Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №216/3257/14-ц — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9152/26 Справа № 216/3257/14-ц Суддя у 1-й інстанції - ОНОПЧЕНКО Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 216/3257/14-ц

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області,

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2026 року, яка постановлена суддею Онопченком Ю.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами рішення у справі за позовною заявою Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа – Комунальне підприємство «Парковка та реклама», про повернення майна, що безпідставно використовується.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Заявником подано уточнену заяву, в якій заявник просив, зокрема, визнати строк пропуску подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по поважним причинам та поновити його.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку для подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у цивільній справі 216/3257/14-ц за позовом Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа – Комунальне підприємство «Парковка та реклама», про повернення майна, що безпідставно використовується.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.

За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п.10 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами передбачено у статтях 423-429 глави 3 розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

Передбачений главою 3 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому суд перевіряє наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло зумовити ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв`язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного (ч. 3 ст. 424 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23) вказано, що: «встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2021 року у справі № 2-2109/11 (провадження № 61-15456св21); від 07 вересня 2022 року у справі № 298/1791/18 (провадження № 61-3670св22); від 31 січня 2023 року у справі № 2-3991/11 (провадження № 61-11141св22); від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16 (провадження № 61-10997св23).

Відповідно до положень п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4, визначений абзацом 1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України (у чинній редакції п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України) місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими ст. 73 ЦПК України (у чинній редакції ст. 127 ЦПК України). Встановлений абзацом 2 ч. 1 ст. 362 ЦПК України трирічний строк (в чинній редакції - п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України) для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України (в чинній редакції п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України), є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

Тобто зі змісту наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що трирічний строк, визначений п. l ч. 2 ст. 424 ЦПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки, а тому за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк (3 роки) є преклюзивним (присічним) і не може бути поновлений, незалежно від причин його пропуску.

Інститут строків у цивільному судочинстві дисциплінує учасників процесу та покликаний забезпечити юридичну визначеність, яка гарантується п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому задоволення судом заяви про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушуватиме цей принцип.

Обґрунтована відмова поновити пропущений без поважних причин строк на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може вважатися неправомірним обмеженням у доступі до правосуддя, адже переслідує легітимну мету - правову визначеність учасників процесуальних та матеріальних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 серпня 2020 року набрало законної сили 27 листопада 2020 року.

Із заявою про перегляд вищевказаного судового рішення ОСОБА_1 звернулася в травні 2026 року, тобто з пропуском строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню.

Пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а у випадку відкриття провадження - залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16, провадження № 61-10997св23).

Посилання апелянта в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на те, що причиною для поновлення строку для подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення є те, що тільки у грудні 2025 року його представник – адвокат Кисилевич С.Ф. повідомив йому про зміни у законодавстві щодо строку дії договору оренди комунального майна – строку дії спірного договору оренди художньої майстерні, яку він орендує у позивача. В зв`язку із чим 22 грудня 2025 року позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання незаконним пункту договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії, який 26 травня 2026 року був залишений судом без розгляду за заявою самого ж заявника, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки заявник звернувся до суду з вимогою про перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, строк подачі якої чітко визначений процесуальним законодавством та не підлягає поновленню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про відмову ОСОБА_1 у поновленні строку для подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у цивільній справі 216/3257/14-ц.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, та свідчать про неправильне тлумачення заявником норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2026 року,- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: