Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №759/9208/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

17 серпня 2026 року місто Київ

справа № 759/9208/26

апеляційне провадження № 33/824/4191/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року провадження у справі стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись з постановою судді районного суду, ОСОБА_1 31 липня 2026 року подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року в частині встановлених обставин, визнати матеріали поліції сфальсифікованими, а справу повернути на належне оформлення для захисту прав потерпілої.

В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що після постанови апеляційного суду від 19 червня 2026 року про повернення апеляційної скарги нею отримано нові документи, які, на її думку, підтверджують фальсифікацію працівниками поліції матеріалів справи та умисне приховування судового провадження. Посилається на внесення відомостей до ЄРДР за статтями 384 та 366 КК України, ухвали слідчих суддів про зобов`язання розпочати розслідування, а також лист Головної інспекції від 10 липня 2026 року про встановлені порушення та притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що ці обставини не могли бути надані суду раніше, є самостійними та поважними підставами для поновлення строку, а відмова в його поновленні становитиме надмірний формалізм.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

КУпАП не містить вичерпного переліку причин, які можуть визнаватися поважними. Водночас поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які були об`єктивно незалежними від волевиявлення особи, створювали істотні перешкоди для своєчасного звернення з апеляційною скаргою, мали безпосередній причинний зв`язок із пропуском строку та підтверджені належними доказами.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову винесено 16 квітня 2026 року, а передбачений частиною другою статті 294 КУпАП строк на її апеляційне оскарження закінчився 27 квітня 2026 року.

Копію повного тексту постанови ОСОБА_1 отримала в суді першої інстанції 4 травня 2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою. Отже, принаймні з 4 травня 2026 року ОСОБА_1 достовірно знала про постановлене судове рішення, його зміст та результат розгляду справи і мала реальну можливість звернутися з апеляційною скаргою та одночасно заявити клопотання про поновлення строку.

Проте вперше з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася лише 25 травня 2026 року, тобто через двадцять один день після фактичного отримання копії постанови.

Сам факт неповідомлення особи про дату судового засідання або несвоєчасного отримання нею копії постанови може враховуватися під час вирішення питання про поновлення строку. Однак така обставина не надає особі необмеженого в часі права на апеляційне оскарження. Після отримання судового рішення особа повинна діяти сумлінно, без невиправданої затримки та в розумний строк.

У поданій апеляційній скарзі не наведено конкретних обставин, які існували в період із 4 до 25 травня 2026 року та об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 підготувати й подати апеляційну скаргу протягом десяти днів після фактичного ознайомлення з повним текстом постанови. Не надано також доказів існування у цей період істотних, непереборних або незалежних від її волі перешкод для звернення до суду.

Посилання ОСОБА_1 на зазначення працівниками поліції неправильних персональних та контактних даних, неотримання судових повісток і необізнаність про розгляд справи стосуються періоду, що передував 4 травня 2026 року. Після особистого отримання копії постанови зазначені обставини припинили перешкоджати реалізації права на апеляційне оскарження, а тому не пояснюють подальшу бездіяльність ОСОБА_1 до 25 травня 2026 року.

Посилання на самостійне здійснення захисту, відсутність правничої допомоги, допущені під час складання першої апеляційної скарги помилки та подальше усунення її недоліків також не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин і не пояснюють, чому після отримання постанови 4 травня 2026 року апеляційну скаргу не було подано без невиправданої затримки.

Наведені в апеляційній скарзі, поданій 31 липня 2026 року, обставини щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проведення службового розслідування, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності та початку досудового розслідування за ознаками службового підроблення виникли або були документально оформлені у червні та липні 2026 року. Вони можуть стосуватися оцінки законності дій працівників поліції та порядку оформлення матеріалів справи, однак не підтверджують існування в період із 4 до 25 травня 2026 року об`єктивних перешкод для подання апеляційної скарги.

Ухвали слідчих суддів про зобов`язання внести відомості до ЄРДР та сам факт початку досудового розслідування не є судовими рішеннями, якими встановлено факт вчинення конкретними особами кримінального правопорушення або їхню винуватість. Відповідні документи також не мають причинного зв`язку з неподанням ОСОБА_1 апеляційної скарги після отримання нею постанови 4 травня 2026 року.

Отримання ОСОБА_1 нових документів не усувають первісного, належним чином не поясненого пропуску строку після 4 травня 2026 року.

Європейський суд з прав людини зазначає, що вирішення питання про поновлення строку належить до дискреційних повноважень національних судів, однак сторони повинні в розумні проміжки часу вживати заходів для реалізації своїх процесуальних прав. Безпідставне поновлення строку після спливу значного часу суперечило б принципу юридичної визначеності.

Таким чином, хоча несвоєчасне отримання копії постанови могло пояснювати неможливість подання апеляційної скарги до 4 травня 2026 року, ОСОБА_1 не навела конкретних і підтверджених доказами причин, які перешкоджали їй звернутися з апеляційною скаргою протягом розумного строку після фактичного отримання постанови.

За таких обставин наведені ОСОБА_1 причини не можуть бути визнані поважними, у зв`язку із чим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідно до частини другої статті 294 КУпАП підлягає поверненню особі, яка її подала.

З огляду на викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Справу повернути до Святошинського районного суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Головачов