Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №293/288/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/288/26

Провадження № 3/293/115/2026

13 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

адвоката Ванжула Я.В. ( в режимі відеоконференції)

розглядаючи адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597456 від 21.02.2026 відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597456 від 21.02.2026, 21.02.2026 12:45:00 с-ще Черняхів, вулиця Івана Франка, 42, керував транспортним засобом Субару днз НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5.ПДР, відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

13.04.2026 через «Електронний суд» надійшли пояснення захисника Халупко С.Я. відповідно до якого захисник просить дослідити в судовому засіданні наявні у справі матеріали на наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП.

05.08.2026 через «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення захисника Халупко С.Я., відповідно до яких просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП.

Захисник мотивуючи своє прохання вказує, що матеріалами справи №293/288/26 не доведено наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, оскільки відеозапис наданий працівниками поліції не містить фіксування факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та безумовної відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння. На підтвердження відсутності об`єктивної сторони складу правопорушення, адвокат наводить доводи у вигляді відсутності зафіксованого на відеозаписі: руху автомобіля, зупинки автомобіля, наявність водія за кермом авто, озвучення працівниками поліції причин зупинки, надання документів ОСОБА_1 , для встановлення особи, що в загальному вказує на недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Захисник доводить, що відеозаписи події є неповними, оскільки перший файл невідомого походження, а другий файл відеозапису розпочинається в приймального відділення КНП «Черняхівського ТМО» та не містить початкову частину яка призвела до прибуття до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 .

Захисник пояснює, що на відео відсутня однозначна відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння та скоріше навпаки присутня вимога щодо проходження такго огляду альтернативними засобами, а саме шляхом відібрання біологічного зразка для визначення вмісту алкоголю в крові, проте в лікарні та працівниками поліції йому було відмовлено.

Акт огляду та направлення до закладу охорони здоров`я містять незаповнені поля: в акті «Свідки огляду» не вказано який номер боді камери та файл відеозапису; направлення не містить підпису поліцейського.

Захисник, також зазначає що, ОСОБА_1 є військовослужбовцем про що працівникам поліції було відомо, тому до нього мала бути застосована процедура щодо огляду за нормамаи за ст. 266-1 КУпАП, а не ст.266 КУпАП.

Оскільки працівниками поліції не виконано вимогу ОСОБА_1 , щодо проходження медичного огляду шляхом відібрання біологічного зразка для визначення вмісту алкоголю в крові, то ОСОБА_1 самостійно 21.02.2026 звернувся до КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради з метою проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння та отримав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння,згідно якого ознак алкогольного сп`яніння не виявлено.

Для встановлення повноти обставин подій 21.02.2026, захисник просив суд допитати працівника поліції ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення, також суд зазначає, що його інтереси в судовому засіданні були представлені захисником Ванжула Я.В.

Захисник Ванжула Я.В. у судовому засіданні 13.08.2026 просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , з підстав, викладених у додаткових письмових поясненнях захисником ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 21.02.2026 гр. водія ОСОБА_1 було зупинено за порушення п.2.3.в ПДР, оскільки водій не був пристебнутий паском безпеки у зв`язку з чим ОСОБА_1 було притягнуто до адмінінстравтиної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП на накладено стягнення у розмірі 510 грн. Під час оформлення даної постанови у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що водій відмовився. Разом з тим на пропозицію пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я погодився, в результаті чого був доставлений до Черняхівського ТМО для проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Пояснив, що в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд за допомогою пристрою Драгер, а бажав пройти такий огляд шляхом забору крові на виявлення вмісту алкоголю в крові. Йому було роз`яснено, що якщо він відмовляється пройти огляд за допомого пристрою драгер це буде вважатися що він відмовився від проходження огляду та буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того ОСОБА_1 неодноразово роз`яснювалось, що у лікарні , в яку його доставлено огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння шляхом забору білологічного матеріалау не проводиться. За таких обставин відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

На запитання захисника свідок пояснив, що саме він доставив водія ОСОБА_1 до Черняхівського ТМО. Під час спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_1 останній не заперечував факту керування автомобілем. Пояснив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції під час несення патрулювання за дпомогою жезлу.

На запитання суду свідок пояснив свідок суду пояснив, що відеофіксація події 21.02.2026 відбувалась самого початку, проте з невідомих причин не збереглось. Під час зупинки водія ОСОБА_1 та після пропозиції пройти огляд на місці зупинки ОСОБА_1 відмовився та пояснив, що недовіряє показам приладу драгер, тому вимагав що такий огляд здійснювався лише шляхом забору крові. ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, свідка, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі- ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , 21.02.2026 12:45:00 с-ще Черняхів, вулиця Івана Франка, 42, керував транспортним засобом Субару днз НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5.ПДР, відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.3 цієї статті в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з п.7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Як убачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, обставини вчинення даного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №597456 від 21.02.2026 (а.с.2), копією постанови серії ЕНА №6701009 від 21.02.2026 року (а.с. 7), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів (а.с. 3), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4), розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 21.02.2026 (а.с. 6), розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та статтею 268 КУпАП від 21.02.2026 (а.с. 5), копією свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки ( а.с. 9), диском з відеозаписом події, які наявні в матеріалах справи ( а.с. 10).

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису поліцейського вбачається, що:

- перший файл відеоматеріалу містить відео, на якому видно як водій ОСОБА_1 виходить з автомобіля та підходить до службового автомобіля поліцейських. Другий файл відеоматеріалу містить відео на якому видно, що водій ОСОБА_1 знаходиться в приміщенні лікарні. Працівник поліції повідомляє, що привезли на освідування водія. Лікар у приймальному відділенні поліції запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він спиртні напої чи приймає таблетки, які б могли вплинути на реакцію. ОСОБА_1 відповів що алкоголь не вживав, приймає ліки, проте вони не викликають погіршення реакції. ОСОБА_1 проведено замір тиску. На пропозицію пройти огляд за допомогою приладу драгер в лікарні, водій не відмовився, повідомив, що бажає здати кров для визначення стану алкогольного сп`яніння, але дути не бажає. Лікар повідомив, що в лікарні відсутній лікар нарколог тому такий збір не проводиться, визначення стану алкогольного сп`яніння проводиться лише за допомогою приладу драгер. Працівником поліції повідомлено, що якщо ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду за допомогою пристрою драгер, то відносно його буде складений протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння в лікарні. ОСОБА_1 наголосив, що не відмовляється від проходження огляду, однак наполягає на здачі крові, а від проходження огляду на приладі Драгер відмовляється. Після чого працівник поліції переходить до складання протоколу. Працівниками поліції вилучене посвідчення водія у ОСОБА_1 та виданийя тимчасовий талон на право керування т/з, водія відсторонено від керування т/з. З оформленим протоколом ОСОБА_1 , ознайомився, про що підписався та копію отримав. Будь-яких зауважень до дій працівників поліції чи зауважень до вмісту інформації матеріалів протоколу не висловив.

Стосовно зауваженьзахисника щодо відсутності відеофрагменту керування ОСОБА_1 та зупинки працівниками поліції транспортного засобу, суд зазначає, що свідок в судовому засіданні пояснив, що водій ОСОБА_1 був зупинений в зв`язку з тим, що не був пристебнутий паском безпеки, під час спілкування в його виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що йому повідомлено та запропоновано пройти огляд на місці, проте ОСОБА_1 повідомив, що не довіряє приладу драгер, тому водій був доставлений до Черняхівського ТМО для проходження огляду.

Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Положення пункту 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання такого обов`язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, настає юридична відповідальність, передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

Під час розгляду справи № 990SCGC/1/24 у своїй постанові від 18 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду (далі – Постанова № 990SCGC/1/24) виснувала, що водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами у стані сп`яніння, відмінне від правопорушення, яке полягає у відмові осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Отже, предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення відрізняється залежно від того, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення (пункт 70 Постанови № 990SCGC/1/24).

В пункті 83 Постанови № 990SCGC/1/24 Велика Палата Верховного Суду зосереджує увагу, що обов`язковою передумовою для вимоги поліцейського до водія транспортного засобу пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння є наявність ознак такого сп`яніння, визначених в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я від 9 листопада 2015 року № 1452/735.

В даному випадку відносно ОСОБА_1 складений адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, об`єктивною стороною якого є саме "відмова від проходження огляду на стан сп`яніння", яка у свою чергу чітко зафіксована на відеозаписі, які міститься в матеріалах справи.

Таким чином, доводи захисника щодо відсутності підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставними.

Щодо доводів захисника в частині неповноти відеофіксації даного правопорушення, то суд звертає увагу, що доказ, який міститься на оптичному диску, доданому до матеріалів справи, відеозапис саме факту пропонування пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, що і підлягає встановленню під час розгляду даної справи є безперервним та містить відповідні відповіді особи.

Суд звертає увагу, що в межах даного провадження встановлюється саме склад правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозаписи в цій частині є належними та допустимими, оскільки на ньому зафіксована об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, порушень положень вищезазначених Інструкції, Порядку та вимог ст.266 КУпАП допущено не було.

Суд вважає відеозапис відповідним п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

Щодо висловлення ОСОБА_1 , щодо бажання пройти медичний огляд лише шляхом здачі крові в лікарні для виявлення стану алкогольного сп`яніння, то суд зазначає.

Відповідно до Розділу ІІІ, п.8 «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно до Розділу ІІІ, п.6 Інструкцією, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Відповідно до Розділу ІІІ, п.13 Інструкцією передбачено, якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Отже, проходження медичного огляду шляхом здачі крові є обов`язковою лиш в окремих випадках: коли водій вчинив ДТП ( п.13 інструкції) або коли водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння чи від впливом психотропної речовини ( п.6 інструкції). Таким чином вимога водія ОСОБА_1 , є не законною, оскільки не відповідає ст. 266 КУпАП та інструкції. Крім того суд вказує, що доставлення водія до Черняхівської ТМО є правомірним, оскільки саме вказаний медичний заклад є найближчим, що відповідає нормам ст. 2366 КУпА і у працівників поліції відсутній обов`язок доставляти водіїв для проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у медичний заклад за вибором водія.

Суд зазначає, що захисником долучено до матеріалів справи висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 самостійно, 21.02.2026 звернувся до КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради з метою проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, та отримав висновок, згідно якого ознак алкогольного сп`яніння не виявлено.

Суд дослідивши надані захисником докази дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Як слідує із досліджених висновків КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 21.02.2026 огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений без присутності працівника поліції, а отже, вважається недійсним, оскільки проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП.

Крім того, проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан сп`яніння не спростовує його вину у порушенні п. 2.5 ПДР, оскільки відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Статтею 130 КУпАП прямо встановлено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Щодо доводів захисника, що ОСОБА_1 має статус військовослужбовця отже і порядок проведення огляду до таких осіб має застосовуватися відповідно до ст. 266-1 КУпАП, суд зазначає наступне.

Даний порядок визначає процедуру огляду осіб, які керують транспортним засобом, водночас положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія, який є військовослужбовцем, таку процедуру проводять працівники поліції. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.

Отже, доводи захисника з цього приводу є безпідставними.

За наслідками розгляду справи суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597456 від 21.02.2026 стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом доведена та підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами.

Пояснення захисника суд розцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 статті 130 КУпАП, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 7, 34-35, 245, 251, 252, 256, 266, 291, 294, 307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Повний текст постанови оголошений: 17.08.2026 об 15:10 год

Суддя Людмила ЛОСЬ