Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №932/10467/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/10467/24

Провадження № 2/932/3355/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді -099 520 65 95

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Ярощук О.В.,

при секретарі судового засідання Фещенко К.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-

установила:

Стислий виклад позиції та вимоги позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з неї заборгованість з оплати послуг за теплопостачання з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення в загальному розмірі 188 686,56 грн, а також судові витрати. В обґрунтування позову зазначив, що між ним та відповідачем встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрованим користувачем є ОСОБА_1 . Вчасно та у відповідному розмірі оплата послуг позивача відповідачем не здійснювалась, внаслідок чого станом на 01.09.2021 виникла заборгованість в розмірі 188 686,56 грн, з яких: сума основного боргу 105 301,92 грн, інфляційні збитки 66 327,90 грн, 3% річних 17 056,74 грн. Позивач просив суд стягнути вказану заборгованість з відповідача разом з судовими витратами 3028,00 грн.

Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, наполягає на задоволенні позовних вимог, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у порядку передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 03.12.2024 відкрите провадження у справі, вирішено розглянути дану справу у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ними відзиву на позовну заяву; встановлено позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачам право подати до суду заперечення на відповідь протягом днів, що залишились з моменту отримання відповіді на відзив до початку розгляду справи по суті.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що предметом господарської діяльності КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради є, зокрема, надання послуг з забезпечення населення послугами теплопостачання, про що зазначено у п.2.2. Статуту Комунального підприємства «Теплокомунерго» Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 22.09.2021 №122/10.

Місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 002107 від 03.09.2021 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщені, а також відомостями, витребуваними судом.

Згідно з наданою позивачем довідкою та розрахунком заборгованості по особовому рахунку, за адресою: АДРЕСА_1 , у споживача послуг з надання теплоенергії наявна заборгованість за період 01.10.2016-23.02.2022 року в розмірі 188 686,56 грн, з яких: сума основного боргу 105 301,92 грн, інфляційні збитки 66 327,90 грн, 3% річних 17 056,74 грн.

Контррозрахунку заборгованості, а також доказів на спростування наявності заборгованості відповідачем суду не надано.

Оцінка суду

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законами України «Про теплопостачання», «;Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ від 21.07.2005 №630 «Про затвердження Правил надання послуг з з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які діяли на момент початку виникнення заборгованості (далі Правила №630), Постановою КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі Правила №830) тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом другим частини першої статті 5 наведеного вище Закону визначено, що комунальними послугами є в тому числі послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до ст.ст.19, 19-1 ЗУ «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV (далі Закон №2633-ІV) споживачі теплової енергії повинні щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за спожиту (отриману) теплову енергію.

Відповідно до ст.9 Закону №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі, зі сплати послуг за опалення якої вирішується питання у цій справі, тобто він був, є та продовжує бути споживачем послуг за адресою місця свого проживання.

Пунктом 18 Правил №630 визначено порядок обліку та оплати послуг. Так, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання, за умови отримання ним відповідних послуг він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 у справі №334/2789/15-ц визначене, що ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «;Про теплопостачання», ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання, за умови отримання ним відповідних послуг він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Оскільки відомостей про те, що від відповідача позивачеві подавалися будь-які заперечення та пропозиції щодо договірних відносин, не встановлене, тому слід вважати, що у спірний період між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплопостачання на підставі та положень ст.11 ЦК України, що обумовило виникнення у відповідача зобов`язання з оплати послуг з постачання теплової енергії на користь позивача.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст.525 ЦК України не допускається, така відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання, тому позивач має право на стягнення заборгованості, яка виникла за надану відповідачам теплову енергію.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вбачає, що позивачем доведена наявність заборгованості відповідача перед ним та, відповідно, існування підстав для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості.

Факт отримання наданих послуг та несплати за них відповідачем не оспорені, контррозрахунку заборгованості нею суду не надано.

З розрахунку, доданого до позовної заяви, вбачається, що з 01.10.2016 по 23.02.2022 рік відповідачеві фактично нарахована заборгованість з оплати послуг теплопостачання в розмірі 105 301,92 грн, і ця заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язань зі сплати послуг за теплопостачання, з нього на користь позивача також підлягають стягненню три проценти річних в сумі 17 056,74 грн та інфляційні збитки в розмірі 66 327,90 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Оскільки судом вимоги позивача задовольняються повністю, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141,259,263-265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Дніпровської міської ради заборгованість з оплати послуг теплопостачання у розмірі 188 686,56 грн, з яких: сума основного боргу 105 301,92 грн, інфляційні збитки 66 327,90 грн, 3% річних 17 056,74 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Дніпровської міської ради витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення ухвалено 17.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 32688148, адреса: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29) на р/р IBAN № НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК», ЄДРПОУ 32688148, МФО 32047.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Оксана ЯРОЩУК