Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №519/2579/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5736/26

Справа № 519/2579/25

Головуючий у першій інстанції Лемець С. П.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О. Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Південного міського суду Одеської області від 13 лютого 2026 року,

за позовом ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Південнівської міської ради, Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права на приватизацію житлового приміщення

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду комунального майна Південнівської міської ради, Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права на приватизацію житлового приміщення, в обґрунтування якого зазначив, що 12.08.2025 року він звернувся до Фонду комунального майна Південнівської міської ради із заявою щодо передачі йому у приватну власність квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на що отримав відповідь, згідно якої у приватизації вищевказаної квартири відмовлено, оскільки за вказаною адресою позивач проживає менше 5 років. Позивач зазначає, що 28.01.2013 року Державне підприємство «Морський торгівельний порт «Южний» видало ордер №1483 серія ХГ на ім`я ОСОБА_1 на ліжко-місце в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , отримавши який позивач заселився у вищевказану житлову площу та зареєстрував місце свого проживання за цією адресою. 07.05.2025 року виконавчим комітетом ПМР Одеського району видано ордер на жилу площу в гуртожитку АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку зі збільшенням площі квартири АДРЕСА_4 . Відмова у наданні дозволу на приватизацію квартири є такою, що суперечить чинному законодавству та порушує його законні права й інтереси.

ОСОБА_1 просив суд визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_5 та зобов`язати відповідачів здійснити приватизацію на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Південний міський суд Одеської області рішенням від 13 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Південнівської міської ради, Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права на приватизацію житлового приміщення залишив без задоволення.

Суд першої інстанції виходив з того, що квартира, в якій проживає позивач, підпадає під дію законів, які регулюють питання приватизації, оскільки квартира знаходиться в будинку, який перебуває у комунальній власності, квартира не підпадає під перелік квартир, щодо яких приватизація заборонена. В той же час, відповідно до наданих до суду документів позивач 28.01.2013 року отримав ордер на право зайняття лише одного ліжко-місця в гуртожитку ДП «МТП «Южний» за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, право зайняття жилої площі у вказаному гуртожитку – всієї кімнати №402-А, яка складається із однієї кімнати, житловою площею 18,19 кв.м і про передачу у приватну власність якої просить ОСОБА_1 , у позивача виникло на підставі ордера від 07.05.2025 року. Таким чином, Фонд комунального майна Південнівської міської ради, відмовляючи у приватизації вищевказаної квартири, обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_1 не проживав на займаній площі (18,19 кв.м) 5 років.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Південного міського суду Одеської області від 13 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно ч. 3 ст. 14 Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесу корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних жилих приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, що вони фактично проживають у таких гуртожитках на правових підставах і тривалий час (не менше 5 років). Скаржник вказує, що він проживає у даному гуртожитку з 08.03.2013 року, тобто є таким, що має право на приватизацію, в той час як суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у нього права. Зокрема, суд безпідставно пов`язав виникнення права на приватизацію виключно з ордером, виданим позивачу 07.05.2025 року на збільшення житлової площі, не врахувавши, що ОСОБА_1 проживає у гуртожитку на законних підставах значно раніше, на підставі першого ордера, виданого 08.03.2013 року, на підставі якого він був фактично зареєстрований та фактично проживав у гуртожитку. Той факт, що скаржнику у 2025 році видано ордер на збільшення житлової площі не свідчить про початок його проживання у гуртожитку з цього моменту, а лише підтверджує зміну (розширення) раніше наданого житлового приміщення. Суд безпідставно ототожнив строк проживання позивача у кімнаті, площею 18,19 кв.м, із строком проживання у гуртожитку загалом, тоді як закон пов`язує право на приватизацію саме за фактом тривалого проживання у гуртожитку, а не з проживанням у конкретній кімнаті чи на конкретній площі.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.03.2026 року відкрито апеляційне провадження та Фонду комунального майна Південнівської міської ради, Південнівської міської ради Одеського району Одеської області роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали та апеляційної скарги, який за формою і змістом має відповідати ст. 360 ЦПК України.

Фонд комунального майна Південнівської міської ради Одеського району Одеської області апеляційну скаргу з додатками та копію ухвали про відкриття провадження від 20.03.2026 отримав 21.04.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Південнівська міська рада Одеського району Одеської області копію ухвали про відкриття провадження від 20.03.2026 та апеляційну скаргу з додатками отримала 27.03.2026 року та 19.03.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Фонд комунального майна Південнівської міської ради Одеського району Одеської області судову повістку-повідомлення отримав 21.07.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Південнівська міська рада Одеського району Одеської області судову повістку-повідомлення отримала 07.05.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарг, просив суд її задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про задоволення його позовних вимог.

В судове засідання інші сторони процесу не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за їх відсутності на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що квартира, в якій проживає позивач, підпадає під дію законів, які регулюють питання приватизації, оскільки квартира знаходиться в будинку, який перебуває у комунальній власності, квартира не підпадає під перелік квартир, щодо яких приватизація заборонена. В той же час, відповідно до наданих до суду документів позивач 28.01.2013 року отримав ордер на право зайняття лише одного ліжко-місця в гуртожитку ДП «МТП «Южний» за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, право зайняття жилої площі у вказаному гуртожитку – всієї кімнати №402-А, яка складається із однієї кімнати, житловою площею 18,19 кв.м і про передачу у приватну власність якої просить ОСОБА_1 , у позивача виникло на підставі ордера від 07.05.2025 року. Таким чином, Фонд комунального майна Південнівської міської ради, відмовляючи у приватизації вищевказаної квартири, обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_1 не проживав на займаній площі (18,19 кв.м) 5 років.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» Міністерства інфраструктури України 28 січня 2013 року ОСОБА_1 видано ордер №1483 серія ХГ на право зайняття одного ліжко-місця в гуртожитку ДП «Морський торговельний порт «Южний» за адресою: АДРЕСА_1 . Ордер виданий на підставі спільного засідання адміністрації ДП «МТП «Южний» та профспілкового комітету профспілки робітників морського порту ДП «МТП «Южний» від 15.08.2012 року №33.

07 травня 2025 року Виконавчим комітетом Південнівської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 видано ордер на жилу площу в гуртожитку АДРЕСА_3 на право зайняття з сім`єю з 1-єї особи жилої площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 , яка складається із однієї кімнати, житловою площею 18,19 кв.м. Ордер виданий на підставі рішення виконавчого комітету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області від 29.04.2025 року №2295.

12 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду комунального майна Південнівської міської ради Одеського району Одеської області із заявою за вих. №1177/08-01 щодо передачі у приватну власність шляхом приватизації квартири в гуртожитку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на що отримав відповідь за вих. №496/19-01-57 від 05.09.2025, згідно якої Фонд, розглянувши надані заявником документи, відмовив ОСОБА_1 у приватизації у зв`язку з тим, що останній не проживав на займаній площі згідно виданого Виконавчим комітетом Південнівської міської ради Одеського району Одеської області 07 травня 2025 за №669 на житлову площу 18,19 кв.м. 5 (п`ять) років.

Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №4712/08-03 від 09.09.2025 року, що видана головному наймачу житлового приміщення ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період реєстрації 08.02.2013 – по теперішній час.

Факт реєстрації за вказаною адресою з 08.02.2013 також підтверджується відміткою, проставленою у паспорті громадянина України ОСОБА_1 .

З огляду на наявні у матеріалах справи докази колегія суддів приходить до висновку про незаконність прийнятого Фондом комунального майна Південнівської міської ради Одеського району Одеської області рішення про відмову ОСОБА_1 у приватизації квартири в гуртожитку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно вважає, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах закону з огляду на наступне.

Предметом даної справи є визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити заходи, спрямовані на реалізацію права на приватизацію.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 9 ЖК України (в редакції на момент прийняття рішення органом приватизації) громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Статтею 345 ЦК України визначено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396 (далі - Положення №396).

Частиною першою статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Згідно з частинами третьою, п`ятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Статтею 4 Закону України «Про Забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 Положення №396 передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Згідно з пунктом 17 Положення №396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення №396 визначено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації, якими є: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Громадяни, які проживають у гуртожитках, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла; копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла; форму первинної облікової документації №028/о «Консультаційний висновок спеціаліста» з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.

Абзацом першим пункту 23 Положення №396 визначено, що орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

Отже, передача квартир у власність громадян у процесі їх приватизації здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації і оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Рішення Фонду комунального майна Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про відмову ОСОБА_1 у приватизації квартири в гуртожитку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мотивоване тим, що позивач не проживав на займаній площі 5 (п`ять років).

Згідно п. 15 статті 1-1 Закону України «Про Забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» проживання у гуртожитку протягом тривалого часу - проживання у гуртожитку постійно сукупно п`ять і більше років.

Так, за приписами абзацу третього пункту 14 Положення №396, громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних жилих приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, що вони фактично проживають у таких гуртожитках на правових підставах і тривалий час (не менше п`яти років).

В той же час, ні Фонд комунального майна Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, ні суд першої інстанції, який прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , не врахували, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.02.2013 по теперішній час, тобто більше 13 років є адреса кімнати в гуртожитку, яку останній виявив намір приватизувати, а саме: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №4712/08-03 від 09.09.2025, що видана головному наймачу житлового приміщення ОСОБА_1 , а також відміткою, проставленою у паспорті громадянина України ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції помилково вважав, що право зайняття жилої площі у вказаному гуртожитку у ОСОБА_1 виникло лише на підставі ордера Виконавчого комітету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області від 07.05.2025, в той час як останній набув право зайняття одного ліжко-місця в гуртожитку ДП «Морський торговельний порт «Южний» за адресою: АДРЕСА_1 ще на підставі ордеру №1483 серія ХГ, виданого Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» Міністерства інфраструктури України 28 січня 2013.

При цьому, слушними є доводи апеляційної скарги про те, що вимога проживання у гуртожитку протягом тривалого часу (не менше 5 років) є повністю дотриманою, а видання у 2025 році ще одного ордеру, однак уже з конкретно визначеною житловою площею – 18,19 кв.м не нівелює факт того, що позивач зареєстрував місце свого проживання у вказаному житлі ще 08.02.2013. Більш того, ордер №1483 серії ХГ на право зайняття одного ліжко-місця в гуртожитку ДП «Морський торговельний порт «Южний» за адресою: АДРЕСА_1 не містить інформації про розмір наданої позивачу житлової площі, то ж однозначно стверджувати про відмінність ордерів між собою та відповідно необхідність початку відліку проживання позивача саме з травня 2025 є безпідставним.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з визнанням за ним права на приватизацію кімнати АДРЕСА_5 та зобов`язанням відповідача – Фонду комунального майна Південнівської міської ради здійснення приватизації вказаного житла. Південнівська міська рада Одеського району Одеської області не є належним відповідачем за вимогою про зобов`язання здійснити приватизацію квартири, оскільки саме до повноважень Фонду комунального майна Південнівської міської ради, як органу приватизації, входить передача квартир у власність громадян у процесі їх приватизації з прийняттям відповідного рішення та оформленням свідоцтва про право власності на квартиру.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Враховуючи зазначене вище, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення Південного міського суду Одеської області від 13 лютого 2026 року та ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Південного міського суду Одеської області від 13 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Південнівської міської ради, Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права на приватизацію житлового приміщення задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право на приватизацію кв. АДРЕСА_5 та зобов`язати Фонд комунального майна Південнівської міської ради здійснити приватизацію кв. АДРЕСА_5 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О. Ю Карташов

М.В. Назарова