Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №539/2008/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2008/26

Провадження № 1-кп/539/262/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду кримінальне провадження №12026170570000289 від 16.04.2026, щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Климове, Бахмутського району Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня, не одруженої, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, депутатом не являється, інвалідності немає, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався. Востаннє воєнний стан продовжено Указом Президента України № 4757-ІХ від 14.01.2026, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 03 лютого 2026 року на 90 діб.

Так, в середині березня, точної дати та часу в ході досудового розслідування не установлено, ОСОБА_4 перебувала у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

У цей час ОСОБА_4 помітила на підлозі у коридорі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зварювальний апарат марки «Дніпро-М SAB-15DX чорного кольору, який належить ОСОБА_6 та у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна.

Упевнившись, що за нею ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна і шляхом вільного доступу, перебуваючи у коридорі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розуміючи незаконність і протиправність своїх дій викрала зварювальний апарат марки «Дніпро-М SAB-15DX» чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-26/7333-ТВ від 21.04.2026 року становить 3366грн. 67 коп., належний ОСОБА_6 .

Після цього, ОСОБА_4 разом з викраденим майном залишила місце вчинення злочину та розпорядилася ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 3366грн. 67 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст.185 КК України

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, згідно ст.63 Конституції України відмовилася від дачі показань.

Під час судових дебатів погодилася на міру покарання, яку запропонував прокурор, зазначивши, що розкаюється.

Крім власного визнання вини, обвинувачена ОСОБА_4 повністю погодилася зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз`яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, у поданій нею заяві щодо міри покарання поклалася на розсуд суду.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за: ч.4 ст.185 КК України тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що відноситься до тяжких злочинів; конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення; те, що обвинувачена визнала вину, розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення; потерпілій збитки відшкодовано; прокурор просив призначити покарання обвинуваченій за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, із покладенням на неї певних обов`язків, передбачених ст.76 КК України; особу обвинуваченої, яка є раніше не судимою, до кримінальної відповідальності притягується вперше; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-невролога не перебуває; скарг на її поведінку за місцем проживання не надходило; має на утриманні неповнолітню дитину; обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України - відсутні.

З урахуванням наведеного та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням особи обвинуваченої, наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відомості, що характеризують особу обвинуваченої, її дійсне прагнення до виправлення, пом`якшувальні обставини, та положення ст.50, ч.2 ст.65, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі. Таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та відповідатиме загальним засадам призначення покарання, його меті та принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.

Разом з тим, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, поклавши на неї обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченої та попередженню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання не вбачається.

Питання щодо речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись, ст.ст. 185, 357, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з випробуванням та встановити їй іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_4 , в період дії іспитового строку, покласти такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 копійки.

Речові докази, а саме зварювальний апарат марки «Дніпро-М SAB-15DX» чорного кольору – повернути власниці ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, а засудженій у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_4 та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча суддя ОСОБА_1