Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №712/10963/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ № 712/10963/26

Провадження №3/712/3124/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пронька В.В.,за участю секретаря судового засідання Заруби К.С., прокурора Курила М.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює в КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснено її права, відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи головою позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 при Комунальному некомерційному підприємстві «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - ВЛК) та відповідно до підпункту «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45 без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.03.2025, а декларація фактично подана 13.05.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні визнав у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та просив накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушення у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був головою позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 при Комунальному некомерційному підприємстві «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», а тому відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» належить до категорії осіб, на яких поширюється дія зазначеного Закону.

Таким чином, у період виконання повноважень голови зазначеної військово-лікарської комісії ОСОБА_1 належав до категорії осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно до вимог статті 45 цього Закону був зобов`язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» — «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Отже, граничним строком подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2024 рік було 31 березня 2025 року.

Разом із тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 без поважних причин подав щорічну декларацію за 2024 рік лише 13 травня 2026 року, тобто з істотним порушенням встановленого законодавством строку її подання.

Факт подання декларації 13 травня 2026 року підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Факт перебування ОСОБА_1 на посаді голови позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії підтверджується відповідними документами, наявними в матеріалах справи, зокрема наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій, документами, що підтверджують перебування ОСОБА_1 у складі позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії, а також іншими матеріалами справи, які у своїй сукупності підтверджують факт несвоєчасного подання ним декларації за 2024 рік без поважних причин.

Зазначені докази є належними, оскільки підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому та не заперечував факту несвоєчасного подання декларації.

Відповідно до статті 34 КУпАП щире розкаяння винного є обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , його ставлення до вчиненого, визнання вини, щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП, а саме п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Таке адміністративне стягнення, на переконання суду, є необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП, а також відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника.

У Законі України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись статтями 23, 33, 34, 35, 40-1, 172-6, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

У разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).

Строк пред`явлення постанови до виконання — протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси В.В. Пронька