Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №199/9863/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/9863/26

(3/199/2424/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

10 серпня 2026 року місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши об`єднані матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 о 09:44 годині у м. Дніпро по вул. Степана Рудницького, 27, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме: стовбур шлагбауму. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Крім того, 29.06.2026 о 09:44 годині, водій ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, вул.Степана Рудницького, 27, керував транспортним засобом «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що встановлено зі згоди водія приладом «Drager Alcotest 6820», результат огляду – 2,31 %о, чим своїми діями порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином, а саме судовими смс-повістками. Також останній сповіщався про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками та через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

29.07.2026 за вх. № 35460 через канцелярію суду ОСОБА_1 була подана заява про ознайомлення ним із численними матеріалами справ (ст.ст. 124, 130 КУпАП у кількості 5 одиниць), котрі були складені працівниками поліції, а також надання відеозаписів. У зв`язку з чим просив суд відкласти слухання справи вказуючи й те, що його захисник до 10.08.2026 буде перебувати у відпустці.

24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.08.2018 (справа №11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

Приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення до адміністративної відповідальності, позицію ОСОБА_1 , котрий зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі та добросовісно користуватися належними його процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, систематичні неявки останнього у судове засідання, що розцінюється судом, як намагання затягнути процес та уникнути відповідальності, оскільки ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, тобто ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпро, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- відомостями з протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 705961 від 29.06.2026, серії ЕПР1 № 705865 від 29.06.2026, які складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такі, що складені повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у них вказані правова кваліфікація адміністративних правопорушень з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність (ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП), викладені фактичні обставини адміністративних правопорушень, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколів чи після їх оформлень ОСОБА_1 не заявляв. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколів ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколів чи після їх оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколів слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , відповідно до яких він вказав, що на стоянці, котра розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Степана Рудницького, 27, він підробляє охоронцем. Так, 29.06.2026 приблизно о 09:44 годині на території він перебував на робочому місці і побачив, як на території вказаної стоянки заїхав автомобіль «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого врізався у шлагбаум. В ході розмови із водієм – ОСОБА_1 , він помітив, що останній ледь тримався на ногах та мав запах алкоголю з порожнини рота;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.06.2026, в якій зафіксована ділянка місцевості, на якій у вказану вище дату сталась дорожньо-транспортна пригода та які завдані транспортному засобу та шлагбауму механічні пошкодження;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» ОСОБА_1 пройшов огляд для визначення стану сп`яніння. Відповідно до акту огляду та роздруківки результату тесту – проба позитивна – 2,31 %о. Акт огляду та роздруківка тесту без зауважень;

- переглянутим в судовому засіданні безперервним відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, з якого убачається, що в ранковий час за адресою: м. Дніпро, вул. Степана Рудницького, 27, з приводу дорожньо-транспортної пригоди, приїжджає патрульний екіпаж 102. Так, на стоянці, котра розташована за вищевказаною адресою знаходиться автомобіль «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , двигун якого приведено у роботу. За кермом транспортного засобу перебуває водій ОСОБА_1 . В ході спілкування з поліцейськими у останніх виникла підозра, що водій ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки чутно запах алкоголю з порожнини рота. В свою чергу водій ОСОБА_1 вступає у словесну перапалку з поліцейськими та своїми діями проявляє те, що має намір залишити місце пригоди. Надалі, ОСОБА_1 підтверджує факт вжиття ним алкоголю, а саме: пиво. Надалі, на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці за допомогою технічного приладу «Драгер» так і проїхати до лікарні (10:14:33 година, 10:15:22 година, 10:16:43 година, 10:18:05 година), ОСОБА_1 хоча й виказує своє невдоволення, однак добровільно погоджується пройти огляд на місці за допомогою технічного приладу «Драгер». Результат позитивний 2,31 %о. ОСОБА_1 вказує, що з результатами тесту він згодний, до лікарні їхати бажання він не має (10:20:51 година). ОСОБА_1 зауважує, що у дорожньо-транспортній пригоді він не винуватий.

Так, вищенаведеними відеозаписами з місця події встановлено, що під час спілкування працівниками поліції із водієм ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки або проїхати до лікарні, оскільки під час візуального огляду останнього працівником поліції була встановлена ознака алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. У свою чергу ОСОБА_1 вказує, що він вживав пиво та добровільно погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного пристрою. Результат позитивний 2,31 %о.

На переконання суду, з вказаного відеозапису чітко прослідковується, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію".

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та ОСОБА_1 надано не було.

При цьому, на відеозаписі не зафіксовано будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 , ні під час пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, ні при проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння останнього, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, як і відсутній факт схиляння працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного пристрою, а також провокації зі сторони правоохоронних органів. Будь-яких інших доказів тиску на ОСОБА_1 суду не надано, як і не надано відповідних рішень, щодо оскарження дій працівників поліції в порядку, передбаченому КАС України.

Дії працівника поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння відповідали вимогам, передбаченим ст.ст.254 - 256 КУпАП, та приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», сумісному Наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію».

Враховуючи вищевикладене, суд визнає даний відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчинених адміністративних правопорушень, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами, долученими до справи, є достатніми для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як такі, що виразилися в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, іншого майна.

Також дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як такі, що виразилися у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Суд зазначає, що єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 10.1 Правил дорожнього руху України, передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів чи іншого майна тягне адміністративну відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.

Суд вважає правильною кваліфікацію даного правопорушення, визначену інспектором поліції за ст. 124 КУпАП, оскільки за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди було складено адміністративний протокол лише на водія ОСОБА_1 , котрий перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив наїзд на шлагбаум, що й було підтверджено письмовими показами свідка ОСОБА_3 .

Додаткових об`єктивних даних, які свідчили про порушення норм КУпАП іншими особами, а також відповідних додаткових доказів водієм ОСОБА_1 , не наведено і суду не надано, а тому твердження водія ОСОБА_1 , які зафіксовані на відеозапису з приводу його невинуватості за ст. 124 КУпАП, суд вважає неспроможними та розцінює їх як позицію останнього задля уникнення відповідальності. На переконання суду вказане не потребує детального аналізу, оскільки правова оцінка та мотиви суду викладені вище.

Як і надано вище оцінку тому, що водій ОСОБА_1 надавши суду заяву про відкладення справи та залучення адвоката, котрий відповідно до заяви ОСОБА_1 перебуває у відпустці до 10.08.2026 (який так і не з`явився до суду, так і не надав суду свої повноваження), що й було розцінено судом, як намагання затягнути процес та уникнути відповідальності за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд констатує, що не потребує детального аналізу того, що водієм ОСОБА_1 було підтверджено факт вживання ним алкогольних напоїв, з подальшим керуванням автомобілем 29.06.2026 у ранковий час вулицями міста Дніпра.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , який отримував посвідчення водія,ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчинених правопорушень, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 занеобхідне призначити адміністративне стягнення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно положень ст. 36 КУпАП, саме у виді штрафуз позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Суд акцентує увагу на тому, що алкоголь та кермо – несумісні.

Пияцтво за кермом – це злочин. Вказане призводить до високих ризиків дорожньо-транспортних пригод за участю нетверезих водіїв, що й трапилося 29.06.2026 о 09:44 годині у м.Дніпрі по вул. Степана Рудницького, 27, саме з вини водія ОСОБА_1 .

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В. Дяченко

10.08.2026