Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №373/3338/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/3338/25

Провадження № 2/373/377/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючої судді Залеської А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Короткий виклад позовних вимог та їх обґрунтування

Представник позивача за довіреністю Котова С.М. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 17.12.2020-100005905 від 18.12.2020 у розмірі 18000,00 грн. Також просила стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та 6000 грн витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набув право грошової вимоги до відповідачки на підставі Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024, укладеного з ТОВ «Споживчий Центр», додатком якого є Перелік боржників, де значиться боржник ОСОБА_1 , заборгованість якої за кредитним договором № 17.12.2020-100005905 від 18.12.2020 складає 18000,00 грн.

Кредитний договір № 17.12.2020-100005905 від 18.12.2020 був укладений між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 шляхом обміну повідомленнями в ІТС на вебсайті товариства відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка прийняла надіслану їй в особистий кабінет Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), яку вона підписала електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, а також так само підписала Заявку кредитного договору та відповідь про прийняття пропозиції (акцепт), які у своїй сукупності складають зміст та умови кредитного договору.

Згідно умов кредитного договору ТОВ « Споживчий Центр» надав відповідачці фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн на споживчі потреби на строк 14 днів –до 31.12.2020 зі сплатою процентів 1680,00 грн, нарахованих за ставкою 2,00 % в день.

Окрім цього, договором передбачена процентна ставка «стандарт» (2,5 % в день), яка застосовується після закінчення строку кредитування, якщо проценти за користування кредитом не сплачені і кредит не повернуто у визначений строк.

Відповідачка свої зобов`язання не виконала та не повернула кредит в сумі 6000,00 грн, а також не сплатила визначені договором проценти за користування кредитом в сумі 1680,00 грн (2,00% в день), а тому з 01.01.2021 розпочалось нарахування процентів на суму простроченого кредиту за ставкою 2,50 % в день до досягнення максимальної суми по процентам 12000 грн, як передбачено договором.

Після переходу права вимоги від кредитодавця ТОВ «Споживчий Центр» до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» на підставі Договору факторингу відповідачка ОСОБА_1 також не здійснила жодного платежу, а тому позивач просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором 17.12.2020-100005905 від 18.12.2020 в сумі 18000,00 грн, що визначена первісним кредитором.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою суду від 04.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачка відзиву на позов не подала, будь-яких інших заяв (клопотань) з процесуальних питань суду не направила.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному порядку, з огляду на незначну складність справи, суд розглянув справу за письмовими матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та оцінка доказів.

Подані позивачем матеріали свідчать, що 18.12.2020 між ТОВ «Споживчий Центр» (кредитодавець) та відповідачкою ОСОБА_1 , яка зареєструвалась в Інформаційній системі на вебсайті Товариства, було укладено кредитний договір № 17.12.2020-100005905, шляхом обміну електронними повідомленнями та документами, які відповідачка підписала за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля) «J287», що був надісланий їй на зазначений в заявці номер телефону НОМЕР_1 .

За змістом вступної частини Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) Кредитний договір складається з наступних електронних документів:

-пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), розміщеної на сайті кредитора;

-заявки, сформованої на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором;

-відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитора, яка підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.

Позивачем надано роздруківки наведених вище електронних документів, які складають Кредитний договір № 17.12.2020-100005905 від 18.12.2020 (а.с. 22-25).

На доведення факту прийняття відповідачкою усіх істотних умов договору та його укладання на вебсайті товариства до позову долучено роздруківку Підтвердження укладання кредитного договору від 18.12.2020 11:46:08 (а.с. 26).

Попередньо, 17.12.2020 кредитодавець ТОВ «Споживчий Центр» надав позичальниці інформацію щодо умов кредитування та про вартість кредиту, надіславши їй в особистий кабінет Паспорт споживчого кредиту на суму кредиту 6000,00грн, який 18.12.2020 11:46:08 підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором. У цьому паспорті вказано, що загальні витрати за кредитом для споживача складають 1680,00 грн процентів, нарахованих за 14 днів строку кредитування, які разом з кредитом сплачуються позичальником до 31.12.2020 (а.с. 27).

Порядок укладання договору та загальні умови кредитування викладені у Пропозиції кредитодавця про укладення кредитного Договору (оферта) від 18.12.2020, яка акцептована позичальником шляхом підписання Заявки та Відповіді про прийняття пропозиції (акцепт).

Відповідно до п. 1.1, п. 4.1 Договору (оферти) кредитор зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти або до останнього дня пролонгованого строку.

Згідно з п. 7.1 Договору (оферти) у разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою.

За змістом п. 8.1 Договору (оферти) зазначений договір набирає чинності з дати отримання кредитором в інформаційній системі кредитора від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитора на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.

Відповідно до п. 1.3 Договору (оферти) дата видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом, а також Графік платежів, - встановлюються в Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Основні (істотні) умови кредитування викладені в Заявці кредитного договору № 17.12.2020-100005905 та у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які підписані 18.12.2020 ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором «J287».

Так, за змістом Заявки та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), кредитодавець ТОВ «Споживчий Центр» надав позичальниці ОСОБА_1 кредит на таких умовах:

Сума кредиту 6000,00 грн;

Строк, на який надається кредит 14 календарних днів з дати надання;

Графік платежів: сума кредиту – 6000,00 грн та проценти – 1680,00 грн сплачуються до 31.12.2020.

Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом. Пролонгований строк дорівнює первинному строку (тобто 14 днів) та обраховується з дня сплати процентів. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума процентів за договором досягне максимального розміру 12000,00 грн.

В Заявці кредитного договору та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) передбачено застосування таких процентних ставок:

Процентна ставка «Економ» - 2,00 % за 1 день користування кредитом, застосовується протягом первинного (14 днів) та пролонгованого строків;

Процентна ставка «Стандарт» - 2,5 % за 1 день від суми неповернутого кредиту, застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованого строків, якщо у визначений договором строк кредит не повернуто в повному обсязі.

Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України (після закінчення строку кредитування) становить 881,64% річних, що відповідає 2,5% в день.

Також у згаданих документах зазначено, що витрати споживача за умови повернення кредиту в кінці строку, вказаного в Графіку платежів – тобто до 31.12.2020, складатимуть 1680,00 грн, що є процентами, нарахованими за ставкою 2,00 % в день за 14 днів строку, на який надається кредит. У випадку максимальної кількості пролонгацій строку користування кредитом орієнтована загальна вартість кредиту для споживача складе 18000,00 грн (6000,00 грн/кредит + 12000,00 грн/проценти).

Згідно електронного чеку № 328338456 в платіжній системі FONDI успішно проведено безготівкову операцію 18.12.2020 11:46 по перерахунку коштів в сумі 6000 грн від відправника: ТОВ «Споживчий Центр» (номер замовлення 37083004073) та зарахування їх на картку № НОМЕР_2 за договором № 17.12.2020-100005905 (а.с. 34).

Картка субконто контрагента - боржника (виписка по проведеним грошовим операціям за договором № 17.12.2020-100005905) свідчить, що згідно бухгалтерського обліку ТОВ «Споживчий Центр» 18.12.2020 11:46:18 ОСОБА_1 надано кредит в сумі 6000,00 грн. Нарахування відсотків відбувалось з 18.12.2020 по 31.12.2020 (14 днів кредитування) за ставкою – 2,00 % в день (по 120,00 грн щодня) (а.с. 28-30).

З цієї виписки також визно, що позичальник у визначений договором строк – до 31.12.2020 та в подальшому кредитні кошти не повернула та не сплатила визначені договором проценти, а отже пролонгації строку дії договору (строку кредитування) ще на 14 днів і більше, як визначено договором, не відбулось. За таких обставин з 01.01.2021 кредитодавець розпочав нарахування відсотків на прострочену суму кредиту (6000 грн) за вищою ставкою 2,50 % в день- 150,00 грн щодня (6000,00 грн х 2,50 %).

Картка субконто також свідчить, що позичальник ОСОБА_1 не внесла жодного платежу на погашення кредитної заборгованості.

10.03.2021 ТОВ «Споживчий Центр» припинив нарахування позичальнику ОСОБА_1 будь-яких процентів, оскільки їх загальна сума досягла граничного максимального розміру, визначеного договором, а саме: 12000,00 грн, з яких: 1680,00 грн –проценти за користування кредитом під час строку кредитування (14 днів); 10320,00 грн – проценти за понадстрокове користування кредитом.

09.10.2024 ТОВ «Споживчий Центр» (клієнт) та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (фактор) уклали Договір факторингу № СЦ-091024-14, за умовами якого фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту загальну ціну продажу в сумі згідно п.3.2. договору, а клієнт зобов`язався відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. За змістом п.2.5 договору після підписання Акту приймання-передачі Переліку боржників до фактора переходять всі права та обов`язки клієнта, як сторони, які виникли на підставі кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення договору факторингу (а.с. 35-38).

Згідно Переліку боржників № 1 (Додаток 2 до Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024) ТОВ «Споживчий Центр» відступило ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких під порядковим номером: 9606 значиться ОСОБА_1 , заборгованість якої за договором № 17.12.2020-100005905 від 18.12.2020 складає суму 18000,00 грн, з яких: 6000,00 грн – основний борг по кредиту; 12000,00 грн – відсотки (а.с. 40-42).

За змістом довідки ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» № 3433/25-ДПЗ від 22.10.2025 ОСОБА_1 має прострочену заборгованість перед позивачем, як новим кредитором, за кредитним договором № 17.12.2020-100005905 від 18.12.2020, в загальному розмірі 18000,00 грн (а.с. 31).

Зміст спірних правовідносин та їх правове регулювання.

Між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування» та Законом «Про захист прав споживачів».

Відповідно до положень ст. 12 та ч.1 -3 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч.1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

За змістом ч. 3, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 3 Закону «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших, електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію.

Згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ч.ч.1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначена відповідальність за порушення грошового зобов`язаннях, де серед іншого зазначається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору та висновки суду.

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет – грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит.

Умови щодо суми кредиту та розміру процентів, як плати за користування кредитними коштами, становлять основне грошове зобов`язання позичальника, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

Частиною 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути використані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаться письмовими доказами згідно ЦПК України.

На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що 18.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 17.12.2020-10005905 в електронній формі з використанням Інформаційної системи на веб-сайті кредитодавця, шляхом обміну електронними повідомленнями та документами, а саме: 1) отримання/ознайомлення відповідачки з Пропозицією про укладання кредитного договору (оферта) від 18.12.2020 та з Паспортом споживчого кредиту; 2) подання (підписання) позичальником Заявки на укладення кредитного договору № 17.12.2020-10005905, де викладені усі істотні умови кредитування; 3) надсилання відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 17.12.2020-10005905 від 18.12.2020.

Кредитний договір (всі документи, які його складають) підписані сторонами у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», у тому числі відповідачкою –з використанням (уведенням) одноразового ідентифікатора (кода), який було надіслано кредитодавцем у SMS-повідомленні на вказаний нею мобільний номер телефону.

Основні (істотні) умови кредитного договору № 17.12.2020-10005905 зводяться до наступного: сума кредиту – 6000,00 грн; строк, на який надається кредит - 14 календарних днів з дати надання; сума кредиту та проценти підлягають сплаті до 31.12.2020. Розмір процентів (плата), які підлягають сплаті в кінці строку становить 1680 грн, що нараховуються за ставкою 2,00 % за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Споживчий Центр» виконав свої зобов`язання перерахувавши 18.12.2020 за реквізитами банківської картки № НОМЕР_3 , які надала відповідачка кредитні кошти в сумі 6000,00 грн. У свою чергу, ОСОБА_1 у визначену договором дату (31.12.2020) та після неї кредит не повернула та не сплатила проценти (1680,00 грн) за користування кредитом.

За таких обставин з 01.01.2021 сума кредиту (6000,00 грн) та проценти (1680,00 грн) складають прострочене грошове зобов`язання відповідачки.

Пролонгації строку договору на той самий строк (14 днів) та на тих самих умовах (2,00% в день) не було, оскільки відповідачка не здійснила жодного платежу.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору (оферти) у разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою.

На випадок прострочення позичальником грошового зобов`язання умовами кредитного договору, які викладені в Заявці та у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), передбачено застосування ще одного виду та розміру процентної ставки – 2,50 % в день, яка хоч і має назву «стандарт», проте застосовується виключно після закінчення строку кредитування у випадку, якщо позичальник не скористався правом на пролонгацію/наступну пролонгацію і кредитні кошти не повернув.

Отже, процентна ставка 2,50 % в день має ознаки відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки застосовується за понадстрокове (тобто неправомірне) користування кредитом.

Для суду очевидним є той факт, що умови договору про застосування двох процентних ставок «Економ» (2,00 % в день) та «Стандарт» (2,50 % в день), нібито як плати кредитодавцю по кредиту за різних обставин: під час строку, на який надано кредит (включаючи пролонгацію), а також понад визначений строк, є не чим іншим як маскування під плату за користування кредитом міру відповідальності позичальника за невиконання (прострочення) грошового зобов`язання згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, яка у договорі визначена розміром річної процентної ставки 881,64 %, що відповідає тій самій ставці «Стандарт» -2,50 % в день.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 роз`яснила, що після закінчення строку дії кредитного договору, тобто строку, на який надавався кредит, або у разі пред`явлення банком вимоги до позичальника про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування кредитором процентів на суму невиконаного (простроченого) грошового зобов`язання має юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, зазначивши, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас, пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII (зі змінами згідно Закону № 591-ІХ від 13.05.2020), в редакції чинній на момент спірних правовідносин, було передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної інфекції (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальностіперед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню). Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24:00 год 30 червня 2023 року відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню короновірусної інфекції (COVID-19).

Таким чином, умови кредитного договору № 17.12.2020-10005905 від 18.12.2020 зі строком дії 14 днів, де окрім процентної ставки (плати) за строкове користування кредитом в розмірі 2,00 % в день, було передбачено застосування ще однієї процентної ставки збільшеного розміру – 2,50 % в день за понадстрокове (тобто неправомірне) користування кредитом, як відповідальності позичальника, прямо суперечить положенню пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1734-VIII, в редакції чинній на момент укладання договору, що згідно з ч. 5 ст. 12 цього Закону дає підстави вважати відповідні умови договору нікчемними, такими, що не підлягають застосуванню.

Встановивши, що позичальник ОСОБА_1 не виконала своє грошове зобов`язання за кредитним договором № 17.12.2020-10005905 від 18.12.2020 у строк, визначений цим договором – до 31.12.2020, а саме: не повернула кредитодавцю згідно Графіку платежів суму кредиту 6000,00 грн та не сплатила проценти за користування кредитом – 1680,00 грн, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь нового кредитора згідно договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 – позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» підлягає стягненню кредитна заборгованість в сумі 7680,00 грн (6000,00 грн/кредитні кошти + 1680,00 грн – проценти).

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішення питання розподілу судових витрат.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі: 6000,00 грн представник підтверджує такими документами: договором № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024, укладеним ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» з Адвокатським об`єднанням «ВЕРІТАС ЦЕНТР»; додатковою угодою № 4 від 14.08.2024 до Договору про заміну найменування АО «ВЕРІТАС ЦЕНТР» на АО «ЛЕКС ВЕРІТАС»; додатковими угодами № 17 від 03.04.2025 та № 19 від 16.04.2025; звітом про виконану роботу від 28.10.2025 по клієнту ОСОБА_1 ; копією платіжної інструкції № 37204767222222322 від 24.10.2025 про оплату ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» на рахунок АО «ЛЕКС ВЕРІТАС» вартості послуг у розмірі 6000,00 грн.

Ціна позову у змісті позову визначена сумою стягнення 18000,00 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 7680,00 грн, що становить 42,67 % від ціни позову, то з урахуванням принципу пропорційності з відповідачки на користь позивача суд присуджує 3593,84 грн понесених судових витрат, з яких: 1033,64 грн судовий збір (2422,40 грн х 42,67 %) та 2560,20 грн витрати на правничу допомогу (6000,00 грн х 42,67 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 17.12.2020-10005905 від 18.12.2020 у розмірі 7680,00 грн (сім тисяч шістсот вісімдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» понесені судові витрати в сумі 3593,84 грн (три тисячі п`ятсот дев`яносто три гривні 84 копійки), з яких: 1033,64 грн – судовий збір; 2560,20 грн – витрати на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 431702980, місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01130;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , змінена адреса реєстрації з 02.05.2024: АДРЕСА_1 ;

Суддя А.О. Залеська