Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №752/14739/24 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 752/14739/24

провадження № 2/753/4029/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря Шербак А.О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором оренди, -

ВСТАНОВИВ :

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 , з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів за договором оренди. В обґрунтування позову зазначено, що 11.03.2023 року, між позивачем та відповідачем в особі її матері ОСОБА_3 , було укладено договір оренди нерухомого майна, згідно з яким, орендодавець передав в тимчасове користування за плату житлове приміщення, а саме двокімнатну квартиру, загальною площею 82 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.3.2.1. договору, встановлено особливості порядку розрахунків за об`єкт нерухомості, зокрема передбачено передачу від орендаря на користь орендодавця орендної плати за перший місяць оренди у розмірі 13000,00 грн. та завдатку у розмірі 13000,00 грн., який повертається орендавцем орендарю при підписанні акту здачі житлового приміщення. На виконання вказаного пункту договору, 11.03.2023 року орендарем передано орендодавцю грошові кошти в сумі 26000,00 грн. У період з березня 2023 по червень 2024 року орендарем виконувались обов`язки, покладені на нього договором в повному обсязі, орендна плата вносилась своєчасно в повному обсязі на карткові рахунки орендодавця. Водночас, окремо оплачувались рахунки за надані житлово-комунальні послуги, заборгованість за договором перед орендодавцем відсутня. 12.06.2024 року сторони припинили відносини та відповідно до п.4.1.2 договору підписали акт здачі житлового приміщення. Разом з тим, повертати завдаток орендодавець відмовилась, посилаючись на те, що їй необхідно замовити послуги прибирання, а також здійснити інші заходи щодо відновлення стану об`єкта нерухомості за рахунок орендаря. 13.06.2024 року, на картковий рахунок позивача від відповідача надійшли грошові кошти у розмірі 6267,00 грн., разом з тим, решта завдатку безпідставно утримується відповідачем. Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за договором оренди в сумі 6733,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.12.2024 року було відкрито провадження по вказаній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача надійшли письмові пояснення відповідно до яких зазначено, що 12.06.2023 року позивачем було передано відповідачу ключі від квартири з усім належним майном, яке в ній знаходилося. Проте між сторонами виник спір щодо повернення заставної суми в розмірі 6000,00 грн., оскільки під час огляду квартири на предмет відсутності будь-яких пошкоджень, відповідачем було виявлено пошкодження шпалер та деяких частин підлоги з ламінату. Вказані обставини були внесені до акту здачі житлового приміщення від 12.06.2024 року, з чим не погодився позивач, посилаючись на те, що такі пошкодження є результатом нормального фізичного зносу в розумінні п.2.2.8 договору оренди. Вважає, що характер пошкодження шпалер вказує на недбале використання переданого в оренду майна, оскільки при звичайному, нормальному використанні об`єкту житлової нерухомості для проживання на шпалерах не утворюються дірки. Утворення дірок на шпалерах пов`язується виключно з результатами фізичного впливу на них. Аналогічно наведеному, утворення подряпин на ламінаті може виникнути лише внаслідок фізичного впливу на нього, але аж ніяк не при ходьбі чи вчиненні інших дій, необхідних для проживання в орендованому приміщенні. При цьому наймач при використанні об`єкту нерухомого майна мав реальну можливість запобігти пошкодженню інтер`єру та оздоблення стін і підлоги, якби ставився до майна з обережністю. На підставі викладеного відповідач вважає, що сплачена позивачем у день укладення договору грошова сума в розмірі 13000,00 грн., є завдатком який забезпечував збереження майна, що знаходилось у квартирі і передавалось позивачу у користуванні, та гарантував сплату комунальних платежів. Беручи до уваги, що зазначені пошкодження об`єкту нерухомого майна призводить до зниження його ринкової вартості, враховуючи, що на ринку відсутні аналогічні шпалери та ламінат, між відповідачем та ФОП ОСОБА_4 , було укладено договір підряду № 13/07-24 від 01.07.2024 року на виконання поточного ремонту стін, стель, підлог у вказаній квартирі. Згідно з додатком № 1 до договору підряду договірна ціна на виконання комплексу робіт з влаштування поточного ремонту з урахуванням матеріалів склала 44735,35 грн. Зазначено, що характер робіт, який відображений в договорі підряду та його додатках відображає реальну суму збитків, завданих орендарем внаслідок недбалого використання об`єкту нерухомості, оскільки просто замінити частину пошкоджених шпалер та підлоги з ламінату неможливо через відсутність ідентичних товарів на ринку. Таким чином, утримання відповідачем із загальної суми завдатку, який мав би забезпечувати збереження майна у розмірі 6733,00 грн., пов`язано з необхідність проведення відновлювальних робі. У зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.

Від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача, в яких зазначено, що відповідач у акті зазначила зауваження про нібито пошкодження шпалер і підлоги, оцінивши їх попередньо 6000,00 грн., з подальшою експертною оцінкою пошкоджень. Зазначено, що відповідач не надала доказів пошкоджень шпалер і ламінату на момент підписання акту здачі від 11.06.2024 року. Зауваження в акті передбачало експертну оцінку, заявлену відповідачем, для визначення суми збитків, проте відповідачем не надано її результатів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позові, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Суд заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування квартири від 17.09.2018 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченко О.Л. вбачається, що ОСОБА_3 , передала у власність безоплатно ОСОБА_2 , двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

11.03.2023 року між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , було укладено договір оренди нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 . Згідно п.3.2.1. договору, встановлено особливості порядку розрахунків за об`єкт нерухомості, зокрема передбачено передачу від орендаря на користь орендодавця орендної плати за перший місяць оренди у розмірі 13000,00 грн. та завдатку у розмірі 13000,00 грн., який повертається орендавцем орендарю при підписанні акту здачі житлового приміщення.

12.06.2024 року було складено акт здачі житлового приміщення квартиру АДРЕСА_2 . У вказаному акті орендодавець зазначає про пошкодження шпалер та підлоги та визначає попередню орієнтовану суму зняття коштів з завдатку у розмірі 6000,00 грн. Також у вказаному акті орендар зазначає про незгоду з вказаною приміткою.

01.07.2024 року між ОСОБА_2 , та ФОП ОСОБА_4 , було укладено договір підряду № 13/07-24 на виконання поточного ремонту стін, стель, підлог у квартирі АДРЕСА_2 . Згідно з додатком № 1 до договору підряду договірна ціна на виконання комплексу робіт з влаштування поточного ремонту з урахуванням матеріалів склала 44735,35 грн.

Згідно зі ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ч. 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивної і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов`язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов`язання.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов`язання.

Згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов`язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Згідно зі ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 3.2.1 договору оренди від 11.03.2023 року позивачем на користь відповідача було передано орендну плату за перший місяць оренди у розмірі 13000,00 грн. та завдаток у розмірі 13000,00 грн., який відповідно до умов договору підлягав поверненню орендарю при підписанні акта здачі житлового приміщення. 12.06.2024 року сторонами було підписано відповідний акт здачі житлового приміщення, при цьому відповідачем зазначено про наявність пошкоджень шпалер та підлоги, а також визначено попередню орієнтовну суму утримання із завдатку в розмірі 6000,00 грн. Позивач із такими зауваженнями не погодився.

Сам по собі факт зазначення в акті здачі житлового приміщення про наявність пошкоджень шпалер та ламінату не є достатнім доказом того, що такі пошкодження виникли саме з вини позивача, а не були наслідком фізичного зносу майна, або виникли з інших причин. При цьому позивач безпосередньо в акті здачі заперечив проти зазначених зауважень відповідача. Відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів, які б достовірно підтверджували не лише сам факт наявності пошкоджень, а й причинно-наслідковий зв`язок між такими пошкодженнями та діями чи бездіяльністю саме позивача як орендаря. Зокрема, матеріали справи не містять висновку експерта, акту огляду, інших доказів, які б дозволяли встановити характер, час виникнення та причину пошкоджень. Посилання відповідача на те, що характер пошкоджень шпалер та ламінату свідчить про недбале користування майном, саме по собі не підтверджує вини позивача, оскільки такі твердження мають характер припущень та не можуть замінювати передбачений процесуальним законом обов`язок доказування.

Крім того, відповідачем не доведено розмір збитків, на який вона посилається як на підставу утримання 6733,00 грн. із суми завдатку. Належних доказів, які б підтверджували порядок визначення саме суми 6733,00 грн., її розрахунок, складові, вартість конкретних робіт та матеріалів, необхідність їх проведення саме в такому обсязі, відповідачем суду не надано. Наданий відповідачем договір підряду № 13/07-24 від 01.07.2024 року та додаток до нього, відповідно до якого вартість комплексу робіт із поточного ремонту квартири визначена у розмірі 44735,35 грн., не підтверджує ані того, що зазначені в ньому роботи були необхідними саме внаслідок пошкоджень, заподіяних позивачем, ані того, що саме 6733,00 грн. із вартості таких робіт становлять збитки, які підлягають відшкодуванню позивачем. При цьому укладення відповідачем договору підряду вже після припинення договору оренди саме по собі не свідчить про те, що всі передбачені таким договором роботи були обумовлені пошкодженнями, спричиненими орендарем, та не звільняє відповідача від обов`язку довести відповідні обставини належними доказами.

Таким чином, відповідачем не доведено сукупності обставин, необхідних для правомірного утримання частини завдатку, а саме: факту пошкодження майна саме позивачем, вини позивача у заподіянні таких пошкоджень, причинного зв`язку між його діями та відповідними пошкодженнями, а також розміру завданих збитків. За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності утримання 6733,00 грн. із належної позивачу суми завдатку, у зв`язку з чим вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.546, 548, 570, 571, 627, 640, 759, 763 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором оренди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором оренди нерухомого майна від 11.03.2023 року в сумі 6733,00 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя С.В.Кулик