Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №362/6401/25
Суддя: Рубан Т. П.
Справа 362/6401/25
Провадження 3/362/24/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2026 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, неофіційно працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за статтею 124, частиною четвертою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
05 серпня 2025 року о 15 год. 08 хв. в селі Саливонки Білоцерківського району Київської області по вулиці Узинська, 15 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував безпечну швидкість, внаслідок чого здійснив наїзд на дерево, через що автомобіль отримав механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту "б" пункту 2.3, пункту 12.1 Правил дорожнього руху, стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.08.2025 серії ЕПР1 №413477, його дії кваліфіковано за статтею 124 КУпАП.
Крім того, 05 серпня 2025 року о 15 год. 08 хв. в селі Саливонки Білоцерківського району Київської області по вулиці Узинська, 15 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), а саме наїзд на дерево, після чого вживав алкогольні напої, а саме слабоалкогольний напій Garage до проведення уповноваженою особою медичного огляду, чим порушив вимоги підпункту "є" пункту 2.10 Правил дорожнього руху, стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.08.2025 серії ЕПР1 № 413445, його дії кваліфіковано за частиною четвертою статті 130 КУпАП.
Оскільки стосовно ОСОБА_1 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються одним складом суду одночасно, суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 362/6401/25 (провадження № 3/362/24/26) та № 362/6402/25 (провадження № 3/362/25/26), присвоївши їм спільний № 362/6401/25 (провадження № 3/362/24/26).
ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не визнав, вважав, що зіткнення автомобіля з деревом – це не вважається ДТП. Щодо правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 130 КУпАП зазначив, що він дійсно вживав алкоголь, але факт керування транспортним засобом заперечив, оскільки доказів того, що саме він керував транспортним засобом немає.
В останні судові засідання у 2026 році ОСОБА_1 не з`являвся, причин неявки не повідомляв, хоча сповіщався судом про дату, час та місце судових засідань належним чином.
За клопотанням особи, щодо якої розглядаються адміністративні матеріали, в судове засідання були викликані свідки події, які надали свої пояснення.
Свідок ОСОБА_2 , поліцейська батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, повідомила, що 05.05.2025 надійшов виклик про ДТП без травмованих. По приїзді на місце події було виявлено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . В цей час ОСОБА_1 вживав алкогольний напій та повідомив, що він був пасажиром. Пізніше були опитані свідки події, діти, які в присутності своїх батьків надали письмові пояснення та підтвердили, що зі сторони водія вийшов саме ОСОБА_1 , тому протоколи були складені саме на нього.
Неповнолітній свідок ОСОБА_4 в присутності законного представника – матері ОСОБА_5 повідомив, що подія мала місце влітку. Він зі своїми друзями був на риболовлі, коли вийшов з берега на дорогу, то побачив автомобіль сірого кольору, який повертав та в`їхав спочатку в кущі та зіткнувся з деревом. Старший із друзів викликав поліцію, після зіткнення побачив як з водійського місця вказаного автомобіля вийшов невідомий чоловік, а потім вийшли дві жінки, одна була попереду, інша позаду. Коли приїхали працівники поліції, діти їм розказали все, що бачили.
Свідок ОСОБА_6 , яка повідомила, що є знайомою сім`ї ОСОБА_7 . Влітку ОСОБА_8 попросила мене поїхати забрати її машину до її чоловіка на роботу, оскільки той перебував в стані алкогольного сп`яніння. В Києві, де ми забирали машину, за кермо сіла ОСОБА_9 , на пасажирське сидіння сів ОСОБА_1 після чого ми поїхали додому. Я їхала позаду, коли побачила як автомобіль ОСОБА_10 з`їхав з дороги та врізався в дерево. На місці події дітей не було, тільки під`їхав автомобіль, водій якого спитав чи все добре. Після демонстрації свідку відео з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_6 на запитання: "чому на відео Ви сказали, що чоловік їхав тверезий" (саме чоловік, а не жінка) відповіла, що не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_3 , яка є дружиною ОСОБА_1 , повідомила, що їй зателефонував чоловік з роботи та попросив приїхати забрати його з роботи, оскільки він вживав алкоголь. На роботі він був без машини, тому я попросила ОСОБА_6 поїхати зі мною. Ми з ОСОБА_6 поїхали на одній машині. Коли їхали додому я була за кермом, а чоловік сидів збоку. По дорозі ми весь час сварилися, тому не помітила як машина потрапила в яму, переплутавши газ з гальмами врізалася в дерево. Коли приїхала поліція, то поліцейські одразу підійшли до чоловіка і почали з ним розмову. На місці ДТП нікого не було і дітей не бачила.
Неповнолітній свідок ОСОБА_11 в присутності законного представника – матері ОСОБА_12 повідомив, що влітку 2025 року, коли їхав з товаришем з річки, то почув свист коліс і побачив як машина врізалася в дерево. Коли підійшли ближче, то з водійської сторони вийшов чоловік в чорному одязі з розбитим носом. Ми запитали у нього, чи потрібна допомога, на що чоловік нецензурно вилаявся і сказав, щоб ми ішли звідси. Коли приїхала поліція надав свої пояснення про те, що бачив. Свідку ОСОБА_11 було продемонстровано відео з нагрудних камер поліцейських, на якому він впізнав ОСОБА_1 як чоловіка, який після аварії вийшов з водійського крісла автомобіля, що врізався в дерево.
Заслухавши пояснення осіб, вивчивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Щодо встановлення факту керування ОСОБА_1 автомобілем марки Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 , суд виходив з пояснень, наданих безпосередньо в судовому засіданні поліцейською ОСОБА_2 та неповнолітніми свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_11 . Вказані покази неповнолітніх в цілому є логічними, послідовними, об`єктивно узгоджуються між собою та вказують на те, що водієм автомобіля, що потрапив у ДТП, був ОСОБА_1 .
При цьому суд не встановив будь-якої зацікавленості поліцейських у складенні протоколів про адміністративні правопорушення саме на ОСОБА_1 , та будь-якої зацікавленості неповнолітніх свідків оговорювати ОСОБА_1 .
Суд, критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_6 , надані в судовому засіданні, про те, що водієм автомобіля Mitsubishi Lancer була ОСОБА_3 , а не її чоловік, оскільки ці пояснення суперечать її словам, зафіксованим на відео з нагрудних камер поліцейських про те, що "чоловік їхав з Києва, їхав тверезий" (15:25:40 – 15:26:00), які вона не змогла пояснити в судовому засіданні. Також суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_3 , яка є дружиною ОСОБА_1 , та зацікавлена у виправданні свого чоловіка.
За таких обставин суд розцінює пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_1 .
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Зважаючи на індивідуальний характер відповідальності, на думку суду, поліцейські правомірно склали протоколи про адміністративні правопорушення саме на ту особу, яка керувала транспортним засобом (водія) та на яку їм вказали неповнолітні свідки.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд зазначає таке.
Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з Правилами дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (підпункт "б" пункту 2.3);
під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. (пункт 12.1).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, працівниками поліції надано:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 413477 від 05.08.2025;
схему місця ДТП, складену поліцейським, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти, що свідчать про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася ДТП, розташування транспортного засобу на ній, а також перелік видимих зовнішніх пошкоджень автомобіля Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП);
письмові пояснення неповнолітніх свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_4 від 05.08.2026, наданих в присутності батьків;
матеріали відеозапису з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано обставини вчинення ДТП, пояснення свідків та оформлення адміністративних матеріалів.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстав ставити під сумнів їх достовірність немає, тому суд вважає вину ОСОБА_1 повністю доведеною на підставі досліджених доказів та кваліфікує його дії за статтею 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 130 КУпАП, суд зазначає таке.
Частиною четвертою статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Пунктом 2.10 Правил дорожнього руху встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:
a) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання до медичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 130 КУпАП (а саме вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду), підтверджується такими доказами:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 413445 від 05.08.2025, в якому зафіксовано факт вживання алкоголю водієм, який був причетний до ДТП та відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку;
направленням ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я (КНП "Рокитнянська БЛІЛ") на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції, від 05.08.2025, яке не реалізовано через відмову водія;
актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому поліцейським зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а також факт його відмови від проходження такого огляду;
письмовими поясненнями неповнолітніх свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_4 від 05.08.2026, наданих в присутності батьків;
рапортом поліцейського;
матеріалами відеозапису з нагрудної камери поліцейського, диск № 1, де зафіксовано факт прибуття поліцейських на місце ДТП, на запитання: "хто був за кермом?" усі присутні мовчать (15:16); чоловік в темному одязі починає сперечатися, що вони поліцейських не викликали і ніякого ДТП немає (15:17); вимога поліцейських пред`явити документи та попередження про відповідальність за надання неправдивої інформації (15:18); повідомлення поліцейськими, що діти вказали саме на чоловіка, як на особу водія, на що чоловік відповідає “да я після цього випив” (15:18); жінки заперечують, що він пив за кермом та підтверджують факт вживання алкоголю після ДТП (15:19); чоловік заперечує, що саме він їхав за кермом, оскільки в поліцейських немає доказів факту керування транспортним засобом (15:19); в ході подальшого спілкування учасники події сперечаються, відмовляються говорити, хто саме керував транспортним засобом та надавати свої документи, оскільки вважають, що наїзд на дерево не може вважатися ДТП (15:19 - 15:27); свідок на відео підтверджує, що ОСОБА_1 сам йому повідомив, що той вживав алкоголь, коли їхав вскочив у яму, потім в дерево (15:28); факт розпивання ОСОБА_1 слабоалкогольного напою в присутності поліцейських (15:29:43); в ході подальшого спілкування водій ОСОБА_1 надає свої документи та пояснює, що коли їхав, ремінь лопнув (15:36); поліцейський ознайомлює водія з його правами та пояснює про складання відповідних матеріалів (15:40); водій в ході спілкування постійно проявляє агресію до працівників поліції, на що йому повідомляють про можливе його затримання. Приїзд іншого екіпажу поліції, затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , після чого поліцейськими складаються відповідні матеріали про вчинення адміністративних правопорушень.
У зв`язку з наведеним дії водія ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною четвертою статті 130 КУпАП, так як він, будучи причетним до ДТП, вживав алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду та в подальшому відмовився від такого огляду.
За таких обставин, враховуючи положення статей 251, 252 КУпАП, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною четвертою статті 130 КУпАП.
Статтею 38 КУпАП, якою врегульовано строки накладення адміністративного стягнення, передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій вказаної статті.
Так, частиною шостою статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Ураховуючи, що адміністративні правопорушення за статтею 124 та частиною четвертою статті 130 КУпАП були вчинені ОСОБА_1 05.08.2025, слід констатувати, що передбачений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення за вчинене ним адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП вже сплинув, а отже, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.
Разом з тим, правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Застосовуючи до ОСОБА_13 адміністративне стягнення за частиною четвертою статті 130 КУпАП, суд враховує встановлені обставини справи, наявні дані про особу винного, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції частини четвертої статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 9, 23, 30, 33, 36, 38, 40-1, 124, 130, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя
ПОСТАНОВИВ:
Об`єднати в одне провадження справи за № 362/6401/25 (провадження № 3/362/24/26) та № 362/6402/25 (провадження № 3/362/25/26) стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною четвертою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоїти об`єднаній справі № 362/6401/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною четвертою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 7 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 вказаного Кодексу.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною четвертою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua