Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №761/27136/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 761/27136/25Головуючий у І інстанції Литвин О.А.

Провадження № 33/824/1891/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою, ОСОБА_1 09.06.2025 о 13 год. 04 хв. у м. Києві по вул. Олени Теліги, 37, керував транспортним засобом «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду у встановленому Законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час зупинки транспортного засобу та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не було надано можливості скористатись правничою допомогою, що призвело до порушення його прав на справедливий розгляд справи та на ефективний юридичний захист.

Вказує, що працівниками поліції у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відсутнє зазначення про його вручення ОСОБА_1 та про його відмову, яка має бути зафіксована двома свідками, від проходження обстеження, внаслідок чого вказаний огляд є протиправним.

Окрім того, звертає увагу, що в направленні на огляд водія в графі «огляд проводився за допомогою», поліцейським вказано «не проводився», а в графі «у результаті огляду, проведеного поліцейським на стан сп`яніння, виявленні ознаки сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння рук, неприродна блідість обличчя)», тобто містить суперечності щодо того, проводився огляд поліцейським чи ні.

Також зауважує на те, що суддя не оцінила належним чином того факту, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського є не безперервним.

Вказує, що матеріалами справи не підтверджено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським не зазначено будь-яких відомостей щодо того, чи відмовився він від проходження такого огляду.

Також зазначає, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів адміністративного провадження.

З апеляційною скаргою подано також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що розгляд справи проведений без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, з прийнятим рішенням захисник ознайомилась з ЄДРСР лише 02.12.2025 року, а особа, яка притягується до адміністративної відповідальності копію постанови отримав в дії 01.12.2025 року.

У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 23.09.2025 року, а апеляційна скарга направлена засобами поштового зв`язку 05.12.2025 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю, що захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та без його захисника, копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП вручена не була, у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисник на апеляційний розгляд не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені.

Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вимогами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, що містяться у матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія транспортного засобу, відеозапису з нагрудної камери поліцейського.

Суддя надав належну правову оцінку доказам у їх сукупності та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків судді не спростовують.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, тремтіння пальців рук та зіниці очей, які не реагували на світло, про що останнього було повідомлено. У зв`язку із цим працівники поліції запропонували йому пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, уповноваженому на проведення такого огляду, однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.

Крім того, із зазначеного відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що за декілька днів до зупинки транспортного засобу вживав наркотичні речовини, а також цікавився у поліцейських, скільки часу така речовина зберігається в крові. Зазначені висловлювання були враховані працівниками поліції у сукупності з виявленими зовнішніми ознаками наркотичного сп`яніння та стали підставою для направлення водія на медичний огляд у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було забезпечено право на правничу допомогу, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. При цьому будь-яких клопотань щодо забезпечення його права на отримання правничої допомоги ОСОБА_1 не було заявлено.

Посилання апеляційної скарги на те, що направлення на медичний огляд не містить відомостей про його вручення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності чи засвідчення відмови від отримання двома свідками, є необґрунтованими , оскільки таких вимог законодавством не передбачено. Наявне у матеріалах справи направлення на огляд не містить і істотних суперечностей, які б могли ставити під сумнів факт виявлення поліцейським у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння поліцейським фіксувався із застосуванням боді-камери.

За таких обставин залучення свідків не є обов`язковою процедурою, без застосування якої докази винуватості ОСОБА_1 можуть бути визнані недопустимими.

Матеріали справи не містять даних про втручання у відеозапис, його монтаж чи спотворення зафіксованих подій, тому наведені стороною захисту доводи є припущеннями. При цьому зафіксовані на відеозаписі обставини узгоджуються з іншими доказами.

Відеозаписом події з боді-камери поліцейського зафіксовані достатні відомості, які стосуються факту спілкування поліцейського з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, на предмет виконання останнім вимог п.2.5 ПДР, тому доводи про перерваність запису не свідчать про автоматичне визнання їх недопустимими.

Посилання захисника на відсутність доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки не спростовують доведеності факту відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст.33 КУпАП.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли бути підставою для скасування постанови судді, під час апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин постанова судді є законною.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль