Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 16 серпня 2026 р.
Справа: №294/937/26
Суддя: БІЛЕРА І. В.
провадження № 3/294/1932/26
справа № 294/937/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу серії ВБА № 195288 від 19.05.2026, ОСОБА_1 16.05.2026 о 23:17 год в АДРЕСА_1 , в присутності пасинка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, ображав словами нецензурної лайки, затіяв штовханину, чим міг завдати шкоди психологічному здоров`ю дитини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся шляхом скерування повістки на адресу його проживання.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 у присутності законного представника — матері ОСОБА_3 , повідомив, що 16.05.2026 почув крики в будинку, вийшов з кімнати та побачив на кухні, що в матері ОСОБА_3 з носа йде кров, внаслідок чого зателефонував до поліції, оскільки вважав, що матері завдано шкоду співмешканцем ОСОБА_1 . Після приїзду поліції пояснив, що невірно зрозумів подію, однак його заставили підписати якийсь документ без присутності матері. Пояснив, що не бачив будь — якого фізичного насильства, будь — яких претензій до ОСОБА_1 не має.
В судовому засіданні ОСОБА_3 повідомила, що дійсно сварилась зі співмешканцем ОСОБА_1 , однак жодних фізичних ушкоджень їй завдано не було, а кров йшла з носа, бо перед цим впала. ОСОБА_1 хороший батько для ОСОБА_2 , турбується за неї та сина, а тому жодних претензій до нього не має.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення діянь, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №195288 від 19.05.2026; рапорт чергового інспектора ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, згідно якого 16.05.2026 о 23:17 надійшло повідомлення на 102 про те, що в АДРЕСА_1 , вітчим вчиняє домашнє насильство (бється); письмові пояснення ОСОБА_2 від 16.05.2025, в яких останній вказав, що знаходився у будинку за місцем свого проживання та почув з кухні якийсь гомін, коли зайшов, то побачив як вітчим ОСОБА_1 свариться з матір`ю ОСОБА_3 , в якої з носа йшла кров, після чого вибіг на вулицю та здійснив виклик на лінію 102.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вони не містять будь — яких фактичних даних, які вказують на будь — які активні дії фізичного чи іншого характеру ОСОБА_1 (слова нецензурної лайки, штовханина), спрямовані проти матері неповнолітнього ОСОБА_2 , які могли б кваліфікуватись судом як домашнє насильство.
Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За відсутності будь — яких доказів щодо фактичних обставин правопорушення, які викладені у протоколі, визнати особу винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, на думку судді, неможливо.
У відповідності до положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Оскільки обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, тому суддя приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення .
Враховуючи викладене, проаналізувавши надані суду матеріали, враховуючи матеріали справи, ґрунтуючись на внутрішніх переконаннях, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тому вважаю що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина БІЛЕРА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua