Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №521/11574/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1914/26

Справа № 521/11574/24

Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Споживче товариство «БУДОВА ПАРК»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК», в інтересах якого діє адвокат Новак Лілія Анатоліївна

на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2025 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» про захист прав споживача, розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві, повернення паю та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до СТ «БУДОВА ПАРК», у якому просив розірвати договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/22, укладений 15.06.2021р. між ним та Споживчим товариством «БУДОВА ПАРК», стягнути із Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» на його користь сплачений пайовий внесок у розмірі 1 425 261,54грн, що в доларовому еквіваленті станом на 16.07.2024р. складає 34754 дол. США та моральну шкоду в сумі 50000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 15.06.2021 року між ним та СТ «БУДОВА ПАРК» укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/22. Позивач станом на грудень 2021 року сплатив на користь відповідача пай в розмірі 34 754 дол. США у гривневому еквіваленті, що складає 935936 грн, що відповідало графіку у додатку № 2 до вказаного договору, тобто виконав прийняті на себе за договором зобов`язання стосовно передачі грошових коштів, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Відповідач - СТ «БУДОВА ПАРК» не виконує свого обов`язку у встановлений строк - 4 квартал 2023 року - передати пайовикові після здачі будинку в експлуатацію двокімнатну квартиру загальною площею 57,2кв.м під будівельним номером АДРЕСА_1 .

Станом на 01.07.2024 року будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: АДРЕСА_2 не розпочиналося та не ведеться.

У зв`язку з порушенням умов договору 04.06.2024 року та 26.06.2024 року, позивач та його представник надіслали на адресу відповідача заяву про стан проведення будівництва та про намір розірвати зазначений договір, однак відповідач відмовився від їх отримання.

Невиконанням умов договору асоційованого членства в споживчому товаристві позивачу завдана моральна шкода, яка виразилася в душевних стражданнях, які поніс позивач в результаті неотримання даного об`єкту нерухомості у власність, йому та членам його сім`ї завдано психологічного удару та приводу для приводу для тривалого душевного хвилювання, яку він оцінив у 50000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до СТ «БУДОВА ПАРК» про захист прав споживача, розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві, повернення паю та стягнення моральної шкоди – задоволено частково. Розірвано Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/22 від 15 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та СТ «БУДОВА ПАРК». Стягнуто із СТ «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді сплаченої частки пайового внеску в розмірі, еквівалентному 34377,24 доларів США, що дорівнює за курсом НБУ в національній валюті становить 1 423 905,28 грн. Стягнуто із СТ «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 34 377,24 доларів США, шкоду в розмірі 20 000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Рішення вмотивовано тим, що СТ «БУДОВА ПАРК» не виконало свій обов`язок у встановлений строк, який остаточно сплинув у липні 2024 року, що є істотним порушенням умов договору. Стягуючи з відповідача 34 377,24 доларів США, суд першої інстанції виходив з того, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу, суд урахував, що ОСОБА_1 двічі намагався зв`язатися з представниками відповідача для з`ясування обставин виконання договору та сплачених ним коштів, проте СТ «БУДОВА ПАРК» проігнорувало його звернення, що підтверджується поясненнями сторін у ході судових засідань та матеріалами справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СТ «БУДОВА ПАРК» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджуються з рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2025 року, як таким, що ухвалено без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, з порушенням процесуального та не правильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення:

- в частині стягнення із СТ «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді сплаченої частки пайового внеску в розмірі, еквівалентному 34 377 доларів США 24 центів, що дорівнює за курсом НБУ в національній валюті становить 1 423 905, 28 грн, та постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути зі СТ «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/22 від 15.06.2021 року, в сумі 935 936 грн.

- в частині стягнення зі СТ «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 20 000 грн, та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні зі СТ «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.

- в частині стягнення із СТ «БУДОВА ПАРК» на користь держави судового збору в сумі 15 450, 25 грн та постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути зі СТ «БУДОВА ПАРК» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована залишенням судом першої інстанції поза увагою того, що валютою зобов`язання щодо повернення коштів Пайовику є виключно гривня, так п. 2.6. Договору, укладеного між сторонами, чітко встановлено, що сума частки, яка підлягає поверненню не індексується. Крім того, позивачем при розгляді справи не було надано жодних доказів завдання йому моральної шкоди.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України (неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

15.06.2021 року між ОСОБА_1 та СТ «БУДОВА ПАРК» укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві за №1/22 (далі – Договір).

Згідно розділу 1 Договору відповідно до Статуту Товариства та цього Договору Товариство приймає Пайовика в асоційовані члени Товариства. Пайовик при підписанні даного Договору ознайомився з положеннями Статуту та згоден їх реалізовувати.

Відповідно п.1.2 розділу 1 Договору пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство, з метою забезпечення Товариством будівництва будинку за рахунок внесеного ОСОБА_2 , а також прийняти на себе в розмірі Цільового внеску як частини витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацію статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво Будинку, і, після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплене за ним об`єкт. Розмір частки, зазначений в пункті 2.1 цього Договору, є остаточним і включає в себе витрати Товариства на забезпечення будівництва Будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію (Пай), а також витрати на утримання Товариства та реалізацію їм заданих цілей та завдань (Цільовий внесок), крім випадків, зазначених в п.2.8 цього Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору пайовикові після здачі будинку в експлуатацію передається товариством двохкімнатна квартира загальною площею 57,2 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2.1. Договору Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести частку в розмірі, еквівалентному 45760 доларів США, що на момент укладення Договору становить 1 234 605 грн, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою: http://minfіn.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладення Договору становить 26,9800 грн за 1 долар США.

Внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства та/або внесення готівкових коштів в касу товариства в національній валюті України згідно Додатку № 2 до цього договору.(п.2.2. договору)

Згідно до пункту 2.6. Договору у випадку, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовику, сума коштів, що повертають, визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконанням Пайовиком своїх зобов`язань, при цьому Частка, яка підлягає поверненню, не індексується і на неї не нараховуються відсотки.

Згідно пункту 7.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пункту 3.1.5. Пайовик має право вимагати від Товариства розірвання даного Договору в разі невиконання товариством своїх зобов`язань згідно п. 4.2.1. цього Договору і повернення фактично внесеної частки на момент розірваного Договору, протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору.

Згідно пункту 4.2. Товариство зобов`язано: забезпечити будівництво будинку в строк - 4 квартал 2023 року (п. 4.2.1.), сумлінно виконувати Договір щодо Пайовика (п. 4.2.6.)

У разі дострокового розірвання Договору з причин, пов`язаних з невиконанням Товариством своїх зобов`язань за цим Договором (а саме - п. 4.2.1.) повернути Пайовикові фактично внесену ним частину частки, відповідно до п.п.2.3., 2.5. та 2.6 цього Договору. (абз. 2 п.4.2.7.)

Відповідно до пункту 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, а у випадках, не передбачених договором, відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 3.2.7. Договору передбачено, що в ході будівництва Будинку у зв`язку з технологічною необхідністю та іншими обставинами, що обумовлюють затримку будівництва будинку, товариство має право переносити строк закінчення будівництва будинку, але не більше ніж на 6 (шість) місяців.

Згідно пункту 5.2. Договору у разі прострочення у виконанні зобов`язання по п. 4.2.1. цього Договору з боку Товариства більш ніж на 180 днів, з урахуванням п. 3.2.7. Договору, Товариство на письмову вимогу Пайовика виплачує Пайовикові штраф в розмірі 0,01% від розміру невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, починаючи з 181 дня прострочення виконання. У випадку розірвання Договору за ініціативою Пайовика, якщо Товариство прострочило виконання п. 4.2.1. цього Договору, Товариство зобов`язано повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена на момент розірвання цього Договору на протязі 20-ти банківських днів з моменту розірвання Договору на рахунок Пайовика, вказаний в даному Договорі або іншим узгодженим сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору, сторони визначили наступний порядок та строки внесення частки: внесення грошової суми в еквіваленті 32000 доларів США (863360 грн) не пізніше 15.06.2021 року; 1377 доларів США (37152 грн) не пізніше 15.09.2021 року; 1377 доларів США (37152 грн) не пізніше 15.12.2021 року; 1377 доларів США (37152 грн) не пізніше 15.03.2022 року; 1377 доларів США (37152 грн.) не пізніше 15.06.2022 року; 1377 доларів США (37152 грн) не пізніше 15.09.2022 року; 1377 доларів США (37152,00 грн) не пізніше 15.12.2022 року; 1377 доларів США (37152 грн) не пізніше 15.03.2023 року; 1377 доларів США (37152 грн.) не пізніше 15.06.2023 року; 1377 доларів США (37152 грн) не пізніше 15.09.2023 року; 1367 доларів США (36877 грн) не пізніше 01.12.2023 року.

На виконання своїх зобов`язань за Договором ОСОБА_1 сплатив на користь СТ «БУДОВА ПАРК»:

-квитанція до прибуткового касового ордера № 1362 від 15.06.2021р. – 49990 грн (курс 26.98 грн за 1 дол.) – 1852,85 дол. США;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1367 від 16.06.2021р. – 49990 грн (курс 26,93 грн за 1 дол.) – 1856,29 дол. США;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1378 від 18.06.2021р. - 49990 грн (курс 27.17 грн за 1 дол.) – 1839,90 дол. США;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1391 від 23.06.2021р. - 49990 грн (курс 27.31 грн за 1 дол.) – 1830,47 дол. США;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1398 від 24.06.2021р. - 49990 грн (курс 27,27 грн за 1 дол.) – 1833,15 дол. США;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1410 від 29.06.2021р. - 49990 грн (курс 27,40 грн за 1 дол.) – 1824,45 дол. США;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1438 від 02.07.2021р. - 49990 грн (курс 27.38 грн за 1 дол.) – 1825,79 дол. США;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1448 від 05.07.2021р. - 49990 грн (курс 27.41 грн за 1 дол.) – 1823,79 дол. СШ;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1460 від 06.07.2021р. - 49990 грн (курс 27.29 грн за 1 дол.) – 1831,81 дол. США.

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1475 від 07.07.2021р. - 49990 грн (курс 27.25 грн за 1 дол.) – 1834,50 дол. США.

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1491 від 08.07.2021р. - 49990 грн (курс 27.30 грн за 1 дол.) – 1831,14 дол. США.

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1502 від 09.07.2021р. - 49990 грн (курс 27,29 грн за 1 дол.) – 1831,81 дол. США.

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1524 від 12.07.2021р. - 49990 грн (курс 27.32 грн за 1 дол.) – 1829,80 дол. США.

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1527 від 13.07.2021р. - 49990 грн (курс 27.29 грн за 1 дол.) – 1831,81 дол. США.

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1542 від 14.07.2021р. - 4999 грн (курс 27.32 грн за 1 дол.) – 1829.80 дол. США.

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1553 від 15.07.2021р. - 49990 грн (курс 27.30 грн за 1 дол.) – 1831,14 дол. США.

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1575 від 19.07.2021р. - 13530 грн (курс 27.23 грн за 1 дол.) – 496,88 дол. США.

- квитанція до прибуткового касового ордера № 1564 від 16.07.2021р. - 49990 грн (курс 27.29 грн за 1 дол.) – 1831,81 дол. США;

- квитанція до прибуткового касового ордера №1705 від 12.08.2021р. – 49000 грн (курс 26.80грн за 1 дол.) – 1828,36 дол.США;

- квитанція до прибуткового касового ордера №1712 від 13.08.2021р. – 23567 грн (курс 26.77грн за 1 дол.) – 880,69 дол.США.

Таким чином, станом на липень 2021 року на виконання умов Договору позивачем були внесені грошові кошти в сумі 935 936 грн, що в еквіваленті, на день здійснення платежів, дорівнює 34 377,24 доларів США.

При цьому СТ «БУДОВА ПАРК», отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти за період з 15.06.2021 року по 13.08.2021 року в загальному розмірі 935 936 грн, свої зобов`язання забезпечити фінансування будівництва будинку взагалі не виконало, оскільки будівництво будинку не було розпочато станом на четвертий квартал 2023 року, тобто майже через 1,3 року після підписання Договору.

У зв`язку з порушенням умов договору 04.06.2024 року та 26.06.2024 року позивач та його представник надіслали на адресу відповідача заяву про стан проведення будівництва та про намір розірвати зазначений договір, однак відповідач відмовився від їх отримання.

04.07.2024 року представник позивача на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України направила запит стосовно надання інформації щодо надання дозволу на проведення будівельних робіт для об`єкта капітального будівництва – багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: АДРЕСА_2 та хто являється замовником та забудовником об`єкта капітального будівництва – багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.07.2024 року представника позивача повідомлено, що в Реєстрі будівельної діяльності за параметром пошуку «адреса об`єкта будівництва: м. Одеса, площа Михайлівська,16» виявлено, що наявна інформація про зареєстроване Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 29.10.2020 року № ОД020201029824 «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська,16», замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Михайлівський маєток».

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які є загальнодоступними, земельна ділянка кадастровий №5110137300:18:010:0007, на якій повинно бути збудовано об`єкт нерухомості, площею 0,5179 га, цільового призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, адреса будівництва: АДРЕСА_3 , додаткові відомості: категорія земель: землі житлової та громадської забудови, зареєстрований договір оренди від 05.07.2017 року за 1377. Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Михайлівський замок». Орендодавець: Одеська міська рада, що діє від імені та в інтересах територіальної громади міста Одеси. Строк дії оренди - до 05.07.2022 року. Тобто строк користування земельною ділянкою у орендаря – ТОВ «Михайлівський замок» закінчився.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Предметом апеляційного перегляду справи є рішення суду в частині стягнення з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 збитків у розмірі 34 377, 24 доларів США, за курсом НБУ на день виконання рішення суду та судових витрат. Рішення суду в частині розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/22 від 15 червня 2021 року не оскаржується.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема, вчинення між сторонами односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови і коли ці правочини породжують відповідні правові наслідки щодо розірвання договору (див. подібний висновок в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі N 465/5980/17).

У частині першій статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини перша, друга статті 533 ЦК України).

У статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Зміст як договірного, так і недоговірного зобов`язання складають права та обов`язки його суб`єктів. Суб`єктивне право, що належить управненій стороні у зобов`язанні, йменується правом вимоги, а суб`єктивний обов`язок зобов`язаної сторони називається боргом.

Тлумачення статті 533 ЦК України свідчить, що вона застосовується як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань, зокрема до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі N 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19) вказано, що «частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Оскільки позивачка передала ОСОБА_3 аванс у розмірі 320 тис. грн. що еквівалентно 40 тис. доларів США, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК України, оскільки грошове зобов`язання ОСОБА_3 триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на 31 серпня 2015 року, еквівалентна 40 тис. доларів США, становила 1 млн 016 тис. 899 грн 20 коп. Доводи касаційної скарги по про те, що суд неправильно застосував до спірних правовідносин норми частини другої статті 533 ЦК України, є безпідставними. Ураховуючи умови укладеного договору та положення статті 533 ЦК України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення суми боргу відповідно до умов договору та положень цієї норми, еквівалентної 40 тис. доларів США в межах позовних вимог».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 755/9348/15-ц зазначено, що "тлумачення частини другої статті 524 та частини другої статті 533 ЦК України дозволяє зробити висновок, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Таким чином, ЦК України надає сторонам договору можливість встановити «валютне застереження» у вигляді грошового еквівалента в іноземній валюті при укладенні договору. При цьому грошовий еквівалент в іноземній валюті буде виступати складовим елементом ціни в договорі. За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Інші правила визначення суми платежу можуть встановлюватися, зважаючи на прямий припис в частині другій статті 533 ЦК України, тільки договором, законом чи іншими нормативно-правовими актами».

Традиційним в доктрині приватного права та судовій практиці є розмежування валюти боргу та валюти платежу як елементів грошового зобов`язання. Валюта боргу - це грошові одиниці, в яких обчислена сума зобов`язання (що дозволяє визначити його ціннісне значення). У свою чергу, під валютою платежу розуміються грошові знаки, які є засобом погашення грошового зобов`язання і в яких повинне здійснюватися його фактичне виконання. За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року в справі № 755/9348/15-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження N 61-8829сво21)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16 (провадження N 14-81цс24) зроблено висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України, згідно з яким «відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами - резидентами. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення».

Щодо доводів апеляційної скарги СТ «БУДОВА ПАРК» про безпідставність стягнення судом на користь ОСОБА_1 коштів в еквіваленті 34 377, 24 доларів США, оскільки умовами договору передбачено повернення пайовику фактично внесених ним грошових коштів у національній валюті України без їх індексації, у зв`язку з цим скаржник вважає відсутні підстави для стягнення суми, більшої за фактично сплачені позивачем 935 936 грн.

Так, відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

Підставою для тлумачення правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність чи незрозумілість окремих його положень. Водночас тлумачення не може створювати нові умови договору або змінювати погоджену сторонами волю, а має на меті з`ясування дійсного змісту правочину та усунення суперечностей у його розумінні.

Зі змісту договору вбачається, що сторони погодили розмір пайового внеску у гривнях із визначенням його еквівалента в доларах США. При цьому абзацом другим пункту 2.1 договору фактично передбачено право Товариства в односторонньому порядку збільшити розмір внеску, що підлягає сплаті пайовиком у гривнях, у разі збільшення курсу долара США по відношенню до гривні.

Наведені умови договору свідчать про те, що сторони пов`язали визначення обсягу своїх майнових прав та обов`язків саме з валютним еквівалентом, тоді як гривня була визначена валютою платежу. Таким чином, у спірних правовідносинах долар США виступав валютою зобов`язання, а гривня - валютою його виконання.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що позивачу підлягає поверненню виключно сума фактично сплачених коштів у розмірі 935 936 грн, не ґрунтуються на змісті укладеного сторонами договору.

Колегія суддів враховує, що сума коштів у гривнях, визначена договором через еквівалент у доларах США, і є тією сумою, яка фактично була внесена пайовиком на виконання умов договору. Тому вимога позивача про повернення коштів у гривні із застосуванням погодженого сторонами валютного еквівалента узгоджується з положеннями статті 533 ЦК України, відповідно до якої якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти, якщо інший порядок не встановлений договором або законом.

Отже, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з СТ «БУДОВА ПАРК» на користь позивача збитків у розмірі, еквівалентному 34 377, 24 доларів США.

Щодо посилань скаржника на відсутність підстав для компенсації позивачу ОСОБА_1 завданої СТ «БУДОВА ПАРК» моральної шкоди, колегія суддів звертає увагу, що відповідно положень частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або договором. Зокрема, у разі несвоєчасного введення будинку в експлуатацію.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18.

Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц.

Так, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача, характер порушень його прав та законних інтересів, зусилля яких позивачу довелось докласти для поновлення таких у судовому порядку, через ігнорування його звернень відповідачем, колегія суддів, виходячи із засад співмірності, розумності та справедливості, вважає, обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що необхідною сатисфакцією для позивача є визначення розміру відшкодування моральної шкоди, яка підлягає компенсації за рахунок СТ «БУДОВА ПАРК» у сумі 20 000 грн.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в оскарженій частині в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу СТ «БУДОВА ПАРК» залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2025 року без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК», в інтересах якого діє адвокат Новак Лілія Анатоліївна, залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький