Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №607/8235/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2026 Справа №607/8235/26 Провадження №2-о/607/291/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності трудової книжки та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст заяви

16 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої та виданої 08 червня

1986 року спілкою селян «Нива», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – ГУ ПФУ в Тернопільській області) із заявою про призначення їй пенсії за віком. За результатами розгляду заяви прийнято рішення № 191950033235 від 13 лютого 2026 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Підставою відмови зазначено, що страховий стаж за трудовою книжкою серії НОМЕР_1 не враховано, оскільки дата народження особи, зазначена на титульній сторінці трудової книжки як «1963 р.», не відповідає паспортним даним заявниці – ІНФОРМАЦІЯ_2 ; крім того, період колгоспного стажу не зараховано у зв`язку з відсутністю на момент звернення підтверджуючої архівної довідки.

Заявниця зазначила, що трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 заповнена та видана 08 червня 1986 року роботодавцем – спілкою селян «Нива» Великоновосілківського (Волноваського) району Донецької області. Спілка селян «Нива» була реорганізована у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива» (СТОВ «Нива»), державна реєстрація якого в подальшому також припинена, у зв`язку з чим заявниця позбавлена можливості в позасудовому порядку звернутися до роботодавця для виправлення допущеної в трудовій книжці помилки в записі року її народження.

Заявниця також вказала, що з 31 березня 2022 року вона перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки Старомлинівська сільська територіальна громада Донецької області, за місцем її попередньої реєстрації, тимчасово окупована та внесена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (зі змінами), що додатково позбавляє її можливості звернутися за виправленням трудової книжки до архівних установ за попереднім місцем проживання.

Оскільки встановлення факту належності трудової книжки необхідне заявниці для звернення до ГУ ПФУ в Тернопільській області з метою оформлення пенсії за віком, ОСОБА_1 просила суд встановити факт належності трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої та виданої 08 червня 1986 року спілкою селян «Нива», саме їй – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

2. Стислий зміст відзиву

Від заінтересованої особи – ГУ ПФУ в Тернопільській області – надійшов відзив на заяву, в якому висловлено прохання залишити заяву без розгляду. Заінтересована особа послалась на те, що заявницею не надано доказів, які б підтверджували, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 08 червня 1986 року належить саме ОСОБА_1 . Крім того, заінтересована особа зазначила, що встановлення факту належності трудової книжки необхідне заявниці для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії, у зв`язку з чим, на переконання ГУ ПФУ в Тернопільській області, встановлення такого факту пов`язане з вирішенням спору про право – права на пенсію, а тому не може розглядатися в порядку окремого провадження. Розгляд справи заінтересована особа просила здійснювати без участі свого представника.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня

2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, утім у поданій до суду заяві від 06 липня 2026 року просила долучити до матеріалів справи письмові пояснення свідків та здійснювати розгляд справи без її участі, заяву підтримала у повному обсязі.

Заінтересована особа – ГУ ПФУ в Тернопільській області – в судове засідання також не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, проте у відзиві міститься прохання розгляд справи проводити без участі представника заінтересованої особи.

Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 у с. Орлинськ Новосілківського (Великоновосілківського) району Донецької області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 02 липня 1962 року зроблено відповідний запис № 53, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Старомлинівською сільською радою Новосілківського району Донецької області (а.с. 5).

31 жовтня 1981 року ОСОБА_2 уклала шлюб зі ОСОБА_3 , актовий запис № 31, після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим Старомлинівською сільською радою Великоновосілківського району Донецької області (а.с. 5 зворотна сторона).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Великоновосілківським РВ УМВС України в Донецькій області 14 серпня 1996 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Орлинськ Великоновосілківського району Донецької області (а.с. 6, 7).

ОСОБА_1 присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника

податків: НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ДПІ у Великоновосілківському районі

від 17 травня 1998 року (а.с. 8).

Згідно з копією трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , заповненої 08 червня 1986 року на ім`я ОСОБА_5 , на титульній сторінці рік народження зазначено – «1963» (а.с. 10 – 12).

Архівними довідками Комунальної установи «Трудовий архів Комарської сільської ради» від 14 березня 2026 року № 07-02/48, № 07-02/49, № 07-02/50, № 07-02/51 підтверджується, що ОСОБА_5 у 1983, 1986 – 1999 роки працювала у селянській спілці і сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Нива» Волноваського (Великоновосілківського) району Донецької області, за вказані періоди їй нараховувалась заробітна плата та обліковувалась трудова участь у громадському господарстві (а.с. 17 – 20).

Згідно архівної довідки Волноваської районної державної адміністрації від 11 березня

2026 року № 07-06/03, колгосп імені Калініна села Старомлинівка Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області відповідно до розпорядження Представника Президента України у Великоновосілківському районі від 09 грудня 1992 року № 289 перереєстровано у спілку селян «Нива», яка є правонаступником зазначеного колгоспу; у подальшому, відповідно до розпорядження голови Великоновосілківської районної державної адміністрації від 21 березня 2000 року № 159р, зареєстровано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива», яке згідно статуту є юридичним правонаступником спілки селян «Нива» (а.с. 15 зворотна сторона).

Відповідно до відомостей Головного управління статистики у Донецькій області

від 19 березня 2026 року № 03.1-04/257-26 спілку селян «Нива» (ідентифікаційний код 00697432) вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у зв`язку з ліквідацією 29 грудня 2001 року (№ 469); відповідно до відомостей від 08 квітня 2026 року № 03.1-04/347-26 державну реєстрацію сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (ідентифікаційний код 30835189) припинено 16 грудня 2008 року

(а.с. 23, 24). Отже, роботодавець, який видав трудову книжку, на цей час ліквідований, у зв`язку з чим заявниця позбавлена можливості звернутися до нього для виправлення допущеної помилки.

Факт трудових відносин заявниці зі спілкою селян «Нива» / СТОВ «Нива» (правонаступником колгоспу імені Калініна) підтверджено також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які повідомили суду, що знають заявницю з дитинства, оскільки прописані й проживали в одному селі, та підтвердили, що ОСОБА_5 з 1982 по 2000 рік працювала в колгоспі імені Калініна (спілці селян «Нива»).

Рішенням Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 191950033235 від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу; страховий стаж за трудовою книжкою серії НОМЕР_1 не врахований у зв`язку з розбіжністю дати народження, а період колгоспного стажу не зарахований через відсутність на момент звернення підтверджуючої архівної довідки (а.с. 13).

Із 31 березня 2022 року ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 31 березня 2022 року №6114-7000101089 та інформацією Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 02 червня

2026 року № 11.1-09/1453 (а.с. 9, 38); фактично проживає за адресою:

АДРЕСА_1 .

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 55 Конституції України встановлено: права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (перше речення пункту 1).

Як вказано у частині першій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 320/948/18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, ліквідовані та не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які по-різному зазначені у різних документах.

Заперечуючи проти заяви, заінтересована особа – ГУ ПФУ в Тернопільській області – послалась на те, що встановлення факту належності трудової книжки пов`язане з вирішенням спору про право на призначення пенсії, а тому заява підлягає залишенню без розгляду. Суд відхиляє цей довід з огляду на таке. Власне факт належності документа не породжує для заявниці безпосередньо права на пенсію, а лише підтверджує належність трудової книжки конкретній особі; питання наявності чи відсутності у заявниці необхідного страхового стажу та права на призначення пенсії за віком підлягає вирішенню органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому законодавством про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а в разі виникнення спору в судовому провадженні. Встановлення судом факту належності трудової книжки не позбавляє заінтересовану особу права надалі самостійно оцінити повноту й достатність страхового стажу заявниці та прийняти відповідне рішення, а тому встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право у розумінні статті 315 ЦПК України.

Твердження заінтересованої особи про недоведеність належності трудової книжки заявниці спростовується сукупністю досліджених судом доказів: збіг прізвища, імені, дати та місця народження заявниці (з урахуванням зміни прізвища після одруження) з відомостями трудової книжки, за винятком єдиної розбіжності у записі року народження («1963» замість «1962»), а також архівні довідки про трудову діяльність та письмові пояснення свідків, які особисто підтвердили факт роботи заявниці у відповідній організації протягом тривалого часу.

Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

У листі Верховного Суду України «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року вказано, що якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Приписами статей 80 та 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлення вказаного факту має юридичне значення для заявниці, яка через помилковий запис року її народження в трудовій книжці позбавлена можливості реалізувати передбачене законом право на призначення пенсії за віком.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду заяви

Суд, враховуючи встановлені та наведені вище обставини, які підтверджені дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що заявницею доведено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , трудової книжки серії

НОМЕР_1 , заповненої та виданої 08 червня 1986 року спілкою селян «Нива», в якій помилково зазначено рік її народження «1963» замість «1962».

З наведених мотивів суд відхиляє доводи відзиву заінтересованої особи – ГУ ПФУ в Тернопільській області – про залишення заяви без розгляду.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявницю в межах нею понесених.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 255 – 256, 258 – 259, 263 – 265, 268, 273, 293, 315,

352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності трудової книжки – задовольнити.

2. Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої та виданої 08 червня 1986 року спілкою селян «Нива», в якій помилково зазначено рік народження заявниці «1963» замість «1962».

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявницю в межах нею понесених.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт

серія НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса фактичного місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 14035769, адреса місцезнаходження: майдан Волі, 3,

м. Тернопіль.

Головуючий суддя Т. І. Якімець