Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №571/547/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа №571/547/26

Провадження № 2/571/329/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Верзун О.П.

секретаря судових засідань Шупрудько І.М.,

за участі

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП , -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок ДТП.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.11.2025 о 23 годині 26 хвилин в с. Рокитне, по вулиці Захисників України, ОСОБА_3 керував автомобілем марки «Ауді А6» номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на бетонний паркан та стіну приміщення магазину «Школярик», чи порушив п.2.10а Правил дорожнього руху України. Внаслідок неправомірних дій відповідача було пошкоджено належні позивачу паркан та приміщення магазину.

Добровільно відповідачем шкода не відшкодована, що послужило підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений строк до суду відзив на позов не подав.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просили їх задовольнити. Позивач зазначив, що частина будівельних матеріалів була придбана дійсно відповідачем, тому у кошторис такі матеріали не включалися. До переліку внесено лише ті, які купувалися підприємцем який робив ремонт та ще окремо вітрина, замовлена у іншого. Таким чином, будматеріали не дублювалися, а вказувалися лише додатково придбані. Крім того, відповідач спочатку прислав трьох чоловік, які розчистили територію, непогано працювали та влаштовували його, але з їх слів він дізнався, брат відповідача винайняв їх лише на день та про подальшу роботу з ними не домовлявся. А присилав іншого майстра, який мав виконати внутрішні ремонтні роботи, проте темп і якість його роботи не влаштовувала - треба було швидше і якісно відновити магазин, тому він був змушений звернутися та найняти бригаду. Ремонт бригада провела приблизно за 10 днів без вихідних. В той час як від часу ДТП минуло місяць часу, далі тягнути і чекати робочих від відповідача він не міг-треба було відновлювати роботу магазину.

Відповідач позов визнав лише частково на суму 30000 грн., посилаючись на необґрунтованість та безпідставність вимог позивача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач пояснив, що після події домовився з позивачем, що відремонтує магазин. Проте, майстер – не є таким, що зловживає спиртним, він має вади звуковимови - заїкається, просто позивачу треба було зробите все швидше і він найняв бригаду. Домовилися на тому, що він купить паркан ( метал, ворота) лінолеум в магазин, але не зійшлися на ціні прилавку, позивач назвав ціну 27000 грн. замість 17500 грн. Холодильника він відкупив у позивача та забрав собі, а також заплатив за ремонт кофе -машин. При цьому, платіжні документи, чеки не збирав.

Суд, вислухавши вступне слово і пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи з точки зору їх належності, допустимості та достатності, дійшов до наступного висновку.

Спірні відносини виникли з обов`язку відшкодування шкоди, завданої майну джерелом підвищеної небезпеки в результаті ДТП. Вказані правовідносини урегульовані нормами ЦК України.

Згідно постанови Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2025 року, 01 листопада 2025 року о 23 годині 26 хвилин в селі Рокитне по вул. Захисників України, Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_3 керував автомобілем марки «AUDI А6», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на бетонний паркан та стіну приміщення магазину «Школярик», внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а паркан та приміщення магазину пошкоджено з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. За цих же обставин, ОСОБА_3 , допустивши дорожньо-транспортну пригоду залишив місце ДТП, до якої був причетний, чим порушив п. 10а ПДР України.

Згідно постанови суду ОСОБА_3 , який є відповідачем у цивільній справі, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та підданій адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (а.с.10-11).

Як вбачається із відмітки, постанова набрала законної сили 16.12.2025.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, оскільки обставини ДТП були встановлені судом у справі про адміністративне правопорушення № 571/3214/25, яка набрала законної сили, суд не з`ясовує обставин справи, які підтверджують вину відповідача у спричиненні пошкодження майна.

У підтвердження повноважень власника пошкодженого майна, позивач надав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, магазину по АДРЕСА_1 ( а.с. 5) та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва торгівельного кіоску ( а.с. 6).

Згідно долученої схеми з місця ДТП, транспортний засіб, більшою частиною знаходиться у приміщенні магазину «Школярик» ( а.с 9) по вулиці Захисників України , 8а , який позначено під № 3 та під № 4 зазначено пошкоджену огорожу ( а.с. 9).

Долученими фотознімками підтверджується факт пошкодження приміщення магазину та паркану, а також зображено відремонтований вигляд магазину ( а.с. 20-25).

Згідно договору підряду № 9 від 03.11.2025, ОСОБА_1 , який є позивачем уклав договір із ФОП ОСОБА_4 , згідно якого доручає виконати роботи з поточного ремонту магазину «Школярик» в обсягах, передбачених кошторисною документацією ( а.с. 18-19).

Розмір матеріальних збитків, завданих позивачу підтверджується зведеним кошторисом розрахунку вартості об`єкта будівництва. Поточний ремонт магазину «Школярик» ( а.с 13-17).

Окрім того, згідно рахунку на оплату № 5 ввід 20.11.2025, ОСОБА_1 замовив у ФОП ОСОБА_5 вітрину скляну, вартість якої 17500 грн.

Вказані роботи були виконані, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2025 року, долученим фотознімком з відремонтованим фасадом ( а.с. 14-17).

Обставини, на які посилається позивач та докази у їх підтвердження відповідач у судовому засіданні не спростував. Пояснив, що письмові докази у виконання робіт з ремонту магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у нього відсутні, так як цим займався його брат, в той час як він перебував за кордоном, ому точні витрати йому невідомі.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1, п.8 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема,) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на презумпцію вини особи, яка завдала шкоду, відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Порядок та умови відшкодування шкоди визначено ЦК України.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 4 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року вказав, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно ч.1ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Безумовною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності без вини є дія непереборної сили.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за таких умов подія.

Непереборна сила - це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди.

Як підстава звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками: надзвичайністю та невідворотністю. Обов`язок доведення непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, не надав суду жодного доказу про те, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Крім того, заперечуючи проти поданих доказів щодо розміру завданих матеріальних збитків, відповідачем не надано будь-яких доказів на їх спростування.

Аналізом досліджених по справі доказів судом встановлено, що діями відповідача, пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу), позивачу було завдано майнової шкоди (прямих збитків), яка знаходиться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із діями відповідача ОСОБА_3 та в силу зазначених вище норм матеріального права підлягає повному відшкодуванню за рахунок останнього, так як він є заподіювачем шкоди. Отже, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір у розмірі та інші витрати в розмірі 11331,20 грн. З них, 1331,20 грн. – судовий збір та 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

Суд відповідно до положень ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає. З акту надання послуг правничої допомоги, вбачається, що правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) складає 1 годину . В той час, як складання позовної заяви, розрахунок судових витрат - 3 години. Останнє, включає себе також правовий аналіз обставин спірних відносин. Формування додатків також є частиною процесу складання позовної заяви. Справи вказаної категорії не є складними, доказування покладено на відповідача в силу презумпції вини заподіювача шкоди, завданої неправомірним діями, участь в судових засіданнях не вимагає значного часу. З огляду на це, суд вважає можливим їх зменшити, керуючись наступним.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відтак, суд вважає, що сума понесених витрат, яка була заявлена позивачем, є непропорційною до обсягу робіт, які були надані представником позивача, а тому вважає за доцільне зменшити до 4000 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 87588,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1331,20 грн. та 4000 грн. витрат на правничу допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП- НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2026 року.

Суддя: