Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №378/973/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Суд: Ставищенський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №378/973/26

Суддя: Скороход Т. Н.

Єдиний унікальний номер: 378/973/26

Провадження № 3/378/347/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розгля-нувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП –

ВСТАНОВИВ:

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976750 від 22.07.2026 ОСОБА_1 з 22.05.2006 по 19.07.2026 ухилилася від виконання обов`язків щодо забезпечення належних умов життя та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, залишила дитину без належного батьківського нагляду, виїхавши до іншого населеного пункту, поклавши догляд за сином на співмешканця та не забезпечила належний догляд та харчування, порушивши вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання 17.08.2026 ОСОБА_1 не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 33), про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на те, що ч. 1 ст. 184 КУпАП, порушення якої ставиться в провину, є бланкетною, то при розгляді цієї справи необхідно з`ясувати серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей мають містити систематичний та триваючий характер.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у порушенні вказаної норми до протоколу додано лише письмові пояснення ОСОБА_1 від 22.07.2026, ОСОБА_3 від 17.07.2026, ОСОБА_4 від 24.07.2026 та ОСОБА_5 від 24.07.2026 (а.с. 4-7), відповідно до яких 22.07.2026 по місцю проживання неповнолітнього ОСОБА_2 було виявлено незадовільні умови проживання дитини; копії акту оцінки потреб сім`ї/особи від 22.07.2026 та висновку оцінки потреб сім`ї від 22.07.2026 (а.с. 16-23, 24-26), відповідно до яких на момент відвідування у будинку було брудно, безлад у кімнатах, невимитий посуд, брудна постільна білизна; неповнолітній ОСОБА_2 — КЗ «Ставищенський ЦСП «Світанок»; рапорт старшого інспектора-чергового ВП № 2 (м. Тараща) Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 17.07.2026 (а.с. 2-3).

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання обов`язків щодо забезпечення належних умов життя та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , у період з 22.05.2026 по 19.07.2026.

Крім того, відповідно до довідки-характеристики від 24.07.2026 за № 757 ОСОБА_1 за місцем проживання та реєстрації характеризується задовільно. Будь-які усні скарги від жителів селища та сусідів на ОСОБА_1 , не надходили (а.с.27).

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов`язків. Тому, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в протоколі повинно бути зазначено, які саме обов`язки не були виконані останньою.

Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах,одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 не встановлена «поза розумних сумнівом».

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 33, 184 ч. 1, 221, 245, 247, 251, 256, 268, 283- 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т. Н. Скороход

Оригінал: reyestr.court.gov.ua