Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №760/18553/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18553/26 1-кп/760/3413/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Київ по вул. М.Кривоноса,25 кримінальне провадження № 12026100170000075, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Указу Президента ОСОБА_5 від 24.02.2024 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який в подальшому Указами Президента України неодноразово було продовжено та який діє по теперішній час.

12.06.2026 приблизно о 12 год. 05 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на спуску до платформи колії № 14 Центрального залізничного вокзалу, що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, помітив на підвіконні мобільний телефон «Samsung A 56B/DS», imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , сірого кольору який належить ОСОБА_6 , у чорному силіконовому чохлі, який останній перед тим залишив, забувши на вищевказаному місці, та вирішив таємно заволодіти ним, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна в умовах воєнного стану.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, 12.06.2026 приблизно о 12 год. 05 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи спуску до платформи колії №14 Центрального залізничного вокзалу, що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 , втративши пильність, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку мобільного «Samsung A 56B/DS», imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , сірого кольору, який знаходився у чорному силіконовому чохлі, який належить потерпілому ОСОБА_6

У подальшому, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання наслідків, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, що належить ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши майнової шкоди згідно висновку експерта від 16.06.2026 № CE-19/111-26/32323-TВ, в сумі 12 051,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємно викрав чуже майно (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив факт таємного викрадення чужого майна, вчиненому в умовах військового стану за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому.

Потерпілий ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має, просить призначити обвинуваченому покарання відповідно до чинного законодавства.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, з урахуванням позиції учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, та обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його, як особу.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та наслідки їх не оспорювання. Сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду немає. Крім того суд роз`яснив, що учасники судового розгляду будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які в судовому засіданні не досліджувались, і які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 , у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах військового стану.

Кваліфіковані дії обвинуваченого правильно за ч.4 ст.185 КК України.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, що належать до категорії тяжких злочинів, що в результаті його дій тяжких наслідків не настало, а також дані про особу обвинуваченого:

- раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, про що свідчать довідки наявні в матеріалах справи, офіційно не працевлаштований;

- обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття;

- обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_3 , його майновий та сімейний стан, а також обставини, що пом`якшують покарання, поведінку обвинуваченого після скоєння кримінального правопорушення - щире каяття, усвідомлення власної протиправної поведінки, а також те, що матеріальна шкода відшкодована, шляхом повернення потерпілому викраденого майна, відстуність цивільного позову, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч. 1 ст. 75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов`язків.

Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його щире бажання виправитись, відсутність тяжких наслідків від злочину, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст.75,76 КК України.

Враховуючи те, що застосований на досудовому розслідуванні запобіжний захід у вигляді домашнього арешту сплив 13.08.2026, в подальшому відносно обвинуваченого ОСОБА_3 жодний запобіжний захід не застосовувався, а сторона обвинувачення не заявляла клопотання про його обрання, суд не знаходить підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов`язки, передбачені пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертизи № CE-19/111-26/32323-TВ від 16.06.2026 у розмірі 1 925 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

Речові докази:

- мобільний телефон «Samsung A 56B/DS», imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , сірого кольору, в чохлі чорного кольору - повернути потерпілому ОСОБА_6 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1