Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №564/2407/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

Суд: Костопільський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №564/2407/26

Суддя: Левчук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2407/26

17 серпня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2026 року у м.Костопіль поліцейським офіцером громади Відділення поліції №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, капітаном поліції Борисюком Т.С. складено відносно ОСОБА_1 протокол серії ЕПР1 №685590 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу, 06.06.2026 16:26:00 у с.Рокитне дорога 115км+500м водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав письмові пояснення та клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до протоколу, а також пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, у протоколі обов`язково зазначаються суть правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Опис транспортного засобу, яким керував водій, є невід`ємним елементом об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки відповідальність настає за керування конкретним транспортним засобом у стані сп`яніння.

Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення, суд встановив суттєві недоліки при формулюванні суті обвинувачення.

Зокрема, описуючи фабулу правопорушення, уповноважена особа поліції зазначила лише те, що «водій керував транспортним засобом», взагалі не вказавши безпосередньо у тексті фабули ні прізвище та ініціали водія, ні марку, модель чи державний номерний знак конкретного транспортного засобу. Вказане свідчить про неповноту викладу суті правопорушення, що само по собі перешкоджає суду встановити суб`єкта та об`єктивну сторону діяння.

Окрім того, у п. 6 зазначеного протоколу у графі «Транспортний засіб» поліцією вказано « НОМЕР_2 , НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 ».

Водночас, переглянувши наявний у матеріалах справи відеозапис з портативного відеореєстратора працівників поліції (бодікамери), судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 фактично перебував за кермом іншого транспортного засобу, марку та модель якого встановити неможливо, за припущенням Toyota Avensis.

Як доказ безпосереднього факту керування, поліцією до матеріалів справи також долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7326050 від 06.06.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Суд зазначає, що у п. 5 цієї постанови у графі «Транспортний засіб» працівником поліції також зазначено «SD124, НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 ». Також, у постанові описуючи фабулу правопорушення, уповноважена особа поліції зазначила лише те, що «водій керував транспортним засобом», також взагалі не вказавши безпосередньо у тексті фабули ні прізвище та ініціали водія, ні марку, модель чи державний номерний знак конкретного транспортного засобу.

Наявність ідентичної помилки як у п.6 протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, так і в п.5 постанови за ч.5 ст.121 КУпАП, свідчить про системне внесення працівниками поліції недостовірних відомостей до офіційних процесуальних документів.

Ці матеріали повністю суперечать фактичним обставинам, зафіксованим на відеозаписі, а тому не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП.

З метою усунення вказаної розбіжності щодо транспортного засобу, уповноваженою особою поліції до суду було подано клопотання, у якому поліцейський просить "вважати правильним" іншу марку та модель транспортного засобу, а саме: Toyota Avensas.

Оцінюючи вказане клопотання поліцейського, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав для його задоволення.

Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення є чітко регламентованим процесуальним законом і взагалі не передбачає процедури зміни, уточнення чи доповнення фабули правопорушення (обвинувачення) шляхом подання поліцією будь-яких клопотань чи заяв до суду.

Поліцейський, який склав протокол, не наділений процесуальними повноваженнями змінювати зміст уже оформленого та підписаного протоколу після передачі матеріалів на розгляд суду. Намагання правоохоронного органу в такий спосіб "виправити" системні помилки у процесуальних документах суперечить засадам адміністративного провадження.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Карелін проти Росії", суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення. Задоволення клопотання поліцейського та самостійне внесення судом змін до опису об`єктивної сторони правопорушення (марки автомобіля) означало б, що суд перебрав на себе функцію виправлення помилок поліції та формування обвинувачення проти особи, що є грубим порушенням принципу безсторонності суду та права на захист (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Розгляд справи здійснюється виключно стосовно особи та в межах саме тієї фабули правопорушення, яка викладена у протоколі під час його складання.

Поза тим, судом під час дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських встановлено суттєві порушення порядку проведення огляду особи на стан сп`яніння, визначеного ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Із відеозапису чітко вбачається, що на початковому етапі спілкування ОСОБА_1 не висловлював категоричної відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Натомість, працівники поліції самостійно роз`яснили йому саме право відмовитися від проходження такого огляду, повністю замовчавши та не роз`яснивши правові наслідки такої відмови, передбачені ст. 130 КУпАП.

Лише після того, як ОСОБА_1 після спливу тривалого часу та під впливом роз`яснень поліцейських погодився на відмову та її було зафіксовано, патрульні повідомили, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП.

Суд наголошує, що обов`язок поліцейського роз`яснити водію наслідки відмови від проходження огляду є невід`ємною складовою забезпечення права на захист. Поліцейський, відповідно до завдань поліції, має діяти з метою запобігання правопорушенням, а не спонукати до їх вчинення шляхом замовчування наслідків дій. Роз`яснення правових наслідків відмови після того, як водій таку відмову вже озвучив, є грубим порушенням права особи на захист та нівелює законність самої вимоги працівника поліції.

Оскільки подія правопорушення, описана в протоколі, не відповідала фактичним обставинам, фабула протоколу є дефектною через невідповідність вимогам ст. 256 КУпАП, а процедуру роз`яснення прав водію було грубо порушено, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого діяння є недоведеною.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.245, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі №564/2407/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяВ. В. Левчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua