Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №638/18861/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/18861/26

Н/п 1-кп/638/2061/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження № 12026226240000113 стосовно

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Харків, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, раніше не судимий, офіцер адміністративного відділення Шевченківського районного у м. Харків ТЦК та СП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Зокрема, ОСОБА_2 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

1) письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_3 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, в силу дії частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На виконання вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, судом досліджено протокол огляду місця події від 17.02.2026 з фототаблицями; протокол допиту потерпілого від 20.02.2026; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2026; протокол проведення слідчого експерименту від 20.02.2026 з фототаблицею; висновок експерта № 12-14/146-А/26; протоколи допитів свідків від 23.02.2026; протокол допиту свідка від 24.02.2026; протоколи огляду предмету (відеозапису) від 26.02.2026; протокол допиту свідка від 09.03.2026; протокол допиту свідка від 13.04.2026; протокол допиту підозрюваного; постанову про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 129 КК України.

1. Формулювання обвинувачення із зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

17.02.2026 ОСОБА_2 , який був офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 входив до складу мобільної групи оповіщення військовозобов?язаних громадян. 17.02.2026, приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку № 15 по вулиці Культури у місті Харкові, супроводжуючи особу до автівки марки «Тойота камри 50», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , помітив потерпілу ОСОБА_4 , яка здійснювала відео фіксацію вищевказаної події на свій мобільний телефон. Побачивши це, ОСОБА_7 направився до останньої і між ними виник словесний конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_7 вихопив з рук потерпілої ОСОБА_4 її мобільний телефон, після чого штовхнув її у груди. Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_7 обома руками, в одній із яких перебував телефон потерпілої, наніс ще один удар потерпілій в ділянку грудної клітини. В результаті чого, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні грудної клітини зліва, які відповідно до висновку судово медичної експертизи № 12-14/146-А/26 від 02.03.2026 викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2., «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Отже, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України і суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме як: умисне легке тілесне ушкодження.

3. Оцінка встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують покарання – щире каяття.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця роботи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді штрафу.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись ч. 1 ст. 125, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: DVD-R диск з маркуванням «НР» сіро-червоного кольору, ємкістю 4,7 Gb, на якому встановлено наявність відеозапису з назвою «IMG_8393» та DVD-R диск з маркуванням «НР» сіро-червоного кольору, ємкістю 4,7 Gb, на якому встановлено наявність відеозапису з назвою «IMG_8392» – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1