Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №452/3961/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 452/3961/25 Головуючий у 1 інстанції: Пташинський І.А.

Провадження № 22-ц/811/588/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У жовтні 2025 року акціонерне товариство (далі – АТ) «Кредобанк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії №ПКК/164812 від 10.02.2022 року у розмірі 204461 грн. 63 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10.02.2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №ПКК/164812 (далі – кредитний договір), відповідно до умов якого АТ «Кредобанк» зобов`язався видати ОСОБА_1 кредит в розмірі 200000 грн. з терміном повернення до 09.02.2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 30% річних та реальною річною процентною ставкою у розмірі 46,09%.

Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надав грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених кредитним договором, однак, відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 16.09.2025 року складає 204461 грн. 63 коп., з яких: 158132 грн. 55 коп. – заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 46329 грн. 08 коп. – заборгованість за процентами.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2025 року позов АТ «Кредобанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №ПКК/164812 від 10.02.2022 року в розмірі 204461 грн., 63 коп., яка складається із: 158132 грн. 55 коп. заборгованості за основним боргом (тіло кредиту); 46329 грн. 08 коп. заборгованості за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» сплачений судовий збір у розмірі 3066 грн. 93 коп.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ «Кредобанк» у задоволенні позову.

Вважає, що суд неправильно застосував в даній справі норми ст.1050 ЦК України, оскільки у позивача відсутні підстави для стягнення з нього достроково всієї суми кредиту.

Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів вручення йому досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань.

Також, вказує, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не повідомив його про розгляд справи, в зв`язку з чим допустив порушення принципу змагальності сторін.

03.03.2026 року АТ «Кредобанк» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апелянта.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 04.08.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 14.08.2026 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.02.2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ПКК/164812, за умовами якого відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту у розмірі 200000 грн. на строк 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 30% річних та реальною річною процентною ставкою у розмірі 49,09%.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості, в ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, станом на 16.09.2025 року, утворилася заборгованість у розмірі 204461 грн. 63 коп., яка складається із: 158132 грн. 55 коп. заборгованості за основним боргом (тіло кредиту), 46329 грн. 08 коп. заборгованості за процентами.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також, згідно із ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, який встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норма якої застосовується й до кредитних правовідносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до вимог ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.12, ч.ч.1-5, 6 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що перед отриманням кредиту, ОСОБА_1 10.02.2022 року заповнив анкету-заяву №164812 на отримання ліміту на кредитній картці, а також підписав цього ж дня паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) та додаток про відкриття кредитної лінії №ПКК/164812 від 10.02.2022 до заяви-договору №26208011287895/980/РКО від 06.06.2019 року.

Відповідно до умов кредитного договору, Банк зобов`язується, в межах ліміту кредитування, встановленого у розмірі та на умовах, обумовлених додатком, заявою-договором та чинним на момент укладення додатку, умовами правил ФО і тарифів, – відкрити клієнту кредитну лінію, в межах якої надавати йому грошові кошти згідно з додатком, правилами ФО та тарифами, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені додатком, правилами ФО та тарифами.

Згідно умов кредитного договору позичальник взяв на себе обов`язок здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором (у тому числі тіла кредиту, процентів, інших платежів) у строки, передбачені кредитним договором та додатками до нього.

Згідно з п.1.3.2.7.5 додатку, банк має право в будь-який момент, без обґрунтування причин такого рішення, вимагати від клієнта повернути всю суму заборгованості за кредитним договором, за умови направлення клієнту попередження про це за 30 календарних днів до запланованої дати повернення. Попередження направляється банком клієнту у спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення повідомлення (письмове повідомлення поштою, електронною поштою на е-mail клієнта, смс-повідомленням на номер фінансового телефону клієнта тощо, які клієнт повідомив банку в останніх поданих клієнтом банку документах і відомостях). Клієнт зобов`язаний повернути банку всю суму заборгованості за кредитним договором не пізніше 31 календарний день від дати відправлення банком відповідного повідомлення клієнту.

Отже, відповідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати процентів позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.

04.08.2025 року АТ «Кредобанк» звернувся до ОСОБА_1 з досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань №85-15777665/25. В досудовій вимозі АТ «Кредобанк» повідомив ОСОБА_1 , що він не виконує належним чином зобов`язання за кредитним договором протягом 183 днів, внаслідок чого станом на 04.08.2025 року заборгованість за кредитним договором складає 200376 грн. 42 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору банк вимагав від ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку, не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити прострочену заборгованість, яка на дату надіслання вимоги, становить 196009 грн. 26 коп. У випадку невиконання даної вимоги у визначений строк банк вимагав достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі 200376 грн. 42 коп.

Така вимога банком надіслана ОСОБА_1 поштою на адресу, зазначену ним в документах, які ним підписувалися перед отриманням кредиту.

З наявного в матеріалах справи реєстру відправки поштової кореспонденції, опису вкладень у цінний лист та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, встановлено, що банком досудова вимога щодо виконання договірних зобов`язань №85-15777665/25 від 04.08.2025 року надіслана ОСОБА_1 04.08.2025 року і таку він отримав особисто 13.08.2025 року.

ОСОБА_1 у встановлений банком строк дострокового повернення кредиту в повній непогашеній сумі не виконав і на момент звернення АТ «Кредобанк» з даним позовом заборгованість не погасив, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості на користь банку.

Наданий банком розрахунок заборгованості не викликає сумнівів щодо його правильності.

Відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечує розмір заборгованості, однак, заперечує право банку на дострокове повернення всієї суми кредиту.

Аналізуючи наявні в справі докази та умови укладеного між сторонами кредитного договору, доведеним є факт невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що призвело до утворення спірної заборгованості, та дотримання позивачем умов договору для реалізації свого права на дострокове стягнення з відповідача всієї заборгованості за кредитним договором.

Щодо твердження відповідача про порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін, то колегія суддів звертає увагу, що розгляд справи судом першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, копія ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї надсилалися ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_1 , яка відповідає тій адресі, що зазначена відповідачем в апеляційній скарзі.

Поштове відправлення, адресоване судом ОСОБА_1 , повернулося до суду з довідкою про причини повернення/досилання – «адресат відсутній за вказаною адресою», однак, за вимогами цивільного процесуального закону повернення поштового відправлення із вказаною відміткою вважається таким, що вручене адресату.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не свідчать про те, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін.

До того ж, відповідач мав можливість у суді першої інстанції подати докази на спростування доводів позовної заяви під час подання ним заяви про перегляд заочного рішення, так само, як він міг це зробити у суді апеляційної інстанції, однак, своїм правом не скористався.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, які були досліджені судом, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 14 серпня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич