Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №204/8937/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4465/26 Справа № 204/8937/25 Головуючий у першій інстанції: Самсонова В. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду м.Дніпра у складі судді Самсонової В.В. від 04 листопада 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,–

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ТОВ «Іннова фінанс» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 28.01.2024 року відповідач уклав договір №2860220124 від 28.01.2024 року про надання грошових коштів у позику з ТОВ «Іннова фінанс», відповідно до якого позичальнику надано 10000,00 грн на строк по 27.02.2024 зі сплатою відсотків за користування коштами 2,5% в день. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, станом на день подання позовної заяви (24.08.2025) утворилась заборгованість у розмірі 56700,00 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 46700,00 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість у загальному розмірі 56700,00 грн.

Рішенням Чечелівського районного суду м.Дніпра від 04 листопада 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова фінанс» за договором позики №2860220124 від 28.01.2024 року заборгованість у сумі 56700,00 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 10000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 46700,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова фінанс» судовий збір в сумі 2422,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, або зміну рішення, зменшивши розмір заборгованості до розумної суми (тіло та помірні проценти).

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. Від ОСОБА_1 04.06.2026 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині повідомлення відповідача про розгляд справи у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 128 ЦК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини 8 статті 128 ЦК України днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до статті 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частин 1, 5, 8 статті 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. До відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

На аркуші справи 61 у матеріалах справи наявний поштовий конверт, адресований відповідачу, з відміткою причин повернення "за закінченням терміну зберігання".

Однак, будь-яких доказів щодо отримання відповідачем чи відмови від отримання вказаного поштового відправлення засобами поштового зв`язку, іншими засобами зв`язку чи особисто - відсутні.

Зазначений вище конверт не є належним повідомленням відповідача про розгляд справи судом у розумінні статтей 128-130 ЦПК України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи судом першої інстанції.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви із додатками, отже відсутні докази обізнаності відповідача про розгляд справи в суді першої інстанції.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

Установлені обставини є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 28.01.2024 року між ТОВ «Іннова фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №2860220124 про надання грошових коштів у позику, відповідно до якого позичальнику надаються кошти 10000,00 грн на строк по 27.02.2024 зі сплатою відсотків за користування коштами за зниженою процентною ставкою - 0,5% в день, базовою процентною ставкою - 2,5% в день.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши позичкові кошти у розмірі 10000,00 грн 28 січня 2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" на ім`я відповідача, що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с. 68-69).

В порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на день подання позовної заяви (24.08.2025) позивачем нарахована заборгованість у розмірі 56700,00 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 46700,00 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Саме у такий спосіб було підписано кредитний договір від 28.01.2024 №2860220124 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

При цьому принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20.

Отже, відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від позикодавця, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір від 28.01.2024 №2860220124 (здійснив акцепт пропозиції), тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення сторонами кредитного договору від 28.01.2024 №2860220124, отримання позичальником кредитних коштів; встановивши неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення кредиту, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова фінанс» за вказаним договором заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в сумі 10000,00 грн.

Відповідачем не заперечується факт укладення ним вказаного вище кредитного договору та отримання кредитних коштів, відповідно до змісту апеляційної скарги.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Відповідно до розділу 4 Договору надання грошових коштів у позику від 28.01.2024 №2860220124 позичальник має право продовжити строк (надалі - Пролонгація) користування Позикою.

У випадку ініціювання Позичальником прологації Позичальник сплачує Товариству проценти на умовах, що були обрані для злійснення певного виду Пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує Позичальник при оформленні Пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті 1.1.5. цього Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді (додатковому договорі), укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді (додатковому договорі), що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.

Товариство на власний розсуд може застосувати до певного виду Пролонгації програму лояльності та запропонувати Позичальнику знижену процентну ставку для оформлення Пролонгації. У буль-якому випадку, нарахування процентів та їх перерахунок здійснюється на умовах передбачених Договором та Правилами.

Товариством можуть бути запропоновані як один так і декілька варіантів пролонації Позики. Види Пролонгації, що доступні Позичальнику, відображаються в особистому кабінеті та не можуть бути гірше ніж встановлені умови в Договорі. При цьому, Товариство самостійно визначає, які види Пролонгації доступні Позичальнику і повідомляє про це в Особистому кабінеті Позичальника та/або будь-яким іншим доступним засобом зв`язку (електронною поштою, телефоном, та інше).

Після кожного продовження строку Позики змінюється кінцева дата строку Позики та кінцева дата терміну дії Договору на відповідну кількість календарних днів.

Після кожного оформлення Пролонгації, на електронну адресу Позичальника, яку Позичальник зазначив як контакту при реєстрації на сайті та/або в особистому кабінеті та/або смс повідомленням Товариство направляє повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію, що містить інформацію щодо: нового строку Позики, кінцевої дати строку Позики, розміру заборгованості до моменту повернення позичальником.

Позичальник має право здійснювати пролонгацію необмежену кількість разів.

У випадку відступлення Товариством права вимоги за Договором третій особі або зверненням до суду за стягненням заборгованості пролонгація є неможливою.

Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі, із застосуванням одноразового ідентифікатора, через особистий кабінет Позичальника, шляхом укладення додаткової угоди (додаткового договору), що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника.

Позичальник надає свою безумовну та безвідкличну згоду та погоджується з тим, що у разі дострокового повернення Позики у період дії Пролонгації, грошові кошти, сплачені для оформлення такої Пролонгації не повертаються Позичальнику та не підлягають перерахунку.

Будь-які повідомлення, інформація, комунікація між Сторонами є невід`ємною частиною Договору (пункти 4.1 - 4.11 договору від 28.01.2024 №2860220124).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не було ініційовано пролонгацію договору, не було підписано такої додаткової угоди, автоматичної пролонгації договір позики не передбачає. Доказів пролонгації договору позики позивач не надав ні суду першої інстанції, ні до апеляційного суду, а тому нарахування відсотків після 27 лютого 2024 року, тобто після закінчення строку кредитування, є безпідставним.

Виходячи з викладеного, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова фінанс» заборгованості за процентами, нарахованими у межах строку кредитування у період з 28.01.2024 по 27.02.2024 на суму позики 10000,00 грн за базовою ставкою 2,5% за кожен день у розмірі 7500,00 грн, що також відповідає пункту 1.4.2.1 договору від 28.01.2024 №2860220124.

Підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредиту, нарахованих за межами строку кредитування у період з 28.02.2024 року по 05.11.2024 року - відсутні.

Відповідно до статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Положеннями статті 374 ЦПК України не передбачено можливість скасування апеляційним судом рішення місцевого суду з направленням справи на новий розгляд до того ж суду, тому вимоги апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія також зауважує, що відповідач у своїй заяві від 03.06.2026 на просив зупинити провадження у справі та зазначив про розгляд справи без його участі.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору (2422,40 грн), пропорційно задоволеним позовним вимогам (30,86%) в сумі 747,55 грн.

На позивача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого відповідачем судового збору при поданні апеляційної скарги (3633,60 грн), пропорційно залишеним без задоволення вимогам (69,14%) в сумі 2512,27 грн.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з позивача (сторона, на яку покладено більшу суму судових витрат) різницю сум на користь відповідача у розмірі 1764,72 грн (2512,27 грн - 747,55 грн).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 04 листопада 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243) за договором позики №2860220124 від 28.01.2024 року заборгованість у розмірі 17500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту – 10000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 7500,00 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн 72 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

Л.П. Никифоряк