Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №761/20088/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20088/26

Провадження № 3/761/4371/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.05.2026 серії ЕПР1 № 660475, гр. ОСОБА_1 08.05.2026, приблизно об 11 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по вул. Загорівській у м. Києві, не переконався, що такий маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автоматичними воротами, які перебували у процесі зачинення, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля.

Вказаними діями, на думку особи, яка склала протокол, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3Б, 10.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що тягне відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.

Гр. ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що під час початку виконання маневру ворота перебували у відкритому положенні, будь-які світлові чи звукові сигнали, які б попереджали про їх автоматичне зачинення, він не спостерігав, у зв`язку з чим не міг передбачити, що ворота розпочнуть зачинятися під час його проїзду.

Суддя, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 08.05.2026 серії ЕПР1 № 660475, схему ДТП, дійшов висновку про таке.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

Згідно з ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись при цьому законом та правосвідомістю.

Зазначені положення закону передбачають, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці як докази, що містяться у матеріалах справи, так і докази, які додатково надаються під час її розгляду. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість особи.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого сталося пошкодження транспортних засобів.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3Б, 10.9 ПДР.

Пунктом 2.3 «б» ПДР визначено, що водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Таким чином, протоколом та долученими до нього матеріалами має бути доведено, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме внаслідок невиконання водієм вищезазначених вимог ПДР, а між допущеним порушенням та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортного засобу існує прямий причинний зв`язок.

Разом із тим, із наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3 «б» та п. 10.9 ПДР.

Так, зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вбачається, що зіткнення відбулося внаслідок того, що автоматичні ворота під час руху автомобіля заднім ходом розпочали процес зачинення. При цьому пошкодження автомобіля виникли в його боковій частині, що свідчить про контакт транспортного засобу з воротами, які рухалися, а не про наїзд автомобіля на нерухому перешкоду.

Сам по собі факт зіткнення транспортного засобу з автоматичними воротами не свідчить про порушення водієм вимог Правил дорожнього руху. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є встановлення конкретного порушення Правил дорожнього руху, причинного зв`язку між таким порушенням і настанням наслідків, а також вини особи у формі умислу або необережності.

За таких обставин сам по собі факт зіткнення автомобіля з автоматичними воротами, які почали зачинятися під час його проїзду, не свідчить про порушення водієм вимог ПДР.

Отже, матеріали справи не містять доказів того, що дорожньо-транспортна пригода настала саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3 «б» та п. 10.9 ПДР, а не внаслідок автоматичного зачинення воріт під час проїзду автомобіля.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок доведення обставин, які свідчать про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, покладається на орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Сумніви щодо доведеності обставин, покладених в основу протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть тлумачитися на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3 «б» та п. 10.9 ПДР, а відтак і наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя В.М. Циктіч