Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №466/911/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/911/25 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-ц/811/1646/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,

встановив:

У січні 2025 року Львівське міське комунальне підприємство (далі – ЛМКП) «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 6819 грн. 51 коп., а саме: за період з 01.06.2023 року по 31.12.2024 року за послуги з постачання теплової енергії (на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, в т.ч. абонплата) у розмірі 1864 грн. 14 коп., пеня у розмірі 40 грн. 29 коп., інфляційні нарахування у розмірі 74 грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 16 грн. 02 коп.; за період з 01.06.2022 року по 31.12.2024 року за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, в т.ч. абонплата) у розмірі 4611 грн. 50 коп., пеня у розмірі 112 грн. 62 коп., інфляційні нарахування у розмірі 85 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 15 грн. 30 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний вузлом обліку теплової енергії (тепловим лічильником).

01.12.2021 року з відповідачами укладені індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021 року.

Зазначені договори є розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідно до індивідуального договору, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», і складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

При цьому, позивач наголошує, що обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення. Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 і є споживачами послуг з постачання теплової енергії, що надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго», в тому числі для забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання. Відповідачам для здійснення оплати відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості наданих послуг з метою їх оплати. Оскільки в будинку встановлено прилад обліку теплової енергії, плата за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії включає витрати на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.

Проте, всупереч встановленим вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та чинних договорів, відповідачі не виконали свого обов`язку по оплаті за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, у зв`язку з чим у них виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6819 грн. 51 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго», просить його скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач покликається на те, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_3 , та, відповідно, користуються послугами з централізованого опалення, що включає в себе оплату за опалення місць загального користування, загальнобудинкові потреби на опалення та плату за абонентське обслуговування.

Зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами з приводу постачання теплової енергії, врегульовано Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 року №359, якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.

Вказує, що система опалення та гарячого водопостачання, як інженерна система будинку, яка призначена для задоволення потреб усіх співвласників (мешканців будинку), належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам, які зобов`язані забезпечувати належне її утримання, що також включає і витрати на оплату комунальних послуг цього спільного майна.

Додає, що відключення від мереж центрального опалення не є підставою для звільнення мешканців від оплати за централізоване опалення місць загального користування будинку, а тому така плата вноситься незалежно від наявності автономного опалення.

03.06.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує доводи та вимоги апелянта.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 28.07.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 07.08.2026 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 та зареєстровані у вказаній квартирі, що підтверджується довідкою ЛМКП «Львівтеплоенерго» №1 від 27.01.2025 року.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією – суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідачам для здійснення оплати за надані позивачем послуги відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 ..

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16.12.2010 у справі №2-2017/10 задоволено позов ОСОБА_2 та зобов`язано ЛМКП «Львівтеплоенерго» розробити та надати технічні умови на відключення від мережі централізованого опалення, зобов`язано ВАТ «Львівгаз» розробити та надати технічні умови на облаштування автономного опалення та водопостачання, зобов`язано ЛМКП «Львівводоканал» надати висновок про можливість влаштування автономного опалення та гарячого водопостачання, а також зобов`язано Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради передати на розгляд постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та влаштування автономного опалення у квартирі АДРЕСА_2 .

На виконання вказаного рішення суду, 21.10.2011 року Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради видано розпорядження №817, згідно якого, ОСОБА_2 надано дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_2 , від централізованого опалення та гарячого водопостачання з одночасним встановленням двохфункційного газового котла.

Крім цього, на виконання вказаного рішення суду, ЛМКП «Львівтеплоенерго» 04.10.2011 року видано технічні умови на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання квартири АДРЕСА_2 .

З метою відключення від центрального опалення та гарячого водопостачання, використовуючи ліцензовані підрядні організації, у квартирі АДРЕСА_2 , проведено всі необхідні технічні роботи по відключенню від центрального опалення та гарячого водопостачання та облаштування двохфункційного газового котла, що виконує функцією обігріву приміщення та підігрів води.

Через ліцензовану проектну організацію виготовлено робочий проект по влаштуванню індивідуального опалення взамін центрального опалення в квартирі АДРЕСА_2 , який погоджено ЛМКП «Львівтеплоенерго».

З метою виконання технічних вимог на відключення від центрального опалення та гарячого водопостачання, проведено опитувальний лист споживача теплової енергії, з максимальним тепловим навантаженням на будинок АДРЕСА_1 .

Згідно акту про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання від 02.08.2012 року, затвердженого рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №6 від 11.09.2012 року, квартира АДРЕСА_2 відключена від центрального опалення та гарячого водопостачання.

Відмовляючи у задоволенні позову ЛМКП «Львівтеплоенерго», суд першої інстанції виходив із того, що у спірний період, за який утворилась заборгованість у розмірі 6819 грн. 51 коп., послуги фактично не надавалися, у зв`язку з відключенням квартири відповідачів від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому заявлені до відповідачів позовні вимоги є безпідставними.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правовідносини.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії та гарячої води.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.4 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За змістом ст.ст.12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно із ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За змістом ч.3 ст.24 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії зобов`язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

З 01.07.2014 року з усіма споживачами ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважається укладеним публічний договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до п.3 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII, договори про надання комунальних послуг, що укладені до введення в дію цього Закону, зберігають свою чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Частиною другою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

На виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21.08.2019 року №830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії, в які внесені зміни постановою КМУ від 08.09.2021 року №1022, і затверджений типовий договір про надання послуги з постачання теплової енергії. А постановою КМУ від 11.12.2019 року №1182 затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води, в які внесені зміни постановою КМУ від 08.09.2021 року №1023, і затверджений типовий договір про надання послуги з постачання гарячої води. Зміни набули чинності з 01.10.2021 року.

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Оскільки мешканці будинку АДРЕСА_1 не прийняли модель організації договірних відносин, то між споживачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуг.

А тому, з 01.12.2021 року з відповідачами є укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який за своєю правовою природою є публічним договором приєднання, типова форма якого затверджена постановами КМУ; зазначений договір розміщений на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://Imkp.Ite.lviv.ua.

Такий договір укладається сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України та має на меті надання послуг з постачання теплової енергії.

Отже, між позивачем та мешканцями квартири АДРЕСА_2 , фактично встановилися договірні відносини з приводу надання послуг у сфері теплопостачання, а саме: виконавець надавав відповідачам послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб, в тому числі на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а відповідачі такими послугами користувалися.

Важливо зазначити, що відсутність підписаного договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

З урахуванням наведених положень закону, з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання.

За умовами договору, ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку (в обсязі, визначеному для цього будинку), а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Стаття 10 вказаного Закону визначає порядок розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами. Зокрема, відповідно до частин першої та другої даної статті, у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, – за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів – розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої – четвертої цієї статті.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами – розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку, витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Відтак, враховуючи наведене, навіть у разі відключення квартири споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку, останній зобов`язаний оплачувати вартість послуг з опалення місць загального користування в розмірі, визначеному відповідними методиками.

Отже, ЛМКП «Львівтеплоенерго», будучи наділеним повноваженнями виконавця послуг за договором приєднання про надання послуг, надавало послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.

Таким чином, встановлено, що відповідачі користуються послугами, які надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Комунальні послуги – це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку – це механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання – від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).

За змістом ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

В силу вимог п.п.14, 38 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 року за №830, в редакції постанови від 08.09.2021 року за №1022, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315.

Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №311/3489/18, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Пункт 12 розділу IV Методики №315 передбачає, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, квартира АДРЕСА_2 від`єднана від системи теплопостачання, таким чином, відповідачам нараховуються лише витрати за надані послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб та функціонування внутрішніх систем опалення.

Під час розгляду справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачами не доведено факту ненадання чи неналежного надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» послуг, за надання яких було нараховано борг, який позивач просить стягнути з відповідачів.

Оскільки житло відповідачів знаходиться у багатоквартирному будинку, вони зобов`язані нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, отже, оплачувати послуги згідно з встановленими тарифами. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №703/58/16-ц.

Таким чином, по квартирі відповідачів за адресою: АДРЕСА_3 , за спірний період утворилась заборгованість по оплаті послуг з постачання теплової енергії (на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, в т.ч. абонплата) та з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, в т.ч. абонплата) у розмірі 6819 грн. 51 коп., що стверджується письмовим розрахунком, який міститься в справі.

Докази того, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» здійснило нарахування за вказані послуги не відповідно до чинного законодавства, роз`яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Методики розрахунку кількості тепла, спожитого на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення від 31.10.2006 року №359, відсутні.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Відповідачам, як і всім іншим мешканцям будинку, що відключені від систем централізованого опалення, нараховувалась плата за опалення місць загального користування будинку, яку відповідачі з червня 2023 року не сплачують.

Всупереч ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідачі не виконали свого зобов`язання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії (опалення місць загального користування), тому зобов`язані сплатити суму боргу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.45 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

05 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 року внесені зміни, згідно з якими, установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Ураховуючи наведені вище нормативні акти й те, що Львівська міська територіальна громада не відноситься до вказаних територій, а також те, що розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних позивачем розраховано за період з 01.03.2024 року по 31.12.2024 року, що не підпадає під дію постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року, тому вимога позивача про стягнення таких нарахувань є законною і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та за послуги з постачання гарячої води в розмірі 6819 грн. 51 коп., з яких: за період з 01.06.2023 року по 31.12.2024 року за послуги з постачання теплової енергії (на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, в т.ч. абонплата) у розмірі 1864 грн. 14 коп., пеня у розмірі 40 грн. 29 коп., інфляційні нарахування у розмірі 74 грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 16 грн. 02 коп.; за період з 01.06.2022 року по 31.12.2024 року за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, в т.ч. абонплата) у розмірі 4611 грн. 50 коп., пеня у розмірі 112 грн. 62 коп., інфляційні нарахування у розмірі 85 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 15 грн. 30 коп., – у зв`язку з чим, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позовних вимог ЛМКП «Львівтеплоенерго» в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України та з урахуванням наслідків розгляду справи апеляційним судом, судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 4542 грн., що в загальному становить 7570 грн., підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частках – по 3785 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» звадовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та за послуги з постачання гарячої води в розмірі 6819 гривень 51 копійок, з яких: за період з 01.06.2023 року по 31.12.2024 року за послуги з постачання теплової енергії (на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, в т.ч. абонплата) у розмірі 1864 гривень 14 копійок, пеня у розмірі 40 гривень 29 копійок, інфляційні нарахування у розмірі 74 гривень 31 копійки, 3% річних у розмірі 16 гривень 02 копійок; за період з 01.06.2022 року по 31.12.2024 року за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, в т.ч. абонплата) у розмірі 4611 гривень 50 копійок, пеня у розмірі 112 гривень 62 копійок, інфляційні нарахування у розмірі 85 гривень 33 копійок, 3% річних у розмірі 15 гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3785 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3785 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 07 серпня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич