Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №203/4370/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа №203/4370/26

Провадження №2-др/203/27/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Католікян Михайло Олександрович, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

у с т а н о в и в:

1. 27 квітня 2026 року позивачка через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони від спільного проживання мають повнолітнього сина. Останній навчається, позбавлений можливості отримувати додаткові прибутки, а від надання позивачці матеріальної допомоги відповідач ухиляється. Викладене стало причиною звернення позивачки до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання (навчання) сина у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця (а.с.а.с. 1 – 4).

2. 1 липня 2026 року судом було ухвалене рішення про задоволення заявленого позову (а.с. 35).

3. 5 серпня 2026 року позивачка в особі представниці через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

4. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

5. Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

6. Судом встановлено, що позивачка подала докази понесення судових витрат разом з позовною заявою, отже нею не порушено строк, встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК.

7. За правилами, встановленими частиною 1 статті 133 ЦПК, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8. Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

9. Судом встановлено, що позивачка задекларувала судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

10. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

11. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

12. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (пункт 268).

13. Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а й за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

14. Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

15. З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

16. Отже, виходячи з положень частини 3 статті 141 ЦПК, ураховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної юридичною компанією роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в суді у сумі 10 000,00 грн є завищеними.

17. Суд зважає на те, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і у ній відбулося лише одне засідання.

18. З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивачки про відшкодування понесених нею під час розгляду справи витрат на правничу допомогу.

19. Ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивачки компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн.

20. Керуючись статтями 131, 141, 246, 258 – 260, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат у сумі 1 000,00 гривень.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Католікян