Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №734/105/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/105/26

Провадження № 3/734/327/26

ПОСТАНОВА

іменем України

13 серпня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – Чумак Н.М.,

захисника – адвоката Зощенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с-щі Козелець справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23.12.2025 року серії ЕПР1 № 549075, 23.12.2025 20:10:56 с. Кіпті, вул. Розумовських, 45 гр. Чайка керував ТЗ Hundai accent ДНЗ НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду у визначеному законом порядку в лікаря-нарколога в Козелецькій ЛІЛ – відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР- Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк., чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарськи. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся, заяв та клопотань від нього на час розгляду справи не надходило.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу. На відео не видно ознак, що зазначені в протоколі. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд, він поїхав з працівниками поліції на їх вимогу до лікарні, але чомусь лікар не зміг його оглянути з причин незалежних від ОСОБА_1 , він не відмовлявся від проходження огляду. Крім того, зразу після складання протоколу, ОСОБА_1 в присутності керівництва своєї військової частини в тій же ОСОБА_2 пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння і результат огляду – алкогольного та наркотичного ознак сп`яніння не виявлено, тому в діях його довірителя відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і справа підлягає закриттю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази по справі та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Під час дослідження відеозапису зі службового п/в № 473770, який доданий як доказ, встановлено, що після оголошення працівниками поліції, які ознаки наркотичного сп`яніння виявили в ОСОБА_1 , спочатку тривалий час знаходилися на місці зупинки ОСОБА_1 , чекали керівництво військової частини де проходить військову службу ОСОБА_1 , потім так і не дочекавшись керівництва, працівники поліції повезли ОСОБА_1 до лікарні, щоб пройти відповідний огляд. Приїхавши до Козелецької ЛІЛ, працівниками лікарні повідомлено, що лікар на даний час зайнятий і не може провести огляд. Після деякого часу очікування лікар так і не оглянув ОСОБА_1 і працівник поліції повідомив, що час відведений законодавством на огляд дві години закінчився і тому на нього було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, при цьому на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 за весь час перебування в лікарні не відмовляється від проходження огляду і жодних перешкод не чинить, а чекає коли проведуть відповідний огляд.

Даючи аналіз даному відеозапису, суд зазначає, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, тобто виконав свій обов`язок водія передбачений п. 2.5 ПДР України, і його доставили до Козелецької ЛІЛ, а те що в лікарні не змогли забезпечити огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння з причин незалежних від волі ОСОБА_1 , який жодних перешкод, як видно з відеозапису, в лікарні не чинив і не відмовлявся проходити відповідний огляд, суд не вважає це відмовою від проходження огляду і порушення п. 2.5 ПДР України, так як обов`язок забезпечити проведення огляду особи, яку доставили до відповідного медичного закладу, виключно покладається на медичний заклад, а не особу, яку доставили для проходження цього огляду.

Крім того, жодним нормативним актом не визначено, що для доставлення особи до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, працівникам поліції потрібна згода керівництва військової частини де проходить військову службу військовослужбовець, в даному випадку ОСОБА_1 , або їх присутність, тому згідно вищевказаного відеозапису, де зафіксовано безпідставне, нічим не передбачене чекання працівниками поліції, керівництва військової частини, призвело до затягування часу для доставлення особи до медичного закладу.

Стороною захисту додано як доказ висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 31 від 23.12.2025 року проведений в КНП Козелецькій ЛІЛ. Згідно зазначеного висновку о 23 год. 25 хв. 23.12.2025 року проведено огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , направленого командиром 3-го взводу 3-ї роти ВЧ НОМЕР_2 23.12.2025 року в 23 години 25 хвилин. Згідно висновку огляду, в ОСОБА_1 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено.

Даний висновок для суду є належним та допустимим доказом, що в свою чергу ставить під сумнів наявність ознак наркотичного сп`яніння в ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, так як даний медичний огляд проведений через декілька годин після зупинки транспортного засобу працівниками поліції під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 3 Конституції України Людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Тобто, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України». П. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Гурепка проти України» від 08.07.2010, суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції та, відповідно, й ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції. Крім того, у п. 21 рішення «Надточій проти України» від 15.05.2009, Суд зазначає, що (український) Уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, - є частиною національного законодавства України.

Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Тому, суд вбачає необхідність розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обвинувачення за вказаною правовою нормою, з усіма гарантіями, закріпленими в ст. 6 Конвенції та ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

З огляду на викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні фактичні дані, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В рішенні «Коробов проти України» від 21.07.2011 ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджуються зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В даному випадку суд виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).

За наведених вище обставин, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь, тому справа підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 266, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Постанова в повному обсязі виготовлена 17 серпня 2026 року.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області Сергій БАРАНЕНКО