Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №607/13515/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2026 Справа №607/13515/26 Провадження №2-о/607/385/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тернопільський обласний центр зайнятості про встановлення факту припинення трудових відносин та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст заяви

19 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, заінтересована особа: Тернопільський обласний центр зайнятості, із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин між заявником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Долина»» з 04 травня 2026 року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що з грудня 2021 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Агентство безпеки «Долина»» на посаді охоронця. У подальшому, у зв`язку з мобілізацією, заявник проходив військову службу, а після демобілізації за станом здоров`я звернувся до Тернопільського обласного центру зайнятості для отримання статусу зареєстрованого безробітного, однак отримав відмову у зв`язку з відсутністю у Реєстрі застрахованих осіб відомостей про дату припинення його трудових відносин із вказаним роботодавцем.

Заявник зазначив, що ТОВ «Агентство безпеки «Долина»» ліквідоване як юридична особа у зв`язку з визнанням товариства банкрутом, у зв`язку з чим отримати від роботодавця наказ про звільнення чи інші документи, що підтверджують дату та підставу припинення трудових відносин, неможливо. Оскільки без встановлення цього факту заявник позбавлений можливості реалізувати право на отримання статусу зареєстрованого безробітного та пов`язаних із цим соціальних гарантій, просив суд встановити факт припинення трудових відносин між ним та ТОВ «Агентство безпеки «Долина»» з 04 травня 2026 року.

2. Стислий зміст пояснень заінтересованої особи

Від заінтересованої особи – Тернопільського обласного центру зайнятості – надійшли пояснення, оформлені у виді відзив на заяву, у яких зазначено, що 04 травня 2026 року ТОВ «Агентство безпеки «Долина»» (роботодавець заявника) припинило свою діяльність, у зв`язку з чим трудові відносини між заявником та роботодавцем є припиненими відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, тобто з ініціативи роботодавця (у зв`язку з ліквідацією підприємства). Заінтересована особа не заперечила проти задоволення заяви

ОСОБА_1 у повному обсязі та просила розглядати справу без участі свого представника.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня

2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак у заяві про встановлення факту висловив прохання здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Заінтересована особа – Тернопільський обласний центр зайнятості – в судове засідання також не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, утім у поясненнях міститься прохання розгляд справи проводити без участі представника заінтересованої особи.

Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 (а.с. 4, 6, 21).

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Долина»» (код ЄДРПОУ 41875611) на посаду охоронця (наказ № 59/2021-к від 17 грудня 2021 року), що підтверджується відомостями про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформованими 04 червня 2026 року (а.с. 8).

З 01 серпня 2023 року заявник проходив військову службу за мобілізацією, спочатку у складі військової частини НОМЕР_3 , а з 24 листопада 2023 року – у складі військової частини НОМЕР_4 , що також підтверджується вказаними відомостями Реєстру застрахованих осіб (а.с. 8).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 27 травня 2026 року № 147, капітана ОСОБА_1 , командира роти радіоелектронної боротьби, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу)

від 06 травня 2026 року № 43, у запас за підпунктом «б» (за наявності інвалідності, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав, та з 27 травня 2026 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та усіх видів забезпечення, і направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для зарахування на військовий облік.

У матеріалах справи наявні індивідуальні відомості про застраховану

особу – ОСОБА_1 – з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с. 9, 10).

Роботодавець заявника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Долина»» ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23 квітня 2026 року (справа № 927/623/23) визнано банкрутом; за наслідками ліквідаційної процедури цією ж ухвалою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, юридичну особу – ТОВ «Агентство безпеки «Долина»» – ліквідовано, а провадження у справі про банкрутство закрито. Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття – 23 квітня 2026 року (а.с. 14 – 19).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі зазначеного судового рішення 04 травня

2026 року (номер запису 1000621170012002246) внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи – ТОВ «Агентство безпеки «Долина»» (а.с. 13).

Оскільки роботодавець – ТОВ «Агентство безпеки «Долина»» – ліквідований як юридична особа, звіт про дату та підставу припинення трудових відносин із заявником до Реєстру застрахованих осіб роботодавцем не подано, у зв`язку з чим у відомостях про трудову діяльність заявника відсутній запис про звільнення з цього місця роботи.

У зв`язку з відсутністю в поданих документах дати припинення трудових відносин заявника з ТОВ «Агентство безпеки «Долина»», довідкою Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 17 червня 2026 року № 644 (наказ № 1901260617) ОСОБА_1 відмовлено в наданні статусу безробітного (а.с. 11).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 55 Конституції України встановлено: права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (перше речення пункту 1).

Як вказано у частині першій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші, крім прямо перелічених у частині першій цієї статті, факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 320/948/18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку ліквідації підприємства, установи, організації. Статтею 47 Кодексу законів про працю України на власника або уповноважений ним орган покладено обов`язок видати працівникові наказ про звільнення та провести з ним розрахунок.

Судом установлено, що роботодавець заявника – ТОВ «Агентство безпеки «Долина»» – ліквідований як юридична особа на підставі судового рішення про визнання його банкрутом, у зв`язку з чим видати заявнику наказ про звільнення, внести відповідний запис до Реєстру застрахованих осіб чи іншим чином документально підтвердити дату та підставу припинення трудових відносин у позасудовому порядку неможливо, оскільки юридична

особа – роботодавець – припинила своє існування.

Встановлення факту припинення трудових відносин має юридичне значення для заявника, оскільки від нього залежить реалізація права заявника на отримання статусу зареєстрованого безробітного та пов`язаних із цим соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про зайнятість населення», у наданні яких заявнику було відмовлено саме через відсутність у Реєстрі застрахованих осіб відомостей про дату припинення трудових відносин.

Заінтересована особа – Тернопільський обласний центр зайнятості – не заперечує проти встановлення судом зазначеного факту та визнає обґрунтованість заявлених вимог, що свідчить про відсутність між сторонами спору про право, а отже, встановлення факту припинення трудових відносин у цій справі підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Приписами статей 80 та 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду заяви

Суд, враховуючи встановлені судом та наведені вище обставини, які підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, дійшов висновку, що заявником доведено факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Долина»» (код ЄДРПОУ 41875611) з 04 травня 2026 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявника в межах ним понесених.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 255, 256, 258, 259, 263 – 265, 268, 273, 293, 315,

352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тернопільський обласний центр зайнятості про встановлення факту припинення трудових відносин – задовольнити.

2. Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством

з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Долина»» (код ЄДРПОУ 41875611)

з 04 травня 2026 року.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявника в межах ним понесених.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Тернопільський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ: 45111868, адреса місцезнаходження: вул. Текстильна, 1Б, м. Тернопіль.

Головуючий суддяТ. І. Якімець