Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 16 серпня 2026 р.
Справа: №367/8643/18
Суддя: Шестопалова Я. В.
Справа № 367/8643/18
Провадження по справі № 1-кп/367/605/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду, в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110040002266 від 16.11.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, раніше судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судомого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
16.11.2018 року о 13:45 год ОСОБА_4 знаходячись біля приміщення стоматологічного кабінету «Стоматологія», що в с-щі Коцюбинське по вул. Доківська 9 Київської області, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, за допомогою ріжучого інструменту типу «кусачки», які були у нього при собі, демонтував металевий цеп, яким був пристебнутий до металевого паркану, розташованого біля приміщення вищезазначеного стоматологічного кабінету «Стоматологія», велосипед марки «Ардіс», номер рами № 1073, вартістю 4481,63 грн. Після чого ОСОБА_4 перебуваючи в тому ж місці в той же час, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, сів на велосипед «Ардіс», та почав рухатись по вул. Доківська в с-щі Коцюбинське Київської області, вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було завершено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_4 був затриманий власником велосипеда ОСОБА_5 .. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 намагався завдати потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 4481,63 грн.
Вищевказаними діями, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. В теперішній час щиро кається у скоєному, просив суд суворо не карати та дати шанс на виправлення.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину викладеного у даному вироку суду доведена та його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Також, судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря нарколога, має постійне місце проживання, де характеризується посередньо.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинене ним кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий: вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 09.04.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та був звільнений 05.05.2017 у зв`язку із закінченням строку покарання; вироком Київського районного суду м. Полтави від 28.02.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2021 був звільнений від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.
Також, суд звертає увагу на те, що в даному кримінальному провадженні положення ст. 49 КК України не застосовуються, оскільки в період з 10.10.2019 по 12.05.2026 обвинувачений ОСОБА_4 перебував у розшуку у зв`язку із умисним ухиленням від суду.
Так, з врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставини вчиненого кримінального правопорушення, і даних про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого, можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладанням на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого, в даному кримінальному провадженні, судом не застосовується.
Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України. Разом із тим, будь-яких відомостей про речові докази в даному кримінальному провадженні суду не надано, тому суд позбавлений можливості вирішити питання речових доказів у відповідності до КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 369-374, 394 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю в 1 (один) рік.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Ірпінського міського суду Київської області.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua