Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №260/3405/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/3405/25 пров. № А/857/18754/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Качмара В.Я.

за участю секретаря судових засідань – Демидюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року (головуючий суддя: Луцович М.М., місце ухвалення - м. Ужгород, повний текст складено – 09.03.2026) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

ОСОБА_1 , 05.05.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 21.04.2025 № 1100 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 (жетон 0167058), у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 21.04.2025 № 60 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 (0167058), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області, з 21 квітня 2025 року;

- поновити ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області, у званні капітана поліції, з 22 квітня 2025 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 22 квітня 2025 року по день поновлення, із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області, та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Обґрунтовує позов тим, що наказ ГУНП в Закарпатській області від 21.04.2025 за № 60 о/с «По особовому складу» та наказ ГУНП в Закарпатській області від 21.04.2025 за № 1100 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» в частині, що стосується ОСОБА_1 , є необґрунтованими (з невірно встановленими обставинами), безпідставними, винесеними з порушенням прав (право надати пояснення, право на адвоката), протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вказує, що на момент видачі оскаржуваних наказів позивач був несудимим і до кримінальної відповідальності не був притягнутий, тому інформація викладена у висновку службового розслідування є неправдивою, а службове розслідування здійснено з порушенням вимог Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» та Порядку проведення службових розслідувань у національній поліції України. В оскаржуваному наказі від 21.04.2025 за № 1100 за фактом «підроблення особистих підписів» внесених у ЄРДР за ст. 366 КК України вирок суду відсутній і вина позивача на цей час у вчиненні кримінальних правопорушень (правопорушення) не встановлена. Крім того, позивачу не надано можливість надати письмові пояснення, при тому що позивач знаходився на амбулаторному лікуванні до 29.04.2025. Позивач вважає, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади є найсуворішим дисциплінарним стягненням. Таке дисциплінарне стягнення повинно застосовуватись за дисциплінарні проступки, у зв`язку з якими наступили тяжкі наслідки. Тобто, має бути співмірність тяжкості вчиненого проступку та обраного виду дисциплінарного стягнення. Вказане слугує підставою для поновлення позивача на займаній до звільнення посаді та стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року задоволено частково.

Змінено дату звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: з 21 квітня 2025 року на 30 квітня 2025 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на аналогічні вимоги викладені в позовній заяві, додатково зауважує, що дисциплінарне провадження відносно позивача завершене 22 квітня 2025 року, а оскаржуваний наказ прийнято 21 квітня 2025 року, тобто наказ про звільнення було видано раніше завершення процедури.

Відповідач, 20.05.2026 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити.

Представник позивача Шпуганич В.П. та позивач в судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача Олексій В.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволеною з таких мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір який виник між сторонами у цій справі, підлягає вирішенню шляхом зміни дати звільнення ОСОБА_1 , з урахуванням періоду його тимчасової непрацездатності. При цьому, наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 60 о/с від 21.04.2025 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , суд вважає таким, що не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції неправильними з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 до 21.04.2025 перебував на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 1002 від 09.04.2025 «Про призначення та організацію проведення службового розслідування» вирішено провести службове розслідування відносно ОСОБА_1 .

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок «Про результати службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни та законності окремими працівниками поліції Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області», згідно якого рекомендовано: за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пункту 1, підпунктів 1, 2, 3, 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції 11 України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 9 частини 1 статті 31 та частини 1 статті 40, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 10 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пунктів 5, 6 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пункту 3 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 15.11.2017 № 930, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службового розслідування, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 та наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 № 507, що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни та законності, допущенні помилок при оформленні та неналежному оформленні адміністративних матеріалів, створенні штучних показників шляхом оформлення адміністративного матеріалу по факту, що не мав місце, порушенні етичних норм поведінки поліцейського, скоєнні проступку, який дискредитує поліцію та поліцейського, а саме: допущення кримінального правопорушення (службового підроблення), дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 (0167058), відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити із служби в поліції (а.с. 89-94).

Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 1100 від 21.04.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пункту 1, підпунктів 1, 2, 3, 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 9 частини 1 статті 31 та частини 1 статті 40, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 10 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, 2 затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пунктів 5, 6 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пункту 3 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 15.11.2017 № 930, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службового розслідування, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 та наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 № 507, що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни та законності, допущенні помилок при оформленні та неналежному оформленні адміністративних матеріалів, нездійснення відеофіксацій правопорушень, скоєними громадянами, створенні штучних показників шляхом оформлення адміністративного матеріалу по факту, що не мав місце, порушенні етичних норм поведінки поліцейського, скоєнні проступку, який дискредитує поліцію та поліцейського, а саме допущення кримінального правопорушення (службового підроблення), дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 (0167058), відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнено із служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 60 о/с від 21.04.2025 «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 (0167058), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 21 квітня 2025 року.

Не погоджуючись з наказами № 1100 від 21.04.2025 та № 60 о/с від 21.04.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом про їх скасування та поновлення на службі в поліції, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII), у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закон № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно ст. 11 Дисциплінарний статут, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Згідно із ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Положення ч. 6 ст. 26 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що обставини, причини та умови, що зумовили вчинення дисциплінарного проступку, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.09.2022 у справі № 420/4977/20, від 25.11.2022 у справі № 600/1167/22-а, від 23.10.2024 у справі № 380/8781/22.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що службове розслідування, за наслідками якого позивача притягненню до найтяжчого виду дисциплінарної відповідальності, завершене 22 квітня 2025 року, натомість оскаржувані накази № 1100 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» та № 60 о/с «По особовому складу» прийняті 21 квітня 2025 року, тобто наказ про звільнення було видано в часі раніше завершення процедури службового розслідування.

На думку суду апеляційної інстанції, прийняття наказів «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» та «По особовому складу» 21 квітня 2025 року, тобто до завершення службового розслідування, є грубим порушенням ст. 26 Дисциплінарного статуту, яка регулює проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, що у свою чергу свідчить про протиправність цих наказів. Оскільки, обставини, причини та умови, що зумовили вчинення дисциплінарного проступку, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування і лише за його наслідками начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції констатує, що відповідач у спірних правовідносинах наведених вище умов проведення службового розслідування не дотримався. Твердження представника відповідача про те, що в даті складення та затвердження висновку службового розслідування допущено описку, є голослівним і не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Тобто, Дисциплінарний статут визначає, що у межах службового розслідування особа має право надати свої пояснення щодо предмету такого розслідування, оскільки це є гарантією дотримання права на захист особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що всупереч вимогам частин першої та другої статті 27 Дисциплінарного статуту відповідач не запропонував позивачу, стосовно якого проводилося службове розслідування, надати пояснення щодо обставин, які ставилися йому у вину.

Посилання представника відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, на надання позивачем письмових пояснень 10 березня 2025 року (а. с. 69 т. 1), суд апеляційної інстанції вважає безпідставним. Службове розслідування у межах спірних правовідносин було призначене лише 9 квітня 2025 року наказом ГУ НП у Закарпатській області «Про призначення та організацію проведення службового розслідування» від 09.04.2025 № 1002 (а. с. 36– 38 т. 1). Отже, пояснення, надані до початку цього службового розслідування, не можуть вважатися поясненнями, отриманими під час його проведення.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що пояснення ОСОБА_1 від 10 березня 2025 року позивач надавав у межах іншого службового розслідування — за фактом неналежного проведення перевірки повідомлення лікаря щодо тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_2 у потязі сполученням Одеса — Ужгород (а. с. 42 зворот– 43 т. 1). За результатами саме цього розслідування до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани наказом від 12.03.2025 № 70.

Таким чином, пояснення ОСОБА_1 від 10 березня 2025 року стосувалися іншого дисциплінарного провадження та інших фактичних обставин, а тому не могли замінити пояснень позивача у службовому розслідуванні, призначеному наказом від 09.04.2025 № 1002. Ненадання позивачу можливості висловити свою позицію щодо висунутих йому звинувачень свідчить про порушення відповідачем установленої процедури службового розслідування, тоді як протилежні висновки суду першої інстанції є помилковими та не відповідають обставинам справи.

Статтею 18 Дисциплінарного статуту передбачено забезпечення поліцейському права на захист.

Так, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. (ч. ч. 1, 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту).

Отже, в межах службового розслідування поліцейський має гарантії об`єктивного та неупередженого розгляду відносного нього питання притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, право на ознайомлення з усіма матеріалами службового розслідування, подати клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи. Лише в межах проведення службового розслідування комісія може зробити висновок про наявність вини поліцейського, ступеня такої вини з урахуванням тяжкості вчиненого проступку, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, тощо.

За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що висновки щодо наявності вини позивача у вчинені дисциплінарного проступку не можна визнати обґрунтованим, тобто такими, що прийняті з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки позивач фактично був позбавлений права на участь у процесі прийняття рішення, а саме рішення відповідача прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно матеріалів службового розслідування, 9 квітня 2025 року у відповідності до наказу ГУНП в Закарпатській області (далі - ГУНП) від 06.02.2024 № 355, членами постійно діючої мобільної групи управління головної інспекції ГУНП області здійснено виїзд до відділення 2 поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області (далі - ВНП №1 Берегівського РУП, відділення поліції) з метою реалізації заходів з контролю за станом службової діяльності структурних підрозділів на окремих напрямах.

Так, в ході перевірки стану дотримання законності під час складання поліцейськими відділення поліції адміністративних матеріалів службовим розслідуванням встановлено, що у відповідних графах: «Примірник постанови отримав» та «Підпис про ознайомлення правопорушника» постанови за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 175-1 КУпАП серії ЕГА № 1718097, винесеної капітаном поліції А. Дайменцевим від 18.03.2025 відносно громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проставлені правопорушником особисті підписи, візуально відрізняються.

За результатами зворотного зв`язку із громадянином ОСОБА_3 в ході службового розслідування було з`ясовано, що підписи в адміністративній постанові серії ЕГА № 1718097 від 18 березня 2025 року йому не належать.

Аналогічні факти щодо не проставляння особистого підпису в адміністративній постанові від 03.03.2025 серії ЕГА № 1704195 за статтею 175-1 КУпАП, винесених ОСОБА_1 , членами мобільної групи УГІ ГУНП отримано за результатами встановленого зворотного зв`язку із громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якого складалася зазначена вище адміністративна постанова.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в межах службового розслідування громадянин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надавали пояснення стосовно винесення щодо них постанов про притягнення адміністративної відповідальності (а. с. 45 зворот – 49 том 1). До цих пояснень, додано зразки рукописних підписів цих осіб (а. с. 46 зворот, а. с. 49 том 1).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства. Підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

Разом з тим, висновки суду першої інстанції про невідповідність підпису на постанові серії ЕГА № 1718097 та на постанові серії ЕГА № 1704195 підпису, що відображений на додатках до пояснень (а. с. 46 зворот, а. с. 49 т. 1), суд апеляційної інстанції вважає таким, що ґрунтується на помилкових міркуваннях та здогадках, оскільки наявні матеріали справи не дозволяють беззаперечно стверджувати, що на постановах проставлений підпис осіб, які не притягувалися до адміністративної відповідальності.

Крім цього, підтвердження або спростування автентичності цих підписів, може підтвердити почеркознавча експертиза, яка відповідачем проведене не була.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що в ході перевірки стану дотримання законності під час складання поліцейськими відділення поліції адміністративних матеріалів та наявності відзнятих відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів відносно правопорушників, службовим розслідуванням встановлено відсутність відеозаписів до шістнадцяти адміністративних постанов.

Зокрема, усі 16 адміністративних постанов, а саме: постанови серії ЕГА № 1718097 від 18.03.2025, ЕГА № 1704195 від 03.03.2025, ЕГА 1720589 від 21.03.2025, ЕГА № 1718111 від 18.03.2025, ЕГА № 1718105 від 18.03.2025, ЕГА № 1706711 від 06.03.2025, ЕГА № 1728673 від 29.03.2025, ЕГА № 1706627 від 06.03.2025, ЕГА № 1712509, від 12.03.2025, ЕГА № 1704196 від 03.03.2025, ЕГА № 1704202 від 03.03.2025, ЕГА № 1704201 від 03.03.2025, ЕГА № 1706706 від 06.03.2025, ЕГА № 1709748 від 09.03.2025, ЕНА № 4403495 від 01.04.2025, ЕГА № 1731577 від 01.04.2025 складені дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що доказів того, що вказані постанови були скасовані в адміністративному чи судовому порядку відсутні, а тому встановлені обставини під час службового розслідування не можуть свідчити про грубе порушення службової дисципліни позивачем.

Щодо покликання відповідача у скоєнні позивачем проступку, який дискредитує поліцію та поліцейського, а саме допущення кримінального правопорушення (службового підроблення), то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними та необґрунтованими, оскільки відсутні будь-які процесуальні документи про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за дії, які ставляться йому відповідачем у вину.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції, надаючи аналіз висновку службового розслідування та оспорюваним наказам, дійшов висновку, що в межах проведеного службового розслідування не встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, шкідливих наслідків, причинного зв`язку між ним і дією порушника, а висновки службового розслідування та накази від 21.04.2025 № 1100 та від 21.04.2025 № 60 о/с не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі не містять всіх необхідних відомостей, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованих рішень, а тому підлягають скасуванню, що у свою чергу свідчить про незаконність звільнення і необхідність поновити позивача на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області, з 22 квітня 2025 року.

Щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою постановою Кабінету Міні стрів України № 100 від 08.02.1995.

Згідно з підпунктом «з» пункту 1 розділу І Порядку № 100 він підлягає застосуванню для розрахунку середньої заробітної плати і у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до абзаців першого, третього, четвертого пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

За правилами пункту 5 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

За правилами підпункту «б» абзацу першого пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно довідки ГУ НП у Закарпатській області (а. с. 107 том 1), грошове забезпечення позивача за два місяці перед звільненням становило 59088 грн (лютий 2025 року – 29544 грн + березень 2025 року – 29544 грн = 59088 грн; 59088 грн / 59 календарних дні = 1001,49 грн).

Отже, середньоденне грошове забезпечення становить 1001,49 грн.

Час вимушеного прогулу за період з 22.04.2025 по 10.08.2026 становить 476 календарні дні.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 476 709,24 грн (1001,49 грн х 476 дні), який підлягає стягненню з відповідача.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні зменшується на суму податків і зборів.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що з урахуванням вимог ч. 1 ст. 371 КАС України, постанова підлягає до негайного виконання в частині поновлення на роботі і у межах суми стягнення середнього заробітку за один місяць.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 310, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 260/3405/25 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 21.04.2025 № 1100 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 (жетон 0167058), у вигляді звільнення зі служби в поліції;

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 21.04.2025 № 60 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 (0167058), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області.

Поновити ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області, у званні капітана поліції, з 22 квітня 2025 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.04.2025 по 10.08.2026 в розмірі 476 709 грн 24 коп (чотириста сімдесят шість тисяч сімсот дев`ять гривень двадцять чотири копійки) без урахування обов`язкових податків та зборів.

Допустити до негайного виконання постанову суду апеляційної інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 17.08.26