Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №201/5403/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 201/5403/26

Провадження № 1-кп/201/798/2026

14 серпня 2026 року м.Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра в режимі спеціального судового провадження кримінальне провадження № 22026051000000208 від 30.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Маріуполь, Донецької області, громадянки України, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі – ООН), до складу якої входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов`язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації, а також інші представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

З цією метою 22.02.2022 Президент Російської Федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.

В цей же день Президент Російської Федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.

Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до Президента Російської Федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

Президент Російської Федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України.

Після цього, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24 лютого 2022 Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Указом Президента України № 573/2022 від 12 серпня 2022 року його строк неодноразово продовжено та діє до теперішнього часу.

Згідно переліку затвердженого наказом № 376 від 28 лютого 2025 року Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Маріупольський район Донецької області включений до Переліку тимчасово окупованих російською федерацією з 20.05.2022.

Законом України від 22.05.2022 № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою - терористом (державою - агресором).

На окупованій території Донецької області, представники окупаційної адміністрації, не пізніше квітня 2022 року створили заклад освіти під назвою так зване (мовою оригіналу) «Федеральное Государственное бюджетное образовательное учереждение высшего образования «Мариупольский государственный университет имени А.И. Куинджи» ДНР» (далі – ФГБОУ ВО «Мариупольський государственный университет имени А.И. Куинджи» ДНР»), який розташований за адресою: проспект Будівельників, будинок 129 А, місто Маріуполь Донецька область.

У створеному на окупованій території навчальному закладі здійснюється навчання за законодавством та стандартами освіти держави-агресора.

Разом з цим, стандарти освіти нашої держави та РФ мають відмінності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту», заклад освіти – юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність. Згідно зі ст. 10 цього Закону, складниками системи освіти є: дошкільна, позашкільна, повна загальна середня, спеціалізована, професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта, освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Окрім згаданого Закону, організацію та здійснення освітньої діяльності, залежно від рівнів освіти й типів навчальних закладів, регулюють спеціальні закони, у тому числі Закон України «Про вищу освіту», яким визначено поняття та зміст стандартів освіти за цим рівнем і видом освіти.

Положеннями ст. 28 Закону України «Про вищу освіту» в Україні діють заклади вищої освіти, до яких відносяться: університет – багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про освіту» стандарт освіти визначає вимоги до обов`язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти відповідного рівня, загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти, інші складники, передбачені спеціальними законами. Стандарти освіти розробляються та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, єдиними стандартами освіти в нашій державі Україна визначаються лише, ті які визначено спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 10 вказаного Закону визначено, що стандарти вищої освіти, це сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти, які є спеціальними для всіх освітніх програм у межах певного рівня вищої освіти та спеціальності.

Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості вищої освіти та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти (наукових установ), результатів навчання за відповідними спеціальностями.

Заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми розробляє навчальний план, що визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем відповідного ступеня вищої освіти програмних результатів навчання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 (мовою оригіналу) «Федерального закона «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі – закон № 273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові Російської Федерації, тобто «русском языке». Викладання та вивчення державної мови Російської Федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та освітніх стандартів.

Відповідно до п. 6 ст. 2 закону № 273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт – сукупність обов`язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти.

ФГОС є обов`язковим до застосування всіма закладами вищої освіти РФ, які мають державну акредитацію. Відповідно до Федерального закону від 29 грудня 2012 року № 273-ФЗ (мовою оригіналу) «Об образовании в Российской Федерации», передбачено, що освітні організації вищої освіти, яким надано статус «федерального університету» (зокрема, «Маріупольський державний університет імені А. І. Куїнджі» має такий статус), а також федеральні державні заклади вищої освіти, перелік яких затверджується указом Президента Російської Федерації, мають право самостійно розробляти та затверджувати освітні стандарти за всіма рівнями вищої освіти. Водночас вимоги до умов реалізації освітніх програм і результатів їх освоєння, що містяться в таких стандартах, не можуть бути нижчими за відповідні вимоги федеральних державних освітніх стандартів.

Встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на території окупованого м. Маріуполь Донецької області, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, добровільно погодилася на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації, та не пізніше вересня 2022 року (точний час не встановлено), добровільно працевлаштувалася до створеного окупаційною владою, так званого (мовою оригіналу) «Мариупольского государственного университета имени А.И. Куинджи» ДНР», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Будівельників, буд. 129а, в якому обійняла посаду пов`язану з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави - агресора у даному закладі освіти, а саме: т. зв. (мовою оригіналу) «заведующей кафедрой английской филологии факультета иностранных языков».

Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, маючи мету, направлену на здійснення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, ОСОБА_6 , перебуваючи за вищевказаною адресою, з вересня 2022 року по березень 2023, обіймаючи вищезазначену посаду у так званому (мовою оригіналу) ФГБОУ ВО «Мариупольский государственный университет имени А.И. Куинджи»» ДНР», згідно з посадовими обов`язками керівника структурного підрозділу освітньої установи, передбаченими чинним законодавством держави-агресора РФ, з урахуванням вимог закону № 273-ФЗ, ФГОС № 413, а також (мовою оригіналу) «Должностной инструкции заведующего кафедры», затвердженої Наказом Мінздравсоцрозвитку Росії від 11.01.2011 № 1н, в редакції Наказу Мінпраці рф від 25.01.2023 № 39 виконує покладені на неї наступні функції:

-організує поточне та перспективне планування діяльності структурного підрозділу з урахуванням цілей, завдань та напрямків, для реалізації яких воно створено;

-забезпечує виконання державних освітніх стандартів;

-створює умови для формування у студентів основних складових компетентності, що забезпечує успішність майбутньої професійної діяльності випускників;

-проводить моніторинг та оцінку якості проведення викладачами всіх видів навчальних занять з навчальних курсів, що куруються, дисциплін (модулів), організації дослідницької, проектної та іншої діяльності учнів;

-регулярно проводить засідання кафедри по обслуговуванню поточних питань з навчальної, наукової, методичної діяльності працівників кафедри та виховної діяльності;

-надає та затверджує декану факультету плани робіт кафедри та індивідуальні плани роботи викладачів кафедри;

-здійснює розподіл педагогічного навантаження та функціональних обов`язків між працівниками кафедри та контролює своєчасність та якість їх виконання.

Обіймаючи посаду т.зв. (мовою оригіналу) «заведующего кафедры английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 розробляла та затверджувала на засіданнях робочі програми, а саме:

- (мовою оригіналу) «рабочую программу производственной практики (по специальности)» за напрямом підготовки «45.04.02 Лингвистика» для студентів очної/заочної форм навчання магістратури, яка була затверджена протоколом від 08.09.2022 №2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис т. зв. «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 ;

- (мовою оригіналу) «рабочую программу производственной практики (научно – исследовательской работы)» за напрямом підготовки «45.04.02 Лингвистика» для студентів очної/заочної форм навчання магістратури, яка була затверджена протоколом від 08.09.2022 №2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис т. зв. «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 ;

- (мовою оригіналу) «рабочую программу производственной преддипломной практики (научно – исследовательской работы)» за напрямом підготовки «45.04.02 Лингвистика» для студентів очної форми навчання магістратури, яка була розроблена та затверджена протоколом від 08.09.2022 №2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис т. зв. «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 ;

- (мовою оригіналу) «рабочую программу производственной практики (научно – исследовательской работы)» за напрямом підготовки «45.04.01 Филология» для студентів очної/заочної форм навчання магістратури, яка була розроблена та затверджена протоколом від 08.09.2022 №2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис т. зв. «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 ;

- (мовою оригіналу) «рабочую программу производственной практики (по специальности)» за напрямом підготовки «45.04.01 Филология» для студентів очної/заочної форм навчання магістратури, яка була розроблена та затверджена протоколом від 08.09.2022 №2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис т. зв. «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 ;

- (мовою оригіналу) «рабочую программу производственной практики (педагогической)» за напрямом підготовки «45.04.02 Лингвистика» для студентів очної/заочної форм навчання магістратури, яка була розроблена та затверджена протоколом від 08.09.2022 №2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис т. зв. «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 ;

- (мовою оригіналу) «рабочую программу производственной преддипломной практики» за напрямом підготовки «45.04.01 Филология» для студентів очної/заочної форм навчання магістратури, яка була розроблена та затверджена протоколом від 08.09.2022 №2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис т. зв. «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 ;

- (мовою оригіналу) «рабочую программу производственной практики (по филологическим дисциплинам)» за напрямом підготовки «45.04.01 Филология» для студентів очної/заочної форм навчання магістратури, яка була розроблена та затверджена протоколом від 08.09.2022 №2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис т. зв. «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков» ОСОБА_6 ..

Згідно матеріалів оглядів, встановлено, що ОСОБА_6 , крім вчинення вище вказаних дій, брала участь у заходах ідеологічного та політичного спрямування.

Так, у вересні 2022 року вказана особа разом з іншими викладачами т. зв. (мовою оригіналу) «Мариупольского государственного университета» організувала для студентів вказаного навчального закладу флешмоб «НАШ ФЛАГ» та особисто взяла в ньому участь.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, тобто у колабораційній діяльності, а саме у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, знає або повинен був знати про розпочате щодо нього кримінального провадження і протягом тривалого часу переховується від суду, ухвалою суду від 20.05.2026 прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту (т. 1 а.с. 139) та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.

У зв`язку з цим обвинувачена ОСОБА_6 , не була допитаний судом в якості обвинуваченої по суті пред`явленого їй обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Обвинувачена ОСОБА_6 будучи обізнаною або яка повинен була бути обізнана, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явилася, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр» (т. 1 а.с. 45-46,49-50, 60-61, 72-73, 151-152), на сайті суду (т. 1 а.с. 33-34, 43-44,150,) та на сайті Офісу Генерального прокурора (т. 1 а.с. 51,78).

Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснювала, що обіймає посаду начальника відділу кадрів Маріупольського державного університету. ОСОБА_6 пам`ятає як колишню співробітницю університету, яка була прийнята на роботу 01.10.2021 та звільнена 30.06.2022. Підставою для звільнення ОСОБА_6 була подана останньою заява про звільнення за власним бажанням. Заява про звільнення була передана через завідувача кафедри та декана. Такі документи могли надходити засобами електронного зв`язку, зокрема електронною поштою, через Telegram або Viber. Заява ОСОБА_6 була подана в електронному вигляді. На момент звільнення адміністрація університету вже перебувала у місті Києві. Де саме перебувала ОСОБА_6 у цей період, їй невідомо. Після початку повномасштабного вторгнення, перебуваючи на підконтрольній Україні території, працівники університету підтримували зв`язок із колегами та пропонували їм виїжджати на підконтрольну Україні територію. Безпосередньо з ОСОБА_6 вона не спілкувалася, а контактувала з її колегами. Місце перебування ОСОБА_6 на теперішній час їй також достеменно невідоме. Зазначила, що бачила ОСОБА_6 на фотографіях та відеозаписах у Telegram-каналах, у зв`язку з чим припускає, що ОСОБА_6 проживає у місті Маріуполі. Яку посаду вона займає на теперішній час, їй невідомо. Вважала, що ОСОБА_6 може працювати викладачем.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснювала, що працює доцентом кафедри англійської мови Маріупольського державного університету. За її словами, керівництво університету після початку повномасштабного вторгнення інформувало всіх працівників усіма можливими засобами про те, що університет перереєстрований у місті Києві та що співробітники мають можливість продовжити роботу в переміщеному закладі. На момент початку повномасштабної війни ОСОБА_6 працювала старшим викладачем кафедри англійської філології. Вони спілкувалася виключно в межах професійних відносин. Їй відомо, що в теперішній час ОСОБА_6 перебуває у місті Маріуполі та очолює кафедру англійської філології. Раніше вона проходила курси англійської мови, які викладала ОСОБА_6 . Курси, які проводила ОСОБА_6 , тривали приблизно 2–3 місяці. У цей період свідок бачила її 2–3 рази на тиждень під час занять. Із зазначених занять 2–3 зустрічі відбулися офлайн, решта проводилися в онлайн-форматі. Заняття, які проводила ОСОБА_6 , тривали дві академічні години та проходили у вечірній час після завершення робочого дня. Крім того, вони зустрічалися під час загальноуніверситетських заходів. Щодо місця перебування ОСОБА_6 на теперішній час повідомила, що достеменно цього не знає. Висновок про те, що ОСОБА_6 наразі перебуває в місті Маріуполі, зробила на підставі публікацій у Telegram.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 07.04.2023 було зареєстроване кримінальне провадження № 22023050000001437 за фактом встановлення певного кола осіб, які здійснюють пропаганду в закладах освіти на тимчасово окупованій території в м. Маріуполь, Донецької області у «Маріупольському державному університеті», серед вказаних осіб є обвинувачена ОСОБА_6 , який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 172).

Постановою прокурора Донецької обласної прокуратури від 30.03.2026 було виділено з матеріалів кримінального провадження № 22023050000001437 від 07.04.2023 в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування щодо підозрюваної ОСОБА_6 (т.3 а.с. 33).

Протоколом огляду публікації телеграм каналу «HMRFJBO42202202» від 07.07.2023 на якому було виявлено публікації під назвами «Post_mrpl_dpr.07.07.2023.pdf», «Post_mrpl_dpr01_07.07.2023.pdf», «Post_mrpl_dpr02_07.07.2023.pdf», під час якого було встановлено, що на даних публікаціях містяться (мовою оригіналу) «Положение о кафедре Мариупольского государственного универстита» який визначає цілі, завдання, функції кафедри, її склад структуру, а також основні напрямки взаємодії кафедри з усіма кафедрами та структурними підрозділами Маріупольського державного університету, (мовою оригіналу) «Положение о факультете Мариупольского государственного университета имени ОСОБА_9 » яким встановлено, що згідно даного положення факультет університету керується у своїй роботі Конституцією РФ, федеральним законом від 29.12.2012 № 273-Ф3 «Про освіту Російської Федерації» ( т.1. а.с. 189-206).

Протоколом огляду публікації телеграм каналу «HMRFJBO42202202» від 28.08.2025 на якому було виявлено публікація від 27.08.2025. Оглядом файлу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виявлено (мовою оригіналу) «Рабочую программу производственной практики (по специальности) яка була розроблена т.зв. «заведующей кафедрой старшим преподавателем кафедры английской филологии факультата иностранных языков ОСОБА_6 та затверджена протоколом від 08.09.2022 № 2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков ОСОБА_6 .

Оглядом файлу під назвою «03_Post_mrpl_dpr_27.08.2025..pdf» виявлено (мовою оригіналу) «Рабочую программу производственной практики ( научно- иследовательской программы», яка була розроблена «заведующей кафедрой старшим преподавателем кафедры английской филологии факультата иностранных языков ОСОБА_6 , та затверджена протоколом від 08.09.2022 № 2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков ОСОБА_6 .

Оглядом файлу під назвою «04_Post_mrpl_dpr_27.08.2025..pdf» виявлено (мовою оригіналу) «Рабочую программу производственной преддпипломной практики ( научно- иследовательской работы», яка була розроблена «заведующей кафедрой старшим преподавателем кафедры английской филологии факультата иностранных языков ОСОБА_6 , та затверджена протоколом від 08.09.2022 № 2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков ОСОБА_6 .

Оглядом файлу під назвою «05_Post_mrpl_dpr_27.08.2025..pdf» виявлено (мовою оригіналу) «Рабочую программу производственной практики ( научно- иследовательской работы», яка була розроблена «заведующей кафедрой старшим преподавателем кафедры английской филологии факультата иностранных языков ОСОБА_6 , та затверджена протоколом від 08.09.2022 № 2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков ОСОБА_6 .

Оглядом файлу під назвою «06_Post_mrpl_dpr_27.08.2025..pdf» виявлено (мовою оригіналу) «Рабочую программу производственной практики (по специальности)», яка була розроблена «заведующей кафедрой старшим преподавателем кафедры английской филологии факультата иностранных языков ОСОБА_6 , та затверджена протоколом від 08.09.2022 № 2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков ОСОБА_6 .

Оглядом файлу під назвою «07_Post_mrpl_dpr_27.08.2025..pdf» виявлено (мовою оригіналу) «Рабочую программу производственной практики (педагогической)», яка була розроблена «заведующей кафедрой старшим преподавателем кафедры английской филологии факультата иностранных языков ОСОБА_6 , та затверджена протоколом від 08.09.2022 № 2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков ОСОБА_6 .

Оглядом файлу під назвою «08_Post_mrpl_dpr_27.08.2025..pdf» виявлено (мовою оригіналу) «Рабочую программу производственной и преддипломной практики», яка була розроблена «заведующей кафедрой старшим преподавателем кафедры английской филологии факультата иностранных языков ОСОБА_6 , та затверджена протоколом від 08.09.2022 № 2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков ОСОБА_6 .

Оглядом файлу під назвою «09_Post_mrpl_dpr_27.08.2025..pdf» виявлено (мовою оригіналу) «Служебню записку від 15.03.2023, яка підписана «заведующей кафедрой английской филологии факультата иностранных языков ОСОБА_6 .

Оглядом файлу під назвою 10_Post_mrpl_dpr_27.08.2025..pdf» виявлено (мовою оригіналу) «Рабочую программу производственной практики (по филологическим дисциплинам)», яка була розроблена «заведующей кафедрой старшим преподавателем кафедры английской филологии факультата иностранных языков ОСОБА_6 , та затверджена протоколом від 08.09.2022 № 2 на засіданні «кафедры английской филологии факультета иностранных языков» т. зв. «Мариупольского государственного университета», про що свідчить підпис «заведующего кафедрой английской филологии факультета иностранных языков ОСОБА_6 ( т.2 а.с. 1-104).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2025 за участю свідка ОСОБА_8 , відповідно до якого остання впізнає особу на фото № 3, яка, згідно довідки являється ОСОБА_6 (т.2 а.с.111-114).

Протоколом огляду інтернет сторінки від 21.11.2025 за участю свідка ОСОБА_8 , згідно якого було оглянуто Телеграм канал під назвою (мовою оригіналу) «Мариупольский государственный университет имени А.М. Куинджи»», на якому було виявлено публікації, що розміщені 05.02.2025, 09.09.2022, 28.09.2022, 10.09.2022. В ході огляду вищезазначеного матеріалу свідок зазначив, що на фотознімках з вказаних публікацій вона впізнає особу, якою є ОСОБА_6 , разом з якою працювала у Маріупольському державному університеті. (т.2 а.с. 115-129).

Протоколом огляду інтернет сторінки від 21.11.2025 за участю свідка ОСОБА_8 , згідно якого було оглянуто сайт (мовою оригіналу) «Мариупольский государственный университет имени А.М. Куинджи», на якому було виявлено публікації, оглядом яких встановлено, що ОСОБА_6 , у т. зв. «Мариупольскому государственному университете имени ОСОБА_10 » обіймає посаду, пов`язану з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави-агресора, а саме т.зв. «преподавателя кафедры иностранных языков и межкультурной коммуникации», у зв`язку з цим бере участь в діяльності даного навчального закладу. (т.2 а.с.130-134).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2025 за участю свідка ОСОБА_7 , відповідно до якого остання впізнає особу на фото № 3, яка, згідно довідки являється ОСОБА_6 (т.2 а.с.135-138).

Протоколом огляду інтернет сторінки від 21.11.2025 за участю свідка ОСОБА_7 , згідно якого було оглянуто Телеграм канал під назвою (мовою оригіналу) «Мариупольский государственный университет имени А.М. Куинджи»», на якому було виявлено публікації, оглядом яких встановлено, що ОСОБА_6 , у т. зв. «Мариупольскому государственному университете имени ОСОБА_10 » обіймає посаду, пов`язану з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави-агресора, а саме т.зв. «преподавателя кафедры иностранных языков и межкультурной коммуникации», у зв`язку з цим бере участь в діяльності даного навчального закладу. (т.2 а.с. 149-143).

Протоколом огляду інтернет сторінки від 21.11.2025 за участю свідка ОСОБА_7 , згідно якого було оглянуто Телеграм канал під назвою (мовою оригіналу) «Мариупольский государственный университет имени А.М. Куинджи»», на якому було виявлено публікації, оглядом яких встановлено, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду (мовою оригіналу) «заведующей кафедрой/старшего преподавателя кафедры английской филологии факультета иностранных языков», а також т.зв. «старшего преподавателя кафедры иностранных языков и межкультурной коммуникации факультета гуманитарных и социальных наук», бере активну участь в діяльності т.зв. «Мариупольского государственного университета имени А.М. Куинджи» (т.2 а.с. 144-158)..

Протоколом огляду інтернет сторінки від 14.08.2025 за участю спеціаліста ОСОБА_11 , згідно якого було оглянуто Телеграм канал під назвою (мовою оригіналу) «Мариупольский государственный университет имени А.М. Куинджи»», на якому було виявлено публікації, оглядом яких встановлено, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду (мовою оригіналу) «заведующей кафедрой/старшего преподавателя кафедры английской филологии факультета иностранных языков», а також т.зв. «старшего преподавателя кафедры иностранных языков и межкультурной коммуникации факультета гуманитарных и социальных наук», бере активну участь в діяльності т.зв. «Мариупольского государственного университета имени А.М. Куинджи» (т.2 а.с. 159-173).

Протоколом огляду інтернет сторінки від 18.11.2025 за участю спеціаліста ОСОБА_11 , згідно якого було оглянуто Телеграм канал під назвою (мовою оригіналу) «Мариупольский государственный университет имени А.М. Куинджи», на якому було виявлено публікації, оглядом яких встановлено, що посада завідуючого кафедрою у т.зв. «Мариупольского государственного университета имени А.М. Куинджи» є виборною. Заява для участі у виборах подається до Управління правового та кадрового забезпечення університету. Висунення кандидатур на посаду завідувача кафедри з числа професорсько-викладацького складу проводиться на засіданні вченої ради факультету. Кожен кандидат має право особисто бути присутнім на засіданні Вченої ради університету, давати необхідні пояснення. Кандидат має право зняти свою кандидатуру у будь-який момент до початку голосування. Таким чином, щоб обійняти посаду завідувача кафедрою, особі необхідно добровільно власноручно написати відповідну заяву, свідомо пройти процедуру виборів, у тому числі надавати, за необхідності, певні пояснення на засіданні Вченої ради університету. Примусовий порядок обрання на посаду завідувача кафедрою виключається нормою п.2.14 «Положения о выборах заведующего кафедрой (новая редакция)» т.зв. «Мариупольского государственного университета имени А.М. Куинджи», оскільки кандидат має право зняти свою кандидатуру у будь-який момент до початку голосування (т.2 а.с. 174-182).

Протоколом огляду інтернет сторінки від 27.08.2025 за участю спеціаліста ОСОБА_11 , згідно якого було оглянуто сайт під назвою (мовою оригіналу) «Мариупольский государственный университет имени А.М. Куинджи», на якому було виявлено публікації, оглядом яких встановлено, що ОСОБА_6 у т.зв. «Мариупольскому государственному университете имени ОСОБА_10 » обіймає посаду, пов`язану з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави-агресора, а саме: т.зв. «преподавателя кафедры иностранных языков и межкультурной коммуникации» у зв`язку з цим бере активну участь в діяльності навчального закладу (т.2 а.с. 183-188).

Протоколом огляду інтернет сторінки від 27.11.2025 за участю спеціаліста ОСОБА_11 , згідно якого з використанням застосунку Телеграм було оглянуто канал«HMRFJBO42202202», на якому було виявлено публікації, оглядом яких встановлено, що ОСОБА_6 , обіймаючи посади, пов`язані з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави-агресора, а саме: т.зв. « старшего преподавателя кафедры английской филологии факультета иностранных языков» у т.зв. «Мариупольскому государственному университете имени А.М. Куинджи», у зв`язку з цим з 28 по 31 серпня 2022 року пройшла навчання (п.152 списку додатку до наказу) по додатковій професійній програмі підвищення кваліфікації у Федеральній державній бюджетній освітній установі вищої освіти «Донський державний технічний університет (Російська Федерація м.Ростов-на-Дону) (т.2 а.с. 189-215).

Протоколом огляду інтернет сторінки від 27.11.2025 за участю спеціаліста ОСОБА_11 , згідно якого з використанням застосунку Телеграм було оглянуто канал «HMRFJBO42202202», на якому було виявлено публікації, оглядом файлу під назвою «06_Post_mrpl_dpr_12.08.2025..pdf» виявлено (мовою оригіналу) «Должностную инструкцию заведующего кафедрой «Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Мариупольский государственный университет имени ОСОБА_10 »;

Оглядом файлу під назвою «Post_mrpl_dpr06_10.05.2023.dосх» виявлено (мовою оригіналу) «Должностную инструкцию старшего преподавателя кафедры «Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Мариупольский государственный университет имени ОСОБА_10 » (т.2 а.с. 216-238).

Згідно висновку експерта від 05.02.2026 № СЕ-19/104-26/3717-ФП, у графічному файлі «Adamova» та в копії особової картки Державної міграційної служби України, заповненої на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графічному файлі «Особова картка на ім`я ОСОБА_6 », наданої як порівняльний зразок, зображена одна і та ж особа (т.2 а.с. 243-250).

Протоколом огляду інтернет сторінки від 12.01.2026 за участю спеціаліста ОСОБА_11 , згідно якого було оглянуто гіперпосилання: https:// fgos.ru/fgos/fgos-45-03-01-filologiya-947/, де містится інформація щодо «Федерального государственного образовательного стандарта высшего образования – бакалавриат по направлению подготовки 45.03.01 Филология»;

оглядом гіперпосилання ІНФОРМАЦІЯ_3 де містится інформація щодо «Федерального государственного образовательного стандарта высшего образования – бакалавриат по направлению подготовки 45.03.02 Лингвистика»;

оглядом гіперпосилання https://fgos.ru/fgos/fgos-45-04-01- filologiya-980/ де містится інформація щодо «Федерального государственного образовательного стандарта высшего образования – сагистратура по направлению подготовки 45.04.01 Филология» ( т.3 а.с.1-13).

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що дії ОСОБА_6 , яка є громадянкою України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто здійснення громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачена була осудною в розумінні ст. 19 КК України.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст. ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії нетяжкого злочину.

Обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставиною, яка, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_12 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих та на наявність обтяжуючої покарання обставини, проте враховуючи також, що обвинувачена вчинила даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у сприянні окупаційної влади держави-агресора, з метою її перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, встановленого санкцією ч.3 ст.111-1 КК України, з додатковим покаранням.

При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачена ОСОБА_12 як громадянка України, вчинила нетяжкий злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинила цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливе без реального відбування покарання.

Крім того, у зв`язку із тим, що вчинений злочин пов`язаний із здійсненням педагогічної діяльності, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання, визначене санкцією статті.

Суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Підстави для застосування положень ст. 75 КК України також відсутні.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Судові витрати по справі за проведення судової фото-портретної експертизи (висновок експерта №CE-19/104-26/3717-ФП від 05.02.2026) на суму 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень) 00 копійок стягненню з винної ОСОБА_6 на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 07.04.2026 відносно ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до набрання вироком законної сили, суд вважає за доцільне залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування у сфері освіти, а також посади в державних та комунальних установах, пов`язаних зі здійсненням навчальної та викладацької діяльності строком на 10 (десять) років.

ОСОБА_6 початок строку відбування покарання обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня фактичного її затримання.

ОСОБА_6 залишити незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування у сфері освіти, а також посади в державних та комунальних установах, пов`язаних зі здійсненням навчальної та викладацької діяльності, рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м.Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя ОСОБА_1