Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №369/12237/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12237/26

Провадження № 1-кп/369/1856/26

В И Р О К

іменем України

17.08.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарці ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кагарлик, Обухівського району, Київської області, громадянина України, працюючого ФОП « ОСОБА_5 », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12.04.2026 близько 22 години 50 хвилин, більш точного часу не встановлено, в темний час доби, при сприятливих погодних умовах, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним транспортним засобом, автомобілем марки «Jaguar» модель «XF» реєстраційний НОМЕР_1 , який належить йому, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, бланк НОМЕР_2 , рухався автомобільною дорогою Н-01 (сполученням Київ-Знам`янка) на 24 км + 200 м, в межах Обухівського району, Київської області, без пасажирів в напрямку від міста Київ.

Під час руху, водій ОСОБА_5 , рухаючись в лівій смузі руху здійснив виїзд праворуч на праву смугу руху, не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважний під час керування транспортним засобом та відповідно не реагував на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, життю та здоров`ю громадян, а також порушуючи вимоги пунктів: 2.3. б) ПДР України - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), 2.3. д) ПДР України - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», проявив злочинну самовпевненість, не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху, життю та здоров`ю громадян, а також порушуючи вимоги пункту 10.1., 10.3. та 10.4 ПДР України, згідно з якими передбачено, що:

- п. 10.1. ПДР України – «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п. 10.3. ПДР України – «У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч»;

- п. 10.4. ПДР України - «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою»;

перед виконанням маневру правого повороту, зміни напрямку руху та перестроюванням праворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу в русі, транспортному засобу, автомобілю марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , яка рухалася попутно напрямку руху автомобіля марки «Jaguar» модель «XF» реєстраційний НОМЕР_1 , в правій смузі руху, здійснив виїзд в праву смугу руху де допустив зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 , після чого автомобіль «Volkswagen» втратив керованість та здійснив зіткнення із дорожнім металевим огородженням (колесо відбійником) розташованим вздовж правої сторони дороги.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водію ОСОБА_6 , заподіяно тяжке тілесне ушкодження у вигляді травматичного розриву селезінки, гемоперитонеуму.

Грубе порушення водієм ОСОБА_5 , вимог пунктів 2.3. б), 2.3. д), 10.1, 10.3 та 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_6 , тяжкого тілесного ушкодження.

Окрім того, ОСОБА_5 , 12.04.2026 року близько 22 години 50 хвилин, після зіткнення, на 24 км + 200 м автомобільної дороги Н-01 (сполученням Київ-Знам`янка), в межах Обухівського району, Київської області, із автомобілем марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , не зупиняючи автомобіль поїхав з місця події, розуміючи, що автомобіль «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 , зіткнувся із дорожнім металевим огородженням (колесо відбійником) розташованим вздовж правої сторони дороги, водій отримав тілесні ушкодження, не повідомляючи до органів поліції та медичних закладів охорони здоров`я, і усвідомлюючи, що залишає потерпілого без будь-якої допомоги, з місця пригоди зник, попрямувавши до місця свого відпочинку, заміського комплексу відпочинку, який розташований в селі Підгірці, Обухівського району, Київської області, чим грубо порушив вимоги п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР України (п. 2.10. «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті “г” пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди)».

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що своїми діями, пов`язаними з порушенням Правил дорожнього руху та вчиненням зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , поставив останню в небезпечний для життя стан, при цьому, маючи змогу допомогти їй, у тому числі й шляхом виклику карети швидкої медичної допомоги, завідомо залишив потерпілу без допомоги та з місця пригоди зник.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водію ОСОБА_6 , заподіяно тілесне ушкодження у вигляді травматичного розриву селезінки, гемоперитонеуму, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.

Грубе порушення водієм ОСОБА_5 , вимог пункту п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР України Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли він ( ОСОБА_5 ) сам поставив потерпілу ОСОБА_6 , в небезпечний для життя стан.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю, повністю погодився з обвинувальним актом. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав вину у повному обсязі, визнавав її в ході досудового розслідування, повністю погодився з обвинувальним актом, суд на підставі ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого, допитом потерпілого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, роз`яснивши при цьому права, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_5 давав правдиві показання суду, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Тому, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_5 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за: ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли він сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан; ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України є нетяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким злочином; враховує також особу обвинуваченого, який вчинив кримінальні правопорушення уперше, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.

Враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до скоєних кримінальних правопорушень, його щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування шкоди, завданої потерпілій, суд вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, тому суд на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, покладаючи на нього частину обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, суд вважає за недоцільне застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами до ОСОБА_5 , в зв`язку зі ставленням останнього до вчиненого та повним відшкодуванням завданих збитків потерпілій.

Розмір витрат, пов`язаних із залученням експертів, суд вирішує відповідно до ст. 126 КПК України, стягуючи з обвинуваченого ОСОБА_5 15403,52 грн. в дохід держави за проведення судових експертиз.

Цивільний позов не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

ОСОБА_5 зобов`язати в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_5 15403 (пятнадцять) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійки за проведення судових експертиз на користь держави.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «Jaguar» модель «XF» реєстраційний НОМЕР_1 , ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21.04.2026 року.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 , ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21.04.2026 року.

Речовий доказ: - автомобіль марки «Jaguar» модель «XF» реєстраційний НОМЕР_1 – повернути ОСОБА_5 ;

- автомобіль марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 – повернути ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

СУДДЯ ОСОБА_1