Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №564/3400/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3400/26

14 серпня 2026 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Снітчук Р. М.

за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальнотсі ОСОБА_1 (дистанційно)

розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, жителяАДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВР №665 від 18 липня 2026 року, в ході проведення службової перевірки ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено, що молодший сержант військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, залученим до виконання обов`язків чергового 1 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у складі добового наряду у періоди з 12.04.2026 на 13.04.2026, 22.04.2026 до 23.04.2026, 03.05.2026 до 04.05.2026, 09.05.2026 до 10.05.2026, 11.05.2026 до 12.05.2026, 25.06.2026 до 26.06.2026, 12.07.2026 до 13.07.2026, в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану, допустив недбале ставлення до військової служби, зокрема в період з 13.04.2026 до 12.07.2026 військовослужбовці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , всього 7 осіб, самовільно залишили розташування підрозділу та військової частини НОМЕР_1 . Про всі зазначені випадки відсутності військовослужбовців молодший сержант ОСОБА_1 у встановоленому порядку та визначений термін своєчасно доповідей командуванню не здійснював, чим порушив вимоги ст. 11, 12, 16, 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 2,3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано ч. 2 ст.172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 винним себе визнав частково. При цьому пояснив, що у вказаний період під час чергування кожної години робив обхід наметів, та коли вивляв відсутність військовослужбовця, вживав першочергові заходи для його пошуку. Також того ж самого дня доповідав командуванню усно по радіостанції та доповідав шляхом розміщення доповіді в групу черговому по батальйону. Умислу порушувати військову дисципліну не мав.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

До протоколу про військове адміністративне правопорушення ЛВР №665 від 18.07.2026 року долучено аналіз стосовно військовослужбовців, які вчинили самовільне залишення території військової частини, письмові пояснення військовослужбовця ОСОБА_1 від 18.07.2026, витяг з наказу №102-НР від 12.04.2026 про склад добового наряду, витяг з наказу №113-НР від 22.04.2026 про склад добового наряду, витяг з наказу №130-НР від 09.05.2026 про склад добового наряду, витяг з наказу №132-НР від 11.05.2026 про склад добового наряду, витяг з наказу №1177-НР від 25.06.2026 про склад добового наряду, витяг з наказу №194-НР від 12.07.2026 про склад добового наряду, службову характеристику військовослужбовця ОСОБА_1 .

Проте, суду не було надано переконливих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП.

Зокрема, не надано акт перевірки, яким виявлено недбале ставлення військової службової особи - ОСОБА_1 , до військової служби, його посадової інструкції, в якій відображено порядок здійснення доповіді за фактами самовільного залишення військовослужбовцями військової частини.

Таким чином встановлено, що достатніх доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не надано.

Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та аналізуючи надані докази, вважаю, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 172-15, п. 1 ст. 247 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити за відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги .

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області.

Суддя: Р. М. Снітчук