Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №755/12451/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12451/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026105040000771 від 21 липня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 22 липня 2026 року вироком Деснянського районного суду міста Києва за частиною другою статті 309 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, із застосуванням статті 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2026 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прогулюючись за адресою: м. Київ, вул. Празька, 3, біля дерева побачив прозору полімерну ємність із вмістом кристалоподібної речовини синього кольору, зовні схожу на психотропну речовину. Будучи особою, що періодично вживає психотропні речовини, ОСОБА_3 припустив, що у знайденій прозорій полімерній ємності із вмістом кристалоподібної речовини синього кольору, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP.

В цей час, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 підняв із землі знайдену ним прозору полімерну ємність із вмістом кристалоподібної речовини синього кольору, та роздивившись її, впевнився, що дійсно у даній прозорій полімерній ємності із вмістом кристалоподібної речовини синього кольору, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, тим самим вчинив безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.

В цей час, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне зберігання для подальшого власного вживання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 помістив незаконно придбану ним прозору полімерну ємність із вмістом кристалоподібної речовини синього кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP до правої кишені шортів, в які ОСОБА_3 був одягнений та став незаконно зберігати при собі, для власного вживання, без мети подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_3 , зберігаючи при собі прозору полімерну ємність із вмістом кристалоподібної речовини синього кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, пішов далі по власних справах.

Того ж дня, тобто 21 липня 2026 року, приблизно о 17 годині 57 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 35, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що зберігає при собі прозору полімерну ємність із вмістом кристалоподібної речовини синього кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Після цього, на вказане місце за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 35, була викликана слідчо-оперативна група Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, для проведення обшуку затриманої особи.

В подальшому, 21 липня 2026 року, в період часу з 18 години 27 хвилин до 18 години 33 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 35, дізнавачем відділу дізнання, у присутності двох запрошених понятих було проведено обшук затриманої особи, в ході якого у ОСОБА_3 , з правої кишені шортів, в які був одягнений ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено прозору полімерну ємність із вмістом кристалоподібної речовини синього кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,256 г, яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-26/39292-НЗПРАП від 29 липня 2026 року:надана на дослідження кристалоподібна речовина синього кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.Маса PVP в речовині становить 0,256 г.

PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу МОЗ України №188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вичнив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, тобто кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 309 КК України.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Частинами другою та третьою статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до вимог частини третьої статті 302 КПК України до обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно із частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Крім того, в заяві захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_4 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченим, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до частин другої та третьої статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини четвертої статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку повністю доведена, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною першою статті 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

При ухваленні вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального проступку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує те, що ОСОБА_3 , вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не перебуває під наглядом лікаря психіатра, перебує під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11 листопада 2022 року, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вважає, що необхідним й достатнім буде призначення ОСОБА_3 , покарання у межах санкції частини першої статті 309 КК України у виді обмеження волі.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог статті 75 КК України, або ж застосування статті 69 КК України, чи норм статті 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог частини другої статті 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді обмеження волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

На думку суду, таке покарання у виді обмеження волі, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню.

Водночас, вироком Деснянського районного суду міста Києва від 22 липня 2026 року ОСОБА_3 було засуджено за частиною другою статті 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі статей 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно вимог частини четвертої статті 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Як слідує з роз`яснень, які містяться в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається та за таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року (справа № 760/26543/17) вказано, що у випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення частини четвертої статті 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально, - виконуються самостійно.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що кримінальне правопорушення у даному провадженні було вчинене до постановлення вироку Деснянського районного суду міста Києва від 22 липня 2026 року, яким ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України, а за цим вироком призначене покарання підлягає реальному відбуванню, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 положень частини четвертої статті 70 КК України.

За таких обставин покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_5 за цим вироком, та покарання, призначене вироком Деснянського районного суду міста Києва від 22 липня 2026 року, підлягають самостійному виконанню.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , у цьому провадженні не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.

Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складають 3850 гривень 88 копійок за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів у кримінальному провадженні за № 12026105040000771 від 21 липня 2026 року(висновок експерта № СЕ-19/111-26/39292-НЗПРАП від 29 липня 2026 року).

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов у справі не заявлявся, потерпілих немає, майнову шкоду нікому не заподіяно.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з дня його прибуття та постановки на облік у виправний центр за місцем відбуття покарання, після набрання цим вироком законної сили.

Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 22 липня 2026 року, яким ОСОБА_3 засуджено за частиною другою статті 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі статей 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Речові докази: оптичний носій інформації (DVD-R диск 4.7 GB 120 min), який знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12026105040000771 - зберігати при матеріалах кримінального провадження; прозору полімерну ємність із вмістом крисалоподібної речовини синього корьору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,256 г., яка передана на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у місті Києві (квитанція № 026410 від 01 серпня 2026 року) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У відповідності до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва ОСОБА_1