Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №211/1971/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9144/26 Справа № 211/1971/26 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 211/1971/26

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Сарат Н.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 21 травня 2026 року,

УСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 27 червня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 540826-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за яким остання отримала 6 000 грн кредитних коштів та зобов`язався повернути їх до 12 грудня 2025 року зі сплатою 1 % процентів за кожен день користування кредитом та комісію в сумі 1 200 грн.

Посилаючись на невиконання позичальником умов договору, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла станом на 04.09.2025 року в розмірі 18 750 грн, з яких: 6 000 грн за тілом кредиту, 9 240 грн - прострочені платежі по процентах; 2 640 грн - заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України та 870 грн прострочених платежів за комісією.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 540826-КС-001 про надання кредиту від 27 червня 2025 року, що становить 15 240 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 240 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» сплачений судовий збір в розмірі 2 164 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення суми прострочених платежів по процентах та ухвалити в цій частині нове рішення по справі про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачка є дружиною військовослужбовця, відтак на неї поширюється дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої таким особам проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга стосується виключно незгоди зі стягненням з відповідача на користь позивача суми прострочених платежів по процентах - 9 240 грн, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду рішення суду першої інстанції в іншій частині.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 27 червня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 540826-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

27 червня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1., пропозицію (оферту) укласти Договір № 540826-КС-001 про надання кредиту.

27 червня 2025 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 540826-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4764, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 27 червня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 540826-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 6 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 540826-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 540826-КС-001, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 15 лютого 2026 року за Договором № 540826-КС-001 про надання кредиту утворилась заборгованість, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 240 грн., що разом становить 15 240 грн.

Відповідачка факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів визнавала.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів суд першої інстанції вірно вважав доведеними факт укладання між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі та виконання кредитором своїх обов`язків за цим договором, а саме надання грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 у розмірі та на умовах, встановлених договором.

З огляду на вищевикладені вимоги закону суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано та не надано оцінки тому, що відповідачка є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 18 серпня 2018 року. Чоловік відповідачки з 09 березня 2022 року призваний на військову службущо підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_3 .

З урахуванням наведених обставин, в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки на користь позивача 9 240 грн прострочених платежів по процентах слід відмовити, враховуючи що відповідачка, станом на час укладення спірного кредитного договору (27 червня 2025 року) була дружиною військовослужбовця і є нею на даний час, відтак на неї з 18 травня 2024 року (дата набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку») поширюється дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої таким особам проценти за користування кредитом не нараховуються.

Так, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Ці положення внесені до зазначеного Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року.

Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення пункту 15 статті 14 цього Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.

Як убачається із матеріалів справи, відповідачка є дружиною військовослужбовця, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 18 серпня 2018 року. Чоловік відповідачки з 09 березня 2022 року призваний на військову службущо підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_3 , та надані нею докази на підтвердження викладеного, є належними та достатніми для того, щоб установити, що на момент укладення відповідного кредитного договору (27 червня 2025 року) вона, як член сім`ї військовослужбовця, має право на пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на весь час проходження її чоловіком військової служби.

З огляду на викладені норми права колегія суддів вважає, що відповідачка ОСОБА_1 , яка є дружиною військовослужбовця, за правилами ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнена від стягнення процентів з 18 травня 2024 року (дата набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»), тому в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки 9 240 грн прострочених платежів по процентах задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року слід скасувати в частині задоволення вимог ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення 9 240 грн прострочених платежів по процентах та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог, та як наслідок, зменшенню підлягає загальна сума заборгованості за Договором № 540826-КС-001 про надання кредиту від 27 червня 2025 року, стягнута судом першої інстанції з 15 240 грн до 6 000 грн. Крім того, пропорційно задоволених позовних вимог позивача, зменшенню підлягає і стягнутий судом першої інстанції судовий збір з 2 164 грн до 851,97 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення 9 240 грн прострочених платежів по процентах за Договором № 540826-КС-001 про надання кредиту від 27 червня 2025 року та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року змінити, зменшивши загальну суму заборгованості за Договором № 540826-КС-001 про надання кредиту від 27 червня 2025 року, стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», з 15 240 грн до 6 000 (шість тисяч) грн.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року змінити, зменшивши розмір судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», з 2 164 грн до 851 (вісімсот п`ятдесят одна) грн 97 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: