Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №260/6393/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/6393/25 пров. № А/857/32833/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Глазька С.М.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційними скаргами ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року (головуючий суддя Плеханова З.Б., м. Ужгород) у справі № 260/6393/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач 1) військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 3), яким просив:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування та не виплати ОСОБА_1 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за період: з 25.05.2022 по 13.07.2022 року включно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100000 гривень. в розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди: з 25.05.2022 по 13.07.2022 року включно, із урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 27 лютого 2022 року по 03 вересня 2022 року. Дана обставина підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.09.2022 року №193 09 травня 2022 року. Позивач отримав поранення за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини. Позивач вказує, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача йому не було здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за період: з 25.05.2022 по 13.07.2022 року включно, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» чим було порушено мої права позаяк згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. 07.05.2025 року позивач звернувся на Гарячу лінію Міністерства оборони України, реєстраційний номер ДА-18803684 від 07.05.2025, зареєстроване у військовій частині НОМЕР_2 за №Д9 від 15.05.2025 стосовно нарахування та виплати йому зазначеної вище додаткової винагороди. Листом від 19.05.2025 р. №1469/1911 відповідач повідомив позивача, що командир військової частини НОМЕР_2 вповноважений видавати накази на виплати грошового забезпечення лише діючим військовослужбовцям у межах наявних бюджетних асигнувань на поточний фінансовий період (рік). Оскільки вч НОМЕР_2 не є розпорядником бюджетних коштів, командир військової частини не має повноважень видавати накази про нарахування та виплати грошового забезпечення колишнім військовослужбовцям за минулі фінансові періоди. Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 р. №168 додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за період з 25.05.2022 року по 31.05.2022 року. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100000 гривень. в розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 25.05.2022 року по 31.05.2022 року включно, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 р. №168 додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за період з 01.06.2022 року по 13.07.2022 року. Зобов`язано військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100000 гривень. в розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 01.06.2022 року по 13.07.2022 року включно, з урахуванням виплачених сум.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів. Постанова Кабінету Міністрів України № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржили відповідачі, у апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в апеляцій скарзі зазначає, що додаткова винагорода за Постановою Кабінету Міністрів України № 168 є одноразовим/спеціальним видом доходу, а не постійним грошовим забезпеченням. До спірних правовідносин підлягає застосуванню 6-місячний строк за ч. 2 ст. 122 КАС України або 3-місячний строк за ст. 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX від 19.07.2022. Вказує, що за період 25.05.2022-31.05.2022 позивачу вже було виплачено 75 161,29 грн.

Військова частина НОМЕР_1 в апеляцій скарзі зазначає, що додаткова винагорода за Постановою Кабінету Міністрів України № 168 є одноразовим/спеціальним видом доходу, а не постійним грошовим забезпеченням. До спірних правовідносин підлягає застосуванню 6-місячний строк за ч. 2 ст. 122 КАС України або 3-місячний строк за ст. 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX від 19.07.2022. Вказує, що позивач не надав належно оформлених документів про перебування на стаціонарному лікуванні та довідки про обставини травми.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши усі доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 у період з 27 лютого 2022 року по 03 вересня 2022 року проходив військову службу у військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №193 від 03.09.2022 солдата, ОСОБА_1 , номер обслyги 1 гранатометного вiддiлення взводу вогневої пiдтримки роти вогневої пiдтримки НОМЕР_3 окремого батальйону територiальної оборони вiйськової частини НОМЕР_4 , призначеного наказом командира вiйськової частини НОМЕР_2 вiд 27.02.2022 року №4 (по стройовiй частинi), звiльненого наказом командира НОМЕР_5 окремої бригади територiальної оборони (по особовому складу) №56-рс вiд 02.09.2022 року у запас вiдповiдно до пункту 2 частини четвертої статтi 26 Закону України «Про вiйськовий обов`язок i вiйськову слyжбу за абзацом 1 пiдпунктy «б» (за станом здоров`я) на пiдставi висновку (постанови) вiйськово - лiкарськоi комісії про непридатнiсть до вiйськової слyжби з виключенням з вiйськового облiку), з 03 вересня 2022 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 17.10.2024 №4172 солдат ОСОБА_1 09 травня 2022 року одержав мiнно-вибухову травму у виглядi акубаротравми, закрито черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у виглядi синдрому вегетативної дисфункції. Двобiчна сенсоневральна приглухуватiсть з обох бокiв. Стiйкий рiзко виражений астено-невротичний розлад тривожно -депресивний синдром з емоцiйною нестiйкiстю, вираженим логоневрозом та iнсомнiєю асоцiйований зi стресом.

За обставин безпосередньої участi вiйськовослужбовця у бойовий дiях, пiд час захисту Батькiвщини. а саме виконання бойових завдань у складі підроздiлу вiйськової частини НОМЕР_4 на територiї н.п. НОМЕР_6 . Луганської областi.

Пiд час отримання поранення вiйськовослужбовець знаходився в засобах iндивiдуального захистy та не знаходився в cтaнi алкогольного сп`янiння або пiд впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин. Поранення отримано пiд час проходження вiйськової служби та пов`язане з виконанням обов`язкiв вiйськової служби iз захистом Батькiвшини пiд час вiдсiчi збройної агресії росiйської федерацii проти України в зонi ведення бойових дій

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення тат інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 22.05.2025 року за №1469/1956 вбачається, що солдат ОСОБА_1 дiйсно в перiод з « 28.04.2022 по 20.05.2022» брав (брала) участь у заходах, необхiдних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресiєю росiйської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області, Краматорському районі в н.п. Костянтинівка. Підстава: Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 (№20т від 11.03.2022 року).

Згідно з виписок із медичної картки хворого, встановлено, що після отриманого поранення позивач проходив лікування, а саме:

- з 18.05.22 р. по 20.05.22 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП « БПІЛ КМР» - виписка з медичної карти стаціонарного хворого №812-Т; заключний діагноз: струс головного мозку, ЗЧМТ контузія головного мозку, акубаротравма; супутні діагнози: ушкодження внаслідок військових дій спричинений іншими видами вибухів та уламків.

- з 25.05.2022 р. по 30.05.2022 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП « Золотанівська багатопрофільна лікарня» - виписка з медичної карта амбулаторного (стаціонарного) хворого №2624; повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення), акубаротравма, контузія головного мозку різко виражений тривожно-депресивний синдром.

- з 30.05.2022 р. по 23.06.2022 р. перебував на стаціонарному лікуванні у «Національному Військово-медичному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» - що підтверджується Виписним епікризом №6643; основний діагноз: закрита черепно-мозгова травма; струс головного мозку у вигляді синдрому вегетативної дизфункції. Акубаротравма.

- з 29.06.2022 р. по 13.07.2022 р. перебував на стаціонарному лікуванні в Державний заклад «Госпіталь ветеранів війни «Лісова поляна» Міністерства охорони здоров`я України - виписка з медичної карти стаціонарного хворого №754. основний діагноз: після перенесеної травми ЗЧМТ (МВТ 09.05.2022 р., струс головного мозку, акубаротравма).

Судом також досліджений лист військової частини НОМЕР_7 №26 від 03.01.2024 року, з якого вбачається наступне:

Як вбачається з відповіді №2522148 від 27.03.2026 року з «Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи» ОСОБА_1 у період з лютого по травень 2022 року отримував грошову виплату від ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у період з червня по вересень (включно) від в/ч НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що за період проходження стаціонарного лікування йому не виплачена у належному розмірі додаткова винагорода у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини, через що змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частиною одинадцятою статті 10-1 Закону №2011 в редакції, чинній на час отримання позивачем поранення, у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби. Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв`язку з хворобою не надається.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб» від 06.09.2023 № 3379-IX, який набрав чинності з 05.10.2023, абзац перший пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ викладено в такій редакції:

« 11. Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). У разі направлення військовослужбовця на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, загальний час його перебування на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати дванадцяти місяців підряд».

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).

У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, якою передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди та встановлено загальні умови щодо її виплати.

У пункті 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Згідно з положеннями пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Також пункт 1 Постанови №168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Приписами пункту 2-1 Постанови №168 передбачено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану регламентовано розділом XXXIV Порядку №260.

Пунктом 11 розділу ХХХІV Порядку № 260, визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 розділу ХХХІV Порядку № 260).

Згідно з пунктом 13 розділу ХХХІV Порядку № 260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.

Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у тому числі за період лікування досліджувалося Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27 серпня 2025 року у справі № 280/7364/23. Суд касаційної інстанції вказав, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100000 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Верховний Суд звернув увагу, що умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з таким пораненням, а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Також, Верховний Суд прийшов до висновку, що предметом доказування у таких справах має бути з`ясування (у сукупності): за якій конкретний період позивач не отримав належні йому грошове забезпечення та додаткову винагороду; чи перебував він у спірний період на лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних); якщо перебував на лікуванні, то з яких причин - зокрема, чи було це пов`язано з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими у зв`язку із захистом Батьківщини; чи проходив він у такому випадку саме стаціонарне лікування; чи перебував він після тяжкого поранення у відпустках за станом здоров`я за висновками (постановами) військово-лікарської комісії; та чим це все підтверджується.

У постанові від 19 березня 2026 року у справі №600/367/24 Верховний Суд дійшов висновку, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

З аналізу нормативного регулювання слідує, що саме військово-лікарська комісія у своїй постанові встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв. При цьому відповідне Положення розмежовує такі формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»; «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби»; а також «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» та ін.

Саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов`язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється. Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн відсутні.

Постанова № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Суд звертає увагу, що згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 17.10.2024 №4172 року встановлено, солдат ОСОБА_1 09 травня 2022 року одержав мiнно-вибухову травму у виглядi акубаротравми, закрито черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у виглядi синдрому вегетативної дисфункції. Двобiчна сенсоневральна приглухуватiсть з обох бокiв.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення тат інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 22.05.2025 року за №1469/1956 вбачається, що солдат ОСОБА_1 дiйсно в перiод з « 28.04.2022 по 20.05.2022» брав (брала) участь у заходах, необхiдних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресiєю росiйської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області, Краматорському районі в н.п. Костянтинівка. Підстава: Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 (№20т від 11.03.2022 року).

Отже, щодо зазначеної травми обидві всі зазначені вище умови у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються довідкою військової частини НОМЕР_2 , а також виписками та виписними епікризами із медичних карт стаціонарного хворого.

Що стосується доводу скаржників про пропуск строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. Вимога про нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168, стосується структури грошового забезпечення військовослужбовця, яке виникло в період дії воєнного стану до 19.07.2022 року. Оскільки правовідносини щодо невиплати належних сум виникли травні-липні 2022 року, застосуванню підлягають норми ч. 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (до набрання чинності Законом № 2352-IX). У вказаній редакції часових обмежень для звернення до суду за виплатою належних сум грошового забезпечення встановлено не було. Крім того, позивач дізнався про остаточну відмову у виплаті лише з листа-відповіді від 19.05.2025. Отже, суд першої інстанції правомірно відкрив провадження та розглянув справу по суті.

Щодо покликання ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату позивачу суми 75 161,29 грн. додаткової винагороди, то суд зазначає, що суд першої інстанції врахував цю обставину. У резолютивній частині рішення суд прямо зобов`язав здійснити нарахування та виплату збільшеної додаткової винагороди «з урахуванням виплачених сум». Зазначене формулювання унеможливлює подвійну виплату коштів та зобов`язує суб`єкта владних повноважень при виконанні рішення суду зарахувати суму у розмірі 75 161,29 грн до загального розрахунку. Таким чином, вказаний аргумент апелянта не спростовує правильності висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування судового рішення.

Покликання Військової частини НОМЕР_1 на відсутності у позивача документів та статусу колишнього військовослужбовця колегія суддів оцінює критично, оскільки факт отримання поранення під час захисту Батьківщини та перебування позивача на стаціонарному лікуванні в спірний період підтверджується матеріалами справи та висновками ВЛК. Звільнення військовослужбовця зі служби не позбавляє його права на отримання належних виплат, які не були виплачені під час проходження служби.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100000 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 25.05.2022 по 31.05.2022 року, з урахуванням виплачених сум, а також зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100000 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 01.06.2022 по 13.07.2022 року, з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі № 260/6393/25– без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Глазько

судді І. В. Глушко

Р. М. Шавель