Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №339/182/25 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/182/25

Провадження № 1-кп/339/21/25

В И Р О К

іменем України

18 серпня 2026 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болехів кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024096160000089 від 06 вересня 2024 року,

стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тисів Долинського району Івано-Франківської області, громадянина України, фізична особа-підприємець, розлучений, осіб на утриманні не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_3 30 серпня 2024 року приблизно о 16 год 45 хв перебував у магазині «Автозапчастини», що за адресою: м.Болехів, вул.24-го Серпня, 13 Калуського району Івано- Франківської області, де в той час перебувала його дружина ОСОБА_5 . Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, через розповсюдження останньою інформації про ОСОБА_3 у мережі «Інтернет», а саме на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». Реалізуючи свій протиправний умисел, у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_5 два удари кулаком правої руки в область голови, після чого попрямував у бік виходу з магазину. У подальшому ОСОБА_3 , перебуваючи на виході з магазину, знову повернувся та наніс ОСОБА_5 один удар правою рукою по голові в область лівого вуха, від якого ОСОБА_5 впала на підлогу. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які відповідно до висновків судово-медичного експерта від 11.12.2024 та 17.01.2025 належать до легких тілесних ушкоджень, як таких, що викликали короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку не визнав. Надав такі показання. Станом на 30.08.2024 він зі ОСОБА_5 вже не жили разом близько 4-5 років. До цього під час спільного проживання між ними траплялися сварки, скандали але не доходило до рукоприкладства. Йому стало відомо, що вона опублікувала в соціальних мережах дописи щодо нього та його знайомої. 30.08.2024 він приїхав у м.Болехів у справах і вирішив зайти у магазин, де працює ОСОБА_5 , запитати її про ці дописи. Вказаний магазин він раніше подарував потерпілій. ОСОБА_5 сиділа за столом на кріслі, розмова почалася спокійно, він запитав ОСОБА_5 чому в неї така поведінка, чи має вона щось до нього. Вона почала до нього кричати, що він знайшов іншу жінку, і що ОСОБА_5 буде робити те, що захоче, напише на нього заяву і посадить його в тюрму. На відео з камер спостереження видно, що всі події тривали близько 2 хв, з яких близько 1 хв він стояв біля дверей, у той час ОСОБА_8 кричала на нього. Коли ОСОБА_5 сказала, що його посадить, то він підійшов до неї, сказав чи розуміє вона що говорить, проте не бив і не душив її. Крім цього, якби показання потерпілої були правдою, то в неї б залишилися видимі сліди, хоча б почервоніння. Крім цього, у магазині все заставлено товаром, немає місця, тому слова потерпілої, що вона «відлетіла» від удару, не відповідають дійсності. Під час розмови він зрозумів, що вона не заспокоїться і пішов до свого автомобіля біля фінвідділу. Там був його двоюрідний брат з двома хлопцями ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ), які знайомі з потерпілою, питали що з ним сталося, бо він почервонів, на що він сказав, що ОСОБА_5 знову погрожує, хоче все в нього забрати. Після чого він сів у свою машину, поїхав на заправку, після чого - на роботу в с.Тисів. По дорозі його зупинили працівники поліції, сказали, що на нього складено заяву, на що він скористався ст.63 Конституції, що на дорозі не буде давати пояснення. Також до нього дзвонила донька, питала «Що це значить». Показання потерпілої є неправдою, це вона зробила, щоб його притягнути до відповідальності, між ними тривав спір щодо поділу майна. Вона і раніше подавала на нього заяву за вчинення насильства в сім`ї, коли насильства не було, а вона знімала побої. Після вказаних подій, у листопаді 2024р., шлюб між ними було розірвано. Обвинувачений ОСОБА_3 просив визнати його невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України.

Не зважаючи на невизнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному проступку, передбаченому ч.2 ст.125 КК України, повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами.

Зокрема, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала такі показання. 30.08.2024 вона перебувала на роботі – в магазині, який належить їй, та який розташований на АДРЕСА_3 . Близько 16 год до неї в магазин зайшли її донька, ОСОБА_12 , а згодом - ОСОБА_13 , також раніше заходила знайома нотаріус ОСОБА_14 на своїй машині разом з ОСОБА_12 та внуком потерпілої поїхали в с.Тисів. Як тільки вони від`їхали від магазину, то в магазин зайшов на той час чоловік потерпілої - обвинувачений ОСОБА_3 . Причиною того, що в цей день обвинувачений прийшов до неї, стало те, що вона розмістила допис на своїй сторінці ОСОБА_15 щодо жінки, яка дружить з її чоловіком. Обвинувачений зайшов, та сказавши «Що, страх втратила?», почав її душити та бити по голові, завдавши 2-3 удари по голові і попрямував до виходу. Вона почала плакати, сказала, що через когось прийшов її вбивати. Він почув, вернувся, вдарив її один раз по голові, від чого вона впала, і почав наносити удари, пам`ятає один-два удари, далі втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то обвинуваченого вже не було, вона зателефонувала на швидку медичну допомогу, у поліцію, до знайомого лікаря ОСОБА_16 , до свекрухи, доньки, яка порадила викликати поліцію. До кого саме першого дзвонила, вона не пам`ятає. Після цього до неї в магазину приїхав ОСОБА_17 – знайомий лікар, з яким дружили сім`ями. Донька приїхала до неї, як тільки відвезла свого сина додому. Також у магазин приїхали два працівники поліції, які потім поїхали за автомобілем обвинуваченого, який у той час проїжджав повз магазин. У цей день у неї був струс мозку, ЗЧМТ, почервоніння, була тимчасова втрата слуху від того, що обвинувачений вдарив її в ділянку вуха. Швидка приїжджала, але потерпіла в той час давала пояснення поліцейським, і казали, що швидка за якийсь час поїхала. Одразу після надання пояснень працівникам поліції донька відвезла її в лікарню в м.Долина Івано-Франківської області, оскільки донька та ОСОБА_17 сказали, що в м.Болехів немає належного медичного обладнання. По дорозі їй було погано, тому вони зупинялися. У Долині потерпіла пробула на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні 4 дні, з 30.08.2024 по понеділок, з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, а далі за рекомендацією лікувалася амбулаторно приблизно 9-10 днів. Зокрема, зверталася в Моршинську міську лікарню, куди направлення їй дав сімейний лікар з м.Івано-Франківська, бо їй було погано. На час звернення її в Моршинську лікарню директором лікарні була ОСОБА_18 , а не ОСОБА_17 , який тоді був керівником ОСОБА_19 . З 02.09 по 03.09 жодних травм вона не отримувала. їй не відомо щодо того, що в першому висновку експертизи не було вказано, що вона проходила огляди в Моршинській лікарні у вересні 2024 року, оскільки вона відповідала на ті питання, які їй ставив експерт, експерт мала медичні документи Долинської лікарні і не питала, чи потерпіла продовжує лікування. Обвинувачений і раніше застосовував до неї фізичну силу, проте до правоохоронних органів вона не зверталася. До події 30.08.2024 вона з обвинуваченим не проживали разом приблизно з 2020 року, стосунки між ними на той час були більш менш нормальними. Діями обвинуваченого їй завдано моральної шкоди, шкоди здоров`ю, а також матеріальної шкоди (вона змушена була купити калькулятор, який обвинувачений кидав у магазині).

Допитана в судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_12 зазначила, що є донькою потерпілої та обвинуваченого. 30.08.2024 свідок заходила до своєї мами в магазин на АДРЕСА_4 , провела там 30-40хв, самопочуття мами було добре. Після цього свідок разом з сином поїхали додому з сусідкою ОСОБА_13 , на автомобілі останньої. Коли їхали додому, приблизно біля магазину «Орфей», то назустріч їм у сторону міста їхав батько, у сторону магазину мами. Через деяких час (5-10 хв) після того, як вони поїхали, подзвонила мама і сказала, що приходив тато і побив її. На той час вона (свідок) перебували в дорозі десь на вул.Коновальця вкінці м.Болехова, вони зупинились. Свідок поговорила з мамою, одразу подзвонила до батька та запитала чому він побив маму, на що він сказав, що це не її (свідка) справа, з тим, що він зробив він розбереться сам. Через деякий час, коли вони відвезли сина додому, тобто десь через 15 хв, свідок повернулася вже своєю машиною в магазин, де перебувала мама. Повертаючись в магазин, свідок по дорозі бачила як на вул.Коновальця в м.Болехові машину її батька зупинили працівники поліції та розмовляли з ним. У магазині мама плакала, у неї зліва було почервоніння шкіри на шиї, обличчі, вуха, вона була стривожена, плакала, казала, що їй боляче, болить голова і вухо, казала, що батько прийшов і її побив. Обстановка в магазині була порушена, розкиданий товар і калькулятор. Також у магазині вже був ОСОБА_20 , а пізніше прибула поліція. Вони з потерпілою поїхали в м.Долина в лікарню, оскільки свідок є лікарем і знає, що потрібні відповідні обстеження, яких в м.Болехів немає, по дорозі мамі ставало погано, її тошнило, тому вони зупинялися по дорозі. У лікарні маму госпіталізували в неврологічне відділення з попереднім діагнозом ЗЧМП, струс головного мозку. Наступного дня, коли відвідувала потерпілу в лікарні, то в неї був великий синець на стегні. Перед цим, до побиття, мама не жалілася на болі в нозі, мама розказувала, що впала від того, коли її вдарив батько. У м.Долина потерпіла лікувалася приблизно 3 дні стаціонарно, а після виписки лікувалась амбулаторно, проходила за рекомендацією консультації в інших лікарів за скеруванням. Потерпіла їй розказувала, що тато 30.08.2024 бив її в районі голови, шиї, вона впала, і що причиною побиття був допис мами у фейсбуці, який стосувався іншої жінки, у захист якої батько це вчинив. З 2020 року батьки проживають окремо, раніше, коли вони проживали разом, то між ними були конфлікти. Після того випадку свідок писала і надсилала батькові голосові повідомлення, які стосувалися ситуації побиття мами та чому він так зробив, але він не відповідав. Свідок на той час працювала лікарем у Моршинській міській лікарні.

Допитаний у судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_21 пояснила, що є працівником відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області. Вона разом з ОСОБА_22 приїхала на виклик 30.08.2024 у магазин «Автозапчастини» в м.Болехів на вул.24 Серпня на виклик про тілесні ушкодження. За прилавком перебувала ОСОБА_23 , яка плакала, повідомила, що її чоловік прийшов та вдарив її з лівої сторони, в обличчя, у вухо, у них сімейний конфлікт. У магазині були розкидані речі. Обвинуваченого там не було. Швидку потерпіла сказала не викликати, приблизно через 5-10хв у магазин прийшов мужчина, сказав, що вони дружать сім`ями, що він лікар, і сказали, що вони самостійно звернуться в медзаклад. Вони (працівники поліції) перебували в магазині приблизно 15 хв, тоді повз магазин проїхало авто, можливо темно синього кольору, їм сказали, що це авто чоловіка потерпілої, і вони (працівники поліції) поїхали за цим авто. У м.Болехів на вул.Коновальця, у районі повороту до суду, вони зупинили авто під керуванням обвинуваченого, сказали причину зупинки, однак він відмовився від дачі пояснень, сказав, що між ними конфлікт, вона (свідок) сказала йому, що не можна на жінку руку піднімати. Працівники поліції повернулися до потерпілої та відібрали заяву і пояснення. Свідок не пригадує чи були в потерпілої тілесні ушкодження, але потерпіла казала, що її болить ліве вухо, і що обвинувачений вдарив її туди. Потерпіла розказувала, що вона своїй доньці розказала про інцидент.

Допитаний у судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_22 пояснив, що є працівником відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області. Він разом з ОСОБА_21 приблизно рік тому, можливо 30.08.2024, після обіду приїхали на виклик заявниці (потерпілої) щодо тілесних ушкоджень у магазин «Автозапчастини» в м.Болехів, після обіду. У магазині була заявниця – потерпіла, яка була збентежена, заплакана, сказала, що її чоловік прийшов у магазин, розпочав конфлікт та вдарив її по обличчі. Свідок не пам`ятає про яку кількість ударів вона говорила. Видимих тілесних ушкоджень не було, але здається трималася за вухо. Через деякий час вони поїхали вслід за авто, що проїжджало повз магазин, бо потерпіла повідомила яка саме машина в її чоловіка. Коли зупинили авто обвинуваченого на вул.Коновальця в м.Болехові, то обвинувачений відмовився від надання пояснень, сказав, що це сімейний конфлікт, що вони розберуться самостійно, і що він (обвинувачений) надасть пояснення пізніше. Коли свідок повернувся в магазин до потерпілої, де відбирали в неї пояснення, то туди приходив ще інший чоловік, чи приходили інші особи – не пам`ятає.

Допитаний у судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_24 зазначила, що не перебуває з обвинуваченим у неприязних стосунках, з потерпілою стосунки дружні як сусіди, місце роботи свідка розташоване в тій же будівлі, що й магазин потерпілої. Свідок показала, що 30.08.2024 близько 16 год зайшла в магазин до ОСОБА_5 , яка на той час була одна, не була стривожена, не скаржилась на самопочуття, не мала видимих тілесних ушкоджень. Поспілкувавшись приблизно 10 хв свідок пішла. Обстановка в магазині була звична. Наступного разу свідок бачила потерпілу в суботу, напевно 31 числа, оскільки провідувала її в Долинській лікарні. Потерпіла розказала, що після того, як вони з нею розмовляли, у магазин зайшов чоловік потерпілої та побив її. Потерпілій було важко говорити, вона була в поганому стані, жалілася, що їй боляче.

Допитаний у судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_13 зазначила, що в неї добрі стосунки з потерпілою та обвинуваченим. Свідок показала, що 30.08.2024 вона заходила в магазин до ОСОБА_5 , обстановка була звична, ОСОБА_23 сиділа та працювала. Свідок привіталася з нею та пішла. Також там була донька потерпілої - ОСОБА_25 . Після 16 год свідок поїхала своєю машиною додому в с.Тисів разом з донькою та внуком ОСОБА_26 . На мості в м.Болехів свідок побачила ОСОБА_3 , який їхав у напрямку м.Долина. Через приблизно 10 хв вони були на вул.Коновальця в м.Болехів, до ОСОБА_27 хтось зателефонував, ОСОБА_27 почала плакати та казати «як побив, коли, ми ж тільки від`їхали». Після цього ОСОБА_27 сказала свідку, що «телефонувала мама і сказала, що її побив тато». ОСОБА_27 також подзвонила до ОСОБА_3 , питала навіщо він побив. Після цього свідок розмовляла з потерпілою приблизно через 3-4 дні по телефону, при цьому потерпіла повідомила, що її побив чоловік.

Допитаний у судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_28 зазначив, що в нього добрі стосунки з потерпілою та обвинуваченим. Свідок показав, що працює лікарем, станом на 30.08.2024 обіймав посаду директора ДП «Санаторій «Моршинкурорт». До нього зателефонувала ОСОБА_5 , повідомила, що її побив чоловік. Свідок поїхав до потерпілої в магазин, застав її заплакану, в істеричному стані, говорила, що побив чоловік, що бив по голові, вдарив у ліве вухо, що вона не може рухати щелепою, казала, що він її душив, що її болить голова, шия, вухо і, здається, що говорила про біль у нозі. Потерпіла казала, що цей конфлікт виник через її допис у фейсбуці. Свідок зрозумів, що це відбулося в магазині. У потерпілої були почервоніння. На підлозі лежав зламаний калькулятор, був безлад на столі. Потерпіла подзвонила до нього, бо він є лікарем-хірургом, і не вперше допомагав ОСОБА_23 та ОСОБА_29 , зокрема, ОСОБА_29 , перебуваючи за кордоном, телефонував до свідка, коли отримав травму. Потерпіла після вказаної події телефонувала також на швидку, швидка приїздила, кружляла поруч, це можна перевірити за викликом швидкої. Приблизно через 3-7 хвилин приїхали працівники поліції, ставили потерпілій питання, а свідок вийшов у інший магазин купити воду, побачив, що проїжджає ОСОБА_3 , сказав про це поліцейським, які поїхали за ним. Згодом прийшла донька потерпілої. Повернулися працівники поліції, розповіли, що ОСОБА_3 їм сказав, що буде спілкуватися в суді. Потерпілу відвезли в м.Долина на приймальне відділення лікарні, де її госпіталізували, залишили в стаціонарі. Потерпіла лікувалась там 3-4 дні, попередній діагноз був ЗЧМТ, струс головного мозку.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_30 пояснила, що вона складала висновки судово-медичної експертизи в даному провадженні (№71 від 02.11.2024, №97/71-Д від 26.11.2024-11.12.2024, №3/71/97/71-Д/24-Д від 17.01.202510, підтвердила вказані висновки. При першій експертизі (11.09.2024) було проведено огляд потерпілої, далі вимагалися медичні документи, у місячний термін їх не надано, відтак проводилась повторна експертиза. На час першої експертизи були надані лише ті медичні документи, коли потерпіла лікувалась стаціонарно з 30.08.2024 по 02.09.2024, на момент огляду був наявний синець на нозі, який міг зберігатися 11 днів. Оскільки в діагнозі було вказано струс мозку, то це потребує всіх медичних документів, проте таких не було надано, тому про інші тілесні ушкодження, крім синця, на той час не було можливості висловитись. Також треба було провести ряд обстежень, потерпіла продовжувала амбулаторне лікування. Бо відповідно до протоколів надання допомоги зі струсу головного мозку: струс без ушкодження м`яких частин потребує лікування в стаціонарі 3-4 дні і подальше лікування під наглядом невролога чи нейрохірурга, цих правил потрібно дотримуватися. Тому згідно з цими протоколами експерт повинен чекати на медичні документи. По оптичному носію з КТ не можливо побачити струс мозку, є неврологічна симптоматика, яку визначає невролог. Експерт не визначає струс мозку, він враховує або не враховує, піддає судово-медичній оцінці. Експерту потрібна медична карта амбулаторного хворого та карточка, заведена до цієї травми. Експерт пригадує, що потерпіла говорила, що їй наніс удари по голові колишній чоловік. Щодо проведення додаткової експертизи, то вона була проведена тому, що не було всіх медичних документів, які відображали перебування на лікуванні, але такий діагноз (ЗЧМТ, струс головного мозку) ще під час проведення першої експертизи визначив невропатолог. При проведенні першої експертизи експерт затребував у дізнавача ряд документів. Під час першої експертизи експерт не давала потерпілій направлення до невролога, бо логічно, що після стаціонарного лікування (струсу головного мозку) продовжується лікування потерпілої амбулаторно. Натомість експерт вказала про необхідність огляду в лора (аудіометрію та консультацію сурдолога), бо саме такі рекомендовані обстеження були вказані Долинською лікарнею. Експерт не пам`ятає чи потерпіла під час першої експертизи казала, що продовжує амбулаторне лікування, все про що експерт запитувала потерпілу, вказано у висновку. Тих документів, що надав дізнавач, потерпіла і що були витребувані, було достатньо щоб дати відповідь на питання, поставлені на експертизу дізнавачем. Якщо б в експерта були сумніви, то тоді б було запропоновано пройти додаткові обстеження. На додатковій експертизі потерпіла не була присутня, при цьому було надано всі необхідні медичні документи. Щодо зазначення 02.09.2024 в медичних документах Долинської лікарні, що потерпіла виписана «з одужанням», експерт вважає, що це підкреслення фрази «з одужанням» зроблено помилково, бо через 3 дні не може бути виписано з одужанням, якщо враховувати стандарти лікування струсу головного мозку. Може бути виписано «з покращенням» або «без змін», але не може бути «з одужанням». Щодо того, що потерпіла продовжила лікування в іншій області (Моршинська лікарня), то експерт зазначила, що обмежень у виборі лікувального закладу немає, особа може обирати лікаря чи установу без обмежень.

Допитаний у судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_31 , начальник сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції, показав, що він вносив відомості в ЄРДР за заявою потерпілої, доручив проведення дізнання ОСОБА_32 листопаді 2024 року була винесена постанова про призначення експертизи, згодом- додаткової експертизи. Додаткова проводилась, бо потерпіла долучила документи, які були важливі для кримінального провадження. Потерпіла подала документи, він їх оглянув та направив на експертизу те, що було долучено. Щодо тверджень обвинуваченого про здійснення на нього тиску під час дізнання зазначив, що санкція за статтею, щодо якої проводилось дізнання, вказана в кодексі, свідок це пояснював обвинуваченому під час дізнання. Інших матеріалів щодо обвинуваченого на той час не перебувало.

Допитана в судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_33 показала, що вона працює лікарем-неврологом у ДП «Санаторій «Моршинкурорт» та КНП «Моршинська міська лікарня». У свідка графік роботи в лікарні з 08 год до 12 години, тому огляди не могли бути після обіду. Зараз тривалість прийому становить 20 хв, а на той час (2024 р.) тривалість була меншою, можливо 10-15 хв. Потерпіла звернулася до свідка з випискою з лікарні, де діагноз вже був встановлений - струс головного мозку, то вона (свідок) підтвердила такий діагноз і призначила лікування. Зокрема, потерпіла звернулася зі скаргами на головокружіння, нудоту, попросила лікування, тому свідок провела прийом і надала лікування. Оскільки це не був перший огляд, потерпіла звернулася після стаціонарного лікування, тому свідок її не оглядала. Після прийому свідок вносить дані в систему «Хелсі». Система недосконала, могла не працювати, тому вносити дані свідок могла пізніше, і закривати могла пізніше: як наступного дня, так і вкінці тижня. Свідок не обов`язково вносила дані в точний час прийому, могла вносити по-різному. Свідок приймала потерпілу 03 та 11 вересня 2024 року, про що є дані в системі «Хелсі». Після закінчення лікування видається виписка. Запис про огляд невропатолога здійснюється в дату такого огляду. Дані про огляд можливо видати пацієнту. Якщо система працює, то виписку можна видати одразу в межах прийому. Чи видавала свідок такий витяг потерпілій – не пам`ятає. З метою огляду невролога потерпіла мала право звернутися в будь-яку лікарню в Україні, територіальних обмежень у зверненні немає. ОСОБА_27 також працює в КНП «Моршинська міська лікарня», але свідок не знала про те, що ОСОБА_27 є донькою потерпілої, між свідком та ОСОБА_27 лише робочі відносини. На той час ОСОБА_28 був генеральним директором у ДП «Санаторій «Моршинкурорт».

Суд дійшов висновку, що показання потерпілої та свідків є послідовними, логічними, без суттєвих розбіжностей між собою і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та повністю узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.08.2024, відповідно до якого поліцейський СРПП ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ОСОБА_21 прийняла усну заяву від ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої потерпіла повідомила, що 30.08.2024 близько 16 год 45 хв в м.Болехів на вул.24 Серпня в магазині «Автозапчастини» прийшов її чоловік ОСОБА_3 безпідставно почав душити за шию, декілька разів рукою наніс удари в область голови та лівого вуха, словесно погрожував фізичною розправою. Складанню вказаного протоколу передувало телефонне повідомлення на лінію 102 від ОСОБА_5 , яке було здійснене о 16.54 год 30.08.2024, про те, що її побив чоловік ОСОБА_3 , відповідно до рапорту від 30.08.2024;

даними висновку експерта №71 від 02.11.2024, на підставі постанови про призначення судово-медичної експертизи дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 09.09.2024. У ході проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_5 «було тілесне ушкодження: синець на передньо-боковій поверхні правого стегна. Синець спричинений дією тупого твердого предмета, міг утворитися як при нанесенні удару останнім в ділянку правого стегна, так і при ударі даною ділянкою до такого, можливо в термін, вказаний у постанові, і відноситься до легких тілесних ушкоджень. У зв`язку з тим, що до 02.11.2024 медичні документи в повному обсязі не надані, висловитись про наявність інших тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 , характер їх та ступінь тяжкості, немає можливості» (а.с.119-122). З вказаного висновку експертизи також вбачається, що 11.09.2024 потерпіла ОСОБА_5 була присутня на огляді експерта, а також експертизу проведено на підставі даних медичної карти стаціонарного хворого №2143/у КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» на ім`я ОСОБА_5 , оптичного носія з комп`ютерною томографією головного мозку (т.1, а.с.119-122);

висновком експерта від 26.11.2024-11.12.2024 №97/71-Д: відповідно до якого в ході проведення додаткової судово-медичної експертизи на підставі даних висновку експерта №71 від 11.09-02.11.2024 на ім`я ОСОБА_5 , 1973 р.н., медичної карти амбулаторного хворого без номера (медична установа не вказана), оглядів невропатолога на бланках КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради від 03.09.2024, 11.09.2024, виписки з медичної карти амбулаторного хворого на бланку КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради, індивідуальної карти амбулаторного хворого без номера Болехівської поліклініки, консультаційного висновку лікаря-сурдолога ОСОБА_34 на бланку «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», експерт дійшов таких підсумків: у громадянки ОСОБА_5 були тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку; синець в ділянці правого стегна. Описані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні ударів останніми в ділянки голови, правого стегна, так і при ударах ділянками голови та правого стегна до таких, можливо в термін, вказаний у постанові. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку належить до ушкоджень легких, як таких, що викликали короткочасний розлад здоров`я; синець належить до ушкоджень легких. У громадянки ОСОБА_5 виявлене захворювання двобічну нейросенсорну приглухуватість І ступеню, яке в судово-медичних підсумках не враховується. Вказану експертизу проведено на підставі постанови про призначення додаткової судово-медичної експертизи начальника сектору дізнання відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 26.11.2024 (т.1, а.с.123-128);

висновком експерта від 17.01.2025 №3/71/97/71-Д/24-Д: у ході проведення додаткової судово-медичної експертизи на підставі даних висновків експерта №71 від 11.09-02.11.2024, №97/71-Д/24 від 26.11-11.12.2024 на ім`я ОСОБА_5 , даних матеріалів кримінального провадження експерт дійшов таких підсумків: у громадянки ОСОБА_5 були тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку; синець на передньо-боковій поверхні правого стегна в середній третині. Описані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні ударів останніми в ділянки голови, правого стегна, так і при ударах даними ділянками до таких, і могли утворитися при обставинах, вказаних потерпілою. Вказану експертизу проведено на підставі постанови про призначення додаткової судово-медичної експертизи начальника сектору дізнання відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 17.01.2025 (т.1, а.с.131-132);

даними медичної карти стаціонарного хворого №2143/у КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» на ім`я ОСОБА_5 , згідно з якою потерпіла перебувала на стаціонарному лікування у вказаному закладі охорони здоров`я з 30.08.2024 по 02.09.2024 із діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку;

оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з камери зовнішнього спостереження, яка розташована на будинку навпроти магазину «Автозапчастини», що на вул.24 Серпня в м.Болехів, де зафіксована проїжджа частина дороги та вхідні двері до магазину «Автозапчастини», встановлено, що 30.08.2024 о 16 год 40 хв на записі з`являється чоловік, який прямує до вхідних дверей магазину «Автозапчастини» та о 16:40:46 заходить в магазин. На відмітці часу 16:41:59 виходить з магазину, стоячи у вхідних дверях, та о 16:42:02 знову заходить до магазину, о 16:42:22 виходить з магазину та прямує у невідомому напрямку. Відповідно до протоколу огляду відеозапису від 05.11.2024, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_5 : потерпіла зазначила, що на відеозаписі вказаний її колишній чоловік ОСОБА_3 , який 30.08.2024 наніс їй тілесні ушкодження. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що на вказаному відео зображено його, та посилався на вказаний відеозапис на підтвердження короткого періоду перебування його в даному магазині (т.1, а.с.135-140);

даними протоколу огляду від 22.11.2024 з фототаблицею, яка є додатком до протоколу огляду: за участю потерпілої ОСОБА_5 , відповідно до якого було проведено огляд однокімнатного приміщення магазину «Автозапчастини», що в м.Болехів на вул.24 Серпня, 13. По всьому периметру наявні стелажі з товаром, з лівої сторони від вхідних дверей-стіл, за яким прохід та під стіною наявне крісло – місце продавця. Під час огляду речові докази не вилучались (т.1, а.с.143-148);

скриншоту зі сторінки соціальної мережі «Фейсбук» ОСОБА_23 від 30.08.2024 з дописом, де згадано її чоловіка, та протоколу огляду документа від 18.04.2025, за яким начальник сектору дізнання ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_31 провів огляд наданого ОСОБА_5 скриншоту (т.1, а.с.153, 154, 155);

електронного направлення лікаря ОСОБА_35 №3065-0410-5865-2980 на консультацію невролога, за яким у КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради 03.09.2024 та 11.09.2024 проведено консультації невролога для ОСОБА_36 (т.1, а.с.238-241);

витягу з програмного забезпечення електронної системи охорони здоров`я «Хелсі» КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради (витребувано за клопотанням прокурора та захисника обвинуваченого) про проведення ОСОБА_5 оглядів у невропатолога – лікаря ОСОБА_37 за 03.09.2024 та 11.09.2024, що здійснені за електронним направленням №3065-0410-5865-2980, із зазначенням часу проведених консультацій, скарг пацієнта, діагнозів та рекомендацій лікування (т.2, а.с.58-70, 72-102).

Надані стороною обвинувачення докази безпосередньо досліджені судом, є належними, допустимими, достовірними з огляду на положення КПК України, які у своїй сукупності є достатніми та такими, що підтверджують обставини події, вказаної в обвинувальному акті, що мала місце 30.08.2024, та в сукупності спростовують твердження обвинуваченого про його невинуватість у вчиненні кримінального проступку.

Твердження захисника обвинуваченого про те, що свідок ОСОБА_12 перебуває в неприязних стосунках з обвинуваченим, спростовуються показаннями самої ОСОБА_12 , яка зазначила, що ні з ким з батьків не перебуває в неприязних стосунках, і що на даний час батько з нею не спілкується. Відтак суд вважає, що відсутні підстави критично сприймати показання свідка ОСОБА_12 , показання якої не суперечать іншим дослідженим судом доказам.

Особа, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, має право на власний розсуд формувати лінію свого захисту. Показання обвинуваченого є не лише джерелом доказів, а й засобом захисту ним своїх інтересів, отже, вони мають бути ретельно перевірені та оцінені судом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили для суду (ч. 2 ст. 94 КПК України). Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 року у справі № 487/4245/18.

Доводи сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого повністю спростовуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду.

Зокрема, допитані в судовому засіданні свідки сторони захисту ОСОБА_38 та ОСОБА_39 надали показання щодо поганого настрою, схвильованості обвинуваченого ОСОБА_3 у час, що відповідає часу події, вказаної в обвинувальному акті, зокрема, після покинення обвинуваченим магазину «Автозапчастини» на вул.24 Серпня в м.Болехів, а саме:

- допитаний свідок ОСОБА_38 зазначив, що вкінці серпня-початку вересня у першій половині дня в м.Болехів був разом з ОСОБА_40 та ОСОБА_41 навпроти магазину «Апельсин», біля відділу Житлово-комунального господарства, це близько 40 м від магазину Струсь. З цього місця не було видано магазину Струсь. Зі сторони вказаного магазину поряд проходив ОСОБА_29 у поганому настрої. На його питання ОСОБА_29 сказав, що йде від потерпілої, яка йому сказала, що посадить його і все забере. ОСОБА_29 не казав, що бив потерпілу. Сказавши це, ОСОБА_29 пішов до своєї машини та поїхав у сторону м.Стрий чи с.Тисів. Свідку відомо, що конфлікти між обвинуваченим та потерпілою були тоді, коли вони перестали жити разом. Близько року тому між обвинуваченим та потерпілою був конфлікт щодо відімкнення електроенергії, свідок відновлював електропостачання обвинуваченому, тоді потерпіла погрожувала ОСОБА_42 , що посадить його. У свідка з потерпілою не було конфліктних ситуацій, лише коли свідок підключав світло обвинуваченому на вул.Грушевського, потерпіла сказала, що все одно відключить;

- допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_39 зазначив, що приблизно восени 2024 року після обіду їхав у сторону магазину «Апельсин» в м.Болехів. Там на обочині стояв ОСОБА_38 , свідок зупинився, щоб поговорити. Свідок побачив, що біжить схвильований ОСОБА_3 , який на запитання свідка відповів, що йде з магазину і що ОСОБА_5 сказала, що посадить його, він хотів з нею поговорити, а вона почала кричати. Після відповіді ОСОБА_3 одразу побіг у сторону фінвідділу. Тепер потерпіла зі свідком не вітається. Про причини конфлікту між обвинуваченим та потерпілою свідку не відомо;

показання вказаних свідків не суперечать іншим доказам в даному кримінальному провадженні, зокрема, в частині перебування обвинуваченого в час, указаний в обвинувальному акті, у магазині «Автозапчастини» на вул.24 Серпня в м.Болехів, де на той час перебувала потерпіла, та в частині напрямку руху, у якому обвинувачений пішов до свого автомобіля, покинувши магазин. Проте показання вказаних свідків захисту при цьому не підтверджують позицію обвинуваченого про невчинення ним дій, у вчиненні яких він обвинувачується.

Крім цього, сторона захисту посилається на показання свідків-працівників поліції ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які 30.08.2024 приїздили на виклик потерпілої щодо тілесних ушкоджень у магазин «Автозапчастини» в м.Болехів. При цьому, сторона захисту стверджує, що вказані свідки показали, що в ОСОБА_5 видимих тілесних ушкоджень не було, а обвинувачений у той день заперечив перед ними факт побиття ОСОБА_5 . Однак такі твердження сторони захисту не відповідають показанням свідків, оскільки свідок ОСОБА_21 показала, що не пригадує чи були в потерпілої тілесні ушкодження, але пам`ятає, що потерпіла казала, що її болить ліве вухо, і що обвинувачений вдарив її туди. При цьому обидва вказані свідки не зазначали, що обвинувачений заперечив перед ними факт побиття ОСОБА_5 . Натомість зазначили, що обвинувачений під час розмови з ними сказав, що між ним та потерпілою сімейний конфлікт, що вони (подружжя) розберуться самостійно.

Допитавши експерта ОСОБА_30 , суд дійшов висновку, що судово-медична експертиза в даному кримінальному провадженні проведена у відповідності до норм КПК України, Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95 № 6, висновки експерта №71 від 11.09-02.11.2024, №97/71-Д/24 від 26.11-11.12.2024, №3/71/97/71-Д/24-Д від 17.01.2025 є належними, допустимими, достовірними доказами та не суперечать іншим матеріалам кримінального провадження, а тому суд покладає їх в основу вироку.

Зокрема, медичні документи, що були надані експерту дізнавачем ОСОБА_43 та начальником сектору дізнання ОСОБА_44 , були отримані у встановленому законом порядку. А саме: медична карта стаціонарного хворого №2143/у КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» на ім`я ОСОБА_5 , оптичний носій з комп`ютерною томографією головного мозку з описом було вилучено дізнавачем 19.09.2024 у КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради відповідно до досліджених судом: протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.09.2024 на підставі відповідної ухвали слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17.09.2024 (т.1, а.с.115-118). Інші медичні документи, серед яких медичні документи з КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради за 03.09.2024 та 11.09.2024 стосовно ОСОБА_5 (медична карта амбулаторного хворого, огляди невролога, виписки з медичної карти амбулаторного хворого), індивідуальна карта амбулаторного хворого без номера Болехівської поліклініки, консультаційний висновок лікаря-сурдолога ОСОБА_34 на бланку «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», - то вказані медичні документи надано дізнавачеві самою потерпілою. Вказані документи були долучені до матеріалів кримінального провадження як речові докази відповідно до вимог ст.ст. 99, 100 КПК України, що стверджується дослідженою судом постановою начальника сектору дізнання ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_45 від 17.01.2025 (т.1, а.с.129).

Вказана судово-медична експертиза проведена на підставі зібраної медичної документації особою, яка володіє спеціальними знаннями, має право на проведення експертизи та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Сторона захисту ознайомлена з медичними документами, які були об`єктом експертного дослідження.

Твердження сторони захисту про те, що для проведення додаткової судово-медичної експертизи дізнавач направив експерту зовсім інші медичні документи ніж ті, що експерт витребовував при проведенні первинної судово-медичної експертизи №71 від 02.11.2024, а саме: огляди невропатолога на 2-х аркушах від 02.09.2024 та від 11.09.2024 на бланках Моршинської міської лікарні, виписка з медичної картки амбулаторного хворого на бланках КНП «Моршинська міська лікарня», індивідуальна карта амбулаторного хворого без номера Болехівської поліклініки, консультаційний висновок сурдолога та аудіограма №3754, - не свідчать про наявність порушень при проведенні експертизи. Зокрема, відповідні медичні документи було надано дізнавачеві самою потерпілою.

При цьому, право потерпілої надавати слідчому (дізнавачу) медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди її здоров`ю, узгоджується з позицією Верховного Суду (Постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 січня 2020 року у справі № 754/14281/17 провадження № 51-218кмо19). Також допитана в судовому засіданні експерт пояснила, що на час складення висновку №71 від 02.11.2024 була необхідність у проведенні потерпілій додаткових досліджень; наданих дізнавачем документів було достатньо щоб дати відповідь на питання, поставлені на експертизу дізнавачем.

Твердження сторони захисту про те, що в потерпілої 30.08.2024 не було видимих тілесних ушкоджень та самими висновками експертизи також не виявлено жодного тілесного ушкодження, та що обвинувачений не наносив жодних ударів потерпілій 30 серпня 2024 року, - спростовуються медичною картою стаціонарного хворого №2143/у КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради від 30.08.2024-02.09.2024, відповідно до якої в потерпілої при поступленні 30.08.2024 на стаціонарне лікування встановлено діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку, а також вищевказаними висновками судово-медичної експертизи. Також під час судового розгляду потерпіла вказала, що продовжила лікування й після виписки зі стаціонару, що підтверджено медичними документами КНП «Моршинська міська лікарня», наданими потерпілою, та витребуваними за клопотанням захисника обвинуваченого з КНП «Моршинська міська лікарня» додатковими документами.

При цьому, відмітка у вказаній медичній карті №2143/у про те, що потерпіла ОСОБА_5 була виписана 02.09.2024 «з одужанням» не спростовує факту отримання нею тілесних ушкоджень того виду і тяжкості, про які вказані у висновках експертизи. Роз`яснення щодо того, що вказаний запис («з одужанням») не має значення для правильності висновку експерта – надала експерт ОСОБА_30 у судовому засіданні.

Твердження сторони захисту про те, що під час проведення первинної експертизи (№71 від 02.11.2024) експерт не ставив питання про проведення повторного огляду неврологом потерпілої, оскільки не було необхідності, так як ЗЧМТ в потерпілої не було виявлено, - спростовані показаннями самого експерта, що проводив дану експертизу. Зокрема, експерт пояснила, що не давала потерпілій направлення до невролога, бо після стаціонарного лікування струсу головного мозку повинно продовжуватися подальше лікування потерпілої амбулаторно під наглядом невролога чи нейрохірурга, цих правил потрібно дотримуватися, а експерт повинен чекати на ці медичні документи.

Твердження сторони захисту про те, що медичні документи з КНП «Моршинська міська лікарня»щодо стану здоров`я потерпілої,які були враховані експертом при складенні висновків експертизи, викликають сумнів в об`єктивності та допустимості, складені під тиском, суперечать матеріалам справи, відтак є неналежними та недопустимими доказами, оскільки в КНП «Моршинська міська лікарня» лікарем-гастроентерологом працює донька потерпілої, ОСОБА_12 , а ОСОБА_28 (який перебуває в дружніх стосунках з потерпілою) на той час був директором вказаної установи, - не знайшли свого доведення в суді. Зокрема, встановлено, що 03.09.2024 та 11.09.2024 в КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради потерпілій було проведено огляди лікарем-неврологом ОСОБА_46 , що також підтверджено документами, витребуваними під час судового розгляду в КНП «Моршинська міська лікарня» за клопотання захисника обвинуваченого. Саме медичні документи КНП «Моршинська міська лікарня» за результатами вказаних оглядів невролога було направлено експерту, та на підставі, у т.ч. вказаних документів експерт склав висновок щодо наявності у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, що належить до ушкоджень легких, як таких, що викликали короткочасний розлад здоров`я. При цьому, вказана лікар-невролог, допитана як свідок сторони захисту, у судовому засіданні показала, що вона не знала про те, що ОСОБА_27 є донькою потерпілої, між свідком та ОСОБА_27 лише робочі відносини. Також вказаний свідок підтвердила, що на час проведення нею вказаних оглядів - ОСОБА_28 не був керівником КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради. Про те, що ОСОБА_28 не був керівником КНП «Моршинська міська лікарня» (у тому числі, станом на вересень 2024 року), показав у судовому засіданні сам ОСОБА_28 , допитаний як свідок, а також допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 . Відтак відсутні підстави вважати, що складення медичних документів лікарем-неврологом ОСОБА_46 було під тиском ОСОБА_16 та ОСОБА_12 . Звернення потерпілої до невролога в медичний заклад за своїм вибором саме в КНП «Моршинська міська лікарня», а не в Болехівську міську лікарню (за місцем проживання) також не впливає на статус доказів – медичних документів, як належних та допустимих, беручи до уваги відповідне право особи, що передбачене ст.38 Основ законодавства України про охорону здоров`я.

Крім цього, судом було розглянуто клопотання захисника обвинуваченого щодо призначення комісійної судово-медичної експертизи та відмовлено в його задоволенні, оскільки в клопотанні було відсутнє належне обґрунтування необхідності призначення такої експертизи. Зокрема, як вбачається з пункту 3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17 січня 1995 року, експертизи у відділі комісійних експертиз проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи.

Однак зі змісту клопотання сторони захисту таких обґрунтувань для призначення комісійної судово-медичної експертизи не було встановлено (т. 2, а.с. 9-11).

Твердження сторони захисту про те, що 11.09.2024 огляд потерпілої неврологом у КНП «Моршинська міська лікарня» не було проведено, а запис лікарем зроблено фіктивно, - також спростовується доказами у справі. Зокрема, про факт проведення 11.09.2024 огляду підтвердила лікар-невролог ОСОБА_33 , яка була допитана як свідок сторони захисту. Крім цього, це підтверджується відомостями з програмного забезпечення електронної системи охорони здоров`я «Хелсі», витребуваними під час судового розгляду в КНП «Моршинська міська лікарня» за клопотання прокурора та захисника обвинуваченого (т.2, а.с. 44, 58-70, 72-102), відповідно до яких 03.09.2024 у період з 10 год до 10:15 год та 11.09.2024 у період з 08 год до 08:15 год проведено прийом (огляд) потерпілої лікарем-неврологом.

Твердження сторони захисту про те, що за такий час не можливо провести огляд – є безпідставними, та спростовуються показаннями свідка сторони захисту - лікаря-невролога ОСОБА_37 про те, що станом на 2024 рік саме в межах 15 хв було встановлено тривалість прийому.

З урахуванням наведеного з оглядів невропатолога від 03.09.2024 та від 11.09.2024 на бланках Моршинської міської лікарні, виписки з медичної картки амбулаторного хворого на бланках КНП «Моршинська міська лікарня» за період 03.09.2024-11.09.2024, та витребуваних судом за клопотанням прокурора та захисника обвинуваченого у КНП «Моршинська міська лікарня» документів чітко вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 у час, вказаний у даних медичних документах, зверталася до КНП «Моршинська міська лікарня» за медичною допомогою (огляд), де встановлено діагноз, призначено лікування та в подальшому вказані медичні документи були взяті за основу для проведення повторної судово-медичної експертизи для визначення ступеню тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень потерпілій. Суд не вбачає підстав вважати вказані медичні документи КНП «Моршинська міська лікарня»не належними чи не допустимими.

З урахуванням вищенаведеного, доводи захисника обвинуваченого є необґрунтованими, судово- медичну експертизу, що міститься в матеріалах справи, проведено з дотриманням вимог КПК України, а висновки експерта є належними та допустимими доказами в розумінні положень ст. 86, 87 КПК України.

Сторона захисту стверджує про наклеп потерпілої щодо нанесення обвинуваченим їй тілесних ушкоджень, при цьому сторона захисту посилається на копію постанови начальника сектору дізнання ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_45 від 31.05.2025 про закриття кримінального провадження № 12025096160000011 від 20.03.2025 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, (за заявою ОСОБА_5 про нанесення їй 24.01.2025 в с.Тисів Калуського району Івано-Франківської області тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , т.2, а.с.30). Однак вказаною постановою не встановлено, що ОСОБА_5 здійснила завідомо неправдиве повідомлення, натомість дізнавач серед іншого зазначив, що за висновком судово-медичного експерта не можливо визначити давність виявленого в ОСОБА_5 тілесного ушкодження. Відтак вказана постанова не ставить під сумнів встановлені в даному кримінальному провадженні обставини, які суд вважає доведеними дослідженими судом доказами.

Доводи обвинуваченого, що під час проведення дізнання на нього чинився тиск та змушували до визнання вини, то відповідно до пояснень самого обвинуваченого в судовому засіданні 11.03.2026, такі доводи зводяться до того, що обвинуваченому дізнавач пропонував угоду про визнання винуватості, при цьому зі скаргою на неправомірні дії дізнавача обвинувачений не звертався.

Таким чином, під час судового розгляду належними, допустимими та достовірними доказами, які у своїй сукупності є достатніми, доведено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку поза розумним сумнівом. Не визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення суд розцінює, як спосіб захисту з метою ухилення останнім від кримінальної відповідальності.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України (заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я), за обставин, викладених в обвинувальному акті.

При призначенні покарання слід врахувати особу обвинуваченого. У судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: довідки КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області №254 та №310 від 19.09.2024 про те, що ОСОБА_3 під спостереженням в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не перебуває (т.1, а.с.149,150,151); характеристику за місцем реєстрації обвинуваченого, наданою Болехівською міською радою, згідно з якою скарг та зауважень від сусідів та жителів міста на обвинуваченого протягом 2024 року до органу місцевого самоврядування не надходило (т.1, а.с.152); вимога про відсутність судимостей (т.1, а.с.160).

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У той же час згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є проступком; обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем реєстрації характеризується позитивно, працює, на обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та призначити покарання за ч.2 ст.125 КК України в межах санкції частини статті, у виді пробаційного нагляду. Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, відповідним характеру вчинених дій, даним про особу, достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати у справі відсутні. Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- медичну карту стаціонарного хворого номер 2143/у КНП «Долинська БПЛ» Долинської міської ради на ім`я ОСОБА_5 , яку вилучено 19.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Долинського районного суду від 17.09.2024, - повернути КНП «Долинська БПЛ» Долинської міської ради;

- оптичний диск DVD-R, опис комп`ютерної томографії на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк; виписку з медичної карти стаціонарного хворого номер 2143/у КНП «Долинська БПЛ» Долинської міської ради на ім`я ОСОБА_5 ; виписку із медичної карти амбулаторного хворого з КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради на ім`я ОСОБА_5 на 2 арк; огляди невропатолога КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради на ім`я ОСОБА_5 від 03.09.2024 та від 11.09.2024 на 2 арк; відеозапис з назвою «0-02-05917а7е0а66ff0ef5fe93359e95a4778296147740e98517c46b420fc744c5a010_e4b4b045dc672951», який зберігається на цифровому носії – диску «СD-R 700МВ», - залишити в матеріалах кримінального провадження №12024096160000089;

- консультативний висновок спеціаліста КНП «Обласна клінічна лікарня» Івано-Франківської міської ради на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк; аудіограму № 3754 на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк; амбулаторну карточку (індивідуальна карта амбулаторного хворого) Болехівської поліклініки на ім`я ОСОБА_5 на 9 арк.; медичну карту з КНП «Моршинська міська лікарня» Моршинської міської ради на ім`я ОСОБА_5 на 4 арк – повернути потерпілій ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1