Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №140/7200/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/7200/25 пров. № А/857/30788/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Заверухи О.Б.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі № 140/7200/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій,

головуючий суддя першої інстанції Волдінер Ф.А., місце ухвалення – м. Луцьк, дата складання повного тексту - 27.05.2026.

В С Т А Н О В И В :

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано до суду звіт про виконання рішення суду у справі № 140/7200/25.

Зазначає, що рішення суду у справі №140/7200/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області виконано в межах своїх повноважень та норм чинного законодавства. Так, на виконання рішення суду №140/7200/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2025 без обмеження максимальним розміром про, що свідчать копії перерахунків пенсії з пенсійної справи №1701012082.

Водночас зазначає, що 17.07.2025 набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14.07.2025 № 821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821). Порядком № 821, визначено, що після виконання рішення суду, необхідно зафіксувати той розмір пенсії який був до виконання рішення суду, а саме 25950,00 грн. Тобто це означає, що виплата пенсії має здійснюватися у розмірі, який отримував пенсіонер до виконання судового рішення. Згідно з пунктом 5 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на І число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України па відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на / число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата (пункт 6 Порядку № 821). Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку (пункт 7 Порядку № 821). Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку (пункт 8 Порядку № 821). Станом на 08.04.2026 заборгованість за рішенням суду у справі № 140/7200/25 обліковується в Реєстрі судових рішень за №821-78402.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвалу винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповністю досліджено докази, що мають значення для справи.

Суть доводів апелянта зводиться до того, що рішення суду першої інстанції набрало законної сили та є обов`язковим до виконання відповідно до норм Конституції України та КАС України.

Натомість відповідачем рішення суду у цій справ належним чином не виконується.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у прийнятті звіту відповідача, встановити новий строк для подання звіту та зобов`язати відповідача подати звіт до суду першої інстанції в строк 10 днів.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що рішенням Волинського адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 140/7200/25 (далі рішення суду від 14.10.2025 у справі № 140/7200/25) адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задоволено та вирішено:

· визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії за вислугу років з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2025, проведених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №140/12555/24, за період з 01.02.2020 по 31.08.2020, з 01.02.2021 по 30.11.2021, з 01.02.2022 по 30.06.2025 та з 01.07.2025 без обмеження її максимальним розміром;

· зобов`язано Головне управління ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2025, проведених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №140/12555/24, за період з 01.02.2020 по 31.08.2020, з 01.02.2021 по 30.11.2021, з 01.02.2022 по 30.06.2025 та з 01.07.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 12.01.2026.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист № 1026/2026р. від 24.02.2026.

З доданих до заяви відомостей про перерахунок пенсії від 13.02.2026 вбачається, що позивачу з 01.02.2026 нараховано пенсію в розмірі 31 229,66 грн. Однак з урахуванням максимального розміру пенсії підсумок пенсії становить 25 950 грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі № 140/7200/25.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 заяву задоволено та встановлено судовий контроль за виконанням рішення Волинського адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 140/7200/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

15.04.2026 р. до суду надійшов Звіт відповідача про виконання рішення у цій справі.

Суд першої інстанції прийняв Звіт відповідача про виконання рішення з тих підстав, що враховуючи встановлені обставини та правові висновки Верховного Суду у схожих правовідносинах, суд дійшов висновку, що застосування пенсійним органом Порядку № 821 в процесі виконання судового рішення у справі № 140/7200/25 виходить за межі технічного виконання рішення суду та створює нові правовідносини, судова оцінка яких повинна здійснюватися в загальному позовному порядку, а не через інститут судового контролю за виконанням судових рішень у справах, в яких правомірність застосування положень Порядку № 821, судом не оцінювалась.

З огляду на наведене, суд вважає за доцільне прийняти звіт пенсійного органу про виконання рішення суду у даній справі, оскільки питання його належного виконання через застосування положень Порядку № 821 виходить за межі механізму судового контролю у даній справі.

Водночас, суд наголошує, що приймаючи звіт судом не надавалась оцінка правомірності дій пенсійного органу щодо застосування Порядку № 821 в межах даної справи.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, відповідно до наведених вище норм остаточне рішення суду є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до ч. 1 - 6 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

У Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

Таким чином, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема у формі зобов`язання боржника подати до суду відповідний звіт сприяє забезпеченню реалізації принципу виконуваності судового рішення (загальновідомо, що рішення суду не має значення, якщо воно не виконується), запобігає можливому зловживанню з боку боржника (наприклад, у формі уникнення оперативного та повного виконання рішення), гарантує дотримання законності (як у вимогах стягувача, так і у діях боржника), а також підвищує довіру громадян до суду та держави, в цілому.

Встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України є однією з повноцінних форм забезпечення виконання судових рішень, яка встановлена з метою фактичного виконання судового рішення на користь позивача.

У контексті праворозуміння інституту судового контролю за виконанням рішення суду, суд повинен врахувати, що такий контроль передбачено з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, тому суд повинен займати активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 382-3 КАС України).

Як уже зазначалось вище, суд першої інстанції прийняв Звіт відповідача фактично з тих підстав, що питання належного виконання рішення суду через застосування положень Порядку № 821 виходить за межі механізму судового контролю у даній справі.

Апеляційний суд вважає такий висновок невірним та передчасним з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Волинського адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 140/7200/25 зобов`язано Головне управління ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2025, проведених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №140/12555/24, за період з 01.02.2020 по 31.08.2020, з 01.02.2021 по 30.11.2021, з 01.02.2022 по 30.06.2025 та з 01.07.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Водночас, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №140/12555/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.09.2024 №12/1/хг166117278, від 20.09.2024 №12/1/хг166117279, від 25.10.2024 №12/1/8343ХГ16611, від 20.09.2024 №12/1/хг166117280 про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з врахуванням раніше виплачених сум.

Отже, ураховуючи наведені вище судові рішення, відповідач зобов`язаний здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2025, проведених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №140/12555/24, за період з 01.02.2020 по 31.08.2020, з 01.02.2021 по 30.11.2021, з 01.02.2022 по 30.06.2025 та з 01.07.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Пенсійний орган зазначає, що 17.07.2025 набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14.07.2025 № 821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821). Порядком № 821, визначено, що після виконання рішення суду, необхідно зафіксувати той розмір пенсії який був до виконання рішення суду, а саме 25950,00 грн. Тобто це означає, що виплата пенсії має здійснюватися у розмірі, який отримував пенсіонер до виконання судового рішення.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вказану позицію відповідача неприйнятною та такою, що суперечить основоположним принципам судочинства.

Відповідач зобов`язаний здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2025, проведених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №140/12555/24, за період з 01.02.2020 по 31.08.2020, з 01.02.2021 по 30.11.2021, з 01.02.2022 по 30.06.2025 та з 01.07.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Застосування Порядку № 821 у даному випадку, коли у рішенні суду йдеться про перерахунок і виплату пенсії на виконання іншого рішення є безпідставним та необґрунтованим, крім цього ураховуючи період, з якого необхідно здійснити перерахунок.

Колегія суддів апеляційного суду наголошує, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України та не вичерпують свою дію у зв`язку із ухваленням судами інших рішень щодо пенсійних виплат, перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 тощо.

Так, дії відповідача по виплаті пенсії позивачу із обмеженнями, у справі № 140/7200/25 не можуть суперечити суті інших рішень щодо пенсійних виплат, перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 .

Крім цього, відповідач покликався на відсутність бюджетних фінансувань та вказав, що станом на 08.04.2026 заборгованість за рішенням суду у справі № 140/7200/25 обліковується в Реєстрі судових рішень за №821-78402, однак не надав доказів на підтвердження вказаної обставини.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що існують обґрунтовані підстави вважати, що судове рішення не виконано відповідачем належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. (ч. 1 ст. 317 КАС України).

Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі № 140/7200/25 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити у прийнятті Звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 140/7200/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Рівненській області строк для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 року у справі № 140/7200/25 терміном п`ятнадцять календарних днів з дня отримання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха