказів, що водієм був не ОСОБА_1 , а інша людина, в матеріалах справи не міститься. Крім того, постановою Соборного районного суду м. Дніпра від 10.06.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем Ленд Ровер, д.н.з. НОМЕР_2 , 06.04.2026 року став учасником ДТП в районі будинку №131 по вул. Близнюківський узвіз, після чого, маючи ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), ухилився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Судом першої інстанції було належним чином проаналізовано та надано правової оцінки усім доказам по справі в їх сукупності.

Апеляційний суд зауважує, що презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

Враховуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закриття провадження у справі, на підставі ст. 22 КУпАП, є законним, оскільки ґрунтується на доказах, які були надані та перевірені судом у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Соборного районного суду м. Дніпра від 27 травня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката Гейка Валерія Івановича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Соборного районного суду м. Дніпра від 27 травня 2026 року задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу адвоката Гейка Валерія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 27 травня 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , закрито у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду: О.Ю. Іванченко